Главная Охрана труда в Украине Охрана труда в РФ Охрана труда
Главная > Электробезопасность > ПТЕЕС Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів > 7. ЕЛЕКТРОУСТАНОВКИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ >
ПТЕЕС Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів

Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів установлюють основні організаційні й технічні вимоги до експлуатації електроустановок та електрообладнання споживачів. Правила поширюються на діючі електроустановки напругою до 150 кВ включно, які належать споживачам електричної енергії, незалежно від форм власності та відомчої належності, а також на електроустановки населення напругою понад 1000 В.

Правила поширюються також на електроустановки до 1000 В, які перебувають на правах власності в населення, у частині застосування норм випробувань та вимірювання параметрів електрообладнання.

 

   ПТЭЭП Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей Украины

Прикрепленные файлы (скачать)
Содержание

1. Загальні положення
2. Нормативні посилання
3. Терміни та визначення понять
4. Скорочення
5. Організація експлуатації електроустановок
6. Електрообладнання та електроустановки загального призначення
7. ЕЛЕКТРОУСТАНОВКИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Додаток 1 Норми і методи випробувань та вимірювань параметрів електрообладнання та апаратів електроустановок споживачів
Додаток 2 Основні нормативно-технічні показники, які використовуються при проведенні випробувань та вимірювань параметрів електрообладнання та апаратів електроустановок споживачів
Додаток 3 Перелік документів і розрахунків, що передаються споживачу під час приймання в експлуатацію електроустановок, розміщених у вибухонебезпечних зонах
Додаток 4 Порядок приймання в експлуатацію електроустановок, розміщених у вибухонебезпечних зонах
Додаток 5 Зміст оглядів та перевірок електрообладнання, розміщеного у вибухонебезпечних зонах залежно від виду вибухозахисту D, E, N, P, I, O, Q, S, M

7. ЕЛЕКТРОУСТАНОВКИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 

7.1. Установки електрозварювальні

7.1.1. Вимоги цього розділу поширюються на стаціонарні, пересувні й переносні установки дугового зварювання постійного і змінного струмів для виконання електротехнологічних процесів зварювання, наплавлення і різання металів.

7.1.2. Електрозварювальні установки, їх монтаж і розташування повинні відповідати: ГОСТ 12.2.007.8-75, ГОСТ 12.2.003-91, вимогам ПУЭ, Правил та інших НД, а також указівкам заводів-виробників електрозварювального обладнання.

7.1.3. Електрозварювальні роботи на об'єктах незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування необхідно виконувати відповідно до вимог державних стандартів ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.003-86. При цьому повинні бути виконані також вимоги ГОСТ 12.1.004-91, ДНАОП 1.1.10-1.04-01, НАПБ А 01.001-2004, ДНАОП 0.00-1.32-01 і цих Правил.

7.1.4. Виконання електрозварювальних робіт у вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних приміщеннях необхідно здійснювати відповідно до вимог державного стандарту ГОСТ 12.1.010-76 і цих Правил.

7.1.5. Джерела зварювального струму повинні приєднуватись до розподільних електричних мереж напругою не вище ніж 660 В.

7.1.6. Джерелами зварювального струму для всіх видів дугового зварювання повинні застосовуватись джерела тільки спеціально для цього призначені та такі, що задовольняють вимоги діючих стандартів, зварювальні трансформатори або перетворювачі (статичні чи двигун-генераторні) з електродвигунами або двигунами внутрішнього згоряння.

Живлення зварювальної дуги безпосередньо від силової, освітлювальної чи контактної електричної мережі забороняється.

7.1.7. Схеми приєднання кількох джерел зварювального струму в разі роботи їх на одну зварювальну дугу повинні унеможливлювати одержання між виробом й електродом напруги, яка перевищує найбільшу напругу неробочого ходу одного з джерел зварювального струму.

7.1.8. Для підведення струму від джерела зварювального струму до електродотримача установки ручного дугового зварювання повинен застосовуватись гнучкий провід з гумовою ізоляцією і в гумовій оболонці. Застосування проводів з ізоляцією або в оболонці з полімерних матеріалів, які розповсюджують горіння, забороняється.

7.1.9. Електрозварювальні установки з багатопостовим джерелом зварювального струму повинні мати в первинному колі комутаційний апарат і пристрій захисту джерела від перевантаження (автоматичний вимикач, запобіжники), а також комутаційні і захисні електричні апарати на кожній лінії, що відходить до зварювального поста.

7.1.10. Пересувні або переносні електрозварювальні установки повинні розташовуватись на такій відстані від комутаційного апарату, за якої довжина з'єднувального гнучкого кабелю не перевищуватиме 10 м.

Ця вимога не поширюється на живлення установок за тролейною системою та у випадках, де інша довжина передбачена конструкцією відповідно до технічних умов на установку. Пересувні електрозварювальні установки на час переміщення необхідно від'єднати від мережі.

7.1.11. Зварювальні пости повинні бути оснащені фільтрокомпенсувальними пристроями, що забезпечують якість електроенергії на межі балансової належності, яка відповідає державному стандарту ГОСТ 13109-97 "Нормы качества электрической энергии в системах электроснабжения общего назначения".

Відповідальність за дотримання показників якості електроенергії покладається на особу, відповідальну за електрогосподарство.

7.1.12. Усі електрозварювальні установки з джерелами змінного та постійного струму, призначені для зварювання в особливо небезпечних умовах (у середині металевих ємностей, колодязях, тунелях, на понтонах, у котлах, відсіках суден тощо) або для роботи в приміщеннях з підвищеною небезпекою, повинні бути оснащені пристроями автоматичного (захисного) вимкнення напруги неробочого ходу в разі розриву зварювального кола чи його обмеження до значення, безпечного в даних умовах.

Цей пристрій повинен мати технічну документацію, затверджену в установленому порядку, а його параметри відповідати державному стандарту ГОСТ 12.2.007.8-75.

Застосування захисних пристроїв обмеження напруги неробочого ходу не звільняє зварника від безумовного дотримання ним діючих правил безпеки в зварювальному виробництві, застосування електродотримачів заводського виготовлення, спецодягу, спецвзуття, електрозахисних засобів.

7.1.13. Під час проведення зварювальних робіт у закритому приміщенні необхідно передбачати відведення зварювальних аерозолів безпосередньо поблизу дуги чи електроду. У вентиляційних системах приміщень для електрозварювальних установок повинні бути встановлені фільтри, які б унеможливлювали викиди шкідливих речовин у навколишнє середовище.

7.1.14. Споживачі електроенергії, які створюють зварювальні дільниці, повинні мати прилади, методики і кваліфікованих працівників для контролю за небезпечними і шкідливими виробничими факторами, указаними в державному стандарті ГОСТ 12.3.003-86. Результати вимірювання повинні реєструватись. У разі перевищення установлених норм повинні бути вжиті заходи із зниження результатів дії шкідливих факторів.

7.1.15. Приєднання і від'єднання від мережі електрозварювальних установок, а також нагляд за їх справним станом у процесі експлуатації повинні виконуватись електротехнічним персоналом споживача, які мають групу з електробезпеки не нижче III.

7.1.16. До виконання електрозварювальних робіт допускаються особи, які пройшли медогляд в установленому порядку, навчання, інструктаж і перевірку знань правил, вимог безпеки і мають групу з електробезпеки не нижче II, а також мають відповідні посвідчення.

