Главная Охрана труда в Украине Охрана труда в РФ Охрана труда
Главная > Правила, НД > НПАОП 28.5-1.02-07 Правила охорони праці при термічній обробці металів > VII. Вимоги до виробничого устаткування >
НПАОП 28.5-1.02-07 Правила охорони праці при термічній обробці металів

Ці Правила поширюються на всі суб'єкти господарювання, які здійснюють термічну обробку або проектують у будівництві, реконструкцію та експлуатацію термічних цехів і ділянок, а також при конструюванні, виготовленні, монтажі і налагодженні нового обладнання; експлуатації, технічному обслуговуванні, ремонті і модернізації діючого устаткування для термічної обробки металів.

 

   НПАОП 28.5-1.02-07 ПРАВИЛА охраны труда при термической обработке металлов

 

Скачать украинскую и русскую версию документа можно здесь

Содержание

I. Загальні положення
II. Вимоги до виробничих будинків і приміщень
III. Вимоги до розміщення виробничого устаткування
IV. Вимоги до організації робочих місць
V. Вимоги до вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів
VI. Вимоги до зберігання і транспортування вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готових виробів і відходів виробництва
VII. Вимоги до виробничого устаткування
VIII. Вимоги до технологічних процесів
IX. Вимоги до застосування засобів індивідуального захисту працівників

VII. Вимоги до виробничого устаткування

 

 1. Загальні вимоги

1. Виробниче устаткування термічних цехів повинно відповідати вимогам цих Правил, а також ГОСТ 12.1.012-90 "Система стандартов безопасности труда. Вибрационная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.012-90), ГОСТ 12.1.019-79 "Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты", ГОСТ 12.1.030-81 "Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.2.003-91 "Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.007.0-75 "Система стандартов безопасности труда. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.007.0-75), ГОСТ 12.2.007.9-93 "Безопасность электротермического оборудования. Часть 1. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.2.007.9-93), ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.062-81 "Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Ограждения защитные" та інших стандартів, що встановлюють загальні і часткові вимоги безпеки до окремих видів устаткування.

2. Електроустаткування в термічних цехах повинно відповідати і експлуатуватися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01, НПАОП 40.1-1.01-97 і НПАОП 40.1-1.21-98.

3. Допустимі рівні напруженості електромагнітних полів на робочих місцях в окремих видах устаткування повинні відповідати ГОСТ 12.1.006-84 "Система стандартов безопасности труда. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" (далі - ГОСТ 12.1.006-84).

Засоби захисту від статичної електрики повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.124-83 "Система стандартов безопасности труда. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования" та Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103.

4. Улаштування і експлуатація вантажопідйомних механізмів термічних цехів повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.03-02.

5. Устаткування та огороджувальні пристрої в термічних цехах повинні фарбуватися згідно із СН 181-70 і ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (далі - ДСТУ ISO 6309:2007).

6. Газопроводи з відповідною апаратурою, ємності для зберігання газу, газопідготовче устаткування, накопичувачі інертного газу, балони зі стиснутими і зрідженими газами, витратні баки з безпечною пневматичною подачею пального до печей та ін. повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядоронпраці України від 01.10.97 N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).

7. Приймання і введення в експлуатацію устаткування із системами газопостачання повинні проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-20-2001 Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В.2.5-20-2001) і НПАОП 0.00-1.20-98.

8. Випускання газів, які відводяться від технологічного устаткування термічних цехів, повинно здійснюватися згідно із СНиП 2.04.05-91.

9. Трубопроводи для пари і гарячої води відповідно до вимог правил улаштування і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, а також трубопроводи для газу і дуття, термічні печі й інше нагрівальне устаткування повинні мати пристрої і пристосування, що перешкоджають або обмежують виділення конвективного або променистого тепла в робоче приміщення (теплоізоляція, герметизація, екранування та ін.).

10. Інтенсивність теплового опромінення на робочих місцях не повинна перевищувати нормативів за ГОСТ 12.1.005-88.

Вимірювання інтенсивності (щільності потоку потужності) теплового (інфрачервоного) випромінювання на робочих місцях здійснюється спеціальними приладами (радіометрами).

11. Температура поверхонь устаткування та огороджувальних пристроїв не повинна перевищувати температури, зазначеної в технічному паспорті, СП 1042-73 та ДСТУ EN 563-2001.

12. Температура зовнішніх поверхонь органів управління, виконаних з металу, повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.9-93 та ДСТУ EN 563-2001.

13. Механізми управління та обслуговування печей повинні розміщатися в теплоізольованих кабінах з утворенням оптимальних умов мікроклімату (ДСН 3.3.6.042-99), обладнаних прозорими теплоізолювальними екранами (ДСН 3.3.1.038-99).

14. Для захисту працівників від шуму на устаткуванні повинна застосовуватися звукоізоляція елементів і вузлів за допомогою шумопоглинальних пристроїв (кожухів, екранів та ін.). Засоби і методи захисту від шуму класифікуються за ГОСТ 12.1.029-80 "Система стандартов безопасности труда. Средства и методы защиты от шума. Классификация".

Шумові характеристики устаткування термічних цехів не повинні перевищувати величин, установлених ГОСТ 12.1.003-83 "Система стандартов безопасности труда. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83) та Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими наказом головного державного санітарного лікаря України від 1.12.99 N 37 (ДСН 3.3.037-99).

15. Вхід у приміщення з рівнем шуму більше 80 дБА повинний бути позначений знаком "Працювати з застосуванням засобів захисту органів слуху" (ДСТУ ISO 6309:2007). У зонах з рівнем звукового тиску понад 135 дБА в будь-якій октавній смузі перебування людей не допускається.

16. У печей усіх типів робочі отвори повинні закриватися дверцятами (заслінками), футерованими вогнетривкими матеріалами або азбестовими захисними екранами на металевій основі.

17. Приводи механізмів печей і ваги, що врівноважують дверцята печей (заслінок), повинні бути закриті огороджувальними пристроями.

18. Піднімання дверцят (заслінок) робочих отворів печей, завантаження і вивантаження печей, переміщення деталей у печі або передача їх на наступні операції повинні бути максимально механізовані та автоматизовані.

Управління механізмами повинно бути дистанційним.

