Главная Охрана труда в Украине Охрана труда в РФ Охрана труда
Главная > Правила, НД > НПАОП 20.0-1.02-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості > ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПІД ЧАС ОБРОБЛЕННЯ ДЕРЕВИНИ ТА ВИРОБНИЦТВА ВИРОБІВ З ДЕРЕВИНИ >
НПАОП 20.0-1.02-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості

Правила охорони праці в деревообробній промисловості поширюються на підприємства, установи й організації незалежно від їх підпорядкування і форми власності та на фізичних осіб, які займаються оброблюванням деревини.

Правила регламентують безпечне виконання робіт та технологічних процесів в деревообробній промисловості.

Вимоги цих Правил є обов’язковими для роботодавців та працівників, які організовують та контролюють роботу з охорони праці на підприємствах деревообробної промисловості.

 

   НПАОП 20.0-1.02-05 Правила охраны труда в деревообрабатывающей промышленности

Прикрепленные файлы (скачать)
Содержание

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО МАШИН, УСТАТКУВАННЯ, ІНСТРУМЕНТУ, ПРИСТОСУВАНЬ ТА ОГОРОДЖЕНЬ
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКОГО ТА ЦЕХОВОГО ТРАНСПОРТУ
Вимоги безпеки під час ремонту та технічного обслуговування засобів виробництва
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПІД ЧАС ОБРОБЛЕННЯ ДЕРЕВИНИ ТА ВИРОБНИЦТВА ВИРОБІВ З ДЕРЕВИНИ
ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Вимоги безпеки до технологічних процесів під час оброблення деревини та виробництва виробів з деревини

 

1.37. Загальні вимоги

 

1.37.1. Технологічні процеси (роботи) деревообробних виробництв мають бути організовані відповідно до вимог Правил пожежної безпеки, ДНАОП 0.00-1.29-97, державних стандартів ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.3.042-88, ГОСТ 12.1.004-91, „Преси гідравлічні. Вимоги безпеки” (ГОСТ 12.2.117-88), ”Автоматизація метало - і деревообробного устаткування. Система “Устаткування-оператор-пристрій індикації”. Загальні вимоги і вимоги безпеки” (ДСТУ 2578-94), „Устаткування метало - та деревообробне. Загальні вимоги безпеки і методи випробувань” (ДСТУ 2807-94), „Виробництво меблеве. Роботи складальні. Вимоги безпеки” (ДСТУ 2327-93), експлуатаційної документації та цих Правил.

1.37.2. Усі види робіт мають здійснюватися на відповідному технологічному обладнанні та відповідно до його паспортних даних, згідно затверджених регламентів (інструкцій, технологічних карт тощо), в яких передбачені заходи, що запобігають дії на працівників шкідливих і небезпечних чинників.

1.37.3. Навантаження, транспортування лісоматеріалів, технологічної тріски, пиломатеріалів, фанери, плит та інших деревних матеріалів і виробів необхідно виконувати відповідно до правил та інструкцій, затверджених роботодавцем, які діють під час експлуатації транспортних засобів, що використовуються на підприємстві.

1.37.4. Технологічні процеси і операції, які пов’язані з використанням або виділенням токсичних, подразнюючих і легкозаймистих речовин, необхідно проводити в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих дільницях виробничих приміщень, забезпечених вентиляційними системами, засобами захисту працівників, а також засобами пожежогасіння.

1.37.5. Робочі місця, на яких можливе виділення токсичних, вибухопожежонебезпечних речовин, мають бути обладнані уловлювачами, укриттями з місцевими відсмоктувачами.

1.37.6. Процеси деревообробки мають бути організовані так, щоб забруднення ґрунту, водойм відходами та стічними водами, а також повітря викидами в атмосферу шкідливих газопарових сумішей та пилу не перевищували граничнодопустимих концентрацій.

1.37.7. Для кожного процесу, в якому використовуються шкідливі речовини, в технологічній документації мають бути передбачені методи знешкодження й прибирання розлитих або розсипаних хімічних речовин та методи очищення стічних вод і забрудненого повітря.

1.37.8. Вивезення відходів, які містять отруйні речовини, повинно проводитися після їх знешкодження відповідно до затверджених норм і правил.

1.37.9. Виконання технологічних операцій повинне запобігати зіткненню працівників з матеріалами і деталями, які рухаються із швидкістю більше 0,3 м/с.

1.37.10. Впровадження змін у технологічному процесі, заміна або перестановка обладнання, зміни в конструкції обладнання або в електросхемі мають бути оформлені актом, затвердженим відповідальною особою підприємства.

1.37.11. Різальний інструмент деревообробних верстатів повинен бути підготовлений до роботи і експлуатуватися відповідно до вимог технологічних режимів підготовки інструментів.

1.37.12. Під час виникнення аварійної ситуації повинна бути передбачена автоматична світлова або звукова сигналізація, за сигналом якої працівники виконують приписні розпорядження.

1.37.13. Для запобігання шкідливій дії на організм працівників шуму, вібрації тепло -, електромагнітних та інших випромінювань, виділень пари, газів і пилу необхідно використовувати дистанційне керування роботою обладнання.

 

1.38. Вимоги безпеки під час сушіння пиломатеріалів

 

1.38.1. Для формування сушильних пакетів пиломатеріалів повинен бути обладнаний спеціальний майданчик. Формування пакетів на проїздах і проходах не дозволяється. Висота пакету пиломатеріалів, який формується вручну, не повинна перевищувати 1,5 м.

1.38.2. Пакети пиломатеріалів, які подаються на пакетоформувальну машину, необхідно ставити на приймальну платформу або конвеєр таким чином, щоб забезпечувалось їх стійке положення на підйомнику.

1.38.3. Вилучення прокладок, які застрягли на похилому підйомнику, вирівнювання дощок, що збились на конвеєрі та в пакеті, необхідно здійснювати за допомогою спеціальних гаків після повної зупинки обладнання.

1.38.4. Подача прокладок на площадку перед касетним пристроєм повинна бути механізована. Прокладки, що подаються, мають бути укладені в пакети або ув’язані в пачки.

1.38.5. Формування пакета на трекових візках допускається після їх закріплення на рейках або роликах гальмівними пристроями.

1.38.6. Зона під пакетоформувальною машиною і ліфтом повинна бути огороджена. Перебування працівників під машиною під час її роботи не дозволяється.

1.38.7. Під час транспортування сушильних пакетів або укладання їх один на другий працівники мають перебувати в безпечній зоні не ближче 6 м від підіймально-транспортного засобу.

1.38.8. Завантаження, розвантаження, просування і зупинка штабелів в камерах мають бути механізовані.

1.38.9. Гарячі паропроводи та нагрівальні прилади в приміщеннях цеху, де перебувають працівники, мають бути термоізольовані. Паропроводи та їх арматура перед початком експлуатації мають підлягати гідравлічному випробуванню.

1.38.10. Під час завантаження камер і в процесі сушіння в них не має бути людей. Вхід в камеру для профілактичного огляду і відбору зразків дозволяється тільки після вимкнення вентиляторів та при температурі не вище 400С.

1.38.11. Поряд з дистанційним керуванням і автоматизованим регулюванням процесу сушіння в камерах з примусовою вентиляцією повинне бути передбачене місцеве керування вентиляторами. Для зменшення шуму і вібрації вентиляторних установок їх необхідно закріплювати на віброопорах або розташовувати у звукоізолюючих кабінах.

1.38.12. Правильність укладання штабелів необхідно перевіряти за допомогою габаритного шаблона, який має бути установлений на рейковій колії.

1.38.13. Стан рейкової колії і роликових шин повинен постійно перевірятися. Зазор між рейками траверсного візка і колією повинен бути не більше 10 мм.

1.38.14. Траверсний візок повинен бути забезпечений відкидними упорами для надійного утримування підштабельних візків та фіксаторами, які утримують траверсний візок під час завантаження або розвантаження.

1.38.15. Для безпечного обслуговування камер система електроживлення траверсного візка повинна запобігати попаданню кабелю під колеса візка або його обриванню під час руху.

1.38.16. На обох кінцях рейкової колії мають бути установлені упори (обмежувачі). Відстань від упорів до стіни (колони) повинна бути не менше 1 м.

1.38.17. Сушильні камери повинні мати освітлення, яке живиться напругою не більше 42 В, з вимикачем, розташованим із зовнішнього боку камери.

1.38.18. Робоче місце оператора повинне бути обладнане кондиціонером для підтримання нормального мікроклімату.

1.38.19. Сушильні камери мають бути обладнані пристроями, які запобігають падінню дверей камери. Двері в воротах камери повинні мати затвори, які відкриваються як зовні, так і з середини камери.

1.38.20. Шибери димоходів газових сушильних камер повинні мати пристрої, що дозволяють перекривати їх з підлоги та огороджувальні пристрої, що запобігають виходу шиберів із гнізда. Контрваги шиберів мають бути огороджені.

1.38.21. Зольне приміщення газових камер повинне бути обладнане надійною вентиляцією і мати двері, що відкриваються назовні.

1.38.22. Очищення топки від золи повинне проводитися після згоряння палива та зупинення вентилятора. Видалення золи із зольного приміщення повинне бути механізованим.

1.38.23. Для захисту від дії теплових променів перед топкою газових сушарок мають бути установлені спеціальні екрани.

1.38.24. Для зменшення рівня напруженості електромагнітного поля на робочих місцях вакуумно-діелектричні сушильні камери мають бути обладнані екрануючими пристроями.

1.38.25. Сітки вертикальних сітчастих електродів вакуумно-діелектричних сушильних камер з обох сторін проходів мають бути заземлені.

1.38.26. Двері сушильних камер повинні мати блокування, яке забезпечує можливість відкривання дверей тільки після відключення напруги усіх силових мереж.

1.38.27. Роботи на генераторі необхідно проводити після відключення генератора від джерел живлення відповідно до затвердженої програми.

 

1.39. Вимоги безпеки під час виробництва меблів

 

1.39.1. Робоче місце оператора під час торцювання пиломатеріалів повинне бути розташоване не ближче 0,7 м від пилки.

1.39.2. Автоматичне вмикання пакетоформувальних машин, бракувально-торцювальних та маркувальних установок повинне відбуватися не раніше ніж через 10 с  після подавання світлозвукової сигналізації.

1.39.3. Пускові пристрої пилок бракувально-торцювальних та маркувальних установок мають бути зблоковані з пусковими пристроями конвеєра таким чином, щоб подавання дощок на пилки здійснювалася тільки після вмикання пилок.

1.39.4. Працівникам під час роботи установок перебувати на першому поверсі під приводами і холостими вітками конвеєра не дозволяється.

1.39.5. Видалення відходів від торцювання, тирси від різальних інструментів та із настилів між ланцюгами конвеєрів повинне бути механізованим.

1.39.6. Лісонакопичувачі установок, в яких здійснюється ручне укладання і вирівнювання положення дощок, мають бути обладнані запобіжними упорами для створення безпечних умов роботи в зоні надходження дощок.

1.39.7. Перебувати на складальних конвеєрах установок, що сортують за довжиною, за наявності дощок у накопичувачах забороняється. Зона конвеєрів повинна бути огороджена.

1.39.8. Прохід у розриві між похилими роликами конвеєра на ділянці формування щільного пакету сортувальної установки дощок за довжиною повинен мати огородження, яке зблоковане з пусковим пристроєм конвеєра.

1.39.9. Ручне маркування дощок і пакетів, що розташовані на конвеєрі, не допускається.

1.39.10. Автоматичні сортувальні, торцювальні і пакетувальні установки повинні мати пристрої для зупинки їх з будь-якого робочого місця. Пуск установок в роботу повинен здійснюватися з головного пульта.

1.39.11. Пилки установок, незалежно від місця їх розташування, повинні мати огородження.

1.39.12. Зони робочих частин різальних інструментів деревообробних верстатів (пилки, ножі, фрези тощо) мають закриватися автоматично діючими захисними засобами, що відкриваються під час проходження матеріалу, який обробляється, або нерухомими огородженнями, зблокованими з пусковими і гальмівними пристроями.

1.39.13. Зона частини різального інструмента, яка не працює, повинна бути повністю огороджена нерухомою огорожею.

1.39.14. Деревообробні верстати як із ручним, так і з механічним подаванням, під час роботи яких можливе викидання різальним інструментом оброблюваної заготовки і відходів, повинні мати спеціальні пристрої, які запобігають їх викиданню.

1.39.15. Кожний верстат повинен бути обладнаний надійним гальмовим пристроєм, який забезпечує зупинку верстата протягом 2 – 6 с з моменту виключення двигуна. Гальмо повинне бути зблоковане з пусковим пристроєм так, щоб запобігати гальмуванню під час роботи двигуна.

1.39.16. На комбінованих верстатах з декількома різальними органами потрібно застосовувати блокування, що допускає роботу тільки одного різального органа.

1.39.17. Посильні частини механізмів подавання (вальці, ланцюги, штовхачі, гусениці, захвати, притискачі) для запобігання травмуванню працівників мають забезпечувати надійний захват, притискання і подавання заготовок до різального інструмента.

1.39.18. Для запобігання виходу за установлені межі рухомих частин верстатів (кареток, візків, полозків, рамок, столів, супортів) мають бути установлені відповідні упори, обмежувачі руху, кінцеві вимикачі.

1.39.19. Робочі поверхні столів, напрямних лінійок, шаблонів мають бути рівними, без вибоїн, тріщин та інших дефектів. Поверхня робочих столів повинна бути на висоті 0,8 м від рівня підлоги.

1.39.20. Перед кожним установленням різального інструменту повинна проводитися перевірка технічного стану верстата і захисних засобів.

1.39.21. Під час оброблення матеріалів довжиною більше 2 м попереду і позаду верстата, або праворуч і ліворуч від нього необхідно установити опори у вигляді стояків з роликами, приставних столиків, роликових столів тощо. Ролики на стояках мають бути розташовані на відстані 0,6 – 1,0 м один від одного і легко обертатись.

1.39.22. Матеріали, що мають трухлявину та гнилизну, глибокі поперечні надрізи, металеві включення та такі, що не піддавались необхідній технологічній обробці, не дозволяється обробляти на верстатах, якщо це може викликати поломку різального інструмента і призвести до травмування працівників.

1.39.23. На круглопиляльних верстатах з механічним подаванням заготовок дозволяється обробляти тільки за товщиною заданого розміру, висоту якого обмежує притискний пристрій.

1.39.24. На круглопиляльних верстатах з ручним подаванням розпилювати матеріал довжиною менше 400 мм, шириною менше 30 мм або товщиною менше 30 мм необхідно за допомогою спеціальних пристосувань.

1.39.25. Швидкість різання під час поздовжнього розпилювання повинна бути не менше 50 м/с. Працювати на верстаті за наявності биття диска пилки забороняється.

1.39.26. Напрямна лінійка круглопиляльних верстатів як у закріпленому, так і в незакріпленому положенні, повинна бути паралельна площині пилкового диска, легко переміщуватися і міцно закріплюватися у потрібному положенні.

1.39.27. Напрямок обертання пилкового диска повинен бути таким, щоб оброблюваний матеріал притискався до опорних поверхонь (столу, бруска, напрямної лінійки).

1.39.28. Під час повздовжнього розпилювання позаду пилки в одній площині з нею на відстані 10 мм від вершини зуба повинен бути установлений розклинювальний ніж товщиною, яка дорівнює ширині пропила.

1.39.29. Не дозволяється застосовувати дискові пилки із тріщинами на дисках або зубах, із двома виламаними зубами, покоробленими дисками та із припеченими під час заточування зубами.

1.39.30. Для запобігання випаданню дискової пилки забороняється установлювати на верстаті пилки з діаметром отвору більшим, ніж діаметр валу (шпинделя), а також використовувати вставні кільця, втулки для зменшення діаметра отвору диска.

1.39.31. Розпилювати матеріали круглого перерізу без каретки з надійним притискачем не дозволяється.

1.39.32. На верстатах з ручним подаванням для допилювання матеріалу необхідно застосовувати штовхачі, які забезпечують надійне притискання і спрямування матеріалу та запобігають можливості дотику рук працівника до різального інструмента.

1.39.33. Для зменшення травматизму під час роботи на круглопиляльних верстатах з ручним подаванням необхідно застосовувати безпечну конструкцію дискових пилок із зменшеною кількістю зубів.

1.39.34. На верстатах із ручним подаванням проводити розпилювання дощок хвойних порід товщиною більше 100 мм, листяних товщиною більше 80 мм, а також заготовок коротших або вужчих 300 мм, без застосування спеціальних шаблонів не дозволяється.

1.39.35. Круглопиляльні верстати з ручним подаванням для повздовжнього розпилювання мають бути забезпечені автоподавачами.

1.39.36. Прирізні однопилкові верстати мають бути обладнані механізмом зворотного подавання матеріалу, що запобігає небезпечній операції передавання дошки через верстат.

1.39.37. Торцювальні верстати із кареткою мають бути забезпечені клином або лінійкою для відводу обрізків під час торцювання. Загострений кінець клинка (лінійки) повинен підводитися безпосередньо до пилкового диска.

1.39.38. Торцювання деталей (заготовок) довжиною менше 30 мм на верстатах із ручним подаванням повинне проводиться з використанням спеціальних пристосувань, обладнаних притискними пристроями.

1.39.39. На верстатах-кінцевирівнювачах із механічним подаванням мають бути установлені пружини або упори, які перешкоджають переміщенню матеріалу під час пиляння. Подавальні ланцюги мають бути паралельні між собою.

1.39.40. Столи верстатів-кінцевирівнювачів мають бути влаштовані так, щоб відрізані частини деревини автоматично падали в лоток для відходів.

1.39.41. Цулаги для закріплення деталей мають бути обладнані надійними, швидкодіючими і зручними в роботі притискними пристроями, які запобігають довільному послабленню притиску. Нижня поверхня цулаги повинна бути гладенькою, рівною, без сучків і вибоїн.

1.39.42. Під час оброблювання деталей невеликого діаметра довжиною більше 300 мм необхідно використовувати відповідний люнет.

1.39.43. Стрічковопиляльні верстати мають бути оснащені надійними огородженнями, блокувальними і гальмівними пристроями та механічними або електромеханічними уловлювачами полотна стрічкових пилок. Уловлювачі стрічкових пилок мають бути зблоковані з гальмівним пристроєм нижнього шківа верстата.

1.39.44. Для запобігання зміщенню стрічкової пилки у бік подавання, її згинання, а також для гасіння поперечних вібрацій на стрічковопиляльних верстатах мають бути установлені напрямні пристрої. Дотик стрічкової пилки до напрямного пристрою допускається лише під час виконання криволінійних пропилів.

