Главная Охрана труда в Украине Охрана труда в РФ Охрана труда
Главная > Правила, НД > НПАОП 20.0-1.02-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості > Вимоги безпеки під час ремонту та технічного обслуговування засобів виробництва >
НПАОП 20.0-1.02-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості

Правила охорони праці в деревообробній промисловості поширюються на підприємства, установи й організації незалежно від їх підпорядкування і форми власності та на фізичних осіб, які займаються оброблюванням деревини.

Правила регламентують безпечне виконання робіт та технологічних процесів в деревообробній промисловості.

Вимоги цих Правил є обов’язковими для роботодавців та працівників, які організовують та контролюють роботу з охорони праці на підприємствах деревообробної промисловості.

 

   НПАОП 20.0-1.02-05 Правила охраны труда в деревообрабатывающей промышленности

Прикрепленные файлы (скачать)
Содержание

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО МАШИН, УСТАТКУВАННЯ, ІНСТРУМЕНТУ, ПРИСТОСУВАНЬ ТА ОГОРОДЖЕНЬ
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКОГО ТА ЦЕХОВОГО ТРАНСПОРТУ
Вимоги безпеки під час ремонту та технічного обслуговування засобів виробництва
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПІД ЧАС ОБРОБЛЕННЯ ДЕРЕВИНИ ТА ВИРОБНИЦТВА ВИРОБІВ З ДЕРЕВИНИ
ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Вимоги безпеки під час ремонту та технічного обслуговування засобів виробництва

 

1.25. Загальні вимоги

 

1.25.1. До виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання допускаються працівники, які мають професійну підготовку та пройшли навчання з питань охорони праці.

1.25.2. До виконання суміжних робіт на верстатах, робіт з використанням пневматичного та електричного інструменту, а також робіт, пов’язаних з підійманням і переміщенням вантажів вантажопідіймальними механізмами, допускаються особи не молодше 18 років.

1.25.3. Технічне обслуговування, ремонт обладнання і машин необхідно проводити в ремонтних майстернях, гаражах, депо, на відкритих майданчиках та інших приміщеннях на спеціально призначених місцях (постах), оснащених відповідними пристроями, підіймально-транспортним обладнанням, приладами й інвентарем, передбаченими відповідними видами робіт.

1.25.4. Під час проведення ремонту та технічного обслуговування засобів виробництва необхідно перевіряти вузли і деталі, що впливають на безпеку праці, та відновлювати їх у разі виявлення несправностей.

1.25.5. На постах технічного обслуговування і ремонту, в приміщеннях і на відкритих майданчиках транспортні засоби та обладнання, які підлягають ремонту, мають бути розташовані так, щоб відстань між ними, елементами будівель, стаціонарним технологічним обладнанням і робочими місцями відповідала діючим нормам, забезпечувала безпеку переміщення працівників і транспортних засобів, зручне і безпечне виконання технологічних операцій з ремонту і обслуговування машин та обладнання.

1.25.6. Приміщення і пости, на яких проводяться роботи з двигуном, що працює, необхідно обладнувати місцевими відсмоктувачами для видалення відпрацьованих газів.

1.25.7. Приміщення, де проводять регенерацію масла, зарядку акумуляторних батарей, малярні, мийні та інші роботи, які пов’язані з виділенням вибухонебезпечних речовин, необхідно обладнувати індивідуальною припливно-витяжною вентиляцією, яка не повинна бути об’єднана з вентиляційними системами інших приміщень.

1.25.8. Перед ремонтом і технічним обслуговуванням верстатів та іншого технологічного обладнання з електричним приводом його необхідно відключити від електромережі та на пусковому пристрої повісити заборонний знак з написом “Не вмикати – працюють люди”.

1.25.9. Електрифіковані інструменти і допоміжне обладнання до них (трансформатори, перетворювачі частоти, кабелі, подовжувачі, захисні вимикальні пристрої тощо) необхідно періодично перевіряти, але не рідше 1 разу в 3 місяці. Технічне обслуговування і періодичну перевірку інструмента та допоміжного обладнання необхідно проводити спеціально підготовленим персоналом, який має кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче III відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98.

1.25.10. Ручні механізовані інструменти з масою, що перевищує 10 кг, повинні мати пристосування для їх підвішування.

1.25.11. Рухоме і переносне обладнання, пристрої, які використовуються під час монтажу, демонтажу та переміщення складальних одиниць, повинні мати захвати, ручки, скоби, рами тощо, а рухоме обладнання, крім того, повинне мати гальмівні пристрої.

1.25.12. Станини, кожухи виробів, що випробовуються, та випробувального електрообладнання, пересувні випробувальні пульти, переносні апарати, металеві огородження, металеві корпуси приладів та інше обладнання і металеві конструкції, які можуть потрапити під напругу через несправність або пробої ізоляції, необхідно заземлити відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.019-79.

1.25.13. Монтаж і демонтаж технологічного обладнання, а також усі кріпильні та регулювальні операції необхідно виконувати відповідно до технологічної послідовності, яка міститься в технологічному описі та інструкції з експлуатації машин і обладнання, з використанням відповідних інструментів і пристосувань.

1.25.14. Одночасне проведення ремонтних робіт у двох або більше ярусах однієї вертикалі без відповідних захисних засобів та пристроїв (настилів, сіток, козирків), що забезпечують безпечну роботу на всіх рівнях, не дозволяється.

1.25.15. Зняття та установлення підпружинених деталей необхідно виконувати спеціальними знімачами, які запобігають викиданню підпружинених деталей.

1.25.16. Під час розбирання машин та обладнання знімати, транспортувати, піднімати і установлювати важкі та громіздкі вузли і деталі (вагою більше 20 кг) слід за допомогою підіймально-транспортного обладнання і пристроїв (візків-підйомників, підставок, ланцюгів, обхватів), які гарантують безпеку праці. Від’єднанні нестійкі або довгомірні складові частини обладнання необхідно розташовувати на спеціальних підставках або стелажах.

1.25.17. Технічний стан, утримання та експлуатація вантажопідіймального обладнання мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.03-02. Блоки, талі, тельфери тощо необхідно підвішувати до надійних елементів (конструкцій) будівель та інших споруд і пристроїв тільки після попереднього розрахунку їх несучої здатності.

1.25.18. Піднімати обладнання, агрегати і вузли необхідно за спеціально призначені для цієї мети місця і пристрої згідно з інструкціями і схемами безпечного способу стропування, обв’язування і кантування вантажів. Схеми й інструкції мають бути вивішені на робочих місцях. Підіймання вантажу, на який не розроблена схема стропування, повинне проводитися в присутності та під керівництвом особи, яка відповідає за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів.