19. Для зменшення вибивання газу з печі в робочих отворах повинні бути опущені вниз тамбури з завісок з теплостійкого матеріалу.

20. Пуск у роботу нової печі або печі, що пройшла капітальний ремонт, дозволяється тільки після ретельної просушки і провітрювання внутрішнього простору.

Щоб уникнути вибуху від газів, печі, що працюють на рідкому і газовому паливі, а також усі печі, що працюють з контрольованими атмосферами, перед розпалюванням повинні продуватися повітрям або парою.

21. Димові лежаки полум'яних печей повинні бути постійно справними, чистими і сухими, захищеними від проникнення ґрунтових вод. Оглядові вікна лежаків повинні бути добре забиті цеглою.

22. Огляд, ремонт і очищення лежаків повинні проводитися з оформленням наряду-допуску на виконання робіт, пов'язаних з підвищеною небезпекою.

23. Очищення лежаків і ремонт їх повинні виконуватися тільки при повній зупинці печі і при температурі повітря усередині лежака не вище 40 град.C. У разі потреби проведення робіт при більше високій температурі приймаються додаткові заходи безпеки (безперервне обдування свіжим повітрям, застосування теплоізолювального костюма і взуття та ін.).

24. До початку роботи усередині печі і лежаків повинен бути проведений аналіз повітряного середовища і здійснено видалення шкідливих газів за допомогою вентиляційних установок.

25. Працівники повинні перебувати всередині лежаків періодами тривалістю не більше 20 хвилин з перервами на 15 хвилин для відпочинку поза лежаком (згідно з ДСН 3.3.6.042-99 та ДСН 3.3.1.038-99).

26. Продукти очищення, видалені з лежаків, до подальшої переробки застосовувати не дозволяється. Вони повинні негайно відправлятися з території організації в місця, погоджені з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

27. У кожній організації повинна бути інструкція, відповідно до якої проводяться огляд і очищення лежаків, що враховує всі місцеві умови роботи печей (погоджена з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду і затверджена роботодавцем).

З інструкцією повинні бути ознайомлені всі працівники, що мають відношення до огляду та очищення лежаків.

28. До роботи з ремонту, огляду та очищення лежаків можуть допускатися тільки працівники, що мають спеціальну підготовку і пройшли медичний огляд.

29. Устаткування, призначене для азотування, цементації і нітроцементації, повинно мати автоматичне регулювання температури.

30. Вимоги безпеки до устаткування з метою проведення контролю твердості (твердомірам і до устаткування для підготовки поверхні деталі) зазначені в ГОСТ 12.2.009-99 "Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.009-99) та в технічній документації на це устаткування.

31. Використання у складі виробничого обладнання та/або контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання має здійснюватись з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (далі - НП 306.5.05/2.065-2002), Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208 (далі - ДГН 6.6.1.-6.5.001-98), Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).

 

 2. Баки гартівні

1. Гартівні масляні баки і ванни повинні мати централізовану систему охолодження або індивідуальні пристрої для перемішування та охолодження масла. При загартуванні невеликої кількості дрібних деталей, що не викликають нагрівання масла вище 80 град.C, допускається експлуатація баків без маслоохолоджувальних пристроїв.

2. Гартівні масляні баки повинні мати збірні ємності для повного зливання масла. Діаметр зливальних труб повинний забезпечувати аварійне зливання масла з бака не більше ніж за 10 хвилин.

3. Маслоохолоджувачі, фільтри, насоси і маслозбірні ємності повинні встановлюватися в ізольованому пожежобезпечному приміщенні. Допускається установка їх у підвалі цеху в ізольованих приміщеннях з установкою пристроїв автоматичного пожежогасіння.

4. Обсяг маслозбірних ємностей повинний бути на 30% більше обсягу масла в системі. Обсяг загального маслозбірного резервуара не повинен перевищувати 400 куб.м.

5. Баки і ванни повинні бути обладнані пристроями подання води, контролю рівня і температури масла, щоб уникнути його виплесків і загоряння, а також установками пожежогасіння (на базі автоматичних порошкових вогнегасників) і системами вибухозаглушення. Устаткування необхідно оснастити пристроями автоматичного регулювання рівня масла, уключення і вимикання місцевої витяжної вентиляції, автоматичною звуковою і світловою сигналізацією про аварійний стан з одночасним відключенням подавання палива в нагрівальну піч.

6. Для видалення води, що накопичується в нижній частині баків і маслозбірних ємностей, повинні бути встановлені спускні крани або спеціальні пристосування.

7. Висота баку з відкритим дзеркалом масла над рівнем підлоги повинна бути не менше 1 м.

8. Гартівні баки з гасом повинні мати подвійні стінки, простір між якими засипається піском.

Гартівні ванни повинні мати систему охолодження гасу з автоматичним регулюванням.

9. Баки і ванни з відкритим дзеркалом масла або гасу повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією (з пристроєм кожухів-укриттів) або бортовими відсмоктувачами.

Кожух-укриття повинен мати теплоізоляцію стінок для зменшення тепловипромінювання.

Вентилятори витяжної установки не повинні допускати іскроутворення.

10. Трубопроводи місцевої витяжної вентиляції від баків і ванн слід робити короткими, без колін, у яких може накопичуватися конденсат. В них також слід установлювати спеціальні заслінки для запобігання поширення вогню у випадку пожежі.

11. Баки для загартування в рідкому азоті повинні виготовлятися з листового алюмінію або з нержавіючої сталі і мати подвійні стінки для забезпечення надійної теплоізоляції.

Зверху баки повинні закриватися теплоізольованими кришками для зменшення випару азоту. Баки повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією. Під час заливання азотом баки повинні бути сухими і чистими.

 

 3. Печі вакуумні

1. Вакуумні печі повинні відповідати вимогам глави 8 цього розділу. Конструкція вакуумних печей повинна відповідати вимогам максимальної герметичності.

Типи і продуктивність насосів, які створюють і підтримують вакуум у робочих камерах печей, визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з необхідного вакууму, обсягу робочої камери і вимог до чистоти робочого середовища.