1.39.45. Робоча частина щілини ножової головки фугувальних верстатів повинна бути закрита віяловим огородженням, яке має бути зблоковане з пусковим та гальмівним пристроями верстата. У разі відведення віялового огородження за межі ножової головки верстат повинен автоматично вимикатися.

Частина щілини за напрямною лінійкою, яка не працює, повинна повністю бути закрита спеціальним огородженням.

1.39.46. Нижня частина ножового валу фугувальних верстатів повинна бути закрита огородженням, яке одночасно є стружкоприймачем.

1.39.47. Для запобігання вилітанню ножів під дією відцентрової сили вони мають бути надійно закріплені, а ножовий вал повинен бути збалансований. Леза стругальних ножів не мають виступати за межі стружколамачів більше ніж на 1,5 мм і мають описувати коло одного діаметру. Зібрані ножові вали, головки і дискові фрези не повинні мати механічних дефектів.

1.39.48. На верстатах із ручним подаванням різальні кромки ножів мають виступати за притискні клинки (губки) ножових валів і головок не більше ніж на 2 мм. Застосовувати підкладки під час установлення ножів не дозволяється.

1.39.49. Стругання заготовок довжиною менше 400 мм або шириною менше 50 мм, або товщиною менше 30 мм на фугувальному верстаті з ручним подаванням повинне проводитися тільки за допомогою спеціальних колодок-штовхачів.

1.39.50. Одночасне стругання двох і більше заготовок на фугувальних верстатах повинне здійснюватися у спеціальних шаблонах.

1.39.51. Фугувати тонкі та короткі деталі дозволяється лише в цулагах або шаблонах.

1.39.52. Одночасне стругання двох і більше заготовок різної товщини на фугувальних верстатах з механічним подаванням допускається за умови застосування секційного подавального вала, надійного їх притискання та наявності уловлювального пристрою під час стругання дощок з різницею за товщиною не більше однієї секції подавального вала.

1.39.53. Для запобігання вилітанню заготовки перед подавальними вальцями рейсмусових і чотиристоронніх поздовжньо-фрезерних (стругальних) верстатів повинен бути установлений запобіжний пристрій із зубчатих секторів і поворотних планок.

1.39.54. Рейсмусові верстати повинні мати пристрої для блокування, які не дозволяють переміщати стіл за висотою, якщо ножовий вал обертається.

1.39.55. Частина різального інструменту рейсмусових верстатів, що не працює, повинна бути закрита висувним огородженням відповідно до ширини заготовок, що обробляються.

1.39.56. Рейсмусові верстати з ножовими валами, які не знімаються, мають бути укомплектовані пристосуваннями для вивірки ножів, які установлюються в ножовий вал або фрезерну головку.

1.39.57. На верстатах, обладнаних пристосуваннями для заточування ножів, повинен бути передбачений блокувальний пристрій, який запобігає вмиканню привода шліфувального круга та переміщенню каретки заточувального пристосування, якщо ножовий вал обертається.

1.39.58. На стругальних верстатах ножові вали мають бути збалансовані та мати циліндричну форму. Ножові вали повинні мати пристрої для швидкого і надійного закріплення ножів, які запобігають можливості їх вилітання.

1.39.59. Для запобігання попаданню рук і одягу працівника механізми подавання чотиристоронніх поздовжньо-фрезерних (стругальних) верстатів мають бути закриті щитами або кожухами, які одночасно є приймачами відходів. Частина нижніх ножових валів, що не працює, повинна закриватися висувним огородженням, що закріплюється за шириною оброблюваного матеріалу.

1.39.60. Чотиристоронні стругальні верстати мають бути обладнані автоматичним блокуванням механізмів подавання і різання з огородженнями ножових головок і пусковим пристроєм, що запобігає вмиканню механізму подавання, якщо ножові головки не працюють та зняті або зміщенні огородження.

1.39.61. Фрезерні верстати з нижнім розташуванням шпинделя мають бути обладнані автоматичним огородженням з електроприводом. Огородження повинне бути виготовлене із точністю, що не допускає його перекошуванню і відхиленню від заданого положення відносно рухомих елементів, які воно закриває.

1.39.62. Для створення безпечних умов праці фрезерні верстати з нижнім розташуванням шпинделя мають бути забезпечені стаціонарними або знімними автоподавачами.

1.39.63. Для запобігання зворотному вилітанню заготовок під час виконання роботи на фрезерних верстатах з напрямною лінійкою необхідно застосовувати спеціальні пристрої (з пружинами, роликами, гребінками), які притискають матеріал до стола і напрямної лінійки.

1.39.64. Фрезерування деталей перерізом 40 х 40 мм без спеціальних пристроїв не дозволяється.

1.39.65. Під час оброблення складних деталей по копіру необхідно використовувати притискні пристрої. Забороняється виконувати криволінійне фрезерування проти напрямку волокон деревини.

1.39.66. Фрезерні верстати (карусельно-фрезерні, копіювально-фрезерні) мають бути обладнані пристроями для кріплення шаблонів до стола, а шаблони у свою чергу повинні мати пристрої для надійного кріплення оброблюваних деталей.

1.39.67. Кріплення шпинделів і різального інструменту повинне запобігати їх самовільному відгвинчуванню під час обертання в протилежних напрямках.

1.39.68. Криволінійне фрезерування повинне проводитися тільки з використанням спеціальних цулагів.

1.39.69. Фрезерний верстат повинен бути укомплектований набором кілець (для установлення фрез) із внутрішнім діаметром, який відповідає діаметру шпинделя. У разі відсутності спеціального кріплення різального інструмента застосування реверсивних пускачів не дозволяється.

1.39.70. Під час ненаскрізного фрезерування або фрезерування із середини біля напрямної лінійки  з боку протилежного фрезі необхідно установлювати обмежувальні упори відповідно до довжини оброблюваної ділянки.

1.39.71. Для оброблення заготовок різальним фрезерним інструментом діаметром більше 200 мм або збірними фрезами на верстатах з нижнім розташуванням шпинделя мають бути передбачені додаткові кронштейни для утримання верхньої частини шпинделя.

1.39.72. Копіювальні, свердлильно-фрезерні та фрезерні верстати повинні мати кінцеві вимикачі для вимикання фрезерних та свердлильних кареток в установлених положеннях.

1.39.73. Механізми подавання, різальний інструмент шипорізальних верстатів (горизонтальні і вертикальні ножові головки, провушні диски, пилки) та інші рухомі частини верстатів мають бути надійно огороджені. На каретці для подавання матеріалу повинне бути установлене огородження, яке запобігає можливості дотикання рук верстатника до різального інструменту.

1.39.74. Для закріплення оброблюваних деталей і попередження їх викидання різальним інструментом пристрої для ручного і автоматичного подавання шипорізальних верстатів мають бути обладнані гідро - або пневмопритискачами. Для попередження попадання рук працівника між оброблюваною заготовкою і верхніми притискачами мають бути установлені запобіжні пристрої.

1.39.75. Двосторонні шипорізальні верстати мають бути обладнані скидачами або похилими площинами, які приймають оброблюваний матеріал з конвеєра, а також упорами, які регулюють положення деталей на конвеєрі.

1.39.76. Двосторонні шипорізальні верстати повинні мати блокування, яке забезпечує зупинку приводу подачі у разі, якщо одна з головок не працює, знято огородження або включено гальма.

1.39.77. У верстатах типу “ластівчин хвіст” фрези з непрацюючого боку мають бути огороджені запобіжними планками. Притискачі мають за всією шириною закріплювати оброблювану деталь у робочому положенні.

1.39.78. Вертикально-свердлильні та радіально-свердлильні верстати мають бути обладнані пристроями, що запобігають самовільному опусканню траверси, хобота, кронштейна.

1.39.79. Для запобігання ушкодженню рук працівника свердлильні верстати мають бути обладнані сітчастими або з прозорого матеріалу огородженнями свердла і патрона та спеціальними пристосуваннями для надійного закріплення оброблюваного матеріалу. Приводи верстатів мають бути огороджені.

1.39.80. Деталі малих розмірів (до 15 х 50 х 100 мм) необхідно обробляти на верстатах-автоматах або в спеціальних пристосуваннях, які забезпечують точну установку заготовок і подавання їх до свердла, а також запобігають ушкодженню рук верстатника.

1.39.81. Для видалення стружки свердлильні верстати мають бути обладнані стружкоприймачами. Видаляти стружку руками не дозволяється.

1.39.82. Усі небезпечні рухомі частини довбальних верстатів (зірочка шпинделя, фрезерний ланцюг) мають бути обладнані огородженнями. Долото повинне бути забезпечене огородженням з вікном, яке дає працівникові змогу спостерігати за робочим інструментом і деталями, що обробляються.

1.39.83. Стіл або каретка довбального верстата мають бути забезпечені швидкодіючим притискним пристроєм для закріплення оброблюваного матеріалу. Для оброблення довгих деталей верстат повинен бути обладнаний підставкою.

1.39.84. Торцеві огородження ножової головки круглопаличних верстатів мають відкриватися на необхідну ширину і висоту під час пропускання через верстат оброблюваної деталі. Конструкція кріплення ножової головки повинна запобігати самовідгвинчуванню.

1.39.85. Робочі органи, які несуть шліфувальну шкурку (циліндри, диски, бобіни, шківи, валики), мають бути збалансовані.

1.39.86. Шліфувальна шкурка повинна бути просочена антистатичними речовинами, а верстати мають бути забезпечені пристроями, які запобігають накопичуванню зарядів статичної електрики.

1.39.87. У верстатах з рухомим столом і утюжковим притискачем верхня частина шліфувальної стрічки повинна бути огороджена.

1.39.88. Для запобігання виникненню коливання і вібрації стіл дводискового шліфувального верстата, упорна і напрямна лінійки мають бути міцно закріплені. Зазор між столом і площиною диска повинен бути не більше 5 мм.

1.39.89. Дискові шліфувальні верстати з бобіною повинні мати блокувальний пристрій для запобігання одночасному вмиканню. Вмикання шліфувальних дисків дводискових верстатів повинне здійснюватися одночасним натисканням на кнопки “Пуск” з обох робочих місць, а  вимикання верстатів – з кожного робочого місця.

1.39.90. Розпилювання листових матеріалів необхідно виконувати на форматно-розкрійних верстатах і лініях, які мають бути розташовані в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами.

1.39.91. Лінії форматного розпилювання мають бути оснащені дистанційним управлінням, звукоізоляційними кабінами, екранами. На ділянках розпилювання необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів слуху.

1.39.92. Завантаження і розвантаження фанери, деревностружкових, деревноволокнистих плит та інших плитних матеріалів, видалення відходів мають бути механізованими.

1.39.93. Механізм подавання ліній форматного розпилювання деревних плитних матеріалів повинен бути зблокованим з механізмом різання таким чином, щоб зупинка механізму подавання спричиняла зупинку пилок.

1.39.94. Верстати з ручним подаванням деревних плитних матеріалів мають бути обладнані огородженнями заднього сектора пиляльного диска, який має конфігурацію напрямного ножа товщиною, яка не перевищує ширину пропила.

1.39.95. Верстати для поздовжнього і поперечного розпилювання листових матеріалів повинні мати окреме вмикання пилок поздовжнього і поперечного різання. Реверс подачі повинен здійснюватися з відведеною пилкою поперечного різання.

1.39.96. Під час розпилювання листових плитних матеріалів на стрічковопиляльних столярних верстатах різальна частина стрічкової пилки над робочим столом повинна бути забезпечена огородженням з фіксатором або автоматичним огородженням з напрямним пристроєм, який розташовується перед огородженням і відкриває стрічкову пилку на товщину оброблюваного матеріалу, що запобігає попаданню рук працівника під огородження.

1.39.97. Під час виконання роботи на стрічковопиляльних верстатах лобзиковими пилками необхідно передбачити пристрої для обдування оброблюваного матеріалу і відсмоктування пилу.

1.39.98. Для запобігання спаданню і обриванню стрічкової пилки, зумовлених її забрудненням, з боку частини, що не працює, повинна бути закріплена жорстка щітка для очищення від пилу, а для очищення від смоли – гніт, змочений гасом.

1.39.99. Лазери і технологічні процеси різання деревини до початку експлуатації мають бути прийняті комісією, призначеною роботодавцем, яка установлює відповідність лазера вимогам Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів, затверджених наказом МОЗ СРСР 31.07.91 № 5804.

1.39.100. Лазерні установки мають бути обладнані захисними екранами або кожухами, які запобігають попаданню лазерного випромінювання на робочі місця.

1.39.101. Пульти управління лазерних установок з телевізійною або іншою системою спостереження за процесом мають бути розташовані в окремих приміщеннях.

1.39.102. Лазерні установки повинні мати системи блокування і сигналізації, які запобігають перебуванню працівників в небезпечній зоні під час роботи лазера.

1.39.103. Внутрішні стіни приміщень, двері, а також предмети, що в них розміщуються (за винятком спеціальної апаратури) мають бути пофарбовані в матовий колір з мінімальним коефіцієнтом відбивання. Перегородки мають бути зроблені із матеріалу, що не пропускає лазерне випромінювання.

1.39.104. Огородження і екрани мають бути вогнестійкими та в разі підвищення температури не виділяти токсичних речовин.

1.39.105. На робочому місці повинна бути схема, на якій вказана лазерно-небезпечна зона, розміри якої визначають розрахунковим або експериментальним методами.

1.39.106. Під час виконання робіт на лазерних установках необхідно використовувати колективні та індивідуальні засоби захисту (спеціальні протилазерні окуляри, щитки, маски, халати із бавовняного матеріалу світлого кольору).

1.39.107. Камера для пропарювання меблевих заготовок повинна бути обладнана герметичними дверима і стаціонарним відсмоктувачем для видалення конденсату.

1.39.108. Автоклави мають бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами та запобіжними клапанами.

1.39.109. Кришку автоклава дозволяється відкривати тільки після зняття тиску.

1.39.110. Конструкція пресів і ваймів для виготовлення клеєних деталей повинна передбачати огородження зони склеювання з усіх боків спеціальним екраном.

1.39.111. Зона склеювання повинна мати блокування, яке запобігає вмиканню високочастотного нагріву при відкритому екрані і вентиляції, що не працює.

1.39.112. Пусковий пристрій установки високої частоти повинен бути зблокований з механізмом відкривання дверей таким чином, щоб при відкритих дверях було неможливе вмикання струму високої частоти.

1.39.113. Підлога біля генератора СВЧ з боку управління і біля пресів повинна мати діелектричне покриття.

1.39.114. Генератори установок мають бути обладнані засобами захисту від електромагнітних випромінювань згідно з вимогами ДСН 3.3.6.096-02 або розташовані в окремих приміщеннях, де немає іншого обладнання, не пов’язаного з роботою генераторів.

1.39.115. Відстань від високопотенціального електрода до корпуса генератора повинна бути не менше 0,15 м.

1.39.116. Усі установки СВЧ мають бути обладнані місцевими відсмоктувачами, які забезпечують концентрацію токсичних речовин, що виділяються під час склеювання у робочій зоні, не більше величин граничнодопустимих концентрацій згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88.

1.39.117. До виконання роботи на установках СВЧ допускаються особи, які мають спеціальну підготовку, пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

1.39.118. Виробничі процеси обличкування меблевих деталей мають відповідати вимогам державних стандартів ГОСТ 12.2.003-91, „Виробництво меблеве. Облицювання та склеювання деревини і деревних матеріалів. Вимоги безпеки” (ДСТУ 2256-93), експлуатаційної документації та цих Правил.

1.39.119. Вимоги безпеки під час підготування шпону до обличкування наведені у підпунктах 6.5.79 – 6.5.85 цих Правил.

1.39.120. Клеї на основі синтетичних смол необхідно зберігати в окремих приміщеннях або спеціально відведених місцях виробничих приміщень, їх подавання до робочих місць повинне бути механізоване. Якщо витрати клею складають не більше 150 кг за зміну, допускається ручне транспортування.

1.39.121. Обладнання для нанесення клею необхідно промивати водою. Тару, робочі ємності необхідно очищати і мити в спеціально відведених місцях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Вода, яка утворюється під час промивання, повинна проходити очищення перед зливанням.

1.39.122. Завантаження і розвантаження деталей в одно - і багатоповерхових пресах повинне бути механізоване, а за необхідності ручного розвантаження необхідно користуватися спеціальними штовхачами.

1.39.123. Металеві прокладки після пресування в багатоповерхових пресах повинні бути охолоджені.

1.39.124. Технологічне обладнання, під час роботи якого відбувається виділення шкідливих речовин, повинне бути обладнане місцевими відсмоктувачами, які зблоковані з пусковими пристроями обладнання. Місця для витримки меблевих деталей повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

1.39.125. Під час виконання технологічних процесів у цехах або дільницях, де проводяться оздоблювальні роботи, необхідно дотримуватись вимог Правил пожежної безпеки, ГОСТ 12.3.005-75, ГОСТ 12.2.061-81, „Виробництво меблеве. Оздоблення методом електростатичного розпилення. Вимоги безпеки” (ДСТУ 2303-93), „Роботи фарбувальні. Методи і засоби вимірювання рівнів небезпечних та шкідливих виробничих чинників” (ДСТУ 2591-94), експлуатаційної документації та цих Правил.

1.39.126. Цехи або дільниці, де проводяться оздоблювальні роботи, за ступенем пожежонебезпеки належать до категорії А і мають відповідати всім вимогам, що ставляться до виробництв цієї категорії.

1.39.127. Електрообладнання цехів, де проводяться оздоблювальні роботи, транспортні засоби, пожежна сигналізація, електроосвітлення повинні мати вибухозахисну конструкцію відповідно до вимог ПВЕ.

1.39.128. Цехи, де проводяться оздоблювальні роботи, мають бути розташовані в окремих одноповерхових будівлях або на останніх поверхах багатоповерхових будівель, захищених від прямих ударів блискавки, електромагнітної та електричної індукції, високих потенціалів наземних і підземних електрокомунікацій. Розташування оздоблювальних цехів у підвальному та цокольному поверхах не допускається.

1.39.129. Несучі та огороджувальні конструкції цехів мають бути з вогнетривких матеріалів (переважно із збірного залізобетону), покрівля – легкою.

1.39.130. Розташування обладнання у цехах повинне забезпечувати потоковість виробництва, мінімальну відстань транспортування виробів та зручність обслуговування обладнання.