1.25.19. Перебувати або виконувати будь-які роботи на обладнанні, яке вивішене тільки на одних підіймальних механізмах, не дозволяється.

1.25.20. Піднімати і спускати вантажі похилою площиною необхідно з використанням затримуючих пристроїв, які забезпечують утримання вантажів від ковзання і перевертання.

1.25.21. Під час монтажу необхідно забезпечувати стійкість усіх вузлів обладнання. Великі блоки або вузли обладнання, що установлюються у вертикальне положення, але не мають достатньої стійкості, необхідно розчалювати під час монтажу не менше ніж трьома розчалками. Розчалювання знімається тільки після остаточного закріплення обладнання.

1.25.22. Монтаж вузлів, обладнання, ланок трубопроводів і повітропроводів поблизу електричних проводів (у межах відстані, що перевищує найбільшу довжину вузла або ланки, яка монтується) необхідно проводити після зняття напруги. У разі неможливості зняття напруги роботи необхідно виконувати за наряд - допуском, оформленим відповідно до вимог Правил пожежної безпеки.

1.25.23. Газове різання під час розбирання машин і обладнання, проведення зварювальних робіт допускаються тільки в тих випадках, коли з машин і обладнання зняті паливні баки, деталі системи живлення, змащування і акумуляторні батареї.

1.25.24. Роботи, пов’язані з рубанням, різанням тощо, під час виконання яких можливе відлітання частинок металу, необхідно виконувати в окулярах або масках, а місце роботи повинне бути огороджене переносними щитами (сітками).

1.25.25. Під час проведення ремонту і технічного обслуговування стаціонарних машин і обладнання необхідно виконувати вимоги експлуатаційної документації на конкретне обладнання.

1.25.26. Агрегати і арматура високого тиску під час випробувань мають бути закриті захисними засобами.

1.25.27. Для виконання робіт на висоті з ремонту, монтажу і демонтажу обладнання необхідно застосовувати запобіжні пояси, що відповідають вимогам державного стандарту „Будівництво. Пояси запобіжні. Загальні технічні умови” (ГОСТ 12.4.089-86). Виконання робіт без застосування запобіжних поясів, запобіжних канатів і касок не допускається.

1.25.28. Улаштування і експлуатація механізмів і пристроїв для роботи на висоті (люльки, лебідки, троси, пояси тощо) мають відповідати вимогам ДНАОП 0.07-1.01-80, а люльки і лебідки, крім цього – ДНАОП 0.00-1.03-02. Щоразу перед початком робіт повинен бути зроблений ретельний огляд піднімальних механізмів, гальмових пристроїв і захисних пристосувань, а також перевірена правильність і міцність стропування. Опускання людей у резервуари і ємності висотою більше 3 м за допомогою мотузяних драбин не дозволяється.

1.25.29. Для проведення робіт у резервуарі (ємності) працівники мають бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям, шланговими протигазами, а також запобіжним поясом з прикріпленим до нього рятувальним канатом, розрахованим на навантаження не менше 2 кН (200 кг), захисними окулярами та іншими засобами захисту. Спецодяг не повинен мати металевих (сталевих) пряжок, ґудзиків і іншої фурнітури, а взуття – сталевих цвяхів, підківок і набойок.

1.25.30. Спуск працівників у резервуари (ємності) може робитися лише у виняткових випадках за обґрунтованою виробничою необхідністю. Спуск повинен проводитися у присутності керівника робіт, за наявності наряд-допуску на проведення робіт та з дотриманням таких заходів:

перед очищенням і ремонтом резервуар або ємність мають бути надійно заземлені, трубопроводи від’єднанні. Очищення необхідно проводити інструментом, який не утворює іскор. Перед очищенням ємності з-під етилованого бензину її внутрішню поверхню необхідно змочити водою;

перед спуском в резервуар або ємність необхідно забезпечити їх ретельне провітрювання та зробити аналіз повітря газоаналізатором типу АУХ-2 з індикаторними трубками або індикаторним папером. Без проведення аналізу повітря спуск без шлангового протигаза не дозволяється;

спуск необхідно проводити за участю трьох працівників, один з яких спускається, другий – працює на лебідці, а третій знаходиться протягом усієї роботи біля місця спуску для надання необхідної допомоги;

працівник, який спускається в ємність, повинен бути прикріплений до сідла або колиски спеціальним поясом, з’єднаним з запобіжним канатом. Другий кінець запобіжного канату повинен бути надійно закріплений для запобігання його випадковому випусканню працівником-спостерігачем. Спостерігач повинен стежити за шлангом протигаза і не випускати з рук канат, прикріплений до запобіжного пояса працівника, який опускається, поступово попускати його під час спуску або вибирати під час підйому;

попускання каната повинне робитися через нерухому опору, навколо якої канат повинен бути обкручений не менше ніж на 3600. Запобіжний канат призначається для одночасного передавання сигналів від працівника, що перебуває в резервуарі. Під час спуску необхідно забезпечити неможливість падіння сторонніх предметів в резервуар;

працівник, який спускається, не повинен покидати колиску та відстібати запобіжний канат від пояса. Спостерігач, що тримає інший кінець каната, не повинен випускати його з рук на весь час спуску, перебування в резервуарі та піднімання;

бригада може обробляти одночасно тільки один резервуар. Указані роботи слід виконувати тільки в денний час. З особами, що виконують роботи з очищення та ремонту ємностей (резервуарів), повинен проводитись позачерговий інструктаж з правил безпечного виконання робіт і поводження у разі виникнення аварійної ситуації;

у разі використання шлангового протигаза із довжиною шланга більше 10 м повинне бути забезпечене примусове подавання повітря під маску протигаза працівника, який перебуває в резервуарі. Після 15 хв. перебування в резервуарі працівник повинен відпочивати на чистому повітрі не менше 15 хв.;

для освітлення використовуються акумуляторні ліхтарі, які необхідно включати і виключати тільки поза межами резервуара (ємності);

доступ працівників в резервуари через нижній люк може робитися тільки за наявності наряд-допуску, оформленого відповідно до вимог Правил пожежної безпеки із дозволу начальника дільниці або зміни і під його спостереженням. Верхній лазовий люк для запобігання випадковому падінню зверху будь-якого предмета повинен бути закритий кришкою;

в апаратах, цистернах та інших металевих спорудах, з обмеженою можливістю пересування, дозволяється проводити роботи ручним електрифікованим інструментом I і II класу за умови, що інструмент (притому тільки один) отримує живлення від автономної електричної установки, окремого трансформатора або перетворювача з окремими обмотками, які мають знаходитись поза ємністю;

1.25.31. Спуск працівника в колодязь, колектор тощо за наявності наряд-допуску може бути здійснений тільки після їх попереднього провітрювання. У всьому іншому на спуск працівника в колодязі й колектори поширюються правила спуску в резервуари (ємності), наведені в цих Правилах.