Електрозварникам, які пройшли спеціальне навчання, може присвоюватись в установленому порядку III групу з електробезпеки і вище з правом приєднання і від'єднання від мережі пересувних електрозварювальних установок.

7.1.17. Пересувне, переносне електрозварювальне обладнання закріплюється за електрозварником, про що робиться запис у спеціальному журналі (обліку перевірки та випробувань електроінструменту та допоміжного обладнання до нього). Не закріплені за електрозварником пересувні й переносні джерела струму для дугового зварювання повинні зберігатися в замкнених на замок приміщеннях.

7.1.18. Під час виконання зварювальних робіт в умовах підвищеної й особливої небезпеки ураження електричним струмом (зварювання в замкнутих, важкодоступних просторах тощо) зварник, крім спецодягу, повинен додатково користуватись діелектричними рукавицями, калошами або діелектричними гумовими килимками.

Під час роботи в замкнених чи важкодоступних просторах необхідно надягати захисні каски.

7.1.19. Роботи в замкнених або важкодоступних просторах виконуються зварником під контролем двох спостережних осіб (одна з яких – з групою з електробезпеки не нижче II), які перебувають ззовні для здійснення контролю за безпечним проведенням робіт зварником. Зварник повинен мати запобіжний пояс з лямками і страхувальним канатом, кінець якого міститься у спостережної особи. Електрозварювальні роботи в цих умовах повинні виконуватись тільки на установці, яка відповідає вимогам пункту 7.1.12 цих Правил.

7.1.20. Забороняється виконувати зварювальні роботи на закритих посудинах, що перебувають під тиском (котли, балони, резервуари, трубопроводи) або посудинах, які містять у собі легкозаймисті чи вибухонебезпечні речовини. Електрозварювання і різання цистерн, баків, бочок, резервуарів та інших ємностей з-під паливних і легкозаймистих рідин, а також горючих і вибухонебезпечних газів без попереднього ретельного очищення, пропарювання цих ємностей і видалення газів вентилюванням забороняються. Проведення зварювальних робіт у вказаних ємностях дозволяє особа, відповідальна за безпечне проведення зварювальних робіт, після особистої перевірки ємностей.

7.1.21. Технічне обслуговування та ремонт електрозварювальних трансформаторів для дугового зварювання виконується в такі терміни:

- капітальний ремонт – один раз на три роки;

- поточний ремонт – один раз на шість місяців;

- огляди – один раз на місяць.

7.1.22. Проведення випробувань і вимірювань на зварювальних установках здійснюється відповідно до табл. 27 додатка 1 та інструкцій заводів-виробників. Крім того, вимірювання опору ізоляції проводять після тривалої перерви в роботі, перестановки обладнання, але не рідше одного разу на 6 місяців.

7.1.23. Відповідальність за експлуатацію зварювального обладнання, виконання річного графіка технічного обслуговування та ремонту, безпечне ведення зварювальних робіт визначається посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку керівником споживача. За наявності в споживача посади головного зварника або особи, яка виконує його функції (наприклад, головного механіка), вищезазначена відповідальність покладається на нього.

 

7.2. Установки електротермічні

7.2.1. Загальні вимоги

7.2.1.1. Вимоги цього підрозділу поширюються на електротермічні установки всіх видів.

7.2.1.2. Під час експлуатації електротермічних установок необхідно дотримуватись вимог технічних інструкцій та інших розділів Правил, що стосуються експлуатації окремих елементів, які входять до складу таких установок: трансформаторів, електродвигунів, перетворювачів, розподільних установок, конденсаторних установок, пристроїв релейного захисту і засобів автоматики, вимірювальних приладів тощо.

7.2.1.3. Температура нагрівання шин і контактних з'єднань, густина струму в провідниках вторинних струмопроводів електротермічних установок повинні періодично контролюватись у терміни, обумовлені виробничими інструкціями, але не рідше ніж один раз на рік. Температуру нагрівання слід вимірювати в літній період.

7.2.1.4. Опір електричної ізоляції вторинних струмопроводів і робочих струмопровідних елементів електропечей і електротермічних пристроїв (електронагрівачів опору, індукторів тощо) повинен вимірюватись під час кожного ввімкнення електротермічної установки після ремонту та в інших випадках, передбачених виробничими інструкціями споживача.

7.2.1.5. Опір електричної ізоляції ізолювальних прокладок, які запобігають з'єднанню із землею через гак або трос кранів і талів, що обслуговують електронагрівальні установки опору прямої дії, а також феросплавних печей з перепуском електродів, які самі спікаються, без вимкнення установок, повинен періодично перевірятися в терміни, які встановлює особа, відповідальна за електрогосподарство, залежно від місцевих умов, але не рідше ніж один раз на рік.

7.2.1.6. Якість води, що охолоджує електротермічні установки, повинна контролюватись відповідно до інструкції з експлуатації цього обладнання.

7.2.1.7. Електрообладнання електротермічних установок повинні обслуговувати електротехнічні працівники.

В той же час, обов'язки електротехнологічних працівників для ведення технологічних режимів визначаються експлуатаційними інструкціями з урахуванням вимог пункту 5.3.3 і повинні в установленому порядку розділені від обов'язків електротехнічних працівників.

7.2.1.8. Терміни технічного обслуговування та ремонту електротермічних установок установлюють відповідно до табл. 7.1:

 

Таблиця 7.1

 

Найменування установки

Періодичність

ремонту капітального, рік

ремонту поточного, місяць

огляду, місяць

1 Електропечі дугові

2

4

1

2 Електропечі опору

2 – 3

4 – 6

1 – 2

3 Установки індукційні (плавильні та нагрівальні)

4 – 6

6

2 – 3

4 Установки високочастотні

3 – 4

6

1

5 Котли електродні напругою:

 

 

 

- понад 1000 В

1 – 2

6

1

- до 1000 В

2

за рішенням особи, відповідальної за електрогосподарство

перед опалювальним сезоном

 

7.2.1.9. Умови праці персоналу, який обслуговує та експлуатує електротермічні установки (електропечі дугові, електропечі опору, установки індукційні, високої частоти, плазмово-дугові, електронно-променеві, електродні котли) та використання засобів індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм ДСанПін № 3.3.6.096-2002, ДСН 3.3.6.037-99 та ДСН 3.3.6.042-99.

7.2.2. Електропечі дугові

7.2.2.1. На дуговій електропечі повинні бути зняті експериментально робочі характеристики для всіх ступенів вторинної напруги і ступенів реактанса дроселя. За наявності в цеху кількох електропечей, однакових за своїми технічними характеристиками (параметрами), зняття характеристик здійснюється на одній з них.

7.2.2.2. Усі роботи щодо підготовки до плавки на установках електрошлакового переплавлювання проводять тільки з обов'язковим вимкненням трансформатора. У разі, якщо один трансформатор живить почергово дві електрошлакові установки, має бути розроблена спеціальна інструкція щодо безпечної підготовки другої установки, коли ввімкнена перша. Перелік таких електроустановок повинен бути затверджений керівником споживача.