2. Рівень вібрації устаткування, що виникає при роботі вакуумного механічного насоса, не повинен перевищувати значень, визначених ГОСТ 12.1.012-90 та Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими наказом головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 ( va039282-99 ) (ДСН 3.3.6.039-99). Для зниження рівня вібрації, що перевищує допустимі величини, у місці з'єднання вакуумного насоса з вакуум-проводом повинні бути встановлені пристрої гасіння вібрації: гумові або металеві гофровані трубки, сильфони.

3. Вихлопні патрубки вакуумних механічних насосів печей повинні бути виведені за межі будинку цеху або у вентиляцію.

4. У вакуумних печах повинно бути передбачене примусове охолодження робочої камери та інших відповідальних місць устаткування, що перебуває під впливом високих температур, для утворення на зовнішніх поверхнях температури не більше 43 град.С.

Як холодоагенти можуть використовуватися очищена вода, масло, повітря. Технічну воду без очищення використовувати не дозволяється.

5. Вакуумні печі повинні бути оснащені контрольною апаратурою, що сигналізує про порушення режиму роботи устаткування.

6. Вакуумні печі повинні мати аварійне постачання водою на випадок відключення електропостачання водообертальної системи.

Уключення аварійного водопроводу повинно бути автоматичним.

7. Систему водяного охолодження вакуумних печей слід обладнати блокуванням, що відключає електронагрів печі при різкому зниженні тиску (витрати) охолоджувальної води, і приладами світлової і звукової сигналізації про підвищення температури води більше 50 град.C.

8. Управління вакуумними печами слід здійснювати за допомогою електричної апаратури: автоматично або вручну.

9. Вакуумні насоси і насоси водообертальної системи повинні мати автоматичне введення резерву електроживлення.

10. Кожна вакуумна піч повинна бути обладнана запобіжним клапаном (пружинним або з мембраною, що руйнується), який відключає механічний форвакуумний насос при досягненні в камері вакууму вище робочого, і аварійним клапаном, який автоматично перекриває вакуум-провід при зупинці насоса і перешкоджає влученню масла в камеру.

11. До вакуумних печей, крім вимог безпеки для електроустановок, пред'являється додаткова вимога - вибухозахищеність.

12. Прокладення проводів до пірометричних приладів і до датчиків приладів виміру вакууму повинно робитися роздільно від проводів силових і контрольних ланцюгів.

13. Вакуумні електропечі, призначені для загартування в газовому середовищі під надлишковим тиском, повинні мати запобіжні скидні клапани і відповідати вимогам правил технічної експлуатації, затверджених роботодавцем.

Параметри електромагнітних випромінювань на робочих місцях повинні відповідати ДСН 3.3.6.096-2002.

14. Вузол підготовки робочої газової суміші та очищення її компонентів - одна з основних частин вакуумних печей.

Очищення газових сумішей рекомендується здійснювати із застосуванням адсорбентів і пристосувань для виморожування домішок.

15. Вакуумні електропечі для загартування у воді повинні бути обладнані системами видалення водяної пари і запобіжними клапанами.

16. Електропечі для вакуумно-іонної хіміко-термічної обробки, у яких номінальна напруга горіння тліючого розряду може досягати 1500 В, повинні мати блокувальні пристрої, що відключають електроживлення при відкриванні дверцят печі або дверцят електрошафи.

17. На електропечах вакуумно-іонної обробки для запобігання переходу тліючого розряду в дуговий повинні застосовуватися справні пристрої різного типу для гасіння дуги, принцип дії яких заснований на короткочасному відключенні робочої камери від джерела електроживлення.

18. На електропечах вакуумно-іонної обробки повинні бути передбачені запобіжні скидні клапани, що спрацьовують при перевищенні допустимого рівня тиску газу в робочих камерах.

19. Приймання в експлуатацію серійних універсальних вакуумних печей і агрегатів повинно здійснюватися відповідно до паспортів на дане устаткування, СНиП 3.05.05-84 "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы" та акта приймальної комісії підприємства.

 

 4. Печі-ванни

1. Печі-ванни повинні відповідати вимогам глави 8 цього розділу.

2. У печах-ваннах повинна бути передбачена система автоматичного регулювання температури. При несправності приладів цієї системи обов'язкове автоматичне відключення нагрівачів з одночасним уключенням світлової або звукової сигналізації.

3. Печі-ванни повинні бути закриті кожухами (з дверцятами, що закриваються), приєднаними до місцевої витяжної вентиляції, або обладнані ефективними бортовими відсмоктувачами.

4. У конструкції печей-ванн не допускається розміщення нагрівальних пристроїв під днищем через можливе скупчення твердих опадів на дні ванни, які створюють теплоізоляцію, що може привести до перегріву і прогоряння днища.

5. У селітрових печах-ваннах повинні бути передбачені пристрої для попередження місцевого перегріву розплавів: контрольна дублююча термопара і вторинний прилад для відключення нагрівання при перевищенні заданої температури; механічна мішалка.

6. У свинцевих ваннах або в ваннах з розплавленим силуміном тигель ванни

і чохол датчика температури (термопари) повинні бути захищені від роз'їдання.

 

 5. Печі на газовому паливі

1. Устаткування та експлуатація печей, що працюють на газовому паливі, повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.20-98.

2. Труби, устаткування, прилади та арматура, які використовуються в системах газопостачання термічних цехів, а також умови прокладення і способи кріплення газопроводів, улаштування димоходів і вентиляції повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-20-2001 Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання (далі - ДБН В.2.5-20-2001) і НПАОП 0.00-1.20-98.

3. Газопроводи в приміщеннях цеху повинні прокладатися відкрито в місцях, зручних для обслуговування, що унеможливлюють їх ушкодження цеховим транспортом, вантажопідйомними механізмами та ін.

Не допускається прокладання газопроводів у підвалах термічних цехів і через вентиляційні канали.

Газопроводи не повинні розміщуватися в зоні впливу теплового випромінювання печей, у місцях можливого омивання їх гарячими продуктами згоряння або контакту з нагрітими деталями.

4. У разі потреби допускається прокладення газопроводів у каналах для підведення газу до печей. Канали повинні бути мінімальної довжини, їхні розміри повинні забезпечувати можливість огляду і ремонту газопроводів. Канали повинні бути оштукатурені цементним розчином і перекриватися знімними плитами. Канали необхідно провітрювати. Провітрювання можна не передбачати, якщо канал засипаний піском.