1.25.32. Утримання, ремонт і технічне обслуговування водогрійних котлів із тиском пари не більше ніж 0,07 МПа та водопідігрівачів (бойлерів) із температурою підігріву води до 1150С потрібно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 1150С, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 23.07.96 № 125, зареєстрованих у Мін’юсті України 05.11.96 за № 655/1680, із змінами (ДНАОП 0.00-1.26-96).

1.25.33. Утримання і експлуатацію балонів та інших ємностей для горючих газів необхідно здійснювати відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94.

1.25.34. Монтаж, випробування і експлуатацію пневмоприводів необхідно здійснювати відповідно до вимог державного стандарту „Пневмоприводи. Загальні вимоги безпеки до монтажу, випробувань і експлуатації” із зміною (ГОСТ 12.3.001-85).

1.25.35. Приймання стаціонарного обладнання після ремонту та заново установленого оформляється актом, а пуск в роботу після зупинок на технічне обслуговування може бути здійснений з дозволу відповідальної особи за умови перевірки справності цього обладнання.

1.25.36. Перед пуском машин, агрегатів, обладнання в роботу необхідно переконатись в тому, що їхній пуск не створює небезпеки для працівників, а в разі дистанційного керування необхідно подати сигнал про запуск машин.

1.25.37. Робочі місця для очищення і миття обладнання, агрегатів, вузлів і деталей мають бути обладнані відповідно до вимог державних стандартів ГОСТ 12.2.003-91, „Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки” із змінами (ГОСТ 12.3.002-75), ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78. Працівники мають бути забезпечені спецодягом, захисними окулярами і гумовими рукавичками за установленими у галузі нормами.

1.25.38. Для приготування мийного розчину необхідно застосовувати засоби, що не подразнюють шкіру рук мийника. Таблиця з вказівками допустимої концентрації та температури мийного розчину залежно від типу деталей, що миються, повинна бути вивішена біля робочого місця.

1.25.39. Електричне управління агрегатами мийної установки повинне відповідати вимогам ПВЕ.

1.25.40. Усі сальникові та вентильні пристрої мийних машин і установок мають бути справними і не допускати підтікання, випаровування води та мийного розчину.

1.25.41. Завантаження і розвантаження мийних установок деталями і вузлами, маса яких перевищує 20 кг, повинне бути механізоване.

1.25.42. Дрібні деталі мають надходити на миття у спеціальній тарі. Не допускається класти деталі насипом вище бортів тари.

1.25.43. Вузли, агрегати і деталі, які мають порожнини, необхідно установлювати на спеціальні пристрої, що забезпечують повне стікання води або мийного розчину. Вузли, на яких є наліт агресивних компонентів мийних розчинів, вивозити з цеху не допускається.

1.25.44. Під час очищення сопел мийних машин і установок електроприводи насосів та інше електрообладнання повинне бути відключене.

1.25.45. Відпрацьовану мийну суміш необхідно зливати після охолодження до 400С.

1.25.46. У разі відсутності мийних машин і ванн вузли та деталі дозволяється промивати в гасі або спеціальних мийних засобах. Використовувати для миття бензин забороняється.

1.25.47. Очищення машин і агрегатів вручну необхідно виконувати в рукавицях з використанням спеціальних скребків і щіток.

 

1.26. Робота на металообробних верстатах

 

1.26.1. Організація та обладнання робочих місць під час роботи на металообробних верстатах мають відповідати вимогам державних стандартів ГОСТ 12.2.003-91, „Верстати металообробні. Загальні вимоги безпеки” із змінами (ГОСТ 12.2.009-80), ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.4.026-76, ГОСТ 12.2.061-81, „Пневмоприводи. Загальні вимоги безпеки до конструкції” із зміною (ГОСТ 12.2.101-84), експлуатаційної документації та цих Правил.

1.26.2. Розташування обладнання в механічних цехах повинне відповідати характеру виробництва, технологічному процесу, а також забезпечувати нешкідливі та безпечні умови праці відповідно до галузевих технологічних норм.

1.26.3. Для місцевого освітлення необхідно використовувати світильники із відбивачами з захисним кутом не менше 300, які захищають очі працівників від осліплення. Застосування однолампових люмінесцентних світильників без перетворювачів на підвищену частоту для місцевого освітлення не допускається.

1.26.4. Чистити, змащувати, налагоджувати і регулювати верстати, відкривати та знімати різальний інструмент, закріплювати і знімати вироби, які обробляються, дозволяється тільки після повної зупинки верстата.

1.26.5. Багатошпиндельні, одношпиндельні автомати, токарно-револьверні та інші верстати, призначені для обробки пруткового матеріалу, мають бути забезпечені трубчастими огородженнями для укриття прутків за всією їхньою довжиною, а також шумопоглинальними пристосуваннями.

1.26.6. Верстати, на яких обробляються крихкі матеріали (чавун, латунь, текстоліт тощо) мають бути обладнані пило - і стружкоприймачами для видалення пилу і стружки з місця їхнього утворення.

1.26.7. Для запобігання виникненню стробоскопічного ефекту у приміщеннях, де знаходяться токарні верстати, не дозволяється застосовувати для освітлення люмінесцентні лампи.

1.26.8. Заточувальні, обдирно-шліфувальні верстати мають бути обладнані місцевими відсмоктувачами пилу, пуск верстата повинен мати блокування із запобіжним екраном і вмиканням місцевого освітлення. Шліфувальні (заточувальні) верстати під час виконання роботи без охолодження мають бути забезпечені пиловідсмоктувальним пристроєм.

1.26.9. Для підтримання виробів, що подаються до шліфувального (заточувального) круга вручну, необхідно використовувати рухомі підручники або пристрої, що їх замінюють.

1.26.10. Край підручника з боку круга не повинен мати вибоїн, відколів та інших дефектів. Зазор між краєм підручника і робочою поверхнею круга повинен бути менше половини товщини виробу, що оброблюється, але не більше 3 мм.

1.26.11. Після кожної перестановки підручник повинен бути надійно закріплений у потрібному положенні. Перестановку необхідно проводити тільки після зупинки абразивного круга.

1.26.12. Не дозволяється експлуатація ножиць за наявності ум’ятини, щербини, тріщини в будь-якій частині ножа, притуплення різальної кромки ножа і збільшення зазору між різальними кромками вище допустимої величини.

1.26.13. Дискові пилки з тріщинами на диску або зубах, а також з поламаними зубами або пластинами, які випали, використовувати не допускається.