7.2.2.3. Робота з перепуску, нарощування і заміни електродів на дуговій сталеплавильній печі, а також роботи з ущільнювання електродних отворів повинні виконуватись із зняттям напруги з електропечі. Роботу з перепуску і нарощування набивних електродів, що самі спікаються, руднотермічних і феросплавних електропечей, приварювання гальмівної стрічки та завантаження електродної маси дозволяється виконувати без зняття напруги (до 1000 В) за умови виконання цієї роботи з робочих площадок, що мають міжфазні роздільні ізоляційні перегородки.

7.2.2.4. На дугових установках сталеплавильних печей настроювання струмового захисту від перевантаження повинно узгоджуватись з дією автоматичного регулятора електричного режиму. Експлуатаційні короткі замикання повинні ліквідовуватись автоматичним регулятором, і тільки у випадках, коли переміщенням електродів не вдається швидко усунути коротке замикання, повинен працювати захист від перевантаження.

7.2.2.5. Настроювання автоматичного регулятора електричного режиму повинно забезпечувати оптимальний режим роботи дугової електропечі. Параметри настроювання регуляторів повинні періодично контролюватися.

Обсяги й терміни перевірок автоматичного регулятора визначаються виробничими інструкціями, складеними з урахуванням інструкції з експлуатації заводу-виробника та виробничих умов експлуатації. Повні перевірки автоматичних регуляторів проводяться не рідше ніж один раз на рік.

7.2.2.6. Дугові електропечі повинні бути оснащені фільтрокомпенсувальними пристроями, що працюють в автоматичному режимі. Потужність цих пристроїв та їх регулювання повинні забезпечувати на межі балансової належності електромережі якість електроенергії, що відповідає державному стандарту. Робота дугових електропечей без фільтрокомпенсувальних пристроїв забороняється.

7.2.2.7. Контактні з'єднання короткої мережі струмопроводу й електродотримачів повинні підлягати періодичному огляду не рідше ніж один раз на 6 місяців.

7.2.3. Електропечі опору

7.2.3.1. Температура зовнішньої поверхні кожуха електропечі не повинна перевищувати значення, установлені інструкцією з експлуатації заводу-виробника.

7.2.3.2. Правильність роботи терморегуляторів і допустима похибка датчиків температури повинні систематично контролюватись зразковими приладами.

7.2.3.3. Глибина установки термоелектричних перетворювачів у робочому просторі електропечей повинна постійно підтримуватися такою, якою вона була під час первинного налагодження. З цією метою на зовнішній частині термоелектричних перетворювачів стійкою фарбою наносяться мітки.

7.2.3.4. В електропічних агрегатах, призначених для автоматичних циклів роботи, перехід на ручне керування може бути допущений тільки в разі виходу з ладу системи автоматики для закінчення розпочатого циклу технологічного процесу.

7.2.3.5. Робота на електрованнах дозволяється тільки за справної вентиляційної системи.

7.2.3.6. Експлуатація електрованн з вибухонебезпечними наповнювачами за відсутності чи несправності контрольно-вимірювальної і регулювальної апаратури неприпустима.

7.2.3.7. У конвективних електропечах з циркуляційними вентиляторами потрібно передбачати блокування під час відкривання завантажувального отвору та вимкнення нагрівачів при вимкненні вентиляторів.

Під час експлуатації електропечей необхідно систематично контролювати стан ущільнень робочих прорізів виводів нагрівачів, місць установки термоелектричних перетворювачів тощо, передбачених експлуатаційною документацією заводу-виробника.

7.2.4. Установки індукційні (плавильні та нагрівальні)

7.2.4.1. Вимоги цього пункту поширюються на електротермічні індукційні установки промислової (50 Гц), підвищеної (до 30 кГц) і високої (понад 30 кГц) частот.

7.2.4.2. Прийняття індукційних установок в експлуатацію здійснюється за умови:

- виконання вимог Правил, ПУЭ;

- виконання вимог державних санітарних норм за рівнем електромагнітного поля на робочих місцях і норм з радіоперешкод;

- проведення випробувань установки згідно з технічною документацією заводу-виробника.

7.2.4.3. Для зниження електрокорозії від струмів витоку металеві труби системи водоохолодження повинні бути заземлені на самому початку їхнього переходу в ізольовані шланги, які приєднані до водоохолоджувальних деталей, що перебувають під напругою.

7.2.4.4. Водоохолодження плавильних і нагрівальних установок повинно здійснюватись безперервно з моменту ввімкнення до повного охолодження деталей після вимкнення установки.

Наявність блокування водоохолодження з вимикальним пристроєм установки обов'язкова.

7.2.4.5. Електротехнологічні працівники, які обслуговують індукційні плавильні печі та нагрівальні установки, зобов'язані систематично вести спостереження за ступенем нагрівання їх конструктивних елементів від струмів, що наводяться електромагнітними полями розсіювання. За необхідності повинні вживатись заходи із зниження вказаних втрат.

7.2.4.6. Огляд електротехнічної частини установок повинні проводити електротехнічні працівники споживача у відповідності до вимог заводів-виробників обладнання та експлуатаційних інструкцій за графіком, затвердженим особою, відповідальною за електрогосподарство.

Огляд індукційних установок і ремонтні роботи на них дозволяється проводити виключно після вимкнення напруги живлення.

7.2.4.7. Блоки нагрівальних установок, що мають конденсатори, на яких після їх вимкнення може залишатись заряд, повинні бути забезпечені розрядним пристроєм (опори, трансформатори напруги), що автоматично діє під час відкривання дверей даного блока установки.

7.2.4.8. Увімкнення контурних конденсаторів під напругу для підстроювання коливального контуру в процесі плавлення в індукційних плавильних печах дозволяється за наявності роз'єднувачів з дистанційним приводом. Вимикання контурних конденсаторів під напругою забороняється.

7.2.4.9. Система охолодження індуктора індукційних плавильних печей повинна мати блокування, що забезпечує зняття напруги з індуктора в разі припинення подачі води.

7.2.4.10. Нагрівальні пости, на яких виконуються операції термообробки і які є частиною спеціалізованих агрегатів (ковальсько-пресувальних і прокатних станів, трубозварювальних верстатів тощо), улаштовуються у вигляді окремих вузлів в агрегат.

7.2.4.11. Під час роботи на нагрівальному посту з відкритими нагрівальними індукторами, увімкненими через знижувальний узгоджувальний високочастотний трансформатор, повинні бути передбачені такі захисні заходи:

- кнопки керування нагрівом і вимкненням нагрівального поста повинні бути розташовані безпосередньо біля нагрівального індуктора в зручному для оператора-терміста місці;

- одна точка вторинної обмотки узгоджувального високочастотного трансформатора повинна бути заземлена в будь-якому місці;

- оператор-терміст повинен бути забезпечений індивідуальними засобами захисту;

- необхідно вивісити плакат "Установка деталі і торкання рукою до індуктора при ввімкненій напрузі забороняються".

7.2.5. Установки високої частоти

7.2.5.1. До установок високої частоти, що розглядаються в цьому підпункті, належать установки ультразвукової частоти та радіочастот, що використовуються для термообробки матеріалів (металів при індукційному нагріванні, непровідних матеріалів – в електричному полі конденсаторів) і для ультразвукової їх обробки.

7.2.5.2. Частота коливань генерувальної установки повинна періодично (після кожного ремонту, пов'язаного з демонтажем коливального контуру або його деталей) перевірятись на відповідність паспортним даним.