5. Канали, у яких прокладаються газопроводи, не повинні перетинатися іншими каналами і тунелями.

Якщо цього уникнути неможливо, газопровід у місці перетинання каналів повинний бути укладений у футляр, кінці якого слід виводити на 300 мм в обидва боки від перемичок каналів.

6. Газопроводи, що прокладаються в каналах, повинні мати мінімальну кількість зварених стиків. Установлення арматури, різьбових і фланцевих з'єднань на газопроводах, які прокладаються в каналах, не допускаються.

7. Не допускається прокладення газопроводів у каналах на травильній ділянці, а також на інших ділянках, де можуть знаходитися кислоти та інші рідини, що викликають корозію газопроводів.

8. На вводі газопроводу в приміщення термічного цеху повинні встановлюватися регулятор тиску газу і пристрій припинення подавання газу. До пристрою припинення подавання газу повинний бути забезпечений вільний доступ.

9. При вологому газі газопроводи укладаються з ухилом. При цьому ухил повинен робитися від газового лічильника або діафрагми до вводу газопроводу і від лічильника або діафрагми - до газових пальників.

На газопроводах повинні передбачатися пристрої для спускання конденсату.

10. Прокладення газопроводів у місцях проходу людей слід передбачати на висоті не менше 2,2 м від підлоги.

11. Кожна піч повинна бути обладнана пристроєм припинення подавання газу, установленим на відводі газопроводу від газового колектора (крім пристроїв, наявних безпосередньо у пальників).

12. Установлена на газопроводах арматура повинна бути легкодоступна для управління, огляду і ремонту.

13. Газопроводи повинні мати систему продувних свічей для забезпечення продування будь-якої ділянки. Свічі повинні приєднуватися в найбільше високих точках газопроводів. Кінцеві ділянки продувних свічей повинні виводитися вище даху на 1 м, по змозі на стіну будинку, що не має забірних пристроїв системи вентиляції.

Продувка газопроводів через топки печей не дозволяється.

14. Продувні свічі від колекторів і відводів до агрегатів можуть поєднуватися в загальну продувну свічу, якщо в усіх газопроводах тиск газу однаковий.

Кінці продувних свічей повинні бути захищені від попадання атмосферних опадів.

15. Газопроводи перед пуском в експлуатацію повинні бути випробувані на міцність і щільність відповідно до вимог ДБН В.2.5-20-2001, а також мати струмопровідні перемички на всіх фланцевих з'єднаннях і бути заземленні.

16. Газопроводи повинні бути пофарбовані відповідно до вимог ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки" (далі - ГОСТ 14202-69) та НПАОП 0.00-1.20-98.

17. Для забезпечення безпеки при експлуатації газопроводи і всі пристрої повинні мати надійну герметизацію, а в газовій мережі повинен зберігатися позитивний тиск, тому що підсмоктування повітря в мережу може викликати утворення вибухонебезпечної суміші газу з повітрям, що в свою чергу може викликати вибух.

18. При зупинці печей на ремонт на відгалуженні газопроводу після пристрою припинення подавання газу повинна бути встановлена заглушка з хвостовиком, який виступає за межі фланців.

19. Пальники повинні стійко працювати без відриву полум'я і проскакування його усередину пальника в межах необхідного регулювання теплового навантаження печі.

Швидкість виходу суміші газу з повітрям з пальника повинна перевищувати швидкість його запалення.

Необхідно вжити заходів для запобігання можливості проникнення полум'я в трубопровід газоповітряної суміші шляхом установки перепиняння вогню.

20. Печі повинні бути обладнані блокувальними пристроями (автоматичними клапанами), що відключають газопровід при падінні тиску газу, а також при відсутності тяги в печі (при зупинці вентилятора) і при падінні тиску (або відсутності) повітря, яке подається до пальників повітродувкою.

Одночасно повинна включатися світлова і звукова сигналізація.

Крім того, обслуговувальним персоналом подача газу повинна бути негайно припинена:

з появою нещільностей в обмуруванні, у місцях установки запобіжно-вибухових клапанів і газоходах;

при припиненні подачі електроенергії або зникненні напруги на пристроях дистанційного, автоматичного управління і засобів виміру;

при несправності контрольно-вимірювальних приладів, засобів автоматизації і сигналізації;

при виході з ладу запобіжних блокувальних пристроїв;

при несправності пальників, у тому числі вогнеперепиначів;

з появою загазованості, виявленні витоків газу на газовому устаткуванні і внутрішніх газопроводах;

при вибуху в топковому просторі, вибуху або загорянні пальних відкладень у газоходах;

при пожежі.

21. Відстань від виступаючих частин газових пальників або арматури до стін, інших частин будинку, а також споруд і устаткування повинна бути не менше 1 м.

22. У печах-ваннах газові пальники повинні бути встановлені так, щоб полум'я омивало тигель по дотичній. Це дозволяє захистити тигель від перегріву і передчасного виходу з ладу.

23. При пуску в роботу печей, що працюють на газовому паливі, необхідно виконувати такі вимоги:

перед запалюванням газових пальників топковий і робочий простір печі продути повітрям від повітродувки, пропустивши його через пальники протягом декількох хвилин;

пальники запалювати по черзі, відкриваючи газ до кожного пальника тільки після піднесення до нього запаленого запальника;

перед повторним запалюванням пальників, якщо вони потухли, топку і димоходи печі ретельно провентилювати;

при проскакуванні полум'я усередину пальника або при відриві полум'я виключити пальник, після його остигання усунути причину проскакування або відриву і тільки після цього знову запалити пальник.

Пуск у роботу печей у випадку їх несправності, а також при порушенні тяги не дозволяється.

24. Приміщення з печами, що працюють на газовому паливі, повинні бути обладнані загальнообмінною вентиляцією. У неробочий час у приміщенні цеху повинна діяти чергова вентиляція. У місцях можливого скупчення газу повинні бути встановлені газоаналізатори, спеціальні звукові, світлові або інші прилади, що сигналізують про витікання газу. У тих випадках, коли в печах, що працюють на газовому паливі, проводиться відпускання деталей після масляного загартування, необхідно передбачити місцеві відсмоктувачі.

