Главная Охрана труда в Украине Охрана труда в РФ Охрана труда
Главная > Правила, НД > НПАОП 0.00-1.11-98 Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води > 8. ПРОЕКТУВАННЯ >
НПАОП 0.00-1.11-98 Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води

Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води визначають вимоги щодо проектування, виготовлення, монтажу, налагоджування, експлуатації, діагностування, ремонту та реконструкції трубопроводів, що транспортують водяний пар або гарячу воду, і обов'язкові для всіх міністерств і інших органів виконавчої влади, а також об'єднань, установ, організацій та підприємств - незалежно від їхньої відомчої приналежності і форм власності.

 

   НПАОП 0.00-1.11-98 Правила устройства и безопасной эксплуатации трубопроводов пара и горячей воды

Прикрепленные файлы (скачать)
Содержание

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
3. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
4. УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ І ОДИНИЦІ ВИМІРУ
5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ
6. ТРУБОПРОВОДИ І НАПІВФАБРИКАТИ, ПРИДБАННЯ ЯКИХ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ
7. ПОРЯДОК РОЗСЛІДУВАННЯ АВАРІЙ І НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ
8. ПРОЕКТУВАННЯ
9. МАТЕРІАЛИ І НАПІВФАБРИКАТИ
10. ВИГОТОВЛЕННЯ, МОНТАЖ, РЕКОНСТРУКЦІЯ, РЕМОНТ І НАЛАГОДЖУВАННЯ ТРУБОПРОВОДІВ
11. РЕЄСТРАЦІЯ, ТЕХНІЧНЕ ОПОСВІДЧЕННЯ І ДОЗВІЛ НА ЕКСПЛУАТАЦІЮ ТРУБОПРОВОДІВ
12. ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНОГО ЦЕНТРУ АБО СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
13. ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ І РЕМОНТУ ТРУБОПРОВОДІВ
14. ФАРБУВАННЯ ТА НАДПИСИ НА ТРУБОПРОВОДАХ
15. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ПРАВИЛ
Додаток 1 ПАСПОРТ ТРУБОПРОВОДУ
Додаток 2 Матеріали, що використовуються для виготовлення трубопроводів пари та гарячої води, що працюють під тиском
Додаток 3 Підрозділ сталей на типи і класи
Додаток 4 Визначення понять однотипних і контрольних зварних з'єднань
Додаток 5 Норми поверхневих дефектів в зварних з'єднаннях
Додаток 6 Форма свідоцтва на виготовлення елементів трубопроводу
Додаток 7 Форма свідоцтва на монтаж трубопроводу
Додаток 8 Форма журналу обліку ремонту трубопроводу

8. ПРОЕКТУВАННЯ

8.1. Проекти трубопроводів виконуються спеціалізованими проектними або конструкторськими організаціями, а проекти їх монтажу і реконструкції - згідно з вимогами ДБН А.3.1-5-96.

(пункт 8.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного
 комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
 від 01.10.2007 р. N 231)

8.2. Розрахунки трубопроводів на міцність з урахуванням всіх навантажувальних факторів (тиск, вага, температурне розширення тощо) виконуються згідно з НД, погодженими з Держгірпромнаглядом.

На підставі даних розрахунків проектна організація встановлює розрахунковий строк служби для трубопроводів усіх категорій, а також розрахунковий ресурс для трубопроводів I і II категорій (при умові, що кількість їх пусків з холодного стану на протязі розрахункового строку служби не перевищить 3000). Для інших трубопроводів встановлюється розрахункова кількість пусків з холодного стану. Встановлені розрахункові характеристики вносяться до паспорта трубопроводу.

8.3. В проектах трубопроводів слід передбачати можливість виконання всіх видів контролю згідно вимог цих Правил і НД, в тому числі за потреби - гідравлічних випробувань водою підвищеної температури.