7.2.5.3. Експлуатація неекранованих нагрівальних постів, робочих конденсаторів або інших технологічних пристроїв, у яких рівень магнітного і електростатичного полів на робочому місці перевищує величини, установлені діючими санітарними нормами і нормами допустимих радіоперешкод, забороняється.

7.2.5.4. У технологічних елементах установок для ультразвукової обробки повинні бути передбачені заходи, що забезпечують відсутність електричних потенціалів у тих середовищах, з якими доводиться стикатися обслуговувальному персоналу. Усі високочастотні частини установки повинні бути екрановані відповідно до вимог санітарних норм і допустимих радіоперешкод.

7.2.5.5. Під час проведення налагоджувальних або ремонтних робіт під напругою із зняттям постійного огородження з установки або її деблокування особа, яка видає письмові розпорядження на ці роботи, зобов'язана впевнитись у необхідності зняття на робочому місці огородження (або деблокування) та передбачити додаткові заходи із створення безпечних умов роботи.

7.2.5.6. Під час проведення вимірювань на установці, що працює, забороняється виконувати будь-які регулювальні роботи, пов'язані з проникненням за постійні огородження і наближенням до струмовідних частин.

7.2.6. Установки плазмо-дугові та електронно-променеві

7.2.6.1. Установки плазмо-дугові й електронно-променеві (далі – електронно-променеві) повинні обслуговувати працівники, спеціально підготовлені для роботи на цих установках.

На основі інструкцій заводів-виробників з урахуванням місцевих умов повинні бути складені інструкції з експлуатації електронно-променевих установок для електротехнічних і електротехнологічних працівників.

7.2.6.2. Електронно-променеві установки повинні бути обладнані:

- електричним блокуванням, що вимикає вимикачі під час відкривання дверцят, огороджень блоків і приміщення електрообладнання;

- механічним блокуванням приводів роз'єднувачів, що допускає відкривання дверцят камер вимикача, а також роз'єднувачів випрямляча і блока розжарювання тільки в разі відключених роз'єднувачів.

Для контролю за технологічними процесами необхідно використовувати окуляри з світлофільтрами.

7.2.6.3. Відкривати дверцята блока сигналізації, кришку пульта керування й захисні кожухи електрообладнання увімкненої установки забороняється.

7.2.6.4. Ремонтні роботи в зоні променевого нагрівача електронно-променевої установки проводяться тільки після її вимкнення і накладання заземлення.

7.2.6.5. Рівень рентгенівського випромінювання електронно-променевих установок не повинен перевищувати значень, допустимих чинними санітарними нормами. У процесі експлуатації необхідно періодично проводити дозиметричний контроль.

У разі, якщо рівень рентгенівського випромінювання перевищує допустимий, слід негайно припинити роботу на електронно-променевій установці та вжити заходів для його зниження.

7.2.7. Котли електродні

7.2.7.1. Вимоги цього підпункту поширюються на електродні водогрійні та парові котли незалежно від робочого тиску і температури нагріву води в них, які живляться від джерел струму промислової частоти напругою до і понад 1000 В, призначені для системи опалення, гарячого водо- і паропостачання житлових, комунально-побутових, громадських і виробничих будівель, споруд, промислових і сільськогосподарських установок.

7.2.7.2. В експлуатацію допускаються тільки електродні котли, виготовлені на підприємствах, що мають спеціальний дозвіл на таке виробництво і технічні засоби для забезпечення їхнього якісного виготовлення відповідно до вимог державного стандарту або технічних умов, узгоджених в установленому порядку.

7.2.7.3. Електродні парові котли напругою понад 1000 В допускаються в експлуатацію після проведення комплексу перевірок та випробувань під контролем органів Держгірпромнагляду та отримання акта-допуску на підключення до електричної мережі органів Держенергонагляду.

7.2.7.4. На кожному електродному котлі після його установки повинні бути нанесені фарбою на видному місці або на спеціальній табличці такі дані:

- граничні величини питомого електроопору котлової води при температурі 20° C, Ом·см;

- робоча напруга у кіловольтах;

- максимально допустимий струм в амперах;

- кількість фаз.

7.2.7.5. Електродні котли і трубопроводи повинні мати теплову ізоляцію з матеріалу невеликої питомої ваги і низьким коефіцієнтом теплопровідності. Температура зовнішньої поверхні ізоляції не повинна перевищувати 45° C.

7.2.7.6. Електродні котли необхідно встановлювати в окремому приміщенні, у якому повинні бути передбачені дренажні пристрої для забезпечення аварійного та ремонтного відведення води із системи опалення або гарячого водозабезпечення. У цьому самому приміщенні можуть бути розміщені: інше технологічне обладнання, пристрої захисту й автоматики.

7.2.7.7. Електродні котли напругою до 1000 В дозволяється встановлювати у виробничих приміщеннях разом з іншим обладнанням.

В електрокотельні напругою вище 1000 В повинно бути передбачене окреме приміщення для розміщення електротехнологічного персоналу. У цьому самому приміщенні можуть бути розташовані пульти телекерування, телевимірювань, а також пристрої захисту й автоматики.

7.2.7.8. Водогрійний електродний котел повинен працювати на воді, яка має питомий електричний опір у межах, зазначених у паспорті котла. Перевірка цієї величини здійснюється перед пуском котла в експлуатацію або в разі зміни джерела водопостачання.

7.2.7.9. Підтримання необхідної величини питомого електричного опору котлової води в процесі роботи парового електродного котла здійснюється безперервною чи періодичною продувкою і добавками до конденсату живильної води згідно з виробничою інструкцією.

7.2.7.10. Виходячи з необхідності вирівнювання і дотримання графіка електроспоживання, забороняється експлуатувати електродні котли без автоматики, яка дозволяє їх роботу відповідно до графіка, заданого електропередавальною організацією.

7.2.7.11. Електродні котли можуть працювати без постійного оперативного персоналу за наявності автоматичного керування, що забезпечує ведення нормального режиму роботи електродних котлів, а також за наявності захисту, що забезпечує зупинку котла в разі порушення режимів роботи із сигналізацією на пульт керування. При цьому повинна бути передбачена можливість зупинки котла з пульта керування.

7.2.7.12. Значення струму в нормальному режимі роботи котла не повинно перевищувати розрахункове для даної установки і відповідати температурі води, що нагрівається, згідно з тепловим графіком.

7.2.7.13. Допустимі коливання фазного струму в робочому режимі визначаються під час випробування котла і не повинні перевищувати вказаних в інструкції з експлуатації.

Не допускається робота електродного котла при електричній потужності вище номінальної.

7.2.7.14. Електродний котел необхідно негайно вимкнути в разі:

- нещасного випадку;

- зникнення напруги на пристроях дистанційного, автоматичного керування і на контрольно-вимірювальних приладах;

- підвищення тиску в котлі вище допустимого на 10 %;

- припинення подачі чи зниження об'єму витрат води через водогрійний котел нижче мінімально допустимої, а також в інших випадках, передбачених інструкцією з експлуатації електродного котла.

У виробничій інструкції можуть бути вказані й інші випадки, за яких електрокотли повинні бути аварійно вимкнені, а також указаний порядок усунення аварійного стану і пуску електродних котлів.

7.2.7.15. На кожен котел напругою понад 1000 В, установлений у котельні, повинен бути заведений журнал, у який заносяться дата, характер виду ремонту, огляду, заміна деталей, аварійні ситуації тощо.