 

 6. Печі на рідкому паливі

1. Резервуари для зберігання рідкого палива слід розміщати поза будинками цехів. Резервуари з горючими рідинами, що мають місткість добової потреби (але не більше 150 куб.м), допускається розміщати в спеціальному ізольованому від термічного цеху підземному приміщенні.

2. Напірні видаткові баки палива повинні розміщатися зовні будинків або в ізольованих приміщеннях.

Допускається розміщення видаткових баків ємністю не більше 5 куб.м в одному приміщенні з печами за умови встановлення їх на металевих площадках осторонь від печей на відстані не менше 3 м (по горизонталі).

3. Паливні баки повинні бути щільно закриті кришками і мати покажчики рівня палива, спускний кран з трубкою, виведеною в підземний аварійний резервуар, трубку для сполучення із зовнішньою атмосферою і переливною трубою, що сполучається з аварійним підземним резервуаром. На спускній трубці біля вентиля повинен бути напис "Відкрити при пожежі".

4. Система спускання палива повинна забезпечувати зливання його в аварійний резервуар протягом не більше 5 хвилин. Спускна і переливна трубки повинні мати гідравлічний затвор. Місткість аварійного резервуара повинна відповідати загальній ємності видаткових баків, установлених у приміщеннях.

Аварійні резервуари можуть не передбачатися, якщо можливо самопливне спорожнювання видаткових паливних баків в основний резервуар. У всіх випадках зливальні аварійні трубопроводи повинні бути обладнані пристроями, які перепинають вогонь.

5. Для виключення подавання палива в разі аварії або пожежі на паливопроводі печі повинно бути два вентилі: один біля форсунки і другий - за капітальною стіною або на відстані не менше 15 м від печі. Допускається встановлення другого вентиля на групу печей.

6. Вентилі, що регулюють подавання палива і повітря до форсунок, або приводи для керування ними повинні встановлюватися осторонь від форсункових отворів, щоб уникнути опіків полум'ям.

7. Подавання рідкого палива у видаткові баки повинно бути механізованим. Ручне заливання баків забороняється.

8. Головний паливопровід біля входу в цех повинний мати вентиль з написом "Закрити при пожежі".

9. Підігрів мазуту в баках повинний здійснюватися парою або гарячою водою до температури, установленої для даної марки мазуту. Для контролю температури в баках повинні бути встановлені термопари з вказівними приладами.

10. Щоб уникнути ушкодження, трубопроводи слід розміщати в перекритих каналах або на відповідній висоті. Перетинання або рівнобіжне проведення трубопроводів з електромережами допускається за умови дотримання відстані між ними не менше 250 мм.

11. З метою зняття статичної електрики система труб і апаратура для перекачування рідкого палива повинні бути надійно заземлені.

12. Мазутні печі перед запалюванням рекомендується продувати повітрям.

Печі запалюють внесенням смолоскипа в топковий простір перед форсункою. Спочатку подають повітря, а потім поступово включають подавання мазуту.

13. У печах-ваннах форсунки повинні бути встановлені так, щоб полум'я омивало тигель по дотичній, що дозволяє охороняти тигель від перегріву і передчасного виходу з ладу.

14. Печі, що працюють на рідкому паливі, повинні бути обладнані витяжними зонтами з козирками.

15. Очищення резервуарів з-під рідкого палива і їх ремонт повинні здійснюватися тільки з оформленням наряду-допуску на виконання робіт, пов'язаних з підвищеною небезпекою, і з обов'язковим застосуванням протигаза.

16. Перед початком робіт усередині резервуарів повинні бути попередньо проведені аналіз повітряного середовища на зміст шкідливих і вибухонебезпечних концентрацій газів, провітрювання резервуара і подача свіжого повітря. При ремонтних роботах (зварювання та ін.) резервуар повинний бути промитий гарячою водою з каустичною содою, пропарений, просушений, провентильований.

17. Для освітлення усередині резервуара повинні застосовуватися переносні світильники у вибухобезпечному виконанні напругою не більше 12 В.

18. На ділянці мазутних печей повинні знаходитися первинні засоби пожежогасіння.

 

 7. Печі з контрольованими атмосферами

1. Печі, що працюють з контрольованими атмосферами, повинні також відповідати вимогам глави 8 цього розділу.

2. Печі повинні бути герметичними, тому муфель у печах повинен бути зварений суцільним газощільним швом, а безмуфельні печі повинні мати металевий кожух, зварений також суцільним газощільним швом.

У робочому стані піч повинна перебувати під надлишковим тиском (у межах 50-150 Па). При неможливості повної герметизації устаткування його слід забезпечувати пристроями для підпалювання й уловлювання вихідних газів.

3. Перед уведенням в експлуатацію печі повинні випробуватися на герметичність. Герметичність печей повинна перевірятися повітрям або іншими негорючими газами при манометричному тиску 500-1000 Па, якщо значення тиску не зазначені в конструкторській документації на ці печі.

4. Роз'ємні і нероз'ємні з'єднання корпусів і елементів печей повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.9-93.

5. Печі, призначені для роботи з горючими газовими середовищами, повинні бути обладнані системами сигналізації, що спрацьовують при виникненні таких аварійних ситуацій:

спад температури в печі нижче мінімально допустимої;

припинення подачі електроенергії або газу;

припинення подачі води в охолоджувані частини печей;

вимикання припливно-витяжної вентиляції;

виникнення пожежі.

6. Постійно відкриті і завантажувально-розвантажувальні прорізи печей, що відкриваються періодично, повинні бути обладнані пристроями для створення полум'яної завіси, а також запальними пальниками, що забезпечують надійне запалення вихідної контрольованої атмосфери.

7. Свічі для спалювання вихідної з печей контрольованої атмосфери повинні бути оснащені кранами для регулювання потоку газу і витяжними вентиляційними зонтами.

8. Електропечі з приєднаними до них форкамерами або охолоджувальними камерами, а також шахтні електропечі, у яких використовуються контрольовані атмосфери вибухонебезпечного складу, повинні бути обладнані запобіжними вибуховими клапанами у верхній частині корпуса печі.

9. Для видалення з печі горючих газів, що виділяються з футеровки або можуть попадати через негерметичні запірні пристрої на газопроводах, і в період зупинки печі скупчуються в найвищих точках робочої камери, а також у місцях, частково ізольованих від основного об'єму печі, повинні бути передбачені спеціальні патрубки з кранами.