8.4. Всі зміни в проекті, потреба в яких може виникнути в процесі виготовлення, монтажу, ремонту і експлуатації трубопроводу, узгоджуються з автором проекту, а для трубопроводів, придбання яких здійснюється за кордоном, а також при відсутності автора проекту трубопроводу - підтверджуються висновком спеціалізованої організації або ЕТЦ, що мають дозвіл Держгірпромнагляду.

8.5. З'єднання елементів трубопроводів проводиться за допомогою зварювання. Дозволяється застосування флянцевих з'єднань для приєднання трубопроводів до арматури і деталей устаткування, що мають флянці.

Різьбові з'єднання допускаються для з'єднання чавунної арматури на трубопроводах IV категорії з умовним проходом не більше 100 мм.

8.6. Трійникові з'єднання, що виготовлені із труб з поздовжнім швом, є припустимим застосовувати для трубопроводів III і IV категорії. При цьому перевіряється якість всіх зварних з'єднань радіографією або ультразвуковим методом (далі - Р або УЗК).

8.7. Трубопроводи та металеві конструкції, що знаходяться під навантаженням, повинні мати надійний захист від корозії.

8.8. Всі елементи трубопроводів із температурою зовнішньої поверхні стінки вище 55 град. C, розміщені в доступних для обслуговуючого персоналу місцях, покриваються ізоляцією, температура зовнішньої поверхні якої не повинна перевищувати 55 град. C.

На трубопроводах I категорії в місцях розташування зварних з'єднань і точок виміру повзучості металу слід встановлювати з'ємні ділянки ізоляції.

8.9. Вварювання штуцерів, дренажних труб, бобишок та інших деталей в зварні шви, а також в коліна трубопроводів I і II категорій не дозволяється.

Криволінійні елементи

8.10. Конструкція криволінійних елементів повинна відповідати вимогам НД, затвердженій у встановленому порядку.

8.11. Ділянки криволінійних елементів, виготовлених методами деформації, викуття або виливок, підлягають неруйнівному контролю (УЗК, радіографічному), а товстостінні елементи, крім того - методам контролю поверхні: магнітопорошковому, капілярному, травленням.

8.12. Штампованозварні коліна можна використовувати з одним чи двома поздовжніми зварними швами діаметрального розміщення за умови проведення радіографічного або ультразвукового контролю на всій довжині швів.

8.13. Зварні секторні коліна допускається застосовувати для трубопроводів III і IV категорії за умови їх виготовлення з внутрішньою підваркою зварних швів згідно вимог ОСТ 34-42-752-85 і проведення 100 % контролю зварних з'єднань ультразвуковою дефектоскопією або просвічуванням. Кут сектора не повинен перевищувати 30 град. Відстань між сусідніми зварними швами на внутрішній стороні коліна повинна забезпечувати можливість контролю цих швів з обох боків на зовнішній поверхні. Спіральношовні труби для виготовлення секторних колін теплових мереж не застосовуються.

8.14. Товщина стінки коліна на будь-якій його ділянці не повинна бути меншою від значень, встановлених розрахунком на міцність і технічними умовами (далі - ТУ) на виготовлення.

Замір товщини стінки проводиться згідно з методикою, визначеною в НД на виріб.

8.15. Використання колін, кривина яких утворюється за рахунок складок (гофр) на внутрішній стороні коліна, є неприпустимим.

Максимальна овальність поперечного перерізу коліна розраховується за формулою

2 (Damax - Damin) 

a = ----------------------- x 100 % 

Damax + Damin 


(де Damax, Damin - відповідно, максимальний і мінімальний зовнішні діаметри у вимірюваному перерізі коліна), і не повинна перевищувати значень, передбачених НД на виріб.

Зварні з'єднання та їх розміщення

8.16. Всі зварні з'єднання трубопроводів (включаючи шви приварних деталей) розміщуються так, щоб була забезпечена можливість їх контролю методами, передбаченими цими Правилами і НД на виріб.

8.17. Для з'єднання труб і фасонних деталей слід застосовувати зварювання "встик" з повним проплавленням.