1.39.131. У цехах, де проводяться оздоблювальні роботи, повинно використовуватися водяне, парове низького тиску або повітряне опалення. Температура нагрівальних приладів на поверхні повинна бути не вище 800С.

1.39.132. Приміщення цехів (дільниць), де проводяться оздоблювальні роботи, мають бути обладнані загально-обмінною припливно-витяжною вентиляцією, а обладнання – місцевими відсмоктувачами. Повітропроводи мають бути обладнані пристроями для періодичного очищення.

1.39.133. Місцеві відсмоктувачі мають бути зблоковані з технологічним обладнанням таким чином, щоб у разі виникнення відхилень у роботі вентиляційної системи вимикалось технологічне обладнання.

1.39.134. Для запобігання виникнення вибухонебезпечної газо - і пилоповітряної суміші в цехах мають бути встановлені автоматично діючі газоаналізатори.

1.39.135. Для очищення забрудненого повітря, що підлягає видаленню в атмосферу, необхідно застосовувати пиловловлювачі та газові фільтри.

1.39.136. Апаратура, установки, повітропроводи, що працюють під тиском, мають бути обладнані манометрами, запобіжними клапанами та запірними вентилями.

1.39.137. Ротори вентиляторів, які відсмоктують повітря від обладнання, мають бути виготовлені із матеріалу, який запобігає іскроутворенню.

1.39.138. Інструменти і пристрої, що використовуються під час налагоджувальних робіт та ремонтів, мають запобігати іскроутворенню.

1.39.139. Використання компонентів оздоблюваних матеріалів, що поступають у підготовче відділення, повинне проводитися з дозволу хімічної лабораторії та відділу технічного контролю підприємства. Контроль і випробування матеріалів, що поступають на виробництво, мають проводитися відповідно до методик. Дані випробувань мають заноситися у спеціальний журнал.

1.39.140. Готувати робочі суміші оздоблювальних матеріалів необхідно у спеціальних приміщеннях, обладнаних загальнообмінною вентиляцією, опаленням, водопроводом і каналізацією. Проведення робіт, не пов’язаних з приготуванням оздоблювальних сумішей, у підготовчих відділеннях забороняється. Приготування поліефірних лакофарбових матеріалів необхідно проводити в окремому приміщенні.

1.39.141. Для приготування робочих розчинів лакофарбових матеріалів необхідно застосовувати герметично закриті змішувачі, мірники. Перемішування сумішей повинне бути механізованим і проводитися за допомогою шестеренчастого або вихрового насоса.

1.39.142. Стаціонарні ємності підготовчих приміщень мають бути з’єднані з атмосферою трубами-повітровиками. Висота труби над покрівлею будівлі має бути не менше 5 м. Повітровики мають бути обладнані вогнеперетиначами і захищені від прямих ударів блискавки.

1.39.143. Під час приготування робочих сумішей оздоблювальних матеріалів, виконання операцій з нанесення, сушіння і полірування покриття у кожному виробничому приміщенні має перебувати не менше двох осіб.

1.39.144. Електроапаратура, обладнання, апарати, трубопроводи, гнучкі шланги, що подають лакофарбові матеріали, корпуси розпилювальних кабін, відсмоктувальні повітропроводи цехів, де проводяться оздоблювальні роботи, мають бути заземлені, а за необхідності мати захист від статичної електрики.

1.39.145. Виробниче обладнання і контрольно-вимірювальні прилади мають забезпечувати безаварійність, автоматичний контроль регулювання стабільності технологічного процесу.

1.39.146. Використані обтиральні матеріали мають складатися у спеціальні щільно закриті ящики, які необхідно регулярно очищати, але не рідше одного разу за зміну.

1.39.147. Прибирання підлоги в цехах повинне проводитися вологим методом або за допомогою пилозбиральних пристроїв не рідше двох разів за зміну.

1.39.148. У цехах, де проводяться оздоблювальні роботи, повинен бути запас чистого одягу. Одяг, облитий розчинниками, лакофарбовими матеріалами, необхідно замінити на чистий.

1.39.149. Усі приміщення цехів, де проводяться оздоблювальні роботи, мають бути обладнані автоматичними установками пожежогасіння відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98, державного стандарту „Установки пожежогасіння автоматичні. Загальні технічні вимоги” (ГОСТ 12.3.046-91) та первинними засобами пожежогасіння (вуглекислотними вогнегасниками, пінними установками, ящиками з піском тощо).

1.39.150. Біля входу в цех у спеціальній шафі мають бути: протигаз типу А, фільтрувальний респіратор, маски, акумуляторний ліхтар, інструменти із кольорового металу або інших матеріалів, що запобігають іскроутворенню, аптечка для надання першої допомоги у разі нещасного випадку та отруєння. На видних місцях мають вивішуватись плакати з правилами подання першої допомоги.

1.39.151. До виконання робіт, пов’язаних із токсичними оздоблювальними матеріалами, допускаються особи віком більше 18 років, які підлягають попередньому і періодичним медичним оглядам згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94. Жінок в період вагітності та годування дитини необхідно переводити на роботу з нешкідливими умовами праці.

1.39.152. Подавання робочих сумішей лакофарбових матеріалів (за винятком поліефірних, поліуретанових та лаків кислотного затвердіння) із підготовчого приміщення до обладнання і робочих місць повинне проводитись централізовано трубопроводами.

1.39.153. Трубопроводи для транспортування сумішей оздоблювальних матеріалів необхідно монтувати без фланцевих з’єднань. Нещільність у з’єднаннях трубопроводів не допускається.

1.39.154. Трубопроводи повинні мати запірні пристрої, що дозволяють перекривати окремі ділянки лінії під час аварії та несправностях у системі, а також не повинні проходити через побутові, адміністративні та інші допоміжні приміщення, перетинати дверні та віконні прорізи.

1.39.155. Лакофарбовий матеріал одного найменування у кількості, що не перевищує 150 кг за зміну, дозволяється транспортувати в щільно закритій тарі, яка не б’ється та запобігає іскроутворенню.

1.39.156. У разі аварійної зупинки лакофарбові матеріали, які розміщені у ємностях і системі централізованого подавання, необхідно зливати трубопроводами в аварійну ємність, розташовану поза будівлею.

1.39.157. У разі відсутності централізованого подавання після закінчення роботи залишки лакофарбових матеріалів, розчинників і розріджувачів необхідно повертати в лакопідготувальне приміщення і зливати у закриту тару. Матеріали, які непридатні для подальшого використання, необхідно видаляти і нейтралізувати.

1.39.158. Розлиті на підлогу фарби та розчинники слід видаляти за допомогою сухого піску або тирси.

1.39.159. Під час транспортування горючих і легкозаймистих рідин автонавантажувачами швидкість руху не повинна перевищувати 3 км/год, а маса вантажу – 50% вантажопідйомності автонавантажувача. Автонавантажувачі мають бути обладнані заземленням і пристроями для іскрогасіння.

1.39.160. Транспортування вантажів у скляній тарі повинне здійснюватися у пристосованих для цього засобах перевезення.

1.39.161. Компоненти оздоблювальних матеріалів мають зберігатися на складах легкозаймистих або горючих рідин, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Зберігати легкозаймисті матеріали поблизу працюючих електричних машин, апаратів, приладів, нагрівальних елементів забороняється.

1.39.162. На кожній тарі з фарбою, емаллю, лаком, ґрунтовкою, шпаклівкою, розчинником і розріджувачем повинні бути прикріплені написи з назвою матеріалу.

1.39.163. Кожна партія лакофарбових матеріалів, розчинників і розріджувачів та інших матеріалів, які поступають на склади підприємства, повинна мати сертифікат або паспорт з обов’язковим зазначенням хімічного складу. Використовувати матеріали невідомого складу не дозволяється.

1.39.164. Ємності і зливно-наливні пристосування повинні застосовуватися тільки для тих матеріалів, для яких вони призначені.

1.39.165. Зберігати ініціатор (компонент поліефірного лаку) необхідно окремо від інших оздоблювальних матеріалів.

1.39.166. Ємності з легкозаймистими і горючими рідинами мають бути оснащені швидкодіючою арматурою з дистанційним управлінням для звільнення їх у разі аварійної ситуації.

1.39.167. Ручне укладання бочок з матеріалами на складі допускається не більше ніж у 2 яруси, а під час механізованого укладання – не більше ніж у 3 яруси.

1.39.168. Ширина проходів для транспортування бочок повинна бути не менше 1,8 м, а між штабелями і стелажами – 1 м.

1.39.169. Тара (бочки, бідони) з-під оздоблювальних матеріалів та їх компонентів, розчинників і розріджувачів повинна бути очищена від залишків матеріалів, закрита пробками та зберігатися на спеціальних майданчиках.

1.39.170. Відкриті майданчики для зберігання тари мають розміщуватись на відстані не менше 20 м від виробничих та інших приміщень. На тару з компонентами оздоблювальних матеріалів не повинні попадати сонячні промені.

1.39.171. Використання тари (бочок, бідонів) для зберігання інших речовин дозволяється тільки після повного їх очищення, промивання, пропарювання тощо.

1.39.172. Тару з-під лакофарбових матеріалів очищають м’якими скребками та щітками (мідними або алюмінієвими), що не утворюють іскор, і промивають розчинниками.

1.39.173. Промивання, пропарювання та очищення тари має проводитись в окремих приміщеннях, обладнаних вентиляцією. Вода, яка утворюється в результаті промивання тари, повинна пройти очищення.

1.39.174. Під час підготування до заповнення та заповнення горючими та легкозаймистими рідинами стаціонарних і пересувних ємностей, монтажу, ремонту, очищення повинні передбачатися міри, які запобігають виникненню вибуху. Порядок підготовки до заповнення і заповнення ємностей регламентується.

1.39.175. Лаконаливні машини мають бути обладнані верхнім, нижнім і бічним відсмоктувачами, зблокованими з системою подавання лакофарбових матеріалів. У разі вимкнення вентиляції подавання оздоблювальних матеріалів у головки лаконаливних машин повинне припинятися.

1.39.176. Бачки лаконаливних машин з робочими сумішами мають бути щільно закритими.

1.39.177. Система подавання лакофарбових матеріалів (бачки, трубопроводи, насоси) повинна бути заземлена.

1.39.178. Виконання електрообладнання лаконаливних машин повинне відповідати вимогам до електрообладнання класу В – 1а.

1.39.179. Промивання головок, лотків, фільтрів і кришок лаконаливних машин розчинником повинне проводитися відповідно до інструкції з виконання робіт.

1.39.180. Конвеєр для подавання щитів і деталей до лаконаливної машини повинен бути розташований таким чином, щоб виключалась можливість попадання рук працівника між стрічкою і корпусом лаконаливної машини.

1.39.181. Почергова робота нітроцелюлозними і поліефірними лаками на одній лаконаливній машині забороняється.

1.39.182. Кабіни для пневматичного розпилювання мають бути забезпечені гідрофільтрами для уловлювання лакофарбових матеріалів і сепараторами, які відокремлюють лакофарбові матеріали від води.

1.39.183. Ванни гідрофільтрів і сепараторів необхідно регулярно очищати за мірою накопичування лакофарбових матеріалів.

1.39.184. Повітряні та лакофарбові шланги в місцях з’єднання повинні бути закріплені хомутами для запобігання їх зривання робочим тиском.

1.39.185. Нагнітальні бачки, що працюють під тиском, мають бути забезпечені манометрами і відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94.

1.39.186. Заливати робочу суміш у нагнітальний бачок необхідно після зняття тиску.

1.39.187. Робоче місце працівника повинне розміщуватись поза кабіною (біля відкритого прорізу кабіни) навпроти гідрофільтра.

1.39.188. Пістолети-розпилювачі мають бути заземлені.

1.39.189. Ділянки конвеєра між кабіною для пневматичного розпилювання лакофарбових матеріалів і сушильними камерами повинні мати укриття з місцевими відсмоктувачами.

1.39.190. Усі електричні пускові пристрої повинні бути розташовані поза кабінами для пневматичного розпилювання лакофарбових матеріалів.

1.39.191. Працювати у кабіні з лакофарбовими матеріалами різних хімічних складів забороняється.

1.39.192. Внутрішні поверхні кабін і обладнання в них мають бути легкодоступними для чищення. Інструменти для відкривання та очищення тари, кабін мають бути виготовлені із матеріалу, який запобігає іскроутворенню.

1.39.193. Електрофарбувальні камери для розпилювання оздоблювальних матеріалів в електричному полі повинні мати суцільні огородження, які запобігають розповсюдженню аерозолів у виробничих приміщеннях, а також забезпечують захист працівників від дотикання до обладнання, що перебуває під високою напругою.

1.39.194. Для зручності спостереження за процесом розпилювання оздоблювальних матеріалів камера повинна бути частково засклена. Відкриті прорізи в огородженнях камери допускаються тільки для проходу конвеєра.

1.39.195. Камери мають бути обладнані місцевими витяжними системами для забезпечення необхідного повітрообміну. Концентрація горючих парів та газів у повітропроводах не повинна перевищувати 20% нижньої межі вибуховості.

1.39.196. Габарити камер визначаються у залежності від габаритів оброблюваних виробів, методів їх підвішування, кількості та розташування розпилювачів, а також з урахуванням мінімальних відстаней між обладнанням, що перебуває під напругою, і заземленими елементами електрофарбувальних камер.

1.39.197. Відстань від огородження камери до струмоведучих частин, які перебувають під напругою, повинна бути не менше 0,8 м, від дискових розпилювачів – не менше 1,5 м.

1.39.198. Двері камери повинні мати блокувальний пристрій, який запобігає відкриванню дверей у разі ввімкненого високовольтного обладнання, а також вмиканню його, якщо відкриті двері.

1.39.199. Джерело високої напруги, розташоване з зовнішнього боку камери, повинне мати огородження, що задовольняє вимогам приміщень класу В – 1б. Двері огородження мають бути зблоковані з високовольтною установкою.

1.39.200. У разі використання кенотронного випрямляча повинне бути передбачене огородження від м’якого рентгенівського випромінювання.

1.39.201. Пульт керування електрофарбувальною камерою повинен розташовуватися поза нею на відстані не менше 2,5 м від розпилювачів. За наявності декількох електрофарбувальних камер допускається встановлення загального пульта керування.

1.39.202. Установки для оздоблювання у полі струму високої напруги мають бути оснащені приборами, які інформують про порушення технологічного процесу, та автоматичною звуковою і світловою сигналізаціями. Електрофарбувальна установка повинна мати аварійну кнопку “Стоп”.

1.39.203. Крім стаціонарних шунтувальних пристроїв електроди та інше високовольтне обладнання мають бути заземлені за допомогою ізолювальної штанги.

1.39.204. Електрофарбувальна камера, конвеєр, стійки електророзпилювачів, вентиляційна система та інші металеві конструкції, що не перебувають під напругою, мають бути заземлені. Надійність дії автоматичного розрядження електрофарбувальної камери необхідно перевіряти десятикратним пробним зняттям залишкового заряду не рідше одного разу на тиждень.

1.39.205. Електрофарбувальна камера повинна мати блокувальні пристрої, які забезпечують:

подавання звукового сигналу протягом 10 – 15 с перед пуском конвеєра;
неможливість вмикання системи розпилювання, якщо відключені вентиляція і конвеєр;
неможливість подавання високої напруги, якщо відключений місцевий відсмоктувач.

1.39.206. Електростатичні розпилювачі необхідно промивати не рідше двох разів за зміну.

1.39.207. Контактні з’єднання шинопроводу і пускорегулювальної апаратури в електрофарбувальній камері необхідно перевіряти не рідше одного разу на місяць.

1.39.208. Перед очищенням електрофарбувальної камери необхідно вимкнути високу напругу та ввімкнути вентиляцію. Оператор повинен заходити в камеру після її провітрювання.

1.39.209. Підлогу камери дозволяється захищати від лакофарбових матеріалів, що осідають, папером, просоченим вогнезахисними речовинами.

1.39.210. Ванни для занурення необхідно розташовувати у спеціальних камерах, обладнаних витяжною вентиляцією.

1.39.211. Висота від підлоги до верхньої кромки ванни повинна бути не менше 0,8 м.

1.39.212. Ванни для занурення ємністю до 0,5 м3 необхідно обладнувати бортовими відсмоктувачами і кришками, які щільно закриваються під час перерви в роботі.

1.39.213. Ванни ємністю більше 0,5 м3 (конвеєрні та неконвеєрні) повинні мати спеціальні огородження, обладнані місцевими відсмоктувачами.

1.39.214. Під час ручного оздоблення методом занурення мають застосовуватися спеціальні пристрої, що запобігають дотиканню рук працівників до лакофарбових матеріалів.

1.39.215. Переміщення оздоблюваних деталей у ваннах для занурення ємністю більше 0,5 м3 повинне бути механізоване.

1.39.216. Для аварійного зливання лакофарбового матеріалу, що міститься у ванні для занурення ємністю більше 1,0 м3, повинен бути встановлений підземний резервуар, який розташовують за межами цеху на відстані не менше 1 м від глухої стіни будівлі і не менше 5 м за наявності прорізів у стіні. Діаметр зливної труби та ухил її в бік резервуара має забезпечувати зливання лакофарбових матеріалів з ванни не довше 5 хв.

1.39.217. Сушіння деталей після оздоблення методом занурення повинне здійснюватися в сушильних камерах, обладнаних витяжною вентиляцією.

1.39.218. Конструкція огороджень сушильних камер повинна запобігати виділенню шкідливих (токсичних, вибухонебезпечних) випаровувань у виробничі приміщення. Сушильні камери мають бути теплоізольовані вогнетривкими матеріалами. Температура зовнішньої поверхні стінок не повинна перевищувати 350С.

1.39.219. Сушильні камери мають бути обладнані відповідними контрольно-вимірювальними приладами (термопари, терморегулятори, газоаналізатори тощо). На ділянках трубопроводів, які підводять теплоносії, мають бути встановлені манометри і регулятори тиску.

1.39.220. Температура виробів на виході їх із сушильних камер не повинна перевищувати 350С.

1.39.221. Під час сушіння лакофарбових плівок у терморадіаційних камерах, а також ультрафіолетовій установці, спостереження за ходом процесу необхідно проводити за допомогою телевізійного устаткування або телеоптики.

1.39.222. Персонал, який обслуговує ультрафіолетову установку, повинен користуватися захисними окулярами зі світлофільтрами.

1.39.223. Якщо в сушильних камерах використовуються нагрівальні електричні прилади температурою 250 – 3500С і вище, необхідно використовувати автоматичний контроль процесу сушіння, який виключає можливість утворення вибухонебезпечних концентрацій.