10. У печах повинні бути передбачені блокувальні пристрої, що відключають (щоб уникнути вибуху печі) приводи механізмів завантаження-вивантаження деталей:

при зменшенні тиску негорючого газу в мережі або в аварійній ємності нижче допустимої межі під час технологічної продувки холодних камер;

при збільшенні концентрації горючих компонентів у негорючій контрольованій атмосфері вище допустимих меж;

у випадку, якщо згас запальник або перегорів електрозапальник.

11. У водневих та інших печах вихідний патрубок для спалювання водню повинен забезпечуватися зворотним клапаном, що перешкоджає проникненню полум'я усередину камери.

12. Ремонтні та зварювальні роботи в печах слід проводити тільки після повного видалення газового середовища з робочих камер і провітрювання їх повітрям протягом не менше 1 години. Роботу здійснювати з оформленням наряду-допуску на виконання робіт, пов'язаних з підвищеною небезпекою.

 

 8. Печі електричні

1. Електропечі, а також електрованни, газоприготувальні установки, індукційні установки повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01, ГОСТ 12.2.007.0-75 і ГОСТ 12.2.007.9-93. Експлуатація електропечей повинна здійснюватися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97 і НПАОП 40.1-1.21-98.

2. Щити керування електропечей повинні бути закритого типу. Допускається пристрій відкритих щитів панельного типу, але тільки в спеціально відведених для них ізольованих приміщеннях з вікнами для спостереження за приладами і оптимальними (якщо там працює комп'ютерна техніка) умовами мікроклімату (ДСН 3.3.6.042-99), допустимими рівнями шуму (ДСН 3.3.6.037-99), вібрації (ДСН 3.3.6.039-99) ( va039282-99 ), освітленості (ДБН В.2.5-28-2006), з прозорими теплозахисними екранами (ДСН 3.3.1.038-99), з допустимими рівнями електромагнітних випромінювань (ДСН 3.3.6.096-2002).

3. На щитах і пультах керування електропечей повинна бути світлова сигналізація про подачу напруги на нагрівальні елементи і про роботу блокувальних пристроїв.

4. Електропечі з ручним завантаженням і вивантаженням деталей повинні бути обладнані блокувальними пристроями для автоматичного зняття напруги з нагрівальних елементів при відкриванні дверцят печі.

5. Усі струмоведучі частини електропечей повинні бути ізольовані або обгороджені. Огороджувальні пристрої та інші металеві струмоведучі частини повинні бути заземлені.

Параметри електромагнітних випромінювань на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

6. Ваги заслінок, що врівноважують, а також приводи механізмів печей повинні бути обгороджені.

7. В електропечах з примусовою циркуляцією робочої атмосфери, у якій не виключається викид гарячого газу через відкритий проріз, повинен бути передбачений блокувальний пристрій, що відключає живлення електродвигунів пічних вентиляторів перед відкриттям дверцят або кришки.

8. У печах з механізованим підйомом і опусканням дверцят або заслінок робочих вікон, або кришок повинна бути забезпечена можливість зупинки дверцят у будь-якому проміжному положенні, автоматична зупинка механізму підйому та опускання в кінцевих положеннях і виключена можливість падіння дверцят при відключенні механізму.

9. Печі повинні мати автоматичне регулювання температури. При підвищенні температури вище встановленої, повинні включатися світлові і звукові сигнали.

10. Робочі площадки, розташовані над зводом електропечі, повинні бути теплоізольовані (для забезпечення на них температури навколишнього середовища) і заземлені.

11. Завантаження, розвантаження, огляд, ремонт, очищення електропечей повинні здійснюватися при цілком знятій напрузі, щоб уникнути короткого замикання і враження електричним струмом.

12. Уся група електропечей повинна мати аварійний вимикач, який має відповідний напис і розміщений по змозі ближче до печей. Доступ до аварійного вимикача повинний бути завжди вільним.

 

 9. Преси гартівні

1. Гартівні преси в цехах термічної обробки металів слід розміщати так, щоб обслуговувальний персонал не піддавався впливу променистого тепла одночасно від завантажувальних вікон двох і більше нагрівальних печей.

До кожного робочого місця повинно подаватися чисте припливне повітря.

2. Гартівні преси повинні бути обладнані захисними пристроями, що перешкоджають розбризкуванню гартівної рідини.

3. Виймання деталей з печі, подача їх на гартівний прес і зняття з преса повинні бути максимально механізовані.

4. Кліщі та інші пристосування для перенесення нагрітих виробів повинні відповідати розмірові і профілеві утримуваних деталей.

Рукоятки інструмента, застосовуваного для ручного завантаження деталей у піч, вивантаження їх з печі, подачі на прес, повинні бути такої довжини, щоб руки працівників не піддавалися впливу високих температур.

5. Гартівні преси повинні мати пускові і гальмові пристрої, які після кожного ходу забезпечують автоматичне відключення преса із зупинкою повзуна в крайнім положенні.

 

 10. Установки індукційні

1. Індукційні установки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.9-93, НПАОП 40.1-1.32-01 та експлуатуватися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97 і НПАОП 40.1-1.21-98. Параметри електромагнітних випромінювань на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

2. Індукційні генератори повинні бути обладнані огороджувальними і блокувальними (механічними, електричними та іншими) пристроями, що виключають при обслуговуванні устаткування доступ персоналу до всіх частин установок, які знаходяться під напругою. Конструктивне виконання цих пристроїв визначається при розробці устаткування в кожному конкретному випадку, виходячи з умови безпечного проведення робіт і допустимих рівнів електромагнітних полів за ГОСТ 12.1.006-84 та ДСН 3.3.6.096-2002.

3. Металеві конструктивні частини установок повинні бути заземлені. Заземлення необхідно виконувати і для тих вузлів, які при порушенні нормальної роботи установки можуть виявитися під напругою.

4. Конденсаторні батареї у виробничому приміщенні необхідно встановлювати в металевій шафі або в спеціальному приміщенні з дверцятами, що закриваються. В обох випадках дверцята повинні бути обладнані блокувальними пристроями, які відключають конденсатори при відкриванні дверцят.