7.2.7.16. Огляд електродних котлів, їх ремонт повинні виконуватись відповідно до графіків, затверджених особою, відповідальною за електрогосподарство, з урахуванням табл. 24 додатка 1, вимог заводів-виробників обладнання, виробничих інструкцій, реального стану обладнання.

 

7.3. Автономні електростанції

7.3.1. Вимоги цього підрозділу поширюються на автономні стаціонарні і пересувні джерела електричної енергії, такі як дизельні, бензинові, газотурбінні та інші електростанції одиничною потужністю до 1000 кВт (далі – автономні електростанції), що використовуються як основні або резервні джерела живлення струмоприймачів споживачів, але не працюють паралельно з електромережею електропередавальної організації.

Вимоги цього підрозділу розповсюджуються також на вітрові електричні установки (ВЕУ) одиничною потужністю до 20 кВт, підключені до електромережі напругою 0,38 кВ споживачів електричної енергії.

Автономні електростанції повинні експлуатуватись у відповідності до інструкції з експлуатації заводу-виробника. Схеми їх підключення до електромережі споживачів також повинні унеможливлювати подачу напруги в електромережу 0,22 – 0,38 кВ електропередавальної організації.

7.3.2. До експлуатації допускаються автономні електростанції, на яких повністю змонтовані, перевірені і випробувані в необхідному обсязі електрообладнання, пристрої захисту та автоматики, контрольно-вимірювальні прилади і сигналізація, засоби захисту.

7.3.3. Під час приймання в експлуатацію автономної електростанції режим роботи нейтралі електростанції і захисні заходи з електробезпеки повинні відповідати режиму роботи нейтралі та захисним заходам, реалізованим в електромережі споживача.

7.3.4. Підключення автономної електростанції до електромережі споживача вручну дозволяється тільки за наявності блокувань між комутаційними апаратами, що унеможливлюють одночасну подачу напруги в мережу споживача і в мережу електропередавальної організації.

7.3.5. Автоматичне ввімкнення резервної автономної електростанції у разі зникнення напруги з боку електромережі електропередавальної організації повинно здійснюватись за допомогою пристроїв автоматики, що забезпечують попереднє вимкнення комутаційних апаратів електроустановок споживача від мережі електропередавальної організації та наступну подачу напруги електроприймачам від автономної електростанції. При цьому наявність електромеханічного блокування в електромережі споживача є обов'язковим.

7.3.6. Перед уведенням в експлуатацію автономної електростанції споживач повинен розробити та узгодити з електропередавальною організацією інструкцію про порядок включення в роботу автономної електростанції та положення про взаємовідносини з електропередавальною організацією в частині оперативно-диспетчерського керування.

Інструкція про порядок включення в роботу автономної електростанції обов'язково повинна включати:

- список осіб споживача, які мають право оперативних переговорів з оперативним персоналом електропередавальної організації та право оперативних перемикань;

- наказ про призначення особи, відповідальної за технічний стан і експлуатацію автономної електростанції;

- номери телефонів диспетчерського зв'язку електропередавальної організації;

- узгоджену електропередавальною організацією електричну схему приєднання автономної електростанції до мережі електропередавальної організації.

7.3.7. Для обслуговування автономної електростанції та забезпечення її справного технічного стану повинні бути призначені працівники, підготовлені згідно з вимогами Правил, і такі, що мають відповідну групу з електробезпеки. Обслуговуючі працівники у своїх діях повинні керуватися вимогами заводу-виробника електростанції, інструкції щодо її обслуговування й експлуатації інших НД та цих Правил.

7.3.8. На кожну автономну електростанцію повинні бути встановлені регламент технічного обслуговування її обладнання, технологія і періодичність регламентних робіт.

Регламент технічного обслуговування повинен передбачати:

- візуальний огляд обладнання;

- контроль кріплення обладнання і вузлів;

- перевірку справності систем автоматики, захистів і діагностики (у тому числі тестування), стану ЗВТ;

- проведення спеціальних вимірів, перевірок, регулювання і змащення вузлів, облік окремих деталей, що вичерпали ресурс;

- заміну масла, деталей чи вузлів, зношених у процесі експлуатації;

- відновлення лакофарбових покрить у разі їхнього пошкодження;

- перевірку й випробування електрообладнання.

Технічне обслуговування та ремонт ВЕУ повинні проводитися в денний час доби.

7.3.9. Для кожного виду технічного обслуговування та ремонту автономної електростанції повинен бути визначений термін з урахуванням документації заводу-виробника. Огляд станції, що перебуває у резерві, повинен проводитися не рідше ніж один раз на три місяці.

7.3.10. Відомості про готовність до пуску автономної електростанції, тривалість її роботи на неробочому ході або під навантаженням, а також результати оглядів і перевірок роботи станції повинні оформлюватися в експлуатаційному журналі (формулярі) та відображатись на електричній схемі (макеті).

7.3.11. Особливості експлуатації ВЕУ полягають у:

- можливості установлення без огородження і розміщення її під відкритим небом;

- основному обладнанні ВЕУ, розташованому на висоті;

- електромагнітному випромінюванні від ВЕУ, яке може впливати на роботу систем радіозв'язку;

- неможливості сталого забезпечення виробництва електроенергії;

- розкиданні деталей на значні відстані в разі аварійного руйнування ротора ВЕУ;

- високому ступені автоматизації керування роботою ВЕУ;

- залежності роботи ВЕУ від швидкості вітру, що вимагає прийняття спеціальних рішень щодо організації та обсягів приймальних випробувань, комплектації документацією і технічними засобами.

7.3.12. Метеорологічне забезпечення є одним із складових чинників щодо забезпечення надійної експлуатації ВЕУ. До завдань метеорологічного забезпечення повинні входити:

- вимірювання і реєстрація фактичних параметрів вітру (напрямок і швидкість) на території розташування ВЕУ;

- одержання поточних і прогнозованих метеоданих Державної гідрометеорологічної служби (далі – метеорологічна служба) для даної місцевості.

На підставі прогнозованих метеоданих слід планувати ведення оптимального режиму роботи ВЕУ та загалом уживати заходів для запобігання і зменшення збитків від стихійних явищ.

7.3.13. Споживачі, що мають ВЕУ, повинні регулярно одержувати від місцевої метеорологічної служби такі поточні дані:

- швидкість і напрямок вітру;

- температура, атмосферний тиск і вологість;

- кількість і вид опадів;

- утворення ожеледі;

- штормові попередження.

Обсяг метеорологічних прогнозів, терміни і порядок їх надання споживачу повинні бути погоджені ними з місцевою метеорологічною службою.

7.3.14. У разі відсутності на ВЕУ засобів вимірювальної техніки, що реєструють швидкість і напрямок вітру, споживачі повинні встановлювати метеовишки з вітровимірювальними приладами, що реєструють параметри в безперервному режимі.

Експлуатація ВЕУ без реєстраторів швидкості і напрямку вітру забороняється.

Пуск ВЕУ забороняється у разі сейсмічних та інших природних впливів (обмерзання, паморозь, град, снігопад), що перевищують допустимі показники, наведені в заводській документації чи інструкції з експлуатації.

7.3.15. На ВЕУ з асинхронними генераторами повинна здійснюватися компенсація реактивної потужності, споживаної генераторами.