1.39.224. У терморадіаційних камерах необхідно здійснювати дистанційний контроль за температурою нагрівання виробів.

1.39.225. Робота вентиляційних установок повинна забезпечувати в сушильних камерах тиск нижчий, ніж у виробничому приміщенні, де встановлена сушильна камера. Вентиляційні установки сушильних камер не повинні бути з’єднані з цеховою вентиляцією.

1.39.226. У конвекційних і радіаційних сушильних камерах вентиляційні установки мають бути зблоковані з пристроями подавання сушильного агента і конвеєрами, якщо вимкнена вентиляція подавання сушильного агента повинне припинятися, а конвеєр зупинятися. Одночасно має вмикатися аварійна вентиляція.

1.39.227. Для запобігання розповсюдження пожеж у повітроводах вентиляційних установок сушильних камер мають влаштовуватися вогнезатримувальні затвори, заслінки, засувки, мембрани тощо.

1.39.228. Концентрація парів розчинників у сушильних камерах не повинна перевищувати 5% величини нижньої концентрації межі займання.

1.39.229. Граничнодопустима температура нагрівальних приладів повинна бути не більше 80% величини температури самозаймання лакофарбових матеріалів, які застосовуються у процесі оздоблення деталей і виробів з деревини.

1.39.230. Електрообладнання сушильних камер повинне бути виконане відповідно до вимог ПВЕ.

1.39.231. Лінії шліфування і полірування лакофарбових покриттів мають бути обладнані пиловловлювачами, які зблоковані з пусковим пристроєм лінії.

1.39.232. Полірувальні барабани необхідно обладнувати огородженнями, які одночасно є уловлювачами пилу, що утворюється у процесі полірування.

1.39.233. Аспіраційні системи шліфувальних верстатів мають забезпечувати допустиму концентрацію пилу у повітрі робочої зони і бути виконані у вибухобезпечному виконанні.

1.39.234. Полірувальні верстати необхідно обладнувати пристроями для закріплення деталей та приладами, які показують дозволене робоче навантаження.

1.39.235. Під час виконання операцій на шліфувальних і полірувальних верстатах, лініях полірування і шліфування повинен бути забезпечений захист від статичної електрики.

1.39.236. Наносити лакофарбові матеріали на деталі вручну під час опоряджування покриттів допускається на робочих місцях, обладнаних місцевими відсмоктувачами.

1.39.237. У шліфувальних цехах (дільницях) необхідно обов’язково проводити вологе прибирання не рідше одного разу за зміну.

1.39.238. Складальні конвеєри мають відповідати вимогам підпунктів 4.1.1 – 4.1.7 цих Правил.

1.39.239. Пневматичні підіймачі та перекидачі конвеєрів мають бути обладнані автоблокуванням, яке запобігає переміщенню конвеєра під час їх роботи.

1.39.240. Обладнання для складання меблевих виробів повинне мати пристрої, які запобігають затисканню рук працівника.

1.39.241. Пневмо- і гідросистеми вайми мають бути забезпечені контрольно вимірювальною і запобіжною апаратурами.

1.39.242. На виході стисненого повітря в атмосферу слід встановлювати шумопоглинальні пристрої.

1.39.243. Вайма з підігріванням має бути обладнана місцевим відсмоктувачем.

1.39.244. Органи керування мають запобігати довільному або випадковому вмиканню вайми.

1.39.245. Упаковані пачки складальних одиниць меблів мають бути міцно обв’язані металевою стрічкою, джгутами тощо.

1.39.246. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати за допомогою електронавантажувачів, кранів та інших машин. Установлення і знімання великогабаритних виробів із транспортних засобів мають здійснювати не менше двох працівників.

1.39.247. Листи скла необхідно подавати на стіл для різки по черзі. Одночасне знімання зі столу для різання декількох листів скла різних розмірів не дозволяється.

1.39.248. Розмір листа скла, яке знімається вручну одним працівником зі стола для різання, не повинен перевищувати 1,2 х 1,6 м. Підіймання і опускання листів скла площею більше 2,8 мІ на стіл для різання мають бути механізованими.

1.39.249. Листи скла необхідно встановлювати в стелажі, кабіни і піраміди. Ставити скло в проходах, проїздах і біля колон забороняється.

1.39.250. Під час транспортування електронавантажувачами стопи скла мають бути укладені в ящики, пенали. Між листами скла необхідно укладати прокладки з паперу.

1.39.251. Ящики зі склом необхідно встановлювати в один ярус під кутом 10 – 150 і опирати тільки на передбачені для цього опори. Приставляти ящики до стін будівель або колон не дозволяється.

1.39.252. Для складання бою під час різання скла біля кожного стола мають бути встановлені бункер, ящик, візок або контейнер. Конструкції та розташування їх повинні запобігати попаданню скалок скла в працюючих поруч робітників. Бій скла з підлоги необхідно прибирати.

1.39.253. Зберігання розбитих листів скла, які йдуть на перерізання, має проводитися у спеціальних коморах.

1.39.254. Лінія фацетування повинна мати підведену воду та експлуатуватися тільки з її використанням.

1.39.255. Шліфувальні та полірувальні верстати для оброблення фацета повинні мати конструкцію, яка запобігає биттю і вібрації шайби.

1.39.256. Абразивні, алмазні та полірувальні круги повинні мати маркування з вказівкою терміну їх випробувань.

1.39.257. У зоні обслуговування конвеєра фацетної лінії повинна бути аварійна кнопка зупинки.

1.39.258. Вакуум-присмоктувачі конвеєра фацетування не повинні мати дефектів. Робочий вакуум повинен відповідати даним технічної характеристики експлуатаційної документації.

1.39.259. Робочі місця на дільницях оброблення фацета і кромки скла мають бути обладнані покладеними на підлогу деревними ґратами або гумовими килимками.

1.39.260. Столи для сріблення необхідно обладнувати бортами і стоками зі збірниками, які перешкоджають попаданню розчинів на підлогу. Зливання у каналізацію відпрацьованих розчинів без їх нейтралізації забороняється.

1.39.261. Готувати і зберігати срібні розчини необхідно в ізольованому приміщенні. Посудини для зберігання повинні герметично закриватися.

1.39.262. Перед подаванням срібної суміші на вироби необхідно перевірити кріплення сопла в шлангах та затискачі.

1.39.263. У приміщеннях для сріблення забороняється зберігати побутовий посуд, продукти харчування, вживати їжу і курити.

1.39.264. Захисні покриття повинні наноситися в пульверизаційних камерах або на лаконаливних машинах, обладнаних місцевими відсмоктувачами.

1.39.265. Під час експлуатації вакуумних установок для алюмінування дзеркал необхідно дотримуватися вимог з охорони праці та технічної експлуатації електроустановок споживачів.

1.39.266. Під час сушіння дзеркал у камері, яка обігрівається лампами інфрачервоного випромінювання або розжарювання, повинні бути забезпечені заходи щодо захисту обслуговуючого персоналу від опіків, теплового і світлового випромінювання.

1.39.267. Оглядові вікна камер мають бути закриті склом зі світлофільтрами, а вхідні і вихідні отвори камери – відкидною завісою з вогнетривкої тканини.

1.39.268. Очищення касет і захисних екранів від алюмінію повинне проводитися у ваннах з лугом, розташованих в окремому приміщенні, обладнаному витяжною вентиляцією. Під час очищення необхідно використовувати захисні окуляри і гумові рукавиці.

 

 

1.40. Вимоги безпеки під час виробництва м’яких елементів меблів

 

1.40.1. Транспортування, підіймання бухт дроту, металевої стрічки, а також пружин і пружинних блоків масою більше 15 кг мають бути механізованими.

1.40.2. Зона розмотування бухт і подавання дроту у верстати повинна бути огороджена.

1.40.3. Бухти дроту і металевої стрічки повинні бути застопорені за допомогою спеціальних чалочно-захватних пристосувань. Звільнення від чалочних пристосувань повинне проводитися тільки після встановлення бухт на вісь вертушки (барабана).

1.40.4. Під час розмотування останніх витків дроту з вертушки необхідно використовувати спеціальні пристосування для запобігання викидання кінця дроту.

1.40.5. Під час рубання та відкушування металевої стрічки і дроту необхідно використовувати відповідні інструменти, а також працювати у захисних окулярах.

1.40.6. Стілець працівника, який обслуговує установки для термооброблення металевих пружинних блоків і верстати для закручування пружин, повинен бути поворотним.

1.40.7. Педаль вмикання верстата для закручування кінців пружин не повинна виходити за станину.

1.40.8. Операції протягування стрічки або дроту на обладнанні для виготовлення двоконусних пружин повинні виконуватися з працюючими місцевими відсмоктувачами. Пружини необхідно укладати у спеціальну тару.

1.40.9. Установка для термооброблення пружин повинна бути забезпечена механізмом завантаження, який запобігає попаданню рук працівника у небезпечну зону.

1.40.10. На дільницях виготовлення пружин, гнучких рамок, кріплення рамок скобами мають бути передбачені заходи щодо зниження рівня шуму (будівельні, конструктивні рішення).

1.40.11. Установлення бухт проволоки і металевої стрічки на обладнання повинне здійснюватись за допомогою підйомних механізмів і пристосувань. Перевищувати навантаження, яке встановлене для вантажопідіймальних засобів, не дозволяється.

1.40.12. Виготовлені пружинні блоки мають бути укладені на висоту не більше 1,5 м від рівня підлоги.

1.40.13. Дільниця для зберігання тканин і крою повинна обладнуватись стелажами, розташування яких повинне забезпечувати вільний прохід працівника з візком.

1.40.14. Операції транспортування тканин і крою, розмотування, промірювання, розбракування, настилання та розкрою пакетів мають бути механізованими.

1.40.15. Розкрійні столи слід обладнувати пристроями для підіймання рулонів матеріалу.

1.40.16. Під час виконання роботи на розкрійній стрічковій машині руки працівника мають бути на безпечній відстані від бокових сторін стрічкового полотна (30 – 50 мм).

1.40.17. Розкрійні машини мають бути забезпечені пристроями, які запобігають захопленню валиками одягу і рук працівника.

1.40.18. Стрічкові розкрійні машини повинні мати гальма і автоматично діючі уловлювачі стрічок, які забезпечують одночасну зупинку електродвигунів під час обривання стрічки.

1.40.19. Розкрійні машини повинні мати пристрої для механічного загострювання різального інструменту. Ручне загострювання забороняється. Для уловлювання пилу, який утворюється під час загострювання стрічки, розкрійні машини мають бути забезпечені пиловловлювачами.

1.40.20. Розкрійні стрічкові машини повинні мати підніжки, висота встановлення яких регулюється відповідно до антропометричних показників працівника.

1.40.21. Різальні інструменти і рухомі частини електромеханічних кінцевих лінійок на розкрійних столах мають бути огороджені.

1.40.22. Під час виконання роботи на відрізній лінійці необхідно користуватися запобіжним пристосуванням, яке забезпечує надійність притискного пристрою.

1.40.23. Ручні механізовані машини для розрізування губчастої гуми, штучної шкіри, плівки, гумованих матеріалів, пінополіуретану тощо повинні мати пристрої, які захищають руки працівника від порізів.

1.40.24. Під час розкроювання пінополіуретанового поропласту на верстатах з ручним подаванням необхідно використовувати притискні колодки.

1.40.25. У місцях розкрою оздоблювальних і настильних матеріалів мають бути встановлені місцеві вентиляційні відсмоктувачі для видалення пилу та ємності для відходів.

1.40.26. Машина для променевого різання матеріалу повинна бути розташована в захисній камері, обладнаній місцевою витяжною вентиляцією.

1.40.27. Технологічні процеси розкроювання повинні передбачати заходи, які захищають від статичної електрики.

1.40.28. Робочі поверхні столів, окантовка лекал і притискних лінійок мають бути гладкими.

1.40.29. Зварювання і склеювання поліуретанового поропласту необхідно виконувати в окремому приміщенні. Верстати для зварювання поліуретанового поропласту мають бути обладнані місцевими відсмоктувачами.

1.40.30. Дільниці розкроювання оздоблювальних і настильних матеріалів мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

1.40.31. Вантажно-розвантажувальні роботи, перекачування компонентів із бочок мають бути механізованими. Під час перекачування компонентів повинна забезпечуватись герметичність.

1.40.32. Відділення термостатування, заливання, спінення композиції пінополіуретанів (далі – ППУ), визрівання, зберігання, перероблення бракованих виробів, склади сировини, готової продукції та лабораторія мають бути розташовані в ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією і місцевими вентиляційними відсмоктувачами.

1.40.33. Приготування і нанесення антиадгезиву, миття деталей обладнання розчинником, зберігання пустої тари повинні проводитися на дільницях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

1.40.34. Пуск машини для заливання має бути зблокований з пуском витяжної вентиляції вузла заливання і укриття конвеєрної лінії.

1.40.35. Під час прибирання розлитих компонентів, з яких виготовляють ППУ, необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання.

1.40.36. Прибирання стелі та стін виробничих приміщень необхідно проводити вологим методом не рідше одного разу на місяць. Приміщення для подрібнення ППУ необхідно прибирати промисловими установками для видалення пилу. Залишки робочих сумішей, відходи виробництва, які містять ізоціонати, необхідно знешкоджувати.

1.40.37. Швейні машини необхідно обладнувати пристроями, які запобігають проколюванню голкою пальців рук працівників.

1.40.38. Ниткопротягувачі мають бути огородженими.

1.40.39. Працівники, які виконують роботи ручною голкою, мають бути забезпечені відповідними розмірами наперстків і прокладками.

1.40.40. Під час виконання оббивних робіт на конвеєрі за допомогою ручного пневмо- і електроінструмента необхідно дотримуватись вимог безпеки згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98, ГОСТ 12.2.013.0-91, ГОСТ 12.2.010-75.

1.40.41. Конвеєр, на якому проводяться оббивні роботи, має бути обладнаний попереджувальною сигналізацією, яка спрацьовує за 8 – 10 с до вмикання конвеєра.

1.40.42. Цвяхи перед використанням мають бути оброблені в галтовочному барабані.

1.40.43. Цвяхи і скоби, що упали на підлогу під час роботи, мають регулярно збиратися за допомогою магніту.

1.40.44. Приміщення, де виконуються оббивні роботи, мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

 

1.41. Вимоги безпеки під час виробництва фанери

 

1.41.1. Вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76.

1.41.2. Експлуатація вантажопідіймальних машин і механізмів, а також вантажозахватних пристроїв повинна здійснюватись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-02.

1.41.3. Безпечне ведення робіт стропальниками повинне відповідати вимогам Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.09.95 № 135, зареєстрованої у Мін’юсті України 10.10.95 за № 372/908 (ДНАОП 0.00-5.04-95).

1.41.4. Під час розпилювання кряжів на оцупки пасова передача і диск пилки (за винятком нижнього робочого сегмента) круглопиляльних балансирних верстатів мають бути закриті суцільним або сітчастим кожухом.

1.41.5. Для розпилювання кряжів цінних порід необхідно використовувати горизонтальні лісопильні рами, які мають бути захищені з усіх боків, крім воріт, через які подається матеріал.

1.41.6. Кряжі необхідно надійно закріплювати на візку (не менше трьох пар гаків). На кінцях рейкової колії візка повинні бути обмежувальні упори.

1.41.7. Розкроювання фанерної сировини на бруси та ванчоси повинне проводитися із працюючою світлозвуковою сигналізацією. Керування стрічковопиляльними верстатами повинне бути дистанційним, виконуватися з пульта, який встановлено в кабіні.

1.41.8. Огородження корувальних верстатів мають бути зблоковані з пусковими органами. Пускові органи повинні мати блокування, які забезпечують зупинку всіх механізмів верстата.

1.41.9. Завантаження та розвантаження басейнів сировиною повинне бути механізованим та мати дистанційне керування механізмів для запобігання травмування працівників.

1.41.10. Пучки з кряжами та оцупками повинні подаватися на завантажувальні механізми для їх поштучної видачі на конвеєр. Завантаження конвеєрів одночасно двома і більше кряжами або оцупками не допускається.

1.41.11. Одночасне завантаження або розвантаження двох суміжних басейнів, а також очищення, ремонт басейну, суміжного із працюючим, забороняється.

1.41.12. Температура води в басейнах для гідротермічного оброблення повинна контролюватися автоматично. Температура води не повинна перевищувати 450С.

1.41.13. Перед проведенням ремонтних робіт, очищенням басейнів вентилі трубопроводів подавання води і пари мають бути закриті, вода відведена, стінки охолоджені до температури не більше 400С. На вентилях мають бути вивішені заборонні знаки.

1.41.14. Знімання кришок з басейнів або їх секцій повинне бути механізоване. Перебувати на кришках басейнів не дозволяється.

1.41.15. Робочі містки, проходи біля відкритих басейнів необхідно регулярно прибирати від сміття, кори, снігу, а за необхідності (для запобігання ковзанню) посипати піском. Басейни за периметром мають бути огороджені. Висота огорожі басейну повинна бути не менше 1 м.

1.41.16. Під час вітру, швидкість якого перевищує встановлену паспортом крана, зливи, снігопаду та туману (видимість не перевищує 50 м) завантаження і розвантаження басейнів, а також ремонтні роботи забороняються.

1.41.17. Ширина проходів (для обслуговування басейнів), вільних від обладнання і комунікацій, має бути не менше 1 м.

1.41.18. Працівники, які обслуговують басейни і працюють з вантажопідіймальними механізмами, повинні мати професійну підготовку та пройти навчання з підготовки стропальника відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-02.

1.41.19. Завантаження вагонеток сировиною, закочування їх в автоклави та пропарювальні камери, викочування і розвантаження мають бути механізованими.

1.41.20. Підлога пропарювальних камер повинна мати ухил до одного з її кутів, де повинен бути влаштований збірник конденсату, закритий решіткою, яка повинна мати отвір для насосного шланга.

1.41.21. Автоклав та пропарювальна камера мають бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами (манометри, термометри), а також мати запобіжний клапан і спеціальний кран на паропроводі для контролю наявності або відсутності в них пари та конденсату відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94. Відкривати пропарювальну камеру або автоклав за наявності пари забороняється.

1.41.22. Автоклав повинен мати блокування, яке запобігає відкриванню кришки за наявності тиску, а також світлове табло з сигнальним написом “Під тиском”.

1.41.23. Перед завантаженням і розвантаженням сировини під час гідротермічного оброблення цінних (тропічних) порід деревини, яке проводиться в басейнах з температурою води до 900С, вода з басейнів повинна бути злита у вільні басейни.