5. Електропроводка від генератора до первинної обмотки гартівного трансформатора повинна бути надійно захищена від ушкоджень (укладена в металеву, добре заземлену трубу або виконана у вигляді шин, покладених на ізоляторах у каналі під підлогою).

6. Силовий трансформатор і випрямляючий пристрій повинні розміщуватися в екранувальній шафі, передбаченій заводом-виготовником.

7. У багатовитковому індукторі витки повинні бути ізольовані для попередження можливості їх замикання.

8. Якщо огороджувальний пристрій перешкоджає нормальній роботі нагрівального поста установки, допускається робота з необгородженим індуктором, уключеним через понижуючий узгоджувальний високочастотний трансформатор.

9. Вода для охолодження індуктора повинна подаватися шлангом з діелектричного матеріалу.

На кінці шланга, з якого здійснюється злив води в лійку, повинний знаходитися заземлений металевий наконечник.

Блокувальний пристрій повинен унеможливлювати пуск установки при відсутності води в системі охолодження.

10. Пульт керування процесом нагрівання повинний розміщуватися в безпосередній близькості від нагрівального індуктора в зручному для терміста місці і повинен бути екранований від електромагнітного, у т.ч. інфрачервоного (теплового) випромінювання.

11. В індукційній установці повинна бути забезпечена можливість зняття залишкового заряду конденсатора при непрацюючому генераторі шляхом:

закорочування затискачів конденсатора в момент відключення живильної мережі за допомогою блокувальних пристроїв;

підключення до затискачів конденсатора постійного опору;

розрядження конденсатора за допомогою спеціального розрядника з баластовим опором або без нього.

12. Для захисту працівників від електромагнітного випромінювання, що виникає при електричному імпульсному розряді, слід застосовувати огороджувальні пристрої (кожухи, щитки, екрани та ін.).

В установках з винесеною контурною котушкою і конденсатором повинно бути забезпечене їхнє роздільне екранування.

13. У разі потреби захисту працівників від шуму імпульсні індукційні генератори слід поміщати у звукоізольовані камери.

 

 11. Установки для приготування контрольованих атмосфер

1. Установки для приготування контрольованих атмосфер повинні відповідати вимогам, викладеним у главі 8 цього розділу, ДБН В.2.5-20-2001 і НПАОП 0.00-1.20-98.

2. Експлуатація газоприготувальної установки повинна здійснюватися відповідно до паспорта на установку.

3. Освітлювальні установки, електроустаткування, прилади для періодичного та автоматичного регулювання режиму роботи установок приготування контрольованих атмосфер і прилади для виміру температури повинні бути у вибухобезпечному виконанні.

4. Для запобігання перекидання полум'я в системи газопроводів на вводі перед генератором повинні бути встановлені мембранний вибуховий клапан і полум'ягасник (клапан від перекидання полум'я).

На трубопроводах, через які подається газоповітряна суміш, повинні бути також установлені полум'ягасники або зворотні клапани, що перешкоджають проникненню полум'я в газозмішувальні камери.

5. В установках для приготування контрольованих атмосфер повинні бути передбачені необхідні блокувальні пристрої (зі світлозвуковою сигналізацією, що сповіщає працівників про небезпеку), які забезпечують відключення подачі вихідних газів в установку при порушенні режиму її роботи, а також відключення подачі контрольованої атмосфери в піч при аварійних ситуаціях.

6. Установка приготування контрольованих атмосфер перед пуском у роботу повинна бути продута повітрям з викидом його в атмосферу не менше 5 хвилин.

7. Установки для приготування контрольованих атмосфер повинні бути обладнані газовою свічею - пристроєм для запалювання газу, що відходить (контрольованої атмосфери), розташованої під витяжним зонтом і запальником. Приміщення з установками для приготування контрольованих атмосфер повинні бути обладнані загальнообмінною механічною вентиляцією, що забезпечує не менше триразового повітрообміну в годину.

 

 12. Установки лазерні

1. Устрій і експлуатація лазерних установок повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01, НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.21-98, СанПиН 5804-91.

За умовами електробезпеки лазерні установки належать до електроустановок напругою вище 1000 В.

2. При термічній обробці металів можуть використовуватися лазерні установки як безперервної, так і імпульсної дії.

Лазерні установки повинні бути закритого типу, що екранують зону впливу променя на деталі і промінь лазера по всій довжині.

3. Лазерні установки повинні бути обладнані блокувальними пристроями, що перешкоджають доступу персоналу в межі небезпечної зони під час роботи лазерів, і світлозвуковою сигналізацією, що сповіщає персонал про небезпеку.

4. Керування лазерною установкою рекомендується максимально автоматизувати.

Пульт керування повинен розміщуватися в окремому приміщенні з телевізійною або іншою системою спостереження за ходом процесу і оптимальними (якщо там працює комп'ютерна техніка) умовами мікроклімату (ДСН 3.3.6.042-99), допустимими рівнями шуму (ДСН 3.3.6.037-99), вібрації (ДСН 3.3.6.039-99), освітленості (ДБН В.2.5-28-2006), з прозорими теплозахисними екранами (ДСН 3.3.1.038-99), з допустимими рівнями електромагнітних випромінювань (ДСН 3.3.6.096-2002).

5. Лазерні установки повинні бути забезпечені захисними огородженнями (екранами, кожухами), що перешкоджають попаданню лазерного випромінювання на робочі місця. Огороджувальні пристрої повинні бути вогнестійкими і при підвищенні температури в результаті впливу лазерного випромінювання не повинні виділяти токсичних речовин.

6. Шумопоглинальні кожухи можуть бути знімними або розбірними, мати оглядові вікна, двері, які відкриваються, а також прорізи для різних комунікацій.

Внутрішню поверхню кожуха рекомендується облицьовувати звукоізоляційним матеріалом завтовшки 30-50 мм.

7. Для зменшення впливу імпульсного шуму рекомендується передбачати акустичну ізоляцію конденсаторних батарей лазерних установок.

8. В імпульсних лазерних установках повинно бути передбачено екранування світла імпульсних ламп накачування та ультрафіолетового випромінювання газового розряду.

 

 13. Установки плазмові

1. Плазмові електротермічні установки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.9-93 і НПАОП 40.1-1.32-01 та експлуатуватися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97 і НПАОП 40.1-1.21-98, а також Санітарних правил з улаштування і експлуатації устаткування для плазмової обробки матеріалів (СанПиН 4053-85) Плазмові установки за умовами електробезпеки слід відносити до електроустановок напругою вище 1000 В.