1.26.14. Під час оброблення на круглих і стрічкових пилках дрібних предметів мають бути вбудовані особливі подавальні та утримувальні пристрої, які запобігають травмуванню працівника.

1.26.15. Для складання дрібних нарізаних заготовок повинна бути передбачена спеціальна тара, що забезпечує зручне транспортування і безпечне зачалювання під час транспортування краном. Тара повинна бути міцною, розрахованою на необхідну вантажопідйомність, мати напис про максимально допустиме навантаження та періодично перевірятись і випробовуватись.

1.26.16. Працівники мають бути забезпечені необхідними засобами і відповідними інструментами (гачки, совки, щітки тощо) для прибирання стружки, обрізків та інших відходів на робочих місцях. Прибирати стружку руками або стисненим повітрям не дозволяється.

1.26.17. Під час роботи на верстатах із застосуванням охолоджуючих емульсій, мастил, скипидару та гасу працівники мають бути забезпечені захисними мазями та пастами для змащування шкіри рук.

1.26.18. Для запобігання самозайманню використаного обтирального матеріалу (ганчірки, дрантя тощо) зберігання його повинне здійснюватися в щільно закритих металевих ящиках, віддалених від нагрітих предметів, опалювальних пристосувань, електрообладнання і електроустановок. Використаний матеріал потрібно прибирати з ящика не рідше одного разу за зміну.

 

1.27. Електрогазозварювальні роботи

 

1.27.1. Організація технологічних процесів та обладнання робочих місць для виконання зварювальних і вогневих робіт, наплавлення і різання мають відповідати вимогам державних стандартів „Кисневе різання. Вимоги безпеки” із зміною (ДСТУ 2448-94), „Зварювання дугове і електрошлакове. Вимоги безпеки” із зміною (ДСТУ 2456-94), „Контактне зварювання. Вимоги безпеки” (ДСТУ 2489-94), ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.2.003-91, „Обладнання і апаратура для газополуменевої обробки металів і термічного напилювання покрить. Вимоги безпеки” із змінами (ГОСТ 12.2.008-75), ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.3.002-75, „Окуляри захисні. Загальні технічні умови” (ГОСТ 12.4.013-85Е), „Плазмова обробка металів. Вимоги безпеки” із зміною (ГОСТ 12.3.039-85), „Обладнання електрозварювальне і для плазмової обробки. Вимоги безпеки” із змінами (ГОСТ 12.2.007.8-75), „Роботи електрозварювальні. Вимоги безпеки” із зміною (ГОСТ 12.3.003-86), Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах, затвердженої наказом Мінпраці України від 05.06.2001 № 255, зареєстрованої у Мін’юсті України 23.06.2001 за № 541/5732 (ДНАОП 0.00-5.12-01), ДНАОП 0.00-1.21-98, ДНАОП 0.01-1.01-95, ПВЕ, експлуатаційної документації та цих Правил.

1.27.2. Вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних об’єктах допускаються у виняткових випадках, якщо ці роботи неможливо проводити у спеціально відведених для цієї мети постійних місцях. Роботодавець чи керівник структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях, зобов’язаний оформити наряд-допуск на проведення цих робіт відповідно до вимог ДНАОП 0.00-5.12-01.

1.27.3. Вогневі роботи необхідно виконувати в світлий час доби.

1.27.4. Під час зварювання і різання великих деталей, балок, ферм, станин тощо мають вживатися заходи для запобігання падінню відрізаних частин на працівників. Різати листовий матеріал необхідно на столах розмірами не менше матеріалу, що розрізається.

1.27.5. Проходи між зварювальними трансформаторами, генераторами, а також проходи з кожного боку стола або стелажа мають забезпечувати зручність транспортування виробів, виконання робіт, безпеку праці та бути не менше 1 м.

1.27.6. Дільниці, де систематично проводять зварювання виробів масою більше 20 кг, необхідно обладнувати підіймально-транспортними механізмами відповідної вантажопідйомності.

1.27.7. Зварювальники перед виконанням зварювальних робіт для захисту тіла, органів дихання, зору від дії зварювальної дуги, бризок розплавленого металу, продуктів згоряння та інших шкідливих виробничих чинників мають бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до типових галузевих норм, характеру та умов роботи, яка виконується.

1.27.8. У разі неможливості забезпечення допустимої концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони засобами механізації процесу і місцевої вентиляції необхідно використовувати респіратори, протигази.

1.27.9. Під час виконання зварювальних робіт в умовах підвищеної небезпеки (зварювання в ємностях, колодязях тощо) працівники мають бути забезпечені діелектричними килимками, калошами, рукавичками, касками.

1.27.10. Щитки, маски, а також діелектричні рукавички, калоші, килимки не повинні мати дефектів (тріщин), а також мають відповідати термінам використання.

1.27.11. Приміщення зварювальних дільниць мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

1.27.12. Зварювальні роботи в ємностях відносяться до категорії робіт з підвищеною небезпекою, на які повинен видаватись наряд-допуск відповідно до Правил пожежної безпеки.

1.27.13. Перед зварюванням як внутрішніх, так і зовнішніх швів ємностей (цистерн, баків, бочок), в яких знаходились рідке паливо, легкозаймисті рідини та шкідливі речовини тощо, проводиться їх ретельне очищення і промивання гарячим розчином каустичної соди або пропарювання “гострою” парою з подальшим просушуванням до повного видалення слідів вибухопожежонебезпечних рідин і газів.

1.27.14. Дозволяється виконувати зварювання ємності, не обробленої вищенаведеним методом, попередньо наповнивши її гарячою водою або безперервно подаючи інертний газ (азот, відпрацьовані гази карбюраторного двигуна). Мінімальний час знешкодження тари з-під нафтопродуктів приведений в таблиці 1.

 

 

Таблиця 1

Об’єм ємності, л

Методи знешкодження

 

Промивання гарячою водою, год.

Пропарювання парою, год.

Наповнення інертним газом, хв.

200

3

2

3

1000-3000

15-24

40

 

1.27.15. Під час роботи в особливо небезпечних приміщеннях, а також колодязях, тунелях, резервуарах, цистернах тощо електрозварювальна установка повинна мати електричне блокування, яке забезпечує автоматичне увімкнення зварювального ланцюга при доторкуванні електрода до виробу, що зварюється, і автоматичне вимкнення зварювального ланцюга на холостому ходу або зниження напруги у зварювальному ланцюзі до 12 В.

1.27.16. З’єднання і від’єднання від мережі електрозварювальних агрегатів, а також нагляд за їх станом в процесі експлуатації необхідно виконувати особі з групою електробезпеки не нижче ІІІ відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98.