Кутові зварні з'єднання допускаються для приварки до трубопроводів штуцерів, труб, плоских фланців. Кутові з'єднання необхідно виконувати з повним проплавленням. Під кутовими зварними з'єднаннями вважаються кутові і таврові з'єднання деталей, що перетинаються, виконані одно- або двостороннім швом з повним або частковим проплавленням, - незалежно від того, має деталь продовження в одну або в обидві сторони від зварного шва чи не має.

Є припустимими кутові зварні з'єднання з конструктивним зазором (конструктивним непроваром) для труб і штуцерів з внутрішнім діаметром 100 мм і менше і плоских флянців з умовним тиском не більше 2,5 МПа (25 кгс/кв. см) і температурою не більше 350 град. С.

Зварювання "з напуском" допускається для приварювання накладок, що закріплюють отвори в трубопроводах III і IV категорії, упорів, опор, підвісок, елементів кріплення ізоляції тощо.

8.18. При зварюванні "встик" елементів з різною товщиною стінок забезпечується плавний перехід від більшого до меншого перерізу шляхом відповідної односторонньої або двосторонньої механічної обробки кінця елемента з більш товстою стінкою.

Кут нахилу поверхонь переходу не повинен перевищувати 15 град.

При різниці в товщині стінок менше 30 % від товщини стінки тонкого елемента, але не більше 5 мм, є припустимим виконання вказаного плавного переходу з боку розкриття кромок за рахунок похилого розміщення поверхні шва.

Ці вимоги не розповсюджуються на зварні з'єднання з деталями литва, кутими і штампованими деталями, а також з крутозагнутими колінами. Кути переходів на кінцях таких деталей, а також кути нахилу поверхні швів не повинні перебільшувати норм, встановлених НД.

8.19. При зварюванні труб та інших елементів з поздовжніми і спіральними зварними швами останні зміщуються один відносно другого. При цьому зміщення повинно бути не меншим за трикратну товщину стінки зварюваних труб (елементів), але не менше 100 мм для труб з зовнішнім діаметром більше 100 мм.

8.20. Для поперечних стикових зварних з'єднань, що не підлягають ультразвуковому контролю або місцевій термічній обробці, відстань між осями сусідніх зварних швів на прямих ділянках трубопроводу повинна бути не меншою від трикратної товщини стінки зварюваних труб (елементів), але не меншою за 100 мм. Відстань від осі зварного шва до початку заокруглення коліна повинна бути не меншою за 100 мм.

8.21. Для поперечних стикових зварних з'єднань, що підлягають ультразвуковому контролю, довжина вільної прямої ділянки труби (елементу) в кожну сторону від осі шва (до найближчих приварних деталей і елементів, початку вигину, осі сусіднього поперечного шва тощо) повинна бути не меншою від величин, наведених нижче:

Номінальна товщина стінки
зварюваних труб (елементів) S, мм 

Мінімальна довжина вільної прямої
ділянки труби (елемента) в кожну сторону
від осі шва, мм 

До 15 включно 

100 

Вище 15 до 30 включно 

5S + 25 

Вище 30 до 36 включно 

175 

Більше 36 

4S + 30 


8.22. Для поперечних стикових зварних з'єднань, що підлягають місцевій термічній обробці, довжина вільної прямої ділянки труби (елемента) в кожну зі сторін від осі шва (до найближчих приварних труб і елементів, початку вигину, сусіднього поперечного шва тощо) повинна бути не менша величини L, що визначається за формулою:

L = 2 х корінь кв. з DmS, 

але не менше 100 мм. Тут Dm - середній діаметр труби (елемента), який дорівнює Dm = Da - S; Da - номінальний зовнішній діаметр, мм; S - номінальна товщина стінки труби (елементу), мм.

8.23. При встановленні крутозагнутих, штампованих і штамповано-зварних колін є припустимим розміщення поперечних зварних з'єднань біля початку заокруглення і зварювання між собою крутозагнутих колін без прямої ділянки.