2. Елементи і вузли плазмових установок, які є джерелами шуму, повинні бути звукоізольовані. Установки слід розміщувати в ізольованих камерах.

3. Корпуси пальників, пультів керування і джерел живлення повинні бути заземлені. Живлення контакторів та інших керівних елементів повинно здійснюватися електрострумом напругою 36 В.

4. Для запобігання небезпеки впливу на працівників світлового і теплового випромінювань, які виникають при роботі плазмової установки, процеси плазмової термообробки слід максимально механізувати і автоматизувати.

5. Для поліпшення емісійних властивостей для плазмових пальників слід застосовувати лантановані та ітрировані вольфрамові електроди.

Для запобігання небезпеки впливу на працівників рентгенівського випромінювання, яке виникає при роботі з вольфрамовими електродами, плазмові установки повинні бути обладнані огороджувальними пристроями, передбаченими ДГН 6.6.1.-6.5.001-98.

 

 14. Установки електронно-променеві

1. Електронно-променеві установки повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 та експлуатуватися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97 і НПАОП 40.1-1.21-98. Електронно-променеві установки за умовами електробезпеки слід відносити до електроустановок з напругою вище 1000 В.

2. Електронно-променеві установки працюють при глибокому вакуумі і повинні відповідати вимогам, передбаченим у главі 3 цього розділу.

3. Для підведення живлення від випрямляча до електронної гармати повинен застосовуватися спеціальний високовольтний кабель із заземленим обплетенням.

4. Для запобігання небезпеки при порушенні заземлення позитивного полюса високовольтне джерело живлення повинно бути обладнане повітряним розрядником між позитивним полюсом випрямляча і заземленим корпусом із зазором між електродами не більше 1 мм. При заземленому позитивному полюсі вивід від нього на випадок можливого порушення заземлення повинний виконуватися добре ізольованим проводом з металевим обплетенням.

Усі прилади в цьому ланцюзі повинні бути шунтовані опорами в 10-15 разів більшими внутрішнього опору самого приладу на випадок обриву ланцюга в них.

5. Електронно-променеві установки повинні відгороджуватися спеціальними огороджувальними пристроями з вікнами зі свинцевого скла для захисту працівників від впливу частин устаткування, що рухаються, а також від рентгенівського випромінювання, що виникає під час їх роботи.

6. Для зменшення впливу видимого та ультрафіолетового випромінювань, не затримуваних свинцевими стеклами, вікна повинні бути обладнані спеціальними світлофільтрами.

7. Усі огороджувальні пристрої електронно-променевих установок і установок живлення (знімні ковпаки, кришки люків та ін.), через які можливий доступ до високовольтних вузлів, повинні обладнуватися блокувальними пристроями, що знімають напругу при їхньому відкриванні. Для зняття напруги при просочуванні повітря в камеру установки клапани вакуумної системи повинні бути також обладнані блокувальним пристроєм.

8. Для зменшення небезпеки, пов'язаної з вибухом, керування електронно-променевою установкою слід здійснювати дистанційно. Спостереження за роботою устаткування слід також вести дистанційно за допомогою телевізійних пристроїв.

 

 15. Устаткування для механічного очищення деталей

1. Установки для гідроочищення і гідропіскоочищення повинні бути обладнані спеціальними пристосуваннями для механічного перекидання деталей, що очищаються усередині камер. Керування такими пристосуваннями повинно здійснюватися із зовнішньої сторони камери. Для спостереження за процесом очищення в камері повинні влаштовуватися спеціальні вікна зі стеклами необхідної міцності.

2. Установки повинні бути обладнані сигналізацією, яка спрацьовує при відкриванні дверей. Двері камер повинні бути шторного або гільйотинного типу.

3. Піднімальні двері камер (гільйотинного типу) повинні врівноважуватися контрвагами, обгородженими на всьому шляху їх руху і постаченими уловлювачами на випадок обриву каната.

4. Установки для гідропіскоструминного очищення повинні бути обладнані блокувальними пристроями для відключення приводів насосів високого тиску при відкриванні дверей камер.

5. Насосне устаткування повинно бути розміщене в окремому приміщенні і оснащене відповідною сигналізацією.

6. У конструкції дробометних і дробометно-дробоструминних установок повинні бути передбачені:

огороджувальні пристрої, штори та ущільнення, що запобігають вилітанню дробу і пилу з робочого простору камери;

блокувальні пристрої, що виключають роботу установок при виключеній вентиляції;

блокувальні пристрої, що виключають роботу установок і подачу до них дробу при відкритих дверях і шторах;

системи кріплення лопаток установок, що дозволяють робити їх швидку і легку заміну;

пристрої для фіксації візків з деталями усередині камер.

7. Якщо в конструкції установки передбачена можливість роботи усередині камери ручним дробоструминним соплом, у комплект устаткування повинен входити спеціальний скафандр з примусовою подачею очищеного повітря, а камера повинна бути обладнана блокувальним пристроєм.

8. Устаткування для очищення деталей повинно бути обладнане засобами захисту від статичної електрики.

9. Стаціонарні верстати і переносні (ручні) машинки для обробки абразивним інструментом повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.009-99 і ГОСТ 12.3.028-82 "Система стандартов безопасности труда. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности".

10. Засоби індивідуального захисту працівників при виконанні операцій очищення деталей повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 "Система стандартов безопасности труда. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация".

 

Тоня 2012-05-07 16:33:45
які існують види сигналізації в виробничому устаткуванні й технологічних процесах

[Ответить] [Ответить с цитатой]
↑ +11 ↓
руслан 2012-03-27 18:16:09
вимоги безпеки до виробничого обладнання об’єкту проектування.

[Ответить] [Ответить с цитатой]
↑ +3 ↓

Страницы: [1]
Задать вопрос или оставить комментарий. Форум по охране труда
Ваше имя:

Ваша почта:

Необязательно (для уведомления)
Введите символы: *
captcha
Обновить
2010-2012 Все, что представлено на ohranatruda.in.ua, предназначено исключительно для ознакомительных целей. admin@ohranatruda.in.ua
?>