Експлуатація ВЕУ без необхідної компенсації реактивної потужності не допускається.

7.3.16. Система автоматичного керування і контролю ВЕУ, крім загальних задач автономної електростанції споживача з вироблення електричної енергії, повинна забезпечувати:

- стійке підтримання номінального навантаження незалежно від швидкості вітру;

- надійне обмеження частоти обертання ротора в допустимих межах у разі миттєвого скидання електричного навантаження, пов'язаного з відключенням ВЕУ від електричної мережі споживача і можливістю пошкодження вітроколеса;

- орієнтацію ротора (контроль орієнтації) за напрямком вітру;

- аварійну зупинку ВЕУ.

7.3.17. Автономна електростанція повинна бути негайно зупинена дією захистів або відключена оперативним персоналом у випадках, передбачених пунктом 6.5.17, а також за умов:

- витікання масла;

- перевантаження генератора потужністю понад допустимі значення;

- підвищення частоти обертання ротора понад допустиму величину;

- швидкості вітру, яка перевищує значення швидкості, установлене заводом-виробником;

- виникнення сейсмічних та інших природних явищ (обмерзання, паморозь, град, снігопад, що перевищують допустимі показники, наведені в заводській документації).

7.3.18. Автономна електростанція повинна бути відключена від мережі і зупинена за рішенням особи, відповідальної за електрогосподарство, у разі:

- виявлення несправностей у її механізмах і системах;

- виходу з ладу окремих каналів захисту й діагностики;

- одержання повідомлення про прогнозований сейсмічний вплив;

- виникнення зовнішніх умов, небезпечних для експлуатації.

7.3.19. Під час оформлення договору про постачання електричної енергії, акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності між електропередавальною організацією і споживачем повинні бути вказані наявність автономних електростанцій, схеми їхніх увімкнень, їх установлена потужність і значення номінальної напруги.

7.3.20. Профілактичні випробування та вимірювання параметрів електрообладнання (крім генераторів), заземлювальних пристроїв, апаратів, проводів і кабелів тощо проводять згідно з відповідними таблицями додатка 1.

Випробування генераторів проводиться згідно з ГКД 34.20.302-2002 та вимогами заводу виробника.

 

7.4. Електроустановки у вибухонебезпечних зонах

7.4.1. Вимоги до обладнання і персоналу. Приймання обладнання в експлуатацію

7.4.1.1. Вимоги цього підрозділу поширюються на всі види електроустановок, які розміщуються у вибухонебезпечних зонах, класифікованих згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01, усередині і поза приміщеннями.

7.4.1.2. Монтаж, випробування, налагодження, експлуатацію і ремонт електроустановок, установлених у вибухонебезпечних зонах, необхідно виконувати з дотриманням вимог цих Правил, ПБЕЕ та інструкцій заводів-виробників електрообладнання та санітарних норм, правил і інструкцій.

7.4.1.3. До експлуатації у вибухонебезпечних зонах допускається вітчизняне або імпортне електрообладнання, яке відповідає вимогам державних стандартів України, розділу 4 ДНАОП 0.00-1.32-01 та цими Правилами.

Застосування у вибухонебезпечних зонах електрообладнання загального призначення визначається розробником технології і підтверджується висновком випробувальної організації, акредитованої в установленому порядку та рішенням Держгірпромнагляду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1631 "Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами".

7.4.1.4. Для приймання в експлуатацію електроустановки або технологічної установки, розміщеної у вибухонебезпечних зонах, надаються документи, наведені в додатку 3.

До початку експлуатації електрообладнання у вибухонебезпечних зонах на нього необхідно мати експлуатаційні паспорти або окремі карти, у яких разом з паспортними даними необхідно занести результати приймальних і профілактичних випробувань, вимірів параметрів вибухозахисту (ширина і довжина щілини, значення надлишкового тиску тощо), ремонтів, а також аварії і дефекти. Усі записи підписує особа, відповідальна за електрогосподарство споживача.

7.4.1.5. При кожному пошкодженні вибухозахищеного електрообладнання особа, відповідальна за електрогосподарство споживача, складає акт або робить запис у паспорті обладнання, запис дати про пошкодження та його причини, а також запис про їх усунення.

Форму експлуатаційного паспорта (карти) затверджує особа, відповідальна за електрогосподарство споживача.

7.4.1.6. Монтаж, випробування, налагодження, експлуатацію, ремонт вибухозахищеного електрообладнання повинні виконувати кваліфіковані працівники, які пройшли теоретичне і практичне навчання та перевірку знань цих Правил, ПБЕЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, ПУЭ, будівельних норм, інструкцій заводів-виробників із способів монтажу, налагодження, експлуатації, випробування і ремонту цього електрообладнання.

7.4.1.7. Новозмонтована чи реконструйована електроустановка повинна прийматись в експлуатацію у порядку, установленому цими Правилами, вимогами викладеними в додатку 4 цих Правил. Умикати в роботу вибухозахищене електрообладнання необхідно з дотриманням вимог інструкцій заводів-виробників і виробничих інструкцій.

Приймання в експлуатацію електроустановок здійснюється комісією в складі представників Держгірпромнагляду, пусконалагоджувальної організації і особи, відповідальної за електрогосподарство споживача та виробничих інструкцій споживача.

Приймання в експлуатацію електроустановок з дефектами або недоробками забороняється.

7.4.2. Експлуатація і ремонт. Профілактичні випробування

7.4.2.1. При виконанні окремих експлуатаційних робіт у вибухонебезпечних зонах необхідно дотримуватись:

- електроустановки, виведені з роботи більш ніж на добу, перед увімкненням у роботу повинні оглядатися електротехнічним персоналом у обсягах, регламентованих виробничими інструкціями та цими Правилами;

- електроустановки, що перебувають у гарячому резерві, повинні бути повністю готові до негайного введення в роботу. Ця готовність перевіряється періодичним їх уключенням із записом в журналі, у терміни, обумовлені інструкціями, з урахуванням виробничих умов. Щомісяця необхідно робити короткочасний пуск резервного електрообладнання;

- у процесі експлуатації забороняється перевищувати допустимі режими роботи та навантаження вибухозахищеного електрообладнання, проводів та кабелів;

- у трубних електропроводках, прокладених у сирих і особливо сирих приміщеннях, не рідше одного разу на місяць необхідно зливати конденсат з водозбірних трубок з подальшою їх герметизацією;

- у споживача, де є зона класів 20, 21 та 22, небезпечних щодо вибуху горючого пилу та/або волокон, у відповідності до виробничої інструкції, але не рідше одного разу на місяць, необхідно вимірювати в повітрі концентрацію пилу та/або волокон на технологічному обладнанні, що працює;

- на кришках оболонок електрообладнання загального призначення з захистом 1Р54, що експлуатується у вибухонебезпечній зоні 22, повинні бути зроблені попереджувальні написи "Відкривати, вимкнувши від мережі";

- ущільнення та пристосування, що забезпечують захист приміщень підстанцій, трансформаторних пунктів та інших електроустановок від проникнення пилу і горючих волокон, необхідно підтримувати справними. Двері тамбурів і приміщень з вибухонебезпечними зонами необхідно тримати в закритому положенні;

- запобігати і не допускати нагромадження пилу та/або волокон на внутрішніх та/або зовнішніх поверхнях електрообладнання й електропроводок;