8.24. Для кутових зварних з'єднань труб і штуцерів з елементами трубопроводів відстань від зовнішньої поверхні елемента до початку вигину труби або до осі поперечного стикового шва повинна складати:

1) для труб (штуцерів) із зовнішнім діаметром до 100 мм - не менше зовнішнього діаметра труби, але не менше 50 мм;

2) для труб (штуцерів) із зовнішнім діаметром 100 мм і більше - не менше 100 мм.

8.25. Відстань від осі поперечного зварного з'єднання трубопроводу до краю опори або підвіски вибирається, виходячи з можливості проведення передбачених Правилами огляду, контролю і термообробки.

Прокладання трубопроводів

8.26. Проект прокладання трубопроводів розробляється проектною організацією з урахуванням вимог цих Правил і державних будівельних норм (далі - ДБН).

Підземне прокладання трубопроводів I категорії в одному каналі спільно з іншими технологічними трубопроводами забороняється.

8.27. При прокладанні трубопроводів в напівпрохідних каналах, висота каналів на просвіт повинна бути не менше 1,5 м, ширина проходу між ізольованими трубопроводами - не менше 0,6 м.

8.28. При прокладанні трубопроводів в прохідних тунелях (колекторах) висота тунелю (колектора) на просвіт повинна бути не менше 2 м, а ширина проходу між ізольованими трубопроводами - не менше 0,7 м.

В місцях розміщення запірної арматури (устаткування) ширина тунелю повинна бути достатньою для зручного обслуговування встановленої арматури (устаткування). При прокладанні в тунелях кількох трубопроводів їх взаємне розміщення повинно забезпечувати зручне проведення ремонту трубопроводів та заміну окремих їхніх частин.

8.29. При надземному відкритому прокладанні трубопроводів є припустимим спільне прокладання трубопроводів усіх категорій з технологічними трубопроводами різного призначення, за винятком випадків, коли таке прокладання не дозволяється іншими Правилами безпеки.

8.30. Камери для обслуговування підземних трубопроводів повинні мати не менше двох люків з драбинами або скобами.

8.31. Прохідні канали повинні мати вхідні люки з драбиною або скобами. Відстань між люками повинна бути не більше 300 м, а у випадку спільного прокладання з іншими трубопроводами - не більше 50 м. Вхідні люки повинні передбачатись також в усіх кінцевих точках тупикових ділянок, на поворотах траси і в місцях, відведених для встановлення арматури.

8.32. Горизонтальні ділянки трубопроводу повинні мати уклін не менше 0,004. Для трубопроводів теплових мереж уклін має бути не менше 0,002.

Прокладання трубопроводів повинно унеможливлювати утворення водяних застійних ділянок.

8.33. Арматура встановлюється в місцях, зручних для обслуговування та ремонту. За потреби влаштовуються драбини та площадки.

8.34. Встановлювана чавунна арматура повинна бути захищена від напружень вигину.

Компенсація теплового розширення

8.35. Кожна ділянка трубопроводу між нерухомими опорами розраховується на компенсацію теплового подовження, яке може здійснюватись самокомпенсацією або шляхом встановлення компенсаторів.

Застосування чавунних сальникових компенсаторів є неприпустимим.

8.36. На паропроводах з внутрішнім діаметром 150 мм і більше та температурою пари 300 град. C і вище встановлюються покажчики переміщень для контролю за розширенням паропроводів і нагляду за правильністю роботи опорно-підвісної системи. Місця встановлення покажчиків і розрахункові значення переміщень зазначаються в проекті паропроводу. До покажчиків переміщень повинен бути вільний доступ. За потреби випадках належить влаштовувати площадки і драбини.

Опорно-підвісна система

8.37. Несучі конструкції трубопроводу, його опори та підвіски (за винятком пружин) розраховуються на вертикальне навантаження від ваги трубопроводу, наповненого водою і покритого ізоляцією, і на зусилля, що виникають від теплового розширення трубопроводів.