1.41.24. Приміщення для лущіння і стругання мають бути обладнані загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією.

1.41.25. Лущильні верстати мають бути обладнані центрувально-завантажу-вальними пристроями. Подавання оцупків на конвеєри-накопичувачі та в центрувально-завантажувальні пристрої повинне бути механізоване.

1.41.26. Укладати оцупки на конвеєри-накопичувачі біля лущильних верстатів необхідно в один ряд.

1.41.27. Оцупки з серцевинною гнилизною, яка перевищує 2/3 діаметра оцупка, металевими включеннями та необрубаними сучками подавати на лущіння не дозволяється.

1.41.28. Відходи (олівці) від лущильних верстатів повинні видалятися конвеєрами, що розташовані нижче рівня підлоги.

1.41.29. Фундамент лущильних верстатів повинен мати канавки для відведення води, що виділяється з оцупків під час лущіння.

1.41.30. Подавання оцупка із центрувально-завантажувального пристрою за наявності оцупка в шпинделях лущильного верстата або у разі невідведеного супорта не допускається.

1.41.31. Під час установлення оцупка в шпинделі супорт верстата повинен бути відведений від поверхні оцупка на відстань не менше 50 мм. Подавання оцупків у шпинделі лущильного верстата повинне запобігати їх скиданню або перекошуванню під час центрування.

1.41.32. Зона руху центрувально-завантажувального пристрою і лущіння оцупків повинна бути обладнана захисними пристосуваннями, які запобігають перебуванню в ній лущильника під час роботи.

1.41.33. Встановлення оцупка і знімання олівця мають проводитися після повної зупинки шпинделів лущильного верстата. У разі розколювання оцупка або олівця скалки деревини не повинні попадати в робочу зону.

1.41.34. Знімання, встановлення і правка лущильного ножа повинні виконуватися за допомогою спеціальних пристроїв та за наявності фіксатора траверси притискної лінійки, який утримує її в піднятому положенні та запобігає опусканню.

1.41.35. Бруски, оселки для правки ножів мають бути укладені у дерев’яні оправки з ручками. Лущильні ножі дозволяється переносити тільки у спеціальних футлярах, які закривають лезо за всією довжиною ножа.

1.41.36. Зазори між ножем і лінійкою або оцупком необхідно чистити спеціальними пристосуваннями або дерев’яними лопатками після попереднього відключення обладнання від електромережі. Довжина лопаток повинна перевищувати найбільший діаметр оцупка не менше ніж на 150 мм.

1.41.37. Під час проведення ремонтних і налагоджувальних робіт обмежувач прогину оцупка повинен бути надійно зафіксований у верхньому положенні.

1.41.38. Подавання бруса або ванчоса на стіл шпоностругального верстата повинне бути механізованим і проводитись почергово по одній заготовці. Ванчоси (бруси) мають бути надійно закріплені на столі верстата.

1.41.39. Перевертати ванчоси (бруси) необхідно за допомогою вантажопідіймальних механізмів.

1.41.40. Під час стругання повинна виключатись можливість виходу супорта верстата в крайнє переднє положення.

1.41.41. Привідні механізми шпоностругальних верстатів (кривошипно-шатунні, шестернево-рейкові, клинопасові та ін.) мають бути огородженими.

1.41.42. З метою запобігання травматизму пуск верстата повинен здійснюватися одночасно двома працівниками з протилежних сторін верстата.

1.41.43. Під час технічного обслуговування і ремонту шпоностругального верстата необхідно забезпечити надійну фіксацію ножового супорта і підйомного стола, що запобігає їх самовільному руху.

1.41.44. Чистити ножову траверсу шпоностругального верстата необхідно за допомогою дерев’яної лопатки або щітки.

1.41.45. Транспортування стосів струганого шпону від верстата повинне бути механізованим.

1.41.46. Завантаження дробарки рваним шпоном повинне здійснюватися визначеними порціями, рівномірно, без порушень правил технічного режиму її роботи.

1.41.47. Чищення, огляд, заточування і заміна ножів дробарки повинні здійснюватися під час перерви між змінами.

1.41.48. Конструкція гільйотинних ножиць повинна виключати можливість самовільного переміщення супорта.

1.41.49. На столі гільйотинних ножиць під ножовим супортом повинна бути позначена небезпечна зона у вигляді яскраво-червоної смуги шириною 200 мм, що концентрує увагу верстатника на небезпечну зону.

1.41.50. Ніж ножиць повинен бути огороджений таким чином, щоб виключалась можливість попадання рук працівника під нього. Огородження небезпечної зони рубального ножа і подавальних роликів повинне бути зблоковане з подавальним пристроєм.

1.41.51. Різальна кромка ножа в початковому положенні не повинна виступати за робочу поверхню притискача та стола. Пуск гільйотинних ножиць повинен здійснюватись працівником двома руками з метою запобігання ампутації рук.

1.41.52. Для запобігання пуску механізмів притискання й різання, під час перебування рук працівника у робочій зоні, верстат повинен бути обладнаний фотоелектричним блокувальним пристроєм.

1.41.53. Металеві стійки або запобіжні упори перед прибиранням відходів під підіймальним столом необхідно попередньо встановити у вертикальне положення.

1.41.54. Під час знімання стоп шпону зі стола ножиці та механізми укладання шпону мають бути вимкненими.

1.41.55. Різання шпону шириною менше 75 мм необхідно проводити з використанням спеціальних шаблонів.

1.41.56. Передавати пачки шпону для повторного різання крізь просвіт між ножицями забороняється.

1.41.57. Для прибирання відходів шпону від гільйотинних ножиць необхідно використовувати спеціальні пристосування.

1.41.58. Приміщення для сушіння шпону мають бути обладнані загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією.

1.41.59. Завантаження і розвантаження шпону в роликових сушильних камерах мають бути механізованими. Експлуатація сушильних камер повинна здійснюватися за умови герметично закритих дверей її секцій.

1.41.60. Спрацьовування сигналізації про накопичення листів шпону на завантажувальній етажерці перед сушильною камерою повинне відбуватися з одночасною зупинкою електродвигунів приводу подачі.

1.41.61. Під час видалення залому шпону в завантажувальному ліфті або типелі, що знаходиться у верхньому положенні, необхідно встановити запобіжний пристрій у робоче положення.

1.41.62. Для розбирання заломів у камерах необхідно застосовувати довгі сталеві гаки та інші пристосування, а також користуватися рукавицями для запобігання отримання опіків.

1.41.63. Розбирання залому шпону в сушильних камерах з паровим обігрівом повинне проводитися за умови непрацюючих вентиляторів і закритих вентилів паропроводів, у сушильних камерах з обігрівом топковими газами – відкритого шибера і увімкненого вентилятора видалення відпрацьованих газів.

1.41.64. Шибер димової труби повинен мати пристосування, яке дозволяє перемикати його з підлоги, і огороджувальний пристрій, що запобігає його випадінню. Контрваги шибера мають бути огородженими.

1.41.65. Повітря із камер охолодження роликових сушарок повинне видалятися в атмосферу.

1.41.66. Сушіння шпону у сушильних камерах повинне проводитися за умови безперебійної роботи димососів.

1.41.67. Місця забирання повітря в повітроводах сушарок мають бути огороджені сітками.

1.41.68. Рециркуляція газоповітряної суміші під час сушіння шпону із хвойних порід не допускається.

1.41.69. Направляти топкові гази в сушильну камеру необхідно після розжарювання футеровки камери горіння.

1.41.70. Золовидалення із збірників і очищення іскроосадових камер топки під час спалювання деревного палива повинні проводитися по мірі заповнення збірників, але не рідше одного разу на тиждень.

1.41.71. Огородження ланцюгових передач механізмів завантаження і розвантаження сушарок мають бути зблоковані з пусковими пристроями.

1.41.72. У зоні вивантаження шпону із сушильних камер необхідно запобігати накопичуванню зарядів статичної електрики.

1.41.73. Над дихальними пресами мають бути встановлені витяжні зонти.

1.41.74. Паророзподільні колонки мають бути справні та мати огородження, що повністю їх закриває.

1.41.75. Дихальні преси з двостороннім завантаженням і розвантаженням шпону мають бути обладнані світловою сигналізацією, яка зблокована з пультом керування вимикання плит.

1.41.76. Лагодження шпону на шпонолатальних верстатах повинне виконуватися тільки за наявності огородження просікача, яке запобігає травмуванню рук працівників.

1.41.77. Подавання листів шпону в шпонолатальний верстат повинне здійснюватись із стопи, яка розташована на підйомному столі.

1.41.78. Під час видалення залишків шпону, сміття необхідно відключити верстат від електричного струму та застосовувати спеціальні лопатки, щітки.

1.41.79. Установлення пачки шпону на кромкофугувальний верстат, знімання її з верстата після оброблення повинні проводитись у крайньому вихідному положенні каретки.

1.41.80. Фрезерувати кромки шпону необхідно в пачках, використовуючи спеціальні пристосування (цулаги), які забезпечують надійне кріплення пакета.

1.41.81. Подавання шпону у вусувальний верстат повинне бути механізоване і виконуватися за допомогою спеціального напрямного пристрою з притискачами.

1.41.82. Робота на ребросклеювальних верстатах із застосуванням клею і клейової нитки повинна виконуватися з працюючою місцевою вентиляцією.

1.41.83. Приводні механізми, зона обігріву, подавальні ролики або вальці ребросклеювальних верстатів мають огороджуватись.

1.41.84. Очищати зазор між подавальними роликами необхідно спеціальними лопатками і скребками з подовженими ручками.

1.41.85. Для очищення зазорів у вхідному і вихідному соплах необхідно використовувати спеціальні пристосування.

1.41.86. Приготування клейового розчину повинне здійснюватися у клеєзмішувальній машині, розташованій в ізольованому приміщенні, обладнаному загальнообмінною і місцевою вентиляціями.

1.41.87. Вальці клеєнамазувальних верстатів мають бути обладнані дозувальними пристроями, які запобігають розбризкуванню клею і попаданню його на працівника.

1.41.88. Пусковий пристрій клеєнамазувального верстата має бути зблокований з огородженням вальців і місцевою витяжною вентиляцією.

1.41.89. Миття, очищення клеєнамазувальних вальців і корита необхідно здійснювати після повної зупинки верстата з боку виходу шпону, використовуючи щітки з довгими рукоятками.

1.41.90. Прибирати відходи з-під підйомних столів дозволяється тільки після встановлення металевих опор.

1.41.91. Залишати лист шпону між вальцями у разі необхідності зупинки верстата не дозволяється.

1.41.92. Завантаження пакетів у прес та їх розвантаження мають бути механізовані. Зона переміщення завантажувального і розвантажувального механізмів повинна бути огороджена.

1.41.93. Переміщення етажерки преса повинне попереджуватися світлозвуковою сигналізацією.

1.41.94. Паророзподільні колонки преса, а також гнучкі та жорсткі трубки паропроводу мають бути обнесені суцільними огородженнями.

1.41.95. Редукційні клапани насосів гідравлічних пресів мають бути відрегульовані на встановлений тиск.

1.41.96. Вимірювальні прилади пресів повинні перевірятися в установлені терміни.

1.41.97. Робота на гідравлічному пресі за наявності витоку гідравлічної рідини, пари не допускається.

1.41.98. Ремонтні роботи гідравлічних пресів необхідно проводити після припинення подавання гідравлічної рідини в систему, закриття вентилів парової магістралі та охолодження плит преса до температури не більше 450С.

1.41.99. Під час заміни сальникової набивки або манжета вентиль на підвідній лінії від насосів до циліндра повинен бути надійно закритий, а плити преса мають бути зафіксовані у верхньому положенні. Для запобігання випадкового опускання платформи у приямку мають бути встановлені спеціальні пристрої.

1.41.100. Під час ручного розвантаження фанери, виштовхування сміття, яке попало на плити преса, працівники мають бути забезпечені спеціальними штовхачами. Поправляти або вирівнювати пакет під час змикання плит преса забороняється.

1.41.101. На пульті керування пресом повинен бути встановлений електроконтактний манометр з червоною відміткою, яка вказує граничнодопустимий тиск.

1.41.102. Гідравлічний прес повинен експлуатуватися тільки за наявності місцевого відсмоктувача у вигляді зонта. Розміри зонта з боку розвантаження фанери повинні бути на 0,7 м більшими від габаритів фанери.

1.41.103. Подавання фанери на обрізування, видалення обрізків і транспортування готової продукції повинні бути механізованими.

1.41.104. Пуск круглопиляльних верстатів повинен здійснюватися після вмикання пневмотранспортної системи, зблокованої з пусковим пристроєм.

1.41.105. Пиляльні диски форматно-обрізних верстатів мають бути огороджені запобіжними ковпаками, які закривають виступаючу над столом частину пилки. Огородження повинне підніматися пачкою, що подається, на висоту пропилу та опускатися у вихідне положення.

1.41.106. Під час обрізування пачок фанери на форматно-обрізних і прирізних верстатах повинне забезпечуватись щільне притискання пачки фанери до каретки.

1.41.107. Пульт керування верстатом і конвеєром необхідно розташовувати у безпечній зоні.

1.41.108. Огородження механізмів подавання і різання мають бути зблоковані з гальмівними пристроями таким чином, щоб до повної зупинки механізмів огородження не відкривались.

1.41.109. Електрообладнання шліфувальних приміщень повинне бути у вибухобезпечному виконанні відповідно до вимог ПВЕ.

1.41.110. Подавання фанери у шліфувальні верстати повинне бути механізованим.

1.41.111. Шліфувальні верстати мають бути обладнані пилозбірниками, які одночасно є огородженнями небезпечних зон. Огородження повинні мати блокування з пусковими пристроями пневмотранспортної системи.

1.41.112. Бункер для збирання пилу від шліфувальних верстатів має бути розташований за межами виробничих приміщень і обладнаний противибуховим пристроєм.

1.41.113. Верстати мають бути забезпечені пристроями для запобігання накопиченню зарядів статичної електрики, шліфувальна шкурка повинна просочуватись антистатичними речовинами.

1.41.114. Для запобігання утворення вибухонебезпечної концентрації пилу необхідно проводити вологе прибирання приміщень не рідше одного разу за зміну та регулярне очищення пилоприймачів пневмотранспортної системи.

1.41.115. Очищення поверхні листів фанери від пилу і тирси під час механізованого сортування фанери повинне виконуватись автоматично з використанням місцевої витяжної вентиляції.

1.41.116. Контроль заповнення листами фанери сортових секцій сортувальника повинен бути автоматичним.

1.41.117. Сортувати фанеру вручну необхідно з використанням підйомних столів, рольгангів, кантувачів. Під час сортування фанери з використанням кантувача робоча зона повинна бути огороджена.

1.41.118. Подавання фанери на пакування та транспортування упакованої фанери мають бути механізованими.

 

1.42. Вимоги безпеки під час виробництва деревностружкових плит

 

1.42.1. Технологічні процеси виробництва деревностружкових плит мають відповідати вимогам державних стандартів „Виробництво деревностружкових плит. Загальні вимоги безпеки” (ГОСТ 12.3.014-90), ГОСТ 12.2.061-81, Правил пожежної безпеки, експлуатаційної документації та цих Правил.

1.42.2. Деревина, що поступає на перероблення, повинна проходити автоматичний контроль на відсутність металевих включень. Біля контрольного пристрою повинна бути обладнана механізована ділянка для знімання лісоматеріалів з конвеєра, видалення металевих включень та повертання лісоматеріалів у виробництво.

1.42.3. Подавання оцупків до деревокольних верстатів, а також їх видалення від верстатів і транспортування мають бути механізованими.

1.42.4. Для навантаження оцупків на тяговий ланцюг деревокольних верстатів необхідно застосовувати металеві гаки.

1.42.5. Конвеєр для подавання оцупків до верстатів необхідно встановлювати під кутом не вище 400. Для запобігання падіння оцупків висота огороджувальних бортів конвеєра повинна бути не менше 0,4 м.

1.42.6. Для обмеження ходу оцупків у живильнику верстата у напрямку, протилежному робочому, має бути встановлений кінцевий вимикач, який повинен спрацьовувати, не допускаючи оцупки ближче 40 мм до верхньої обмежувальної планки живильника.

1.42.7. Під час заклинювання живильника та пробуксовування муфти ковзання або ланцюгів необхідно зупинити верстат та вилучити оцупки вручну. Забороняється заклинювати муфту та проштовхувати оцупки металевими предметами.

1.42.8. Розколювальні клини деревокольних верстатів мають бути огороджені.

1.42.9. Дільниця для розпилювання деревини на оцупки багатопилковими верстатами, що працюють в автоматичному режимі, повинна бути огороджена з усіх боків сіткою висотою не менше 1,5 м. Двері для входу в огороджену зону мають бути зблоковані з пусковим пристроєм верстата.

1.42.10. Проходи перед корувальним верстатом і за ним повинні мати огородження з обох сторін потоку, які зблоковані з пусковими пристроями верстата, подавального і приймального конвеєрів. Блокування повинне забезпечувати зупинку всіх механізмів одночасно.

1.42.11. Пульт керування верстатом і конвеєрами необхідно розташовувати у безпечному місці, найбільш зручному для спостереження за процесом обкорування. Допускається застосовувати дзеркала для спостереження за рухом матеріалів, що обкоруються.

1.42.12. Забороняється подавати у верстати колоди з зовнішньою трухлявиною і колоди, що не відповідають за габаритними розмірами паспортним даним верстата щодо розмірів оброблюваної сировини.

1.42.13. Огородження подавальних вальців попереду і позаду верстата мають повністю закривати їх з бічних сторін і запобігати вилітанню кусків кори або уламків ножів корознімачів.

1.42.14. Шеврони і шини подавальних вальців мають бути гострими та систематично очищуватися для запобігання провертання колоди під дією корознімачів.

1.42.15. Під час обкорування працівники не мають перебувати в небезпечній 10-метровій зоні попереду і позаду верстата.

1.42.16. Конвеєри для кори, які розташовані в підвальних приміщеннях і галереях, мають бути обладнані сигналізацією, яка попереджує про їх вмикання.

1.42.17. У галереях вздовж конвеєрів для транспортування кори мають бути трапи і містки для проходу і безпечного обслуговування.

1.42.18. Конструкція бункера для кори повинна запобігати зависанню і замерзанню кори в холодний період року.

1.42.19. Для виконання робіт з монтажу, демонтажу вузлів і деталей обладнання обкорувальних дільниць мають бути передбачені постійні вантажопідіймальні пристрої (кран-балка, електротельфери, електроталі).