1.27.17. Для уловлювання газу, що виділяється під час зварювання, місцеві відсмоктувачі щілинної форми розміщують безпосередньо над зварним швом на висоті не більше 50 мм. Довжина щілини місцевого відсмоктувача повинна бути не менше 250 – 350 мм.

1.27.18. Автомати для зварювання в середовищі захисних газів мають бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією з нижнім відсмоктуванням повітря.

1.27.19. Для попередження підвищеного виділення аерозолю та газів під час напівавтоматичного і автоматичного зварювання флюс повинен бути сухим та незабрудненим, необхідно використовувати флюс з мінімальним вмістом і виділенням шкідливих речовин.

1.27.20. Під час проведення електрозварювальних робіт необхідно:

зберігати легкозаймисті та вогненебезпечні матеріали на відстані не менше 10 м від місця зварювання;

використовувати захисний щиток з фільтром;

заземлювати зварювальні агрегати, зварювальні плити, столи та ізольовані деталі, які зварюють;

вимикати електрозварювальну установку після закінчення роботи або під час тимчасового відлучення.

1.27.21. Не дозволяється проводити зварювання трубопроводів і резервуарів, які знаходяться під тиском, незалежно від того, яким газом або рідиною вони заповнені.

1.27.22. Двері газогенераторної мають бути оббиті негорючим матеріалом і відкриватися тільки назовні.

1.27.23. Транспортування, зберігання та експлуатацію газових балонів необхідно здійснювати відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94.

1.27.24. Проводити ремонт пальників, різаків, вентилів балонів та іншої апаратури на робочому місці газозварників не дозволяється. Несправна апаратура ремонтується у спеціалізованій майстерні.

1.27.25. Під час використання зріджених газів в холодну пору року дозволяється застосовувати підігрів балонів до 300С гарячою водою або пропускати зріджений газ через спеціально вмонтований випарник.

1.27.26. Застосування пропан-бутанової суміші для робіт у замкнених ємностях може бути дозволене тільки за умови забезпечення надійними засобами вентиляції та під наглядом відповідальної особи.

1.27.27. Газопроводи, арматура, апаратура і прилади, що використовуються для газів – замінників ацетилену, з метою своєчасного виявлення і усунення підтікання газу та інших дефектів мають оглядатись не рідше одного разу за зміну.

 

1.28. Ковальсько-пресові та термічні роботи

 

1.28.1. Організація й обладнання ковальсько-пресових і термічних робіт мають відповідати вимогам державних стандартів ГОСТ 12.2.003-91, „Обладнання електротермічне. Вимоги безпеки” (ГОСТ 12.2.007.9-88), „Установки, генератори і нагрівачі індукційні для електротермії, установки і генератори ультразвукові. Вимоги безпеки” (ГОСТ 12.2.007.10-87), „Обладнання ковальсько-пресове. Загальні вимоги безпеки” із зміною (ГОСТ 12.2.017-93), ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, „Перетворювачі електроенергії напівпровідникові. Вимоги безпеки” із змінами (ГОСТ 12.2.007.11-75), ГОСТ 12.2.008-75, ГОСТ 12.2.032-78, „Термічна обробка металів. Загальні вимоги безпеки” із зміною (ГОСТ 12.3.004-75), „Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги і класифікація” (ГОСТ 12.4.011-89), ДНАОП 0.00-1.20-98, ДНАОП 0.00-1.21-98, ПВЕ, експлуатаційної документації та цих Правил.

1.28.2. Ковалі та їх підручні мають бути забезпечені комплектами справного інструменту і допоміжних пристосувань.

1.28.3. Під час складання штампів необхідно передбачити надійні методи кріплення всіх деталей для запобігання самовільному відкручуванню гвинтів і гайок, якими закріплені виштовхувачі, знімачі, викидачі.

1.28.4. Лежаки і витяжні труби полуменевих печей необхідно періодично очищати від продуктів згоряння. Очищати і ремонтувати лежаки необхідно після повної зупинки роботи печей, температура повітря у середині лежака має бути не вище 400С. Перед початком роботи у середині лежака необхідно відключити і заглушити трубопроводи для подавання рідкого або газоподібного палива, видалити шкідливі гази вентиляційними установками. Роботу в лежаках необхідно виконувати періодами тривалістю 15 хв. з перервами для відпочинку поза лежаками не менше 15 хв. Зазначені роботи необхідно виконувати за наряд-допуском і під спостереженням відповідальної особи.

1.28.5. Противаги, які зрівноважують кришки печей, мають бути закриті кожухом, висота якого дорівнює ходу противаги від нижнього положення до верхнього.

1.28.6. Завантаження, вивантаження важких і довгомірних заготовок з печі, подавання їх до молотів, ковалд і пресів мають бути механізованими (крани із спеціальними захватами, захватні кліщі на монорейках, роликові конвеєри та ін.).

1.28.7. Виконувати прибирання, змащування, чистку ковальсько-пресового обладнання, заміну ножів, штампів, регулювання притискачів, упорів, запобіжних пристосувань тощо дозволяється тільки після вимкнення електродвигуна і зупинки маховика.

1.28.8. Ручне подавання заготовок в штамп і ручне видалення відштампованих деталей зі штампа допускаються тільки за наявності на штампі ефективних захисних пристроїв, які запобігають травмуванню рук працівників.

1.28.9. Запірні пристрої трубопроводів рідкого палива, газу, пари, повітря мають бути розташовані в місцях зручних і безпечних для обслуговування. Вентилі і засувки необхідно обладнувати покажчиками (стрілками) і написами “Відкрито” та “Закрито”.

1.28.10. Застосування в печах і горнах твердого, рідкого та газоподібного палива з вмістом сірки більше 0,5% не дозволяється.

1.28.11. Електротехнічний персонал, що обслуговує електротермічне обладнання, повинен мати групу з електробезпеки не нижче ІІІ, оператори-термісти – не нижче ІІ.

1.28.12. Газопроводи і газове обладнання в термічних цехах мають бути обладнані відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.20-98.

1.28.13. Електродвигуни, електроапаратура і вентилятори, що установлюються в приміщеннях приготування твердих карбюризаторів, а також прилади автоматичного контролю режиму термообробки в печах газової цементації мають бути у вибухобезпечному виконанні.

1.28.14. У приміщеннях приготування твердого карбюризатора не дозволяється куріння, застосування відкритого вогню, виконання робіт, які можуть викликати іскроутворення.

1.28.15. Печі-ванни необхідно обладнувати кришками для закривання, приладами автоматичного регулювання температури з автоматичною сигналізацією і відключенням нагрівачів у разі пошкодження приладів теплового контролю, а також пристроєм для вільного стікання розплавленої робочої сировини (аварійний злив) сухими каналами у спеціальний збірник.