Опори і підвіски паропроводів можуть розраховуватись без урахування маси води при гідравлічних випробуваннях, але з урахуванням маси пари. У цьому випадку проектом повинно бути передбачено застосування спеціальних пристроїв для розвантаження пружин, опор і підвісок при гідравлічному випробуванні.

8.38. Нерухомі опори розраховуються на зусилля, що передаються на них при найбільш несприятливому сполученні навантажень.

Дренажі

8.39. В нижніх точках кожної ділянки трубопроводу, що відключається засувками, для його спорожнення повинні передбачатись спускні штуцери, оснащені запірною арматурою.

Для випуску повітря в верхніх точках трубопроводів повинна встановлюватись відповідна арматура.

8.40. Всі ділянки паропроводів, що можуть бути відключені запірними органами, для можливості їх прогрівання і продування забезпечуються в кінцевих точках штуцером з вентилем, а при тиску вище 2,2 МПа (22 кгс/кв. см) - штуцером довжиною не менше 300 мм та двома послідовно розміщеними вентилями: запірним і регулювальним. Паропроводи тиском 20 МПа (200 кгс/кв. см) і вище забезпечуються штуцером з послідовно розташованими запірним і регулювальним вентилями і дросельною шайбою. У випадку прогрівання ділянки паропроводу в обох напрямках продуванням передбачається з обох кінців ділянки.

Будова дренажів повинна передбачати можливість контролю за їх роботою під час прогрівання трубопроводу.

8.41. Нижні кінцеві точки паропроводів і нижні точки їх вигинів оснащуються запірними органами для продування.

8.42. Місця розташування і конструкція дренажних запірних органів трубопроводів встановлюються проектною організацією.

8.43. Безперервне відведення конденсату крізь конденсаційні горщики або інші пристрої обов'язкове для паропроводів насиченої пари і для сліпих ("тупикових") ділянок паропроводів перегрітої пари.

Для теплових мереж безперервне відведення конденсату з нижніх точок обов'язкове незалежно від стану пари.

Арматура і редукційні пристрої

8.44. Кожний трубопровід для надійних і безпечних умов експлуатації оснащується приладами для вимірювання тиску та температури робочого середовища, а за потреби - запірною та регулювальною арматурою, редукційними та запобіжними пристроями, засобами захисту і автоматизації.

Кількість та розміщення арматури, засобів вимірювання, автоматизації та захисту передбачаються проектною організацією з урахуванням надійного та безпечного обслуговування та ремонту трубопроводів.

8.45. Запобіжні пристрої розраховуються і регулюються таким чином, щоб тиск у разі його збільшення в захищуваному елементі не перевищував розрахунковий більше як на 10 %, а при розрахунковому тиску до 0,5 МПа (5 кгс/кв. см) - більше як на 0,05 МПа (0,5 кгс/кв. см).

Розрахунок пропускної здатності запобіжних пристроїв виконується згідно з ГОСТ 24570.

Перевищення тиску при повному відкритті запобіжного клапана більш як на 10 % від розрахункового значення є припустимим лише у тому випадку, коли це передбачено розрахунком на міцність трубопроводу.

Якщо експлуатація трубопроводу дозволена на зниженому тиску, то регулювання запобіжних пристроїв виконується по цьому тиску, причому пропускна здатність перевіряється розрахунком.

8.46. Відбір середовища від патрубка, на якому встановлено запобіжний пристрій, є неприпустимим. Запобіжні клапани повинні мати відвідні трубопроводи для захисту персоналу від опіків при спрацюванні клапанів. Ці трубопроводи захищаються від замерзання та обладнуються дренажами для зливу конденсату, що накопичується в них. Встановлення запірних органів на них є неприпустимим.

8.47. Конструкція вантажного або пружинного клапана повинна мати пристрій для перевірки справності дії клапана під час роботи трубопроводу шляхом примусового відкриття. У випадку встановлення на трубопроводі електромагнітного імпульсно-запобіжного пристрою (далі - ІЗП), він обладнується пристроєм, що дозволяє виконувати примусове відкриття клапану дистанційно зі щита управління.