1.42.20. Під час ремонту, регулювання верстатів і заміні корознімачів необхідно закривати спеціальними щитами прорізи в перекритті для видалення кори.

1.42.21. Рубальні машини, дробарки мають бути встановлені в окремих приміщеннях або відокремлені від них звукоізолювальними перегородками.

1.42.22. Рубальні машини та верстати необхідно обладнувати світлозвуковою сигналізацією, яка сповіщає про пуск механізмів різання, подавання та транспортування.

1.42.23. Для запобігання попадання металевих включень у машини конвеєри подавання матеріалу мають бути обладнані металошукачами, які автоматично вимикають конвеєри за наявності металу у деревині.

1.42.24. Відкидні кришки дробарок та кожухи рубальних машин мають бути зблоковані з пусковим та гальмівним пристроями.

1.42.25. Підіймання і опускання кожухів та роторів рубальних машин повинне бути механізованим.

1.42.26. Пусковий пристрій конвеєра, що подає матеріал у дробарку або рубальну машину, має бути зблокований з пусковим пристроєм дробарки або машини таким чином, щоб конвеєр приводився в дію після їх пуску.

1.42.27. Проріз у підлозі міжповерхового перекриття, через який відходи поступають у завантажувальний отвір, має бути огороджений суцільним бар’єром висотою не менше ніж 1,2 м.

1.42.28. Завантажувальний отвір повинен забезпечувати вільне проходження матеріалу, який переробляється, в рубальну машину без втручання працівників.

1.42.29. Лоток приймального конвеєра протягом не менше 1 м від рубальної машини або дробарки має бути виготовлений із листової сталі.

1.42.30. Навпроти вихідного отвору дробарки має бути встановлений відбійний щит з листової сталі. Конвеєр у місці виходу тріски із дробарки має бути закритий зверху суцільним щитом.

1.42.31. Під час заміни ножів і різців ротори машини мають бути загальмовані ручним гальмом або пристроєм для фіксації.

1.42.32. Під час роботи рубальної машини відкривати люки, розбирати завали у разі заклинювання приймального пристрою деревиною, а також поправляти руками або з використанням допоміжних інструментів деревину, що подається, до повної зупинки ножового диска забороняється.

1.42.33. Небезпечна зона біля тріскосортувальної установки має бути огороджена і позначена попереджувальним знаком “Небезпечна зона”.

1.42.34. На лінії для виготовлення технологічної тріски повинне бути передбачене вмикання обладнання у послідовності, зворотній отриманню тріски.

1.42.35. Відбирати тріску для проведення аналізу необхідно після повної зупинки конвеєра.

1.42.36. Зберігати тріску дозволяється в закритих і відкритих складах, що розташовані на відстані від цехів і будівель відповідно до норм пожежної безпеки.

1.42.37. Для спостереження за температурою нагрівання тріски усередині бурта необхідно передбачити спеціальні колодязі з електричними датчиками.

1.42.38. Під час зберігання тріски в бункерах мають бути передбачені пристрої, які запобігають зависанню тріски, а також датчики, що автоматично регулюють заповнення бункера.

1.42.39. У верхній частині бункера повинен бути влаштований майданчик для обслуговування конвеєрів, які подають тріску в бункер. Майданчик і драбина до нього повинні мати поручні висотою не менше 1 м.

1.42.40. Вікна для завантаження бункерів мають бути огороджені поручнями або закриті для запобігання падіння обслуговуючого персоналу в бункер.

1.42.41. Відкривання і закривання кришок бункерів повинне бути механізованим. При відкритих кришках перебувати під бункером забороняється.

1.42.42. Забивання отвору бункера тріскою повинне усуватися спеціальною жердиною після зупинення транспортного пристрою.

1.42.43. Розпушування злежаної або змерзлої тріски в бункерах, кучах, буртах повинне бути механізованим.

1.42.44. Під час транспортування та переміщення тріски на складах не допускається утворення крутих укосів, зависань і склепінь для запобігання довільного обвалювання.

1.42.45. Відкривати розвантажувальні люки залізничних вагонів необхідно після вмикання конвеєрів. Перед пуском механізму приймального пристрою для тріски необхідно впевнитися у відсутності людей і сторонніх предметів у небезпечній зоні.

1.42.46. Перебувати під час розвантаження під вагонами, поблизу та навпроти кришок люків вагонів під час їх відкривання забороняється.

1.42.47. Розвантаження трісковозів повинне здійснюватися у приймальні пристрої проїзного або тупикового типу.

1.42.48. Робоче місце оператора під час подрібнення деревини на стружку повинне бути огороджене поручнями.

1.42.49. Видалення оператором відбракованих оцупків повинне бути механізованим.

1.42.50. Для запобігання падіння оцупків з конвеєра стружкового верстата висота огороджувальних бортів повинна бути не менше 0,4 м.

1.42.51. Стружковий верстат повинен мати блокування, яке запобігає пуску електродвигуна ножового вала, якщо:

відкритий проріз для виймання ножів;
клини ножового вала відтиснуті кулачками відтискного пристрою;
опущений фіксатор поворотного пристрою ножового вала.

1.42.52. Кришка верстата, гальмо та огородження пасової передачі ножового ротора і крильчатки мають бути зблоковані з пусковим пристроєм.

1.42.53. Верстат має бути забезпечений пристроями для встановлення ножів у ножовий барабан та знімання крильчатки і ножового барабана.

1.42.54. На дільницях сортування подрібненої деревини необхідно застосовувати електрообладнання та освітлювальне устаткування герметичної конструкції.

1.42.55. Механічні сортувалки стружки повинні бути огороджені, обладнані місцевими відсмоктувачами та пристосуваннями для відведення статичної електрики.

1.42.56. Ємності для зберігання стружки, пилу, тирси та інших подрібнених частинок мають бути обладнані пристроями для розвантаження і усунення зависання матеріалу над розвантажувальними пристроями.

1.42.57. Бункери сирої та сухої стружки мають бути обладнані датчиками, які сигналізують про їх наповнення або спорожнення. У бічних стінах бункерів мають бути оглядові вікна з органічного скла.

1.42.58. Відбір проб для аналізу із трубопроводів пневматичного транспорту і механічних конвеєрів повинен проводитися через люки розміром не більше 0,15 х 0,2 м, які розташовані на відстані не менше 1 м від рухомих частин і механізмів.

1.42.59. Трубопроводи, циклони і бункери у всіх своїх точках мають бути доступні для огляду, очищення і ремонту.

1.42.60. Під час проведення профілактичних і ремонтних робіт, пов’язаних із спуском людей у бункери або інші ємності для подрібненої деревини, необхідно дотримуватися таких вимог безпеки:

бункер повинен бути звільнений від подрібненої деревини;
електродвигуни приводів і механізмів подавання та розвантаження мають бути вимкнуті;
спуск у бункер і виконання в ньому робіт повинні виконуватися з дотриманням вимог безпеки, наведених у підпунктах 5.1.29, 5.1.30 цих Правил.

1.42.61. Контроль та регулювання процесу сушіння в ручному (дистанційному) і автоматичному режимах повинні проводитися на вході та виході з сушильної установки за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури згідно з технологічними інструкціями на виконання робіт.

1.42.62. Сушильне відділення повинне бути обладнане загальнообмінною вентиляцією із штучним збудженням.

1.42.63. Сушильні агрегати барабанного типу повинні бути обладнані іскрогасильним пристроєм, противибуховими клапанами та мати надійну систему пожежогасіння.

1.42.64. Сушильне відділення і приміщення, де розташовані бункери сирої стружки, мають бути зв’язані між собою світлозвуковою сигналізацією.

1.42.65. Під час відкривання оглядових люків барабанних сушильних камер перебувати перед ними забороняється.

1.42.66. Пускова апаратура обладнання сушильного відділення повинна бути зблокована між собою таким чином, щоб забезпечувався послідовний пуск її в роботу. Пусковий пристрій бункера сирої стружки має бути винесений на пульт керування сушильним відділенням.

1.42.67. Витік газу із газоходів у приміщення не допускається.

1.42.68. Змішувачі, де відбувається змішування стружки із робочим розчином смоли, повинні бути обладнані витяжними зонтами.

1.42.69. Люки для відбору проб осмоленої стружки повинні бути розташовані не ближче 1 м від рухомих частин змішувача.

1.42.70. Кришки змішувачів мають бути зблоковані з пусковими пристроями механізмів змішування, дозувальних насосів, форсунок.

1.42.71. Роботи усередині змішувача повинні проводитися як роботи з підвищеною небезпекою. Люди, які працюють у змішувачі, повинні мати протигази закритого типу.

1.42.72. В аварійних випадках видалення стружки із змішувачів і очищення головного вала повинні проводитися після відключення загального рубильника і вивішування напису: “Не вмикати! Працюють люди!”.

1.42.73. Формувальний конвеєр (від напрямних конвеєра до дна формувальної машини) повинен бути обладнаний бічними стінами.

1.42.74. Під час роботи формувальної машини рівень стружки в дозаторі не повинен перевищувати половини висоти оглядового вікна.

1.42.75. Регулювати масу стружкового килима необхідно після повної зупинки формувальної машини.

1.42.76. Місця завантаження формувальних машин мають бути обладнані місцевими відсмоктувачами для видалення пилу.

1.42.77. Перед пресуванням із стружкового килима необхідно вилучити металеві включення.

1.42.78. Прибирання у зоні головного конвеєра повинне проводитися скребками і мітлами з довгими ручками.

1.42.79. Під час роботи конвеєра в налагоджувальному режимі послідовність вмикання окремих агрегатів повинна контролюватися майстром зміни.

1.42.80. На пульті керування пресом повинна бути зазначена послідовність вмикання механізмів і відкривання вентилів. Пускові пристрої агрегатів преса мають бути зблоковані між собою таким чином, щоб помилки під час їх вмикання виключали можливість аварії або травматизму.

1.42.81. На пресах переривчастої дії підіймання етажерки повинне бути забезпечене автоматичним вимикачем.

1.42.82. Перебування на етажерці під час підіймання, опускання та роботи штовхачів не дозволяється.

1.42.83. Роботу на багатоповерхових пресах необхідно проводити тільки за умови справності обмежувачів граничного ходу підіймальних етажерок, а на одноповерхових пресах безперервної дії – справності автоматичного механізму обмеження та коректування руху сталевої стрічки.

1.42.84. Рух штовхачів і сталевих стрічок має бути плавним.

1.42.85. У плитах преса безперервної дії з електричним обігрівом відкриті контакти і струмопровідні шини мають бути огородженими.

1.42.86. Огородження зон між етажерками і пресом повинне бути висотою не менше 1 м, а прорізи на рівні підлоги між закінченням підлоги і конструкціями преса закриті знімними щитами.

1.42.87. Прес для гарячого пресування та етажерки мають бути обладнані примусовою витяжною вентиляцією, яка забезпечує видалення пилу, газу, пари, що утворюються у процесі пресування.

1.42.88. Ділянки від виходу готової плити із преса до форматного різання мають бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

1.42.89. Гідросистеми і пневмосистеми преса повинні періодично перевірятися, але не рідше одного разу на рік.

1.42.90. Високочастотні генератори повинні мати надійне блокування дверей, справні автоматичні кнопкові вимикачі та бути надійно заземленими.

1.42.91. Роботи будь-якого виду в приямках і під етажерками повинні проводитися бригадою не менше двох працівників із впровадженням необхідних заходів безпеки за письмовим дозволом особи, відповідальної за безпечне ведення робіт.

1.42.92. Повітря, яке видаляється вентиляційними установками від преса, перед викиданням в атмосферу повинне пройти очищення для запобігання забруднення навколишнього середовища.

1.42.93. Видалення бракованих плит, подавання плит у форматно-обрізний верстат, вилучення їх обрізків і тирси мають бути механізованими.

1.42.94. Подавати плити у верстат необхідно після того, як пиляльний вал розвине необхідну робочу швидкість обертання.

1.42.95. Під час роботи верстата в автоматичному режимі поправляти плити руками, прибирати та виконувати будь-які роботи в зоні роботи верстата забороняється.

1.42.96. На дільницях форматного обрізання плит повинна бути обладнана звукоізолююча кабіна або працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів слуху.

1.42.97. Плити перед шліфуванням мають бути перевірені на відсутність металевих включень за допомогою пристосувань, обладнаних сигналізацією і зблокованих з подавальними пристроями. Видалення плит з металевими включеннями повинне бути механізованим.

1.42.98. Завантаження плит на шліфувальну лінію і знімання з неї мають бути механізованими.

1.42.99. Система місцевих відсмоктувачів від шліфувальних верстатів повинна забезпечувати необхідне розрідження, яке запобігає розповсюдженню пилу у виробниче приміщення.

1.42.100. Пил, який утворюється під час шліфування плит, повинен відсмоктуватися у пилоочисні установки.

1.42.101. Бункери і циклони для збирання шліфувального пилу мають бути розташовані за межами приміщення, обладнані датчиками рівня пилу та противибуховими клапанами.

1.42.102. Бункери, циклони і трубопроводи до них мають бути обладнані протипожежними мембранами.

1.42.103. Для знімання статичної електрики, яка виникає під час шліфування плит, мають бути передбачені необхідні пристрої.

1.42.104. Висота укладання плит біля шліфувального верстата не повинна перевищувати 1,7 м.

1.42.105. Виробничі приміщення для виготовлення смол мають обладнуватись загальнообмінною припливно-витяжною і аварійною системами вентиляції, які забезпечують необхідний повітрообмін.

1.42.106. Місця можливого виділення шкідливих речовин мають обладнуватись місцевими відсмоктувачами.

1.42.107. Під час завантаження реактора граничнодопустима концентрація формальдегіду в повітрі робочої зони не повинна перевищувати 0,05 мг/м3.

1.42.108. Виробничі приміщення мають обладнуватись автоматичними установками та первинними засобами пожежогасіння (вуглекислотні вогнегасники, пінні установки, ящики з піском, азбестове полотно тощо).

1.42.109. До обслуговування обладнання для виробництва карбамідо-формальдегідних смол допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання на робочому місці безпечним методам роботи і перевірку знань з питань охорони праці та мають допуск до самостійної роботи.

1.42.110. Працівники мають бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до галузевих норм. Наявність і справність протигаза апаратник повинен перевіряти на початку кожної зміни.

1.42.111. Мірники та ємності з хімічними речовинами, які є в цеху смол, повинні мати чіткі написи з позначенням речовин.

1.42.112. Трубопроводи повинні мати розпізнавальне пофарбування. На трубопроводах біля вентилів і кранів мають бути написи “Формалін”, “Фенол” та ін.

1.42.113. Електродвигуни, пускові пристрої, освітлювальна арматура мають бути у вибухобезпечному виконанні відповідно до вимог ПВЕ.

1.42.114. Корпуси електрообладнання, металеві і неметалеві електропровідні частини технологічного обладнання мають бути заземлені відповідно до ПВЕ.

1.42.115. Шланги з металевими наконечниками мають бути заземлені дротом, обмотаним із зовнішнього боку. Один кінець дроту має бути припаяний до металевих частин трубопроводу, а другий до наконечника шланга.

1.42.116. Захист від статичної електрики повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.29-97.

1.42.117. У цеху з виробництва смол під час виконання робіт з використанням відкритого вогню дозволяється користуватися інструментом, який не утворює іскор.

1.42.118. Для захисту від дії високих температур трубопроводи пари, сорочки реакторів повинні мати термоізоляцію.

1.42.119. Насоси подавання хімічної сировини мають бути зблоковані з контрольно-вимірювальними приладами, які забезпечують їх вимикання під час заповнення мірника до встановленого об’єму. Для запобігання переливання сировини у разі виходу із ладу контрольно-вимірювальних приладів необхідно передбачити аварійне вимикання насосів.

1.42.120. Реактори мають бути обладнані автоматичною контрольно-вимірювальною апаратурою (манометри, термопари тощо).

1.42.121. Кількість хімікатів, яка зберігається в цеху, не повинна перевищувати добову потребу. Упаковування, зберігання і транспортування хімікатів повинні проводитися відповідно до паспортних даних на кожний хімікат.

1.42.122. Хімічна сировина, яка використовується у виробництві смол, перед застосуванням повинна пройти контроль якості.

1.42.123. Для запобігання вибухам за рахунок теплового розширення ємності для зберігання хімічних речовин повинні заповнюватися не більше 90 % їх об’єму.

1.42.124. Очищення, пропарювання і промивання тари необхідно проводити в спеціальних приміщеннях, обладнаних місцевою і загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією.

1.42.125. Завантаження реакторів компонентами повинне бути механізованим, проводитися ваговим методом при включеній вентиляції, коефіцієнт заповнення реактора не повинен перевищувати 0,75 – 0,8 його об’єму.

1.42.126. Карбамід необхідно завантажувати в нейтралізований формалін при постійному перемішуванні та включеному вакуумі.

1.42.127. Для запобігання виникнення аварійних ситуацій необхідно контролювати режими конденсації смоли. Перевищення тиску пари, температури, вакууму вище встановлених норм не допускається.

1.42.128. У разі необхідності регулювання вакууму в реакторі потрібно слідкувати за станом реакційної суміші для запобігання перекидання смолоподібної речовини через конденсатор у вакуум-збірники конденсату. У разі закипання і утворення піни для регулювання розрідження відкривають вентиль, вмонтований у кришку реактора і з’єднаний з атмосферою.

1.42.129. Відбирати проби смоли із реактора для контролю в’язкості, рН, коефіцієнта рефракції необхідно за допомогою пробовідбірника, який повинен бути вмонтований у нижній частині реактора. В окремих випадках дозволяється відбирати проби через завантажувальний люк спеціальними пристосуваннями при включеній місцевій вентиляції.

1.42.130. Готувати розчини хлористого амонію та їдкого натрію необхідно в спеціальних закритих ємностях з механічними мішалками і подальшим перекачуванням в ємності для зберігання.

1.42.131. На всіх робочих місцях, де можливе попадання на шкіру хімічних речовин, мають бути влаштовані умивальники (водограйчики) для промивання водою ураженої частини тіла і розчини для нейтралізації дії хімікатів.

1.42.132. Зливати і змивати випадково пролиті на підлогу агресивні та отруйні рідини слід після їх нейтралізації. Горючі рідини необхідно засипати піском, збирати дерев’яною лопаткою і нейтралізувати в спеціально відведеному місці. Місце розливання рідини необхідно промити великою кількістю води.

1.42.133. Приготування клейових сумішей необхідно проводити в спеціально відведеному приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією, гарячою і холодною водою, а також необхідним технологічним обладнанням.