1.28.16. Огляд електротермічних установок повинен проводитися у строки, передбачені експлуатаційною документацією заводу-виробника. Під час огляду необхідно звертати увагу на безвідмовність роботи всіх блокувальних пристроїв, які забезпечують безпеку праці працівників, надійність заземлення, справність огороджень і екранів.

1.28.17. Паливні баки, що використовуються під час виконання термічних робіт, повинні бути щільно закриті і мати показники рівня палива, зливний канал і трубки для з’єднання з атмосферою. На спускній трубі біля вентиля повинен бути напис “Відкрити при пожежі”. Ємність аварійного резервуара повинна бути не меншою від сумарної ємності паливних баків.

1.28.18. Подавання палива в баки має бути механізоване. Система труб і перекачування рідкого палива повинні бути заземлені.

1.28.19. Приміщення і повітропроводи від місцевих відсмоктувачів необхідно очищати від пилу. Для запобігання утворенню вибухонебезпечної суміші кількість зваженого в повітрі та осілого пилу не повинна перевищувати 1% об’єму приміщення.

1.28.20. Струмоведучі частини нагрівальних постів (робочі конденсатори, редуктори тощо) мають бути огороджені.

1.28.21. Розміри робочих місць біля електротермічних установок визначаються технологічними вимогами і розмірами виробів, що обробляються.

1.28.22. Перетворювачі частоти (машинні генератори, які створюють шум вище 80 дБ) необхідно установлювати у звуконепроникному приміщенні.

1.28.23. Для зниження рівня електромагнітних полів на робочих місцях усі частини схеми установки, що несуть струм високої частоти, мають бути екрановані.

1.28.24. Вимірювання напруженості електромагнітного поля високої частоти на робочих місцях мають проводитися у режимі максимальної потужності, як під час прийняття в експлуатацію, так і при будь-яких змінах екранування установки.

1.28.25. Експлуатація установок у разі відсутності експлуатаційної документації (паспорта з вказівкою конструктивних і експлуатаційних параметрів, електричних схем та інструкцій з обслуговування установки) не дозволяється.

 

1.29. Гальванічні роботи

 

1.29.1. Організація й обладнання робочих місць для виконання гальванічних робіт мають відповідати вимогам ПВЕ, ДНАОП 0.00-1.21-98, державних стандартів ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.3.002-75, „Виробництво покрить металевих і неметалевих неорганічних. Загальні вимоги безпеки” (ГОСТ 12.3.008-75), ГОСТ 12.4.011-89, експлуатаційної документації та цих Правил.

1.29.2. Гальванічні цехи, дільниці мають бути розташовані в одноповерхових будівлях або на перших поверхах багатоповерхових будівель в ізольованих приміщеннях висотою не менше 5 м.

1.29.3. Усі відділення гальванічних цехів мають бути обладнані припливною і місцевою витяжною вентиляцією, яка не повинна допускати забруднення повітря газами, парою й пилом вище граничнодопустимих чинних санітарних норм. Витяжні вентиляційні установки слід обладнувати пристроями, що сигналізують про нормальну роботу установок.

1.29.4. Витяжна вентиляція на всіх дільницях гальванічних цехів повинна включатися за 15 хв. до початку і виключатися через 15 хв. після закінчення робочої зміни. Об’єм повітря, видаленого витяжною вентиляцією з гальванічного цеху, необхідно компенсувати припливом зовнішнього чистого повітря.

1.29.5. Промивання й протирання деталей органічними розчинниками мають бути механізованими і проводитися у витяжних шафах або на столах із витяжними зонтами.

1.29.6. Приміщення і повітропроводи місцевих відсмоктувачів необхідно періодично очищати від пилу з метою запобігання створенню вибухонебезпечної пилоповітряної суміші (1 % об’єму приміщення).

1.29.7. Повітря від полірувально-шліфувальних верстатів перед викиданням в атмосферу повинне очищатися. Для зменшення викиду туманоподібних електролітів від хромових ванн і ванн оксидування на повітропроводах мають бути установлені спеціальні уловлювачі.

1.29.8. Завантаження і вивантаження ванн має бути механізованим і проводитися тільки після відключення електричного струму. Для видалення деталей, які упали в ванну, необхідно використовувати спеціальні пристрої або інструменти (магніти, щипці, совки).

1.29.9. Для переливання кислоти і лугу необхідно користуватися спеціальними пристосуваннями, які запобігають їх розбризкуванню. Кислоту, луг і інші хімічні речовини, які пролились на підлогу, необхідно нейтралізувати спеціальним розчином, а для прибирання використовувати тирсу.

1.29.10. Їдкі луги необхідно розчиняти невеликими порціями, безперервно перемішуючи.

1.29.11. Каустик, трифосфат, соду та інші побічні речовини під час подрібнення необхідно закривати щільною тканиною, що не допускає пилоутворення. Після закінчення роботи з каустиком гумові чоботи, фартухи і рукавиці необхідно промити водою.

1.29.12. Кислоти під час приготування розчинів із суміші кислот необхідно вливати у порядку зростання густини.

1.29.13. Для зменшення виділення водню і шкідливих газів під час травлення деталей із чорного металу необхідно використовувати спеціальні присадки.

1.29.14. У приміщеннях для промивання дозволяється зберігати розчинники в кількості, яка не перевищує добову норму. Порожню тару необхідно звільняти від парів розчинників.

1.29.15. Працівники, які беруть участь у приготуванні та використанні електролітів і розчинів, мають проходити попередній і періодичні медичні огляди відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 31.03.94 № 45, зареєстрованого у Мін’юсті України 21.06.94 за № 136/345 (ДНАОП 0.03-4.02-94) та бути забезпечені засобами індивідуального захисту.

1.29.16. Працівники, які обслуговують ванни оксидування з розплавленою селітрою і нагрітим маслом, мають бути забезпечені захисними окулярами або спеціальними масками з органічного скла, а також захисними пастами для рук. Під час розчинення хромового ангідриду необхідно користуватися шланговими протигазами або фільтруючими респіраторами.

1.29.17. Залишки анодів з шкідливими і отруйними речовинами перед здаванням на склад або переробку мають бути знешкоджені і ретельно промиті водою.

1.29.18. Чищення обладнання, контактів, шлангів і анодних гаків повинне проводитися вологим методом спеціально навченими працівниками із використанням засобів індивідуального захисту. Після закінчення роботи інструмент і засоби індивідуального захисту мають бути знешкоджені.

1.29.19. У приміщеннях, де для промивання використовують легкозаймисті рідини, використовувати пічне опалення, або опалення газовими і електричними приладами, а також відкритий вогонь не дозволяється. З метою запобігання іскроутворенню і можливому вибуху пускові пристрої, електродвигуни, вентилятори та інші пристрої мають бути у вибухобезпечному виконанні.