- очищати приміщення, електрообладнання, електропроводки від пилу та/або волокон пиловідсмоктувальною установкою з іскробезпечним наконечником на кінці шланга;

- в електроустановках напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю не рідше ніж один раз на місяць перевіряти звукову сигналізацію пристрою контролю ізоляції і цілісність пробивного запобіжника. Стан пробивних запобіжників перевіряти також у разі підозри у їхньому спрацюванні;

- у мережах постійного струму не рідше ніж один раз на місяць перевіряти звукову сигналізацію пристрою контролю ізоляції мережі;

- заміну плавких вставок проводити після виходу їх з ладу. Інформацію про заміну плавких вставок записувати в оперативний журнал чи експлуатаційний паспорт. Експлуатувати плавкі вставки з витоком наповнювача, тріщинами й іншими дефектами корпуса забороняється;

- регулярно, у терміни, установлені виробничою інструкцією, змащувати поверхні тертя і замінювати мастило в пилонепроникних з'єднаннях типу "метал до металу";

- еластичні ущільнювачі, призначені для захисту електрообладнання від проникнення пилу, волокон, бризок води або технологічних розчинів, тримати справними;

- систематично контролювати температуру вузлів електрообладнання, конструкцією якого передбачено такий контроль. Максимальна температура зовнішніх поверхонь електрообладнання, установленого на виробництвах, небезпечних щодо запалення або вибуху пилу та/чи волокон, повинна бути на 75° C нижче температури тління чи самозапалювання для осілого пилу і не більше 2/3 температури самозапалювання пилу, що міститься у повітрі. У разі, якщо за рахунок ужитих заходів неможливо забезпечити на електрообладнанні шар пилу менше 5 мм, електрообладнання повинне бути перевірене на реальне нагрівання його зовнішньої поверхні відповідно до пункту 4.6.9 ДНАОП 0.00-1.32-01. Такі випробування проводять спеціально вповноважені випробувальні організації;

- після кожного від'єднання, приєднання або переміщення електрообладнання перед його ввімкненням проводити вимірювання опору заземлювального пристрою, а при живленні від мережі напругою до 1000 В з глухо заземленою нейтраллю, крім того, опір петлі "фаза-нуль";

- контролювати і не допускати роботу електрообладнання при зменшенні нижче встановленого рівня масла (вид вибухозахисту "Масляне заповнення оболонки"), висоти шару кварцового піску (вид вибухозахисту "Кварцове заповнення оболонки"), тиску в оболонці з видом вибухозахисту "Заповнення або продування оболонки захисним газом з надлишковим тиском";

- зупиняти роботу установки при виявленні пошкодження зовнішньої оболонки електрообладнання, кабелю або труб електропроводок;

- електроустановку, що автоматично вимкнулась, забороняється вмикати без з'ясування і усунення причин її вимкнення.

7.4.2.2. Температура вибухозахищеного електрообладнання не повинна перевищувати значень, наведених у табл. 7.2 – 7.4.

 

Таблиця 7.2. Для електрообладнання, виготовленого згідно з вимогами Правил виготовлення вибухозахищеного електрообладнання (далі – ПВВЕ)

 

Температура, ° C

Температурний клас

360

240

140

100

А

Б

Г

Д

 

Таблиця 7.3. Для електрообладнання, виготовленого згідно з державними стандартами

 

Температура, ° C

Температурний клас

450

300

200

135

100

85

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

 

Таблиця 7.4. Для електрообладнання, виготовленого згідно з вимогами Правил виготовлення вибухозахищеного і рудничного електрообладнання (ПВВРЕ)

 

Температура, ° C

Група вибухонебезпечних сумішей

450

300

200

135

100

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

 

7.4.2.3. Терміни очищення від пилу та/або волокон обумовлюються в експлуатаційних інструкціях. Очищення необхідно проводити не рідше ніж:

- два рази на рік – у приміщеннях підстанцій, трансформаторних пунктів та інших електроустановок;

- один раз на місяць – на виробництвах, де існує небезпека вибуху пилу та/або волокон;

- один раз на місяць – на електричних машинах з нормальним іскрінням (машини постійного струму, колекторні та ін.), на внутрішніх та/або зовнішніх нагрітих поверхнях електрообладнання й електропроводок;

- один раз на два місяці – на електрообладнанні, установленому на механізмах, що піддаються трясінню, вібрації тощо;

- чотири рази на місяць – у приміщеннях зі значними виробничими виділеннями пилу чи волокон на освітлювальній арматурі (скляні ковпаки, рефлектори, металеві частини тощо) і на лампах всіх видів;

- два рази на місяць – у приміщеннях з незначними виробничими виділеннями пилу чи волокон і два рази на рік – у зовнішніх установках;

один раз на рік – для іншого електрообладнання.

Якщо шар осілого пилу (волокон) на зовнішніх поверхнях оболонок електрообладнання більший ніж 5 мм, поверхні очищаються достроково.

7.4.2.4. При будь-яких пошкодженнях або несправностях електрообладнання експлуатація його зупиняється, і виконуються у необхідних обсягах ремонт, випробування, налагодження.

7.4.2.5. Ремонт і профілактичні випробування вибухозахищеного електрообладнання проводяться в терміни, установлені Правилами, інструкціями заводів-виробників та іншими нормативними документами.

На проведення ремонтних, випробувальних та налагоджувальних робіт споживач, а також пусконалагоджувальна організація відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1631 "Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами" повинні одержати дозвіл Держгірпромнагляду.

7.4.2.6. Відповідальність за якість робіт несуть керівники та спеціалісти, під керівництвом і контролем яких здійснюється ремонт, випробування, налагодження електрообладнання.

Після ремонту, випробування, налагодження елементи вибухозахисту електрообладнання повинні відповідати вимогам інструкцій заводів-виробників та державним стандартам на вибухозахищене електрообладнання та ремонтній документації, узгодженій з ДВСЦ ВЕ.

7.4.2.7. Розкривати оболонку електрообладнання, виконувати його ремонт або ремонт електропроводок необхідно на устаткуванні, відімкнутому від джерела живлення.

7.4.2.8. На вибухозахищеному електрообладнанні оперативному персоналу в порядку поточної експлуатації з дотриманням вимог цих Правил дозволяється виконувати такі роботи:

- усунення протікання масла або його заміна;

- заміна мастила і заміна підшипників на аналогічні;

- ревізія струмопровідних частин, контактних з'єднань;

- заміна контакторів, реле, розчіплювачів на однотипні;

- заміна контактних кілець та колекторів;

- розбирання та збирання електрообладнання, очищення та змащування вибухозахищених поверхонь, ремонт зовнішніх елементів оболонки, не пов'язаних з її вибухобезпечністю;

- заміна ущільнювальних прокладок та еластичних кілець, що ущільнюють кабелі або проводи;

- заміна перегорілих ламп та пошкоджених ковпаків у світильниках при висоті їх установлення до 2,5 м;

- заміна запобіжників сухих гальванічних елементів та акумуляторних батарей ідентичними. Під час ремонту іскробезпечних систем та електрообладнання проводяться тільки роботи, які регламентовані відповідними інструкціями;

- ремонт вентиляторів електродвигунів та його кожуха;

- заміна обмоток електричних машин, крім електричних машин з видом вибухозахисту "е", з дотриманням параметрів обмотки і марки або типу матеріалу, що застосовуються для ремонту електричних машинах;

- заміна пошкоджених ізоляторів ідентичними;

- ремонт оболонок з видом вибухозахисту "р" та встановленого в них електрообладнання, а також систем забезпечення захисним газом і систем захисту та блокувань;

- установлення відсутніх болтів, гвинтів та гайок індентичними за розмірами та матеріалом.