1.42.134. Подавання матеріалів (смоли, затверджувачів, акцепторів формальдегіду) у клеєпідготовче відділення повинне бути механізованим.

1.42.135. Для запобігання переливання під час дозування компонентів розчинів для внутрішнього і зовнішніх шарів деревних плит ємності з мішалками повинні бути обладнані датчиками рівня, зблокованими з подавальними насосами.

1.42.136. Подавати готові розчини у змішувачі, де відбувається змішування з деревними частинками, необхідно за допомогою насосів-дозаторів.

1.42.137. Стічні води цеху смол і клеєпідготовчого відділення повинні знешкоджуватися в спеціальних відстійниках, а нерозчинні відходи повинні збиратися і вивозитися на очисні споруди.

1.42.138. Викиди шкідливих газів в атмосферу повинні знешкоджуватися до граничнодопустимої норми. Викиди газу від системи місцевих відсмоктувачів повинні здійснюватися на висоті не менше 5 м від коника даху.

1.42.139. Перед проведенням ремонту апарати і комунікації необхідно звільнити від продуктів, промити водою і продути азотом, електрообладнання від’єднати від електромережі, трубопроводи заглушити за допомогою заглушок, вивісити плакат “Не вмикати, працюють люди!”.

1.42.140. Цехи і дільниці виробництва паперово-смоляних плівок мають бути обладнані загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією, а технологічні апарати і машини, під час роботи яких утворюються шкідливі речовини – місцевими відсмоктувачами.

1.42.141. Пускові пристрої технологічного обладнання повинні мати блокування з пусковими пристроями місцевої та загальнообмінної вентиляції (пуск обладнання без працюючої місцевої та загальнообмінної вентиляції повинен бути неможливим).

1.42.142. Підлоги в приміщеннях повинні бути стійкими до дії хімічних речовин і мати стоки до каналізації. Прибирання підлог повинне проводитися вологим методом не рідше двох разів за зміну.

1.42.143. Для приготування просочувальних розчинів, промивання ємностей, трубопроводів і обладнання цехи та дільниці повинні бути забезпечені гарячою і холодною водою. Вода, яка утворюється після очищення та промивання обладнання, перед спусканням у каналізацію повинна пройти очищення і нейтралізацію від шкідливих речовин.

1.42.144. Очищення обладнання від відходів, промивання валів просочувальних вузлів та ванн тощо повинні проводитися в кінці кожної зміни при включеній місцевій і загальнообмінній вентиляції.

1.42.145. Дозування, перемішування і подавання просочувальних розчинів до розхідних ємностей мають бути механізованими. Збірники, ємності, мірники, які використовуються для приготування просочувальних розчинів, мають бути герметично закриті.

1.42.146. Електродвигуни, пускові пристрої, освітлювальна арматура дільниць розмотування рулонів, нанесення текстури, просочування паперу, сушіння і різання плівки мають бути у вибухобезпечному виконанні, усі електропровідні частини обладнання заземлені та мати захист від статичної електрики.

1.42.147. На дільницях приготування просочувальних розчинів і виготовлення плівок у зв’язку з підвищеною токсикологічною та пожежною небезпекою не дозволяється виконувати роботи одному працівнику.

1.42.148. Працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту рук (гумові рукавички, мазі, креми та ін.), а також засобами, що нейтралізують дію просочувальних розчинів на шкірі.

1.42.149. Виробничі приміщення мають бути обладнані автоматичними та первинними засобами пожежогасіння.

1.42.150. Шпиндель і бокові опори розмотувального пристрою мають забезпечувати надійну фіксацію та закріплення рулону паперу.

1.42.151. Заправляти паперове полотно необхідно відповідно до технологічної інструкції за допомогою спеціальних пристосувань і ручного привода транспортера. Заправляти папір, що обірвався, необхідно під час повної зупинки агрегата.

1.42.152. У разі виникнення аварійної ситуації (розрив трубопроводу, витікання просочувального розчину з ємностей тощо) працівники повинні діяти відповідно до вимог інструкції з охорони праці, що діє на підприємстві.

1.42.153. Упаковування декоративної плівки в пачки необхідно проводити на спеціальному місці, обладнаному місцевою витяжною вентиляцією, а зберігання – у приміщеннях, обладнаних витяжною вентиляцією.

1.42.154. Приміщення, в яких виконується обличкування деревностружкових плит і кромок меблевих деталей, мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами, зблокованими з пусковими пристроями ліній.

1.42.155. Лінії мають бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами, світлозвуковою сигналізацією, заземлювальними пристроями та пристосуваннями для зняття статичної електрики. Гарячі агрегати ліній мають бути термоізольованими.

1.42.156. Формування пакетів, завантаження їх у прес і розвантаження мають бути механізованими. Зони формування пакетів і переміщення вантажно-розвантажувальних механізмів мають бути огородженими.

1.42.157. Вимоги безпеки під час обличкування плит повинні відповідати вимогам, які ставляться до пресування деревностружкових плит у гідравлічних багатоповерхових і одноповерхових пресах, наведеним у підпунктах 6.6.80 – 6.6.92 цих Правил.

1.42.158. Місця складування обличкованих плит мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

1.42.159. Усі різальні інструменти лінії обличкування кромок (пиляльні диски для двостороннього обрізування щитів, фрези для вибирання кальовок, шпунтів, фрезерні головки для зняття звисів, стрічково-шліфувальні головки), приводи і конвеєр мають бути надійно огородженими.

1.42.160. Працівники, які проводять встановлення і налагодження пилок та інших різальних інструментів, мають бути забезпечені пристосуваннями для перевірки заточування і правильності встановлення різального інструменту. Регулювання, встановлення інструментів необхідно виконувати після повної зупинки обладнання.

 

1.43. Вимоги безпеки під час виробництва деревноволокнистих плит

 

1.43.1. Вимоги безпеки під час виробництва деревноволокнистих плит мають відповідати вимогам Правил пожежної безпеки, ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.062-81, ГОСТ 12.2.049-80, експлуатаційної документації та цих Правил.

1.43.2. Вимоги безпеки під час розділення деревної сировини, обкорування лісоматеріалів та виготовлення технологічної тріски наведені в підпунктах 6.6.2 – 6.6.35 цих Правил.

1.43.3. Будова і експлуатація дефібраторів, рафінерів та пропарювальних камер мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94.

1.43.4. Зона завантаження тріски в дефібратор під час роботи повинна бути закрита суцільним огородженням, яке захищає працівників від можливого викиду пари.

1.43.5. Пуск дефібратора повинен проводитися при розсунутих дисках. Важіль швидкого відводу диска повинен надійно фіксуватися в крайніх положеннях.

1.43.6. Для запобігання травмування працівників у разі вибивання пробки противага шибера підігрівача повинна бути закрита огородженням.

1.43.7. Заміна сальників у дефібраторах, рафінерах, пропарювальних камерах і котлах повинна проводитися після зупинки обладнання, відключення паропроводів і повного скидання тиску.

1.43.8. Проклеювання маси повинне проводитися в обладнанні, виготовленому з кислототривких матеріалів.

1.43.9. Для зберігання запасу хімікатів у відділенні проклеювання та очищення води повинна бути обладнана комора. Хімічні речовини необхідно зберігати в закритих ємностях. Запас хімічних речовин у виробничих приміщеннях не повинен перевищувати добової потреби.

1.43.10. Мірники, збірники та інші ємності, які періодично заповнюються рідинами, повинні мати люки з герметичними кришками, автоматичні покажчики рівня рідини та аварійні переливні труби, діаметр яких має бути більшим діаметра подавальних труб.

1.43.11. Обладнання, яке має відкриті поверхні (басейни, чани, згущувачі та ін.), повинне бути обладнане закритими ковпаками з влаштуванням місцевих відсмоктувачів. Оглядові люки мають бути виготовленими з прозорого матеріалу і міцно закріпленими.

1.43.12. Кришка люка емульгатора повинна унеможливлювати її відкривання під час роботи мішалки, а також запобігати викиду парафінової емульсії. Емульгатор має бути обладнаний контрольно-вимірювальною апаратурою.

1.43.13. У відділенні проклеювання, де можливе попадання шкідливих речовин на шкіру людей, мають бути встановлені умивальники (водограйчики) для промивання уражених місць, а також повинна бути аптечка з нейтралізувальними засобами.

1.43.14. Відливні машини, мішалки і насоси мають бути обладнані світлозвуковою сигналізацією.

1.43.15. Ділянка підлоги вздовж відливної машини повинна бути покрита гратчастим настилом шириною не менше 1 м.

1.43.16. Відливна машина має бути обладнана спеціальними майданчиками для зручності її обслуговування.

1.43.17. Басейн під відливною машиною має бути огороджений за периметром.

1.43.18. Привід гауч-вала і вакуум-насоси мають бути огородженими.

1.43.19. Для перемішування маси в напірних ящиках, вирівнювання килима перед форпресом та вилучення відходів маси з-під відливної машини мають застосовуватися спеціальні пристрої (копистки з довгою ручкою, скребки та ін.).

1.43.20. Проводити очищення перегородок напірного ящика під час роботи машини забороняється.

1.43.21. Деревну масу, яка прилипла до сітки і вальців, необхідно змивати струменем води.

1.43.22. Зона роботи поперечного форматного диска повинна бути огороджена. Огородження форматних дисків поздовжнього обрізування повинні очищуватися від відходів механічним методом.

1.43.23. Вимоги безпеки під час гарячого пресування деревноволокнистих плит повинні відповідати вимогам, які ставляться до пресування деревностружкових плит, наведеним у підпунктах 6.6.80 – 6.6.92 цих Правил.

1.43.24. Гідравлічний прес повинен бути обладнаний витяжним зонтом для видалення шкідливих газів і пари, які утворюються під час пресування, а також мати металеві екрани для запобігання розбризкування води під час змикання плит преса.

1.43.25. Прес повинен бути обладнаний контрольно-регулювальною апаратурою та автоматичною аварійною сигналізацією для запобігання травмування працівників під час аварійного розмикання плит преса (падіння тиску в гідросистемі, вимикання електроенергії).

1.43.26. Паророзподільні колонки і шарнірні трубки гідравлічного преса повинні бути огороджені екраном для запобігання отримання опіків працівниками.

1.43.27. Прорізи між підлогою і конструкціями преса мають бути закриті міцними зємними щитами.

1.43.28. Зона переміщення етажерок, нижнього рухомого архітрава і контрваг етажерок преса повинна мати огородження висотою не менше 1,5 м від підлоги. Двері огородження мають бути зблоковані з пусковим пристроєм преса.

1.43.29. У разі двоповерхового розташування цеха прес має бути обладнаний світлозвуковою сигналізацією.

1.43.30. Для запобігання виникнення гідравлічного удару пуск гарячої води в плити преса на початку прогріву повинен проводитися поступово.

1.43.31. Заміна сальникової набивки, манжет, ремонтні роботи та ін., пов’язані з розбиранням систем преса, які перебувають під тиском, повинні проводитися після його зупинення, зниження тиску до атмосферного та охолодження вузлів, що ремонтуються.

1.43.32. Під час експлуатації високочастотної нагрівальної установки необхідно дотримуватися вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та ДНАОП 0.00-1.21-98. Експлуатація високочастотної установки допускається за наявності технічної документації та інструкції з її обслуговування.

1.43.33. Ремонтні та налагоджувальні роботи на високочастотній установці повинні проводитися з дотриманням правил технічної експлуатації та вимог безпеки.

1.43.34. Ванни для миття сіток і глянсувальних листів мають бути обладнані бортовими відсмоктувачами.

1.43.35. Підлоги біля ванни для миття повинні мати гратчасті настили.

1.43.36. Приготування, подавання в ванни і зливання лужного розчину для промивання глянсувальних листів і сіток, їх переміщення, завантаження мають бути механізованими.

1.43.37. Верстати для очищення і полірування глянсувальних листів мають бути обладнані місцевими відсмоктувачами.

1.43.38. Відділення маслопросочування повинне розміщуватися в ізольованому приміщенні.

1.43.39. Підлога в маслопросочувальному відділенні повинна мати стік до каналізаційних колодязів, обладнаних нафтоуловлювачами, та бути покрита хімічно стійким матеріалом до дії речовин, які застосовуються.

1.43.40. Для очищення підлоги від масла необхідно застосовувати спеціальні мийні засоби і нейтралізувальні речовини.

1.43.41. Подавання масла в просочувальну ванну машини має бути механізованим. Ванна повинна бути обладнана регулятором рівня рідини (для запобігання переливання масла) та приладами для контролю температури масла.

1.43.42. Для видалення парів масла над ванною повинен бути встановлений витяжний зонт, а з боків – місцеві відсмоктувачі.

1.43.43. Відкривання дверей камер для термооброблення і зволоження, завантаження (розвантаження) у них етажерок мають бути механізованими. Над дверима камер мають бути встановлені зонти для видалення газів.

1.43.44. Процес термооброблення в камерах повинен мати автоматичне регулювання. Камери мають бути обладнані противибуховими клапанами та пожежною сигналізацією.

1.43.45. Для запобігання самозаймання гарячі деревноволокнисті плити, які не пройшли зволоження, складати в стопи не дозволяється.

1.43.46. Подавання плит до форматно-обрізних верстатів, а також видалення стоп готових листів мають бути механізованими.

1.43.47. Верстати з ручним подаванням для нестандартного розкроювання повинні бути обладнані запобіжними щитками з боку подавання.

1.43.48. У процесі оброблення на форматно-обрізному верстаті у разі перекосу плити всі механізми мають автоматично відключатися, плити необхідно поправляти після зупинення всіх механізмів верстата.

1.43.49. Обрізки кромок плит і тирса від пиляльних дисків повинні видалятися системою місцевих відсмоктувачів.

1.43.50. Робочі місця на дільниці упаковування плит мають бути обладнані спеціальними столами, транспортними вантажопідіймальними механізмами і ув’язувальними пристосуваннями.

 

1.44. Вимоги безпеки під час виробництва деревношаруватих пластиків

 

1.44.1. Виробничі приміщення мають бути обладнані загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією.

1.44.2. Ванни для просочування шпону повинні мати герметичні кришки, бути обладнані місцевими бортовими відсмоктувачами та мати вільний доступ з усіх боків. Борти ванни мають виступати над рівнем підлоги не менше 1м.

1.44.3. Просочувальні розчини повинні подаватися у ванни трубопроводами, завантаження, розвантаження касет повинне бути механізованим.

1.44.4. Просочувальні ванни мають бути забезпечені автоматичними регуляторами рівня розчину. Перед розвантаженням касет просочувальний розчин необхідно перекачати за допомогою насоса в іншу ванну.

1.44.5. Сушильні камери мають бути обладнані приборами автоматичного регулювання та дистанційного управління процесом.

1.44.6. Трубопроводи високого тиску, які розташовані в зоні постійного обслуговування, мають бути закриті захисними огородженнями.

1.44.7. Під час завантаження і розвантаження сушильних камер подавання гарячого повітря повинне бути припинене.

1.44.8. Укладання металевих прокладок і переміщення пачок мають бути механізованими.

1.44.9. Етажерки преса мають бути забезпечені автоматичними кінцевими вимикачами, які зупиняють етажерку у верхньому і нижньому її положеннях.

1.44.10. Для очищення підлоги необхідно користуватися спеціальними мийними і нейтралізувальними засобами.

 

1.45. Вимоги безпеки під час виробництва паркету і паркетних дощок

 

1.45.1. Під час виробництва паркету і паркетних дощок необхідно дотримуватися вимог безпеки до деревообробного обладнання загального призначення, наведених у підпунктах 6.3.12 – 6.3.77 цих Правил.

1.45.2. Пилка торцювального верстата для розкроювання заготовок за довжиною повинна мати огородження, нижня частина якого повинна бути шарнірно-рухомою для піднімання її заготовкою під час різання.

1.45.3. На пилковий вал багатопилкового верстата для розкроювання заготовок за довжиною в постав повинні встановлюватися пилки однакових розмірів за діаметром, кількістю і параметрами зубів. Дискові пилки повинні встановлюватися паралельно одна одній і напрямку подавання.

1.45.4. Упори гусеничного механізму подавання мають бути міцними, надійно утримувати заготовки і запобігати викиданню матеріалу або його частин з верстата.

1.45.5. Гальмо багатопилкового верстата повинне забезпечувати гальмування і зупинку пилок протягом 6 с з моменту виключення електродвигуна.

1.45.6. Огородження пилок і запобіжні упори мають бути зблокованими з пусковим і гальмівним пристроями верстата.

1.45.7. У верстатів з ланцюговим (гусеничним) подаванням заготовок мають бути огороджені всі неробочі частини ланцюга і зірочки.

1.45.8. У багатопилкових верстатів з вальцевим подаванням місця посадки упорів верхніх посильних вальців мають бути огородженими.

1.45.9. Для запобігання застрявання сучків, трісок тощо між подавальним ланцюгом і столом, у самому ланцюзі та канавці для нього щілини мають бути мінімальних розмірів.

1.45.10. Підіймання похилої платформи розвантажувача з пакетом повинне здійснюватися плавно, без ривків. Швидкість підіймання платформи необхідно регулювати в залежності від перерізу матеріалу, що розбирається, таким чином, щоб наступний ряд штабеля зсувався тільки тоді, як зсунеться попередній ряд.

1.45.11. Розташування робочого місця верстатника, який обслуговує розвантажувач, повинне запобігати його травмуванню матеріалами, що падають. Пульт керування розвантажувачем має бути розташований на відстані не менше 1 м від торців пакета пиломатеріалів, який розбирається.

1.45.12. Для попередження розвалювання пиломатеріалів з протилежної сторони від розвантажувача на конвеєрі або приймальному столі мають бути встановлені відбійні щитки-обмежувачі.

1.45.13. Для проведення ремонтних і налагоджувальних робіт під піднятою похилою платформою необхідно встановлювати упорні штанги-обмежувачі.

1.45.14. Гідравлічні, механічні або пневматичні системи підіймального механізму похилої платформи мають надійно утримувати її в піднятому положенні та запобігати опусканню платформи під час падіння тиску в системах або виході з ладу механічної частини вузла підіймання платформи.

1.45.15. Автоподавачі та подавальні пристрої мають забезпечувати поштучну видачу заготовок на оброблення.

1.45.16. Притискний пристрій механізму подавання двосторонніх кінцевирівнювальних верстатів повинен запобігати зміщуванню і викиданню заготовок у процесі оброблення.