1.29.20. Працівники, які не виконують роботи, пов’язані із металопокриттям, без дозволу роботодавця в гальванічний цех (дільницю) не допускаються.

1.29.21. Куріння і вживання їжі в гальванічних цехах не дозволяється. Перед вживанням їжі і курінням необхідно обов’язково вимити руки.

1.29.22. У разі отримання порізів, опіків, появи запаморочення, нудоти працівника необхідно відсторонити від роботи до отримання дозволу лікаря на продовження роботи.

1.29.23. Під час заміни обладнання, технологічних процесів, вентиляцій, матеріалів, які використовуються, концентрації розчинів та електролітів повинен бути проведений аналіз повітряного середовища робочої зони відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88.

 

1.30. Шиномонтажні і вулканізаційні роботи

 

1.30.1. Організація та обладнання робочих місць для виконання шиномонтажних робіт мають відповідати вимогам державних стандартів „Пожежна безпека. Загальні вимоги” із зміною (ГОСТ 12.1.004-91), ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.2.003-91, „Машини ручні пневматичні. Загальні вимоги безпеки” із змінами (ГОСТ 12.2.010-75), ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.009-76, „Процеси обробки абразивним і ельборовим інструментом. Вимоги безпеки” із змінами (ГОСТ 12.3.028-82), ГОСТ 12.4.011-89, експлуатаційної документації та цих Правил.

1.30.2. Приміщення для проведення вулканізаційних робіт повинне бути ізольованим, просторим, світлим, обладнаним припливно-витяжною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами. Приміщення, в якому установлені апарати із самостійною топкою, має бути ізольоване від приміщень, в яких застосовується бензин або гумовий клей.

1.30.3. Експлуатацію парових вулканізаційних апаратів необхідно проводити відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94. Силове та інше електрообладнання повинне бути у вибухобезпечному виконанні.

1.30.4. Під час виконання шиномонтажних і вулканізаційних робіт необхідно дотримуватись вимог правил охорони праці на автомобільному транспорті.

 

1.31. Обслуговування та ремонт акумуляторів

 

1.31.1. Організація та обладнання робочих місць з ремонту і заряджання акумуляторів мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98, ПВЕ та цих Правил.

1.31.2. Заряджання акумуляторів необхідно проводити в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією та водопроводом. Виводити вентиляційні канали в загальну вентиляційну систему будівлі не дозволяється. В окремих випадках дозволяється заряджати акумулятори у витяжній шафі загального приміщення. Сумісне зберігання і заряджання кислотних і лужних акумуляторних батарей в одному приміщенні не дозволяється.

1.31.3. Акумуляторні приміщення мають бути забезпечені умивальником, милом, ватою в упаковці, рушником і закритими посудинами з 10 % нейтралізуючим розчином питної соди для шкіри та 2–3 % нейтралізуючим розчином питної соди для очей під час роботи з кислотними акумуляторами. Під час роботи з лужними акумуляторами необхідно мати 2–3 % розчин борної кислоти.

1.31.4. Посудини з водою для умивання і нейтралізуючими розчинами повинні мати крани, бути установлені на доступній висоті та мати розпізнавальні кольори і пояснювальні написи.

1.31.5. Не дозволяється захаращувати проходи до посудин із водою для обмивання і нейтралізуючими розчинами, зберігати в акумуляторному приміщенні порожні пляшки й посудини, застосовувати відкритий вогонь, курити, а також зберігати і приймати їжу.

 

1.32. Жерстяно-мідницькі роботи

 

1.32.1. Організація й обладнання робочих місць для виконання жерстяно-мідницьких робіт мають відповідати вимогам ГОСТ 12.0.003-74, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.4.011-89, експлуатаційної документації та цих Правил.

1.32.2. Перед вживанням їжі та після закінчення роботи працівники зобов’язані чистити зуби і полоскати ротову порожнину. В умивальній кімнаті мають бути установлені шафи з індивідуальними місцями для зберігання зубного порошку, пасти, щітки і склянки, а також бачок з 1 % розчином оцтової кислоти для обмивання рук.

1.32.3. Не дозволяється зберігати одяг у приміщенні, де проводяться паяльні роботи.

 

1.33. Фарбувальні роботи

 

1.33.1. Обладнання й організація робочих місць для виконання фарбувальних робіт мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.1.010-76, „Суміші вибухонебезпечні. Класифікація і методи випробувань” із змінами (ГОСТ 12.1.011-78), ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, „Роботи фарбувальні. Загальні вимоги безпеки” із змінами (ГОСТ 12.3.005-75), ГОСТ 12.4.011-89, Правил пожежної безпеки, експлуатаційної документації та цих Правил.

1.33.2. Вимоги до розташування фарбувальних, сушильних цехів або дільниць, освітлення та вентиляції виробничих приміщень, транспортування, зберігання, приготування робочих розчинів лакофарбових матеріалів мають відповідати вимогам, наведеним в підпунктах 6.3.125 – 6.3.174, 6.3.182 – 6.3.230 цих Правил.

1.33.3. Дозволяється проводити фарбувальні роботи безпосередньо на місцях складання обладнання без улаштування спеціальної вентиляції, якщо дотримуватися таких вимог:

проводити фарбувальні роботи в період, коли інші роботи на дільницях ремонту не виконуються;

здійснювати провітрювання приміщення за рахунок наявних витяжних установок;

забезпечити працівників засобами захисту органів дихання;

забезпечити вибухопожежобезпеку.

1.33.4. Конструкція вентиляторів, регулювальних і витяжних пристроїв вентиляційних систем під час експлуатації повинна унеможливлювати іскроутворення.

1.33.5. Фарбувальні майданчики, на яких проводиться безкамерне фарбування деталей великих габаритів, повинні мати огородження і пристрої для уловлювання фарби, яка не осіла на вироби, а також бути обладнані відсмоктувачами забрудненого повітря. Зона в радіусі 5 м від країв майданчика і 5 м за висотою відноситься до вибухопожежонебезпечної.

1.33.6. Лакофарбові матеріали, до складу яких входять дихлоретан і метанол, дозволяється застосовувати тільки під час фарбування щіткою. Щітки слід зберігати в щільно закритій тарі у вентильованих металевих шафах, які закриваються.

1.33.7. На дільницях фарбування великогабаритних виробів мають бути обладнані пересувні підмостки і спеціальні драбини з майданчиками, огородженими поручнями висотою не менше 1 м.