8.48. Клас точності манометрів повинен бути не нижчим за:

2,5 - за робочого тиску до 2,5 МПа (25 кгс/кв. см);

1,5 - за робочого тиску понад 2,5 МПа (25 кгс/кв. см) до 14 МПа (140 кгс/кв. см);

1,0 - за робочого тиску понад 14 МПа (140 кгс/кв. см).

8.49. Шкала манометрів вибирається за умови, щоб при робочому тиску стрілка манометра знаходилась у другій третині шкали.

8.50. На шкалі манометра наноситься червона риска, що вказує максимально припустимий тиск.

Замість червоної риски допускається прикріплення до корпусу манометра зафарбованої в червоний колір металевої пластинки, що повинна щільно прилягати до скла манометра і яку неможливо від'єднати.

Манометр встановлюється таким чином, щоб його шкалу могли чітко бачити працівники з числа обслуги. При цьому для поліпшення видимості показань шкала манометра розташовується вертикально або з нахилом вперед до 30 град.

Номінальний діаметр манометрів, що встановлені на висоті до 2 м від рівня площадки спостереження за манометрами, повинен бути не меншим за 100 мм, на висоті від 2 м до 3 м - не меншим за 150 мм і на висоті від 3 м до 5 м - не меншим за 250 мм. При розташуванні манометра на висоті більше 5 м встановлюється, як дублювальний, знижений манометр.

8.51. Перед кожним манометром встановлюється триходовий кран або інший аналогічний пристрій для продування, перевірки і відключення манометра. Перед манометром, призначеним для вимірювання тиску пари, встановлюється сифонна трубка діаметром не менш як 10 мм.

8.52. На корпусі арматури повинно бути чітке маркування з зазначенням:

а) найменування або товарного знаку підприємства-виготовлювача;

б) умовного проходу;

в) умовного тиску та температури середовища;

г) направлення потоку середовища;

ґ) марки сталі.

8.53. Арматура з умовним проходом 50 мм і більше постачається з паспортом, в якому зазначаються дані про хімічний склад, механічні властивості металу, режими термічної обробки та неруйнівний контроль, якщо проведення цих операцій було передбачено ТУ. Дані повинні стосуватись основних деталей арматури: корпуса, кришки, шпінделя, затвора і кріплення.

8.54. На маховиках арматури позначається напрям обертання при відкриванні та закриванні арматури.

8.55. При конструюванні приводу арматури трубопроводів слід дотримуватись наступних умов:

1) відкривання арматури проводиться рухом маховика проти годинникової стрілки, закривання - за годинниковою стрілкою Крім того, слід передбачити можливість закривання вентилів і засувок на ланцюги і замки;

2) проріз, у якому рухається покажчик відкривання арматури, не повинен обмежувати його рух у крайніх положеннях. На шкалі покажчика відкривання арматури крайні положення позначаються надписами.

8.56. Трубопровід, розрахунковий тиск якого нижчий за тиск живлющого джерела, повинен мати редукційний пристрій з манометром і запобіжним клапаном, що встановлюються зі сторони меншого тиску (редукційно-охолоджувальні або інші редукційні пристрої).

8.57. Редукційні пристрої повинні мати автоматичне регулювання тиску, а редукційно-охолоджувальні пристрої, крім того - автоматичне регулювання температури.

8.58. З метою полегшення відкривання засувок і вентилів, що вимагають значного обертального моменту, а також для прогрівання паропроводів (в технічно обгрунтованих випадках), вони оснащуються обвідними лініями (байпасами), діаметр який визначається проектною організацією.

Засувки і вентилі, для відкривання та закривання яких необхідно зусилля більше 25 кгс, повинні мати електричні приводи.

 

Задать вопрос или оставить комментарий. Форум по охране труда
Ваше имя:

Ваша почта:

Необязательно (для уведомления)
Введите символы: *
captcha
Обновить
2010-2012 Все, что представлено на ohranatruda.in.ua, предназначено исключительно для ознакомительных целей. admin@ohranatruda.in.ua
?>