Класифікація ремонту та місце його проведення визначається технічним керівником споживача, при умові, що цей ремонт не буде впливати на вибухозахищеність електрообладнання, оболонка якого заповнена або продувається газом під надлишковим тиском.

7.4.2.9. Розбирання і збирання електрообладнання виконується у послідовності, визначеній заводом-виробником в інструкціях з монтажу й експлуатації. Живильні кабелі, від'єднані на час виведення електрообладнання в ремонт, необхідно захищати від механічних пошкоджень. Під час розбирання вибухонепроникних оболонок електрообладнання не допускається утворення іскри або застосування відкритого вогню.

7.4.2.10. Після закінчення ремонту вибухозахищеного електрообладнання необхідно виміряти параметри вибухозахисту, зазначені в інструкціях заводів-виробників або ремонтній документації, погодженій з ДВСЦ ВЕ, а обсяг виконаної роботи і результати вимірів записати у паспорт (карту) електрообладнання.

Після ремонту трубних електропроводок труби випробовуються на щільність з'єднань.

7.4.2.11. Періодичність профілактичних випробувань вибухозахищеного електрообладнання встановлює особа, відповідальна за електрогосподарство, з урахуванням інструкцій заводів-виробників, виробничих умов і повинна проводитись не рідше ніж зазначено в цих Правилах.

7.4.2.12. Профілактичні випробування здійснюються відповідно до вимог норм цих Правил, ПБЕЕ та інструкцій заводів-виробників.

7.4.2.13. Електричні випробування у вибухонебезпечних зонах необхідно проводити вибухозахищеними приладами, які призначені для використання у відповідних вибухонебезпечних середовищах.

Дозволяється проводити випробування безпосередньо у вибухонебезпечних зонах приладами загального призначення за умови, що вибухонебезпечні суміші під час проведення випробувань відсутні або вміст горючих газів (парів ЛЗР) у вибухонебезпечній зоні знаходиться в межах встановлених норм і виключена можливість утворення вибухонебезпечних сумішей під час проведення випробувань.

7.4.2.14. Електромагнітні розчіплювачі автоматичних вимикачів і теплові розчіплювачі (реле) магнітних пускачів та автоматичних вимикачів, пристрою захисного вимкнення необхідно піддавати профілактичним випробуванням на спрацьовування після проведення ремонтів і між ремонтами в терміни, установлені додатком 1, а також у разі неправильної їхньої дії чи відмов.

7.4.2.15. Плавкі вставки запобіжників під час ремонту перевіряються на їхню відповідність номінальним параметрам обладнання, що захищається. Результати перевірки плавких вставок фіксуються в оперативному журналі чи експлуатаційному паспорті.

7.4.2.16. Перевірку спрацювання блокувань електрообладнання з видом вибухозахисту "Заповнення або продування оболонки під надлишковим тиском" проводять один раз на шість місяців.

7.4.2.17. Перевірку спрацювання газосигналізаторів, що діють на вимкнення електрообладнання, проводять один раз на рік.

7.4.2.18. В електроустановках напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю вимірювання повного опору петлі "фаза-нуль" електричних приймачів електроустановки і перевірку кратності струму короткого замикання проводять під час ремонтів і міжремонтних випробувань, але не рідше ніж один раз на два роки. Позапланову перевірку необхідно виконувати в разі відмови пристроїв захисту електроустановок.

7.4.2.19. Заміни окремих частин електрообладнання, що можуть вплинути на його вибухозахищеність, проводять тільки заводськими деталями за наявності рішення ДВСЦ ВЕ.

7.4.3. Порядок і обсяг огляду та перевірки

7.4.3.1. Особа, відповідальна за електрогосподарство, або інша відповідальна особа, призначена наказом керівника споживача, у терміни, визначені виробничими інструкціями, але не рідше ніж один раз у три місяці, зобов'язана проводити зовнішній огляд усього електрообладнання й електропроводок у вибухонебезпечних зонах. Під час огляду та перевірки електрообладнання всіх типів вибухозахисту необхідно керуватись додатком 5. Результати огляду заносяться в оперативний або спеціальний журнал.

7.4.3.2. Позачергові огляди електроустановки проводяться після їх автоматичного вимкнення пристроями захисту.

7.4.3.3. Огляд, перевірку і випробування заземлювального пристрою проводять з вибірковим розкриттям підземної частини: перший – після восьми років експлуатації, а наступний – через кожні два роки.

7.4.3.4. У споживача, де існує небезпека вибуху пилу або волокон, концентрація наявних у повітрі пилу або волокон при повністю технологічному обладнанні, що все працює, вимірюється не рідше ніж один раз на місяць.

7.4.3.5. Під час огляду необхідно вимірювати ширину вибухонепроникної щілини в доступних для проведення контролю місцях для електрообладнання з видом вибухозахисту "вибухонепроникна оболонка" на:

- електрообладнанні, розташованому на механізмах, що вібрують, – періодичність встановлюється особою, відповідальною за електрогосподарство;

- електрообладнанні, що перебуває у плановому ремонті;

- електрообладнанні, вибухонепроникні оболонки якого розбирались.

Ширина щілини повинна бути не більшою від указаної в інструкціях заводів-виробників, а за відсутності цих інструкцій ширина щілини повинна відповідати даним, наведеним у додатку 4.

Під час внутрішнього огляду одночасно з перевіркою корпусу електрообладнання необхідно перевірити внутрішні порожнини оболонок, злити накопичений конденсат, затягнути деталі, що послабились, з'єднувальні і контактні зажими струмовідних частин, замінити пошкоджені або зношені прокладки, почистити вибухозахисні поверхні від застарілого консистентного мастила і нанести нове протикорозійне мастило на ці поверхні. Після збирання обладнання необхідно перевірити затягування всіх болтів та інших рознімних з'єднань.

Під час збирання вибухонепроникних оболонок усі з'єднання повинні бути ретельно почищені і змащені тонким шаром відповідного мастила. Глухі різьбові отвори повинні бути вільними від мастила.

7.4.3.6. Для електрообладнання з видом вибухозахисту "масляне заповнення оболонки" гранична температура верхнього шару мінерального масла відповідно до ГОСТ 22782.1-77 повинна бути не більша, ніж наведена в табл. 7.5:

 

Таблиця 7.5

 

Температура, ° C

Температурний клас

115

Т1, Т2, Т3, Т4

100

Т5

85

Т6

 

Гранична температура верхнього шару синтетичної рідини повинна бути не вища від значення, наведеного в технічних умовах на цю рідину.

 

 

 

Задать вопрос или оставить комментарий. Форум по охране труда
Ваше имя:

Ваша почта:

Необязательно (для уведомления)
Введите символы: *
captcha
Обновить
2010-2012 Все, что представлено на ohranatruda.in.ua, предназначено исключительно для ознакомительных целей. admin@ohranatruda.in.ua
?>