1.33.8. Для відведення статичної електрики гумові шланги, які застосовуються для промивання деталей розчинником, мають бути із заземленими наконечниками, які виготовлені із матеріалу, який не утворює іскор.

1.33.9. Для фарбування внутрішніх поверхонь резервуарів, а також під час фарбування у середині агрегатів необхідно застосовувати пістолети-розпилювачі, які не утворюють туману.

1.33.10. У всіх випадках, де це дозволяється технологічним процесом, лакофарбові матеріали, які містять свинець та суміші розчинників з вмістом бензолу, необхідно замінити менш токсичними матеріалами.

1.33.11. Після роботи з фарбами, які містять свинцеві сполуки, необхідно мити руки 1 % розчином кальцинованої соди, алізариновим милом. Обличчя миють теплою водою з милом, полощуть рот і чистять зуби.

1.33.12. Зберігати харчові продукти і приймати їжу у приміщеннях для фарбування не дозволяється.

 

1.34. Роботи з полімерними матеріалами

 

1.34.1. Організація й обладнання робочих місць і дільниць для виконання робіт з полімерними матеріалами мають відповідати вимогам ДНАОП 0.01-1.01-95, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.008-75, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.4.013-85Е, ГОСТ 12.4.011-89, експлуатаційної документації та цих Правил.

1.34.2. Виробничі процеси з використанням полімерних матеріалів необхідно проводити в ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами.

1.34.3. Пости газополуменевого напилювання мають бути розташовані в окремому ізольованому приміщенні та бути обладнані згідно з вимогами до робочих місць для газозварювальних робіт.

1.34.4. Під час використання епоксидних смол в невеликих кількостях дозволяється виконання роботи у загальному приміщенні на робочих місцях, які спеціально для цього виділені та обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

1.34.5. Зберігати полімерні матеріали та розчинники у виробничих приміщеннях дозволяється у кількості, необхідній для роботи протягом зміни. Зберігання полімерних матеріалів поблизу опалювальних приладів, сушильних камер і електродвигунів не дозволяється.

1.34.6. Тара, в якій зберігаються полімерні матеріали, повинна мати написи, які містять назву матеріалу, номер партії і дату виготовлення.

1.34.7. Роботи, пов’язані з розігріванням, зважуванням та приготуванням компонентів і складових на основі епоксидних смол, мають виконуватися у витяжній шафі. Забороняється підігрівати полімерні матеріали відкритим полум’ям.

1.34.8. Випарювання затверджувача необхідно проводити тільки у витяжних шафах з вакуум-насосом.

1.34.9. Прибирання робочих місць та приміщення повинне проводитися щоденно, видаляти пил необхідно вологим методом.

1.34.10. Затверджувач або смолу в разі попадання на шкіру слід видаляти тампоном, змоченим етилцеллозольвом, а потім ретельно промивати уражене місце теплою водою з милом.

 

1.35. Транспортування нафтопродуктів. Заправлення машин

 

1.35.1. Під час роботи з паливно-мастильними матеріалами і антифризом необхідно дотримуватись вимог Правил пожежної безпеки та цих Правил.

1.35.2. Транспортувати нафтопродукти дозволяється у залізничних і автомобільних цистернах, бензо- і паливозаправниках, металевих бочках і бідонах з кришками, які щільно закриваються.

1.35.3. Транспортні засоби, які використовуються для перевезення легкозаймистих рідин, мають бути обладнані пристроєм для зняття статичної електрики.

1.35.4. Бочки з нафтопродуктами, які транспортуються у кузовах автомобілів, тракторних візках або іншому транспорті, мають бути установлені кришками вверх, між бочками і під ними необхідно укладати спеціальні дерев’яні прокладки, які запобігають поздовжньому і боковому зміщенню бочок та ударам між собою. В літній час бочки з паливом необхідно захищати від сонячних променів.

1.35.5. Ручне навантаження бочок шляхом перекочування дозволяється спеціальними естакадами (за умови, що підлога естакади розміщена на одному рівні з підлогою кузова транспортного засобу) або з землі похилими настилами, кут нахилу яких не повинен перевищувати 300. Бочки масою більше 100 кг необхідно переміщувати похилим настилом за допомогою мотузяних канатів.

1.35.6. Вантажно-розвантажувальні роботи з використанням похилих настилів мають виконувати не менше ніж два працівники, яким слід перебувати з зовнішнього боку настилів.

1.35.7. Пункти заправки транспортних засобів паливом та мастильними матеріалами, які розміщені на території підприємства, мають відповідати вимогам безпеки під час експлуатації нафтобаз та автозаправних станцій та Правил пожежної безпеки.

1.35.8. Підприємства, які використовують етилований бензин повинні мати окремі ємності і бензопроводи для зберігання етилованого і неетилованого бензину та окрему тару для його перевезення.

1.35.9. Застосування етилованого бензину дозволяється тільки на технічно справних автомобілях, які мають справну бензосистему, що запобігає підтіканню бензину із бензобаків, бензопроводів, бензонасосів, відстійників тощо, а також проникненню вихлопних газів в кабіну, кузов і багажник.

1.35.10. Ґрунт, підлога, обладнання, тара та інші предмети в разі їх забруднення етилованим бензином мають бути знешкоджені. У місцях зберігання, навантаження і розвантаження етилованого бензину мають знаходитися у достатній кількості засоби для знешкодження, для чого необхідно використовувати дихлорамін (1,5 % розчин в бензині) або хлорне вапно (у вигляді кашки або хлорної води), а для металевих предметів розчинники – гас або лужний розчин. Знешкодження сухим хлорним вапном забороняється для запобігання самозайманню у разі стикання з етилованим бензином.

 

1.36. Зберігання транспортних засобів

 

1.36.1. Роботи, пов’язані зі зберіганням транспортних засобів, необхідно виконувати відповідно до вимог правил охорони праці на автомобільному транспорті, Правил пожежної безпеки та цих Правил.

1.36.2. До виконання роботи з підготування, установлення транспортних засобів на зберігання і зняття їх із зберігання допускаються працівники, які пройшли відповідний інструктаж та ознайомлені з правилами користування легкозаймистими і отруйними рідинами. Установлення транспортних засобів на зберігання необхідно проводити під керівництвом відповідальної особи, яка призначається роботодавцем.

1.36.3. Під час нанесення антикорозійних покрить працівникам необхідно користуватися фартухами, захисними окулярами, а за необхідності – респіраторами.

 

 

 

Задать вопрос или оставить комментарий. Форум по охране труда
Ваше имя:

Ваша почта:

Необязательно (для уведомления)
Введите символы: *
captcha
Обновить
2010-2012 Все, что представлено на ohranatruda.in.ua, предназначено исключительно для ознакомительных целей. admin@ohranatruda.in.ua