1.45.17. Притискний пристрій верстата має запобігати попаданню і затисканню рук або одягу працівника між притискним пристроєм і матеріалом, який обробляється.

1.45.18. Для регулювання положення деталей відносно різальних інструментів на нерухомому супорті верстата повинна бути встановлена упорна лінійка.

1.45.19. Магазини і бункери повинні видавати на механізм подавання верстата тільки по одній заготовці та повинні регулюватися на пропускання деталей різних перерізів.

1.45.20. Привід механізму подавання має бути зблокований з приводами супортів для забезпечення зупинки механізму подавання під час зупинки будь-якого з супортів.

1.45.21. У барабанних торцювальних верстатах барабан верстата має бути зверху, з боків і торців закритий огородженням для запобігання захвату рук верстатника притискними механізмами і подавальними упорами.

1.45.22. Подавання заготовок довжиною менше 0,5 м має бути механізованим. Під час розкроювання заготовок довжиною більше 0,5 м подавання необхідно здійснювати за допомогою спеціальних пристроїв.

1.45.23. Мінімальна довжина заготовки, що обробляється, має бути такою, щоб частина матеріалу, яка виступає від переднього торцевого огородження, була не менше 0,1 м.

 

1.46. Вимоги безпеки під час виробництва тари

 

1.46.1. Виготовлення заготовок і деталей для виробництва тари повинне проводитися з дотриманням вимог безпеки до деревообробного обладнання загального призначення, наведених у підпунктах 6.3.12 – 6.3.77 цих Правил.

1.46.2. Під час збирання ящиків на цвяхозабивальних верстатах конструкція стола верстата має запобігати випадковому опусканню й переміщенню траверси з бойками.

1.46.3. Під час виконання роботи упорний косинець і бокова планка цвяхозабивальних верстатів мають бути надійно закріпленими.

1.46.4. Приводи траверс і загинального стола повинні мати огородження.

1.46.5. На верстатах мають бути встановлені пристрої, які запобігають попаданню рук верстатника в робочу зону під час опускання пристроїв для забивання цвяхів.

1.46.6. Напрямні планки і шайби повинні встановлюватися відповідно до діаметра цвяха.

1.46.7. Цвяхи мають бути оброблені в галтовочному барабані. Використовувати некалібровані, з задирками під головкою і недорубами на вістрі цвяхи не дозволяється.

1.46.8. Для видалення деформованих цвяхів із верстата необхідно застосовувати спеціальні ручні інструменти.

1.46.9. Під час виконання роботи на дротозшивних верстатах барабан з дротом має бути обладнаний пристосуванням, яке запобігає випадковому розмотуванню дроту. Робоча головка і виправні ролики мають бути встановлені відповідно до діаметра дроту. Застосовувати некалібрований дріт не дозволяється.

1.46.10. Для запобігання травмування під час виконання роботи на тарнорозбиральному верстаті відокремлені від головок дощечки боків і дна ящика мають видалятися в протилежну від верстатника сторону (за верстат). Під час розбирання ящика головка має бути міцно закріплена на верстаті.

1.46.11. Усі рухомі частини верстатів для витягування цвяхів, крім кінців обценьків, мають бути огороджені.

 

 

1.47. Вимоги безпеки у столярному виробництві

 

1.47.1. Під час виробництва столярних виробів та дерев’яних панелей необхідно дотримуватися вимог безпеки до деревообробного обладнання загального призначення, наведених у підпунктах 6.3.12 – 6.3.106 цих Правил.

1.47.2. Операції висвердлювання сучків, чопів (пробок), вприскування клею в гнізда під чопи мають бути автоматизованими.

1.47.3. Складальні вайми і конвеєри мають бути заземлені, механізми складального обладнання повинні мати захисні або попереджувальні пристрої для запобігання затискання рук працівників між деталями і притискними пристосуваннями.

1.47.4. Під час роботи живильників автоматичних ліній необхідно слідкувати за правильним укладанням деталей і міцністю їх захвату. Поправляти перекоси деталей на ходу і розбирати заломи необхідно після повної зупинки обладнання.

1.47.5. Вимоги безпеки до приміщень, де проводяться оздоблювальні роботи, зберігання, транспортування, приготування робочих розчинів лакофарбових матеріалів, сушка покриттів, наведені в підпунктах 6.3.125 – 6.3.230 цих Правил.

1.47.6. Конвеєри для складання панелей повинні мати блокування пускового приводу з автоматичною світлозвуковою сигналізацією, яка вмикається за 10 с до пуску конвеєра.

1.47.7. Пуск конвеєра повинен проводитися з центрального пульта керування. Кожне робоче місце повинне мати аварійну кнопку “Стоп”.

1.47.8. Для піднімання і перевертання панелей необхідно використовувати вантажопідіймальні засоби, обладнані швидкодіючими захватами.

1.47.9. Оздоблювання панелей та інших будівельних вузлів повинне проводитися в спеціальних камерах, обладнаних вентиляцією.

 

1.48. Вимоги безпеки під час виробництва сірників

 

1.48.1. На випадок аварійної ситуації покрівлі будівель, які мають вибухопожежонебезпечну категорію технологічних процесів, мають бути виготовлені з конструкцій, що легко скидаються. Теплоізолювальні матеріали покрівель мають бути із вогнетривких матеріалів.

1.48.2. Електрообладнання, освітлювальне та вентиляційне устаткування цехів для виробництва сірників мають бути у вибухобезпечному виконанні згідно з вимогами ПВЕ.

1.48.3. Дільниці виробництва, на яких можливе загоряння одягу працівників, мають бути забезпечені кошмами (спеціальні покривала, просочені розчинами, які запобігають тлінню) розміром 1,5 х 2,2 м.

1.48.4. Для зберігання сировини, напівфабрикатів й готової продукції мають бути обладнані спеціальні приміщення для складів, обладнані вентиляцією.

1.48.5. Дільниці приготування суміші для головок сірників і фрикційної суміші мають бути розташовані в окремих приміщеннях.

1.48.6. Червоний фосфор повинен зберігатися в окремому сухому приміщенні. Парафін, технічні кислоти, клеєві композиції допускається зберігати в загальному складі на окремих стелажах у щільно закритій тарі. Для парафіну мають бути обладнані засіки або ящики з негорючих матеріалів.

1.48.7. Скляний бій (ламповий, пляшковий та ін.) повинен зберігатись в ящиках або насипом у засіках.

1.48.8. Скляні ємності з фосфорною кислотою необхідно транспортувати в плетених корзинах або дерев’яних ящиках з ручками.

1.48.9. Бертолетова сіль має зберігатись в окремих сховищах згідно з вимогами державного стандарту „Сіль бертолетова технічна” із змінами (ГОСТ 2713-74). Бочки і барабани з сіллю мають розміщуватись у горизонтальному положенні та видаватись із сховища тільки в герметично закритій тарі.

1.48.10. Після кожного приймання і видавання бертолетової солі необхідно проводити прибирання приміщення. Вологе прибирання стін, вікон і дверей необхідно проводити не рідше одного разу на тиждень. У разі розсипання солі необхідно негайно провести прибирання.

1.48.11. Бертолетову сіль, яка не відповідає вимогам, необхідно спалити у спеціально відведеному місці.

1.48.12. Під час виконання робіт з бертолетовою сіллю необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри.

1.48.13. Вимоги безпеки до розділення, обкорування, гідротермічного оброблення деревної сировини та виготовлення шпону наведені в підпунктах 6.5.1 – 6.5.75 цих Правил.

1.48.14. Рамки соломкорубальних і ділильних верстатів разом з ножем і різцями повинні бути огороджені. Огородження має бути зблоковане з пусковим пристроєм верстата.

1.48.15. Соломкорубальні і ділильні верстати повинні мати пристрої, які надійно утримують ножову рамку в верхньому положенні під час правки ножів і різачків.

1.48.16. Завантаження сірникової соломки в просочувальні апарати і вивантаження з них мають бути механізованими.

1.48.17. Хімічні речовини для приготування розчинів, які запобігають тлінню, необхідно зберігати в окремому приміщенні в кількості, що не перевищує двозмінної потреби.

1.48.18. Переливати фосфорну кислоту із бутлів в мірні ємності необхідно за допомогою сифона або ручного насоса.

1.48.19. Робочі місця, де можливе попадання на шкіру, одяг працівників і підлогу фосфорної кислоти і діамонію фосфату, мають бути забезпечені засобами їх швидкої нейтралізації.

1.48.20. Очищення і промивання просочувальних апаратів необхідно проводити після повної їх зупинки. Воду, яка утворюється після промивання, необхідно знешкоджувати перед зливанням у загальну каналізацію. Працівники мають бути забезпечені захисними костюмами.

1.48.21. Соломкосушильні апарати мають бути встановлені не ближче 1,5 м один від одного і обладнані світлозвуковою сигналізацією. У разі встановлення електродвигуна між апаратами прохід між двигуном і суміжним апаратом повинен бути не менше 1 м.

1.48.22. Люки сушильного апарата повинні бути зблоковані з пусковою і регулювальною апаратурою для запобігання пуску апарата у разі відкритих люків.

1.48.23. Перед відкриванням сушильного апарата необхідно відключити усі його системи. Температура повітря в апараті під час його відкривання не повинна перевищувати 400С.

1.48.24. Завантаження сірниковою соломкою полірувальних барабанів та їх розвантаження мають бути механізованими.

1.48.25. Пускові пристрої полірувальних барабанів і сортувальних верстатів мають бути зблоковані з пусковими пристроями відсмоктувачів місцевої вентиляції та пневмотранспортної установки для соломки.

1.48.26. Полірувальні барабани мають бути обладнані пристроями для знімання статичної електрики.

1.48.27. Відсмоктувальні установки для деревних відходів і пилу мають бути обладнані оптико-електронними модулями для захисту циклонів і сухих фільтрів від займання і вибухів.

1.48.28. Кожна машина для склеювання коробок незалежно від центрального пульта керування повинна мати окремий пусковий пристрій.

1.48.29. Формувальний болванчик разом із валом, зіштовхнувальними щічками і гладилками має бути огороджений. Огородження повинні мати блокування, яке запобігає доступу до огороджених частин коробкосклеювального верстата під час роботи.

1.48.30. Вузол з’єднання зовнішньої та внутрішньої коробок має бути огороджений і зблокований з пусковим пристроєм верстата.

1.48.31. Промивати і чистити кліше необхідно після повної зупинки друкарської машини не рідше ніж 2 рази за зміну. Використане ганчір’я необхідно зберігати в металевих ящиках з кришками.

1.48.32. Друкарська машина має бути обладнана місцевою витяжною вентиляцією.

1.48.33. Після закінчення зміни обладнання, інструменти тощо, які контактували з фарбою, мають бути промиті розчинником.

1.48.34. Для очищення клею, який налип на частини машини, необхідно використовувати гарячу воду.

1.48.35. Розташування приміщення хімічного цеху, де готуються запалювальна і фосфорна маси, відносно цеху, де встановлені сірникові автомати і коробконамазувальні машини, повинне забезпечувати найкоротший шлях транспортування. Ширина проходів має бути не менше 2 м.

1.48.36. Усі приміщення хімічного цеху мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

1.48.37. Відділення хімічного цеху мають бути відокремлені одне від одного негорючими перегородками з щільно припасованими дверима. Приміщення для розважування хімічних речовин, розмелювання компонентів запалювальної та фосфорної сумішей, крім виходів в інші приміщення, повинні мати виходи назовні.

1.48.38. Перед використанням компоненти сірникових мас мають проходити контроль якості.

1.48.39. Запалювальну і фосфорну суміш необхідно зберігати в місцях, які розташовані не ближче 4 м від кулькових млинів.

1.48.40. Для приготування і зберігання сірникових мас необхідно використовувати посуду ємністю не більше 50 кг. Ємності мають бути металевими з пристосуваннями для перенесення.

1.48.41. Для миття посуду та інвентарю в хімічному цеху має бути встановлена ванна з теплою водою. Ванну необхідно очищати від осаду не рідше ніж 1 – 2 рази на добу.

1.48.42. Обладнання, інструменти, посуд та інший інвентар, які використовуються для приготування запалювальної суміші, необхідно мити струменем води.

1.48.43. Кулькові млини мають бути огороджені та забезпечені механізмом нахилу барабана для зручності їх завантаження і розвантаження.

1.48.44. Зважування хімікатів необхідно проводити в спеціальних шафах, обладнаних витяжною вентиляцією.

1.48.45. Хімічний цех й окремі його приміщення мають бути забезпечені відповідними засобами пожежогасіння, а працівники – одягом, просоченим вогнезахисними речовинами. Працівники, одяг яких забруднений сірниковими масами і парафіном, до роботи в хімічному цеху та цеху, де розташовані сірникові автомати, не допускаються.

1.48.46. Відділення для приготування клейстеру повинне бути розміщене в окремому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.

1.48.47. Зважування компонентів і приготування клейових композицій мають проводитися в гумових рукавичках.

1.48.48. Луги і галун необхідно зберігати в металевих ємностях, а розливати за допомогою мірників з рукоятками.

1.48.49. Відділення для варіння клейстеру повинне мати приміщення з гарячою та холодною водою для очищення і промивання тари й посуду.

1.48.50. Для запобігання виникнення гідравлічного удару парові вентилі під час подавання пари у варильний бак необхідно відкривати повільно. Тиск повітря під час перекачування компонентів у варильний бак не повинен перевищувати 0,7 атм.

1.48.51. Трубопровід в клейстероварильному відділенні, яким підводиться пара для варіння клейстеру, повинен мати не менше двох перекривальних вентилів. Забороняється встановлювати вентилі на гнучких шлангах або рухомих частинах трубопроводів.

1.48.52. Завантаження скла в барабан для промивання і вивантаження з нього мають бути механізованими.

1.48.53. Пускові пристрої кулькових млинів для розмелювання скла мають бути зблокованими з пусковими пристроями відсмоктувачів місцевої вентиляції.

1.48.54. У відділеннях хімічного цеху необхідно регулярно проводити вологе прибирання.

1.48.55. Цех, де розташовані сірникові автомати, повинен мати розрахункову кількість евакуаційних виходів, але не менше двох, та бути обладнаний припливно-витяжною і аварійною вентиляцією.

1.48.56. Вентиляційні системи і системи пневмотранспорту мають бути обладнані автоматичними пристроями, які відключають їх у разі виникнення пожежі.

1.48.57. Прибирання в цеху повинне проводитися не рідше 2 разів за зміну. Відстійник для використаної води повинен регулярно очищатися.

1.48.58. Використані ганчірки і змащувальні матеріали необхідно зберігати в металевих закритих ящиках на відстані не ближче 4 м від сірникового автомата.

1.48.59. Окремі частини обладнання і механізмів, які згідно з технологічним процесом не мають контактувати із запалювальною масою і парафіном, а також підлогу і стіни у разі попадання на них парафіну і запалювальної суміші необхідно промивати водою.

1.48.60. Запас запалювальної маси, яка міститься в цеху та не залита в сірникові автомати, не повинен перевищувати 50 кг на один автомат і 100 кг у спеціально відведеному місці.

1.48.61. Кількість готових сірників біля кожного сірникового автомата не повинна перевищувати 5 касет.

1.48.62. Сірникові автомати мають бути обладнані світлозвуковою сигналізацією для попередження про їх вмикання.

1.48.63. Під час обслуговування сірникових автоматів для підіймання наверх мають використовуватися спеціальні металеві драбини.

1.48.64. Очищення запалювальної маси від соломки, що впала в мочальне корито, необхідно проводити сітчастими лопатками.

1.48.65. Усі роботи, які виконуються в цеху, мають проводитися в бавовняному одязі та головних уборах, просочених вогнетривкими речовинами.

1.48.66. Працівники хімічного цеху і цеху, де розташовані сірникові автомати, мають бути забезпечені запасними комплектами спецодягу.

1.48.67. Під час зупинки сірникового автомата на термін, що перевищує 2 доби, із нього необхідно видалити сірники і сірникову соломку, менше ніж 2 доби – звільнити одне нижнє полотно.

1.48.68. Під час короткочасних зупинок сірникового автомата мочальна плита повинна бути опущена в корито. У кінці зміни залишки запалювальної суміші мають бути видалені, а мочальний апарат вимитий водою.

1.48.69. Якщо уздовж коробконабивних верстатів проходить конвеєр, вони можуть бути розташовані за відношенням до конвеєра без розривів. Від магазина верстата до стелажів відстань має бути не менше 3 м. Прохід між стелажами має бути не менше 2 м.

1.48.70. Дверці магазина коробконабивного верстата повинні мати блокування з головним приводом верстата, яке забезпечує зарядку магазина сірниками тільки після повної зупинки верстата, а його пуск після закривання дверцят магазина.

1.48.71. Касети з сірниками необхідно зберігати на стелажах висотою не менше 0,6 м від підлоги з застосуванням металевих прокладок у разі укладання однієї касети на другу.

1.48.72. Одночасно переносити більше двох касет з сірниками не дозволяється.

1.48.73. Для видалення поламаних і впорядкування невірно укладених у касети сірників мають використовуватися пристосування, виготовлені з матеріалів, які запобігають накопичуванню статичної електрики.

1.48.74. Біля коробконабивних верстатів мають бути розміщені засоби пожежогасіння.

1.48.75. Відділення для сортування і укладання розсипних сірників у приміщенні збирального цеху повинне бути розташоване на вільній ділянці на відстані не менше 6 м від верстатів іншого відділення.

1.48.76. Верстат для укладання розсипних сірників необхідно очищати від забруднень не рідше одного разу за зміну.

1.48.77. Кількість розсипних сірників біля укладальних верстатів не повинна перевищувати 20 умовних ящиків.

1.48.78. Під час завантаження чергової порції фрикційної маси або закінчення роботи усі деталі коробконамазувальних машин, які контактують з фосфорною масою, мають бути очищені за допомогою води. Зіскрібати фосфорну масу забороняється.

1.48.79. Запас фрикційної маси в приміщенні збирального цеху не повинен перевищувати змінної потреби.

1.48.80. Цвяхи і металева стрічка для упаковування фанерних ящиків мають бути розміщені біля робочого місця пакувальника на спеціальних підставках.

1.48.81. У приміщенні пакувального цеху кількість упакованих ящиків не повинна перевищувати змінного виробітку.

1.48.82. Автоматична лінія виготовлення сірників має бути обладнана світлозвуковою сигналізацією та запобіжними пристосуваннями для запобігання небезпечному зіткненню працівників з рухомими елементами лінії.

1.48.83. Розбризкану запалювальну суміш необхідно змивати струменем води і витирати вологим ганчір’ям.

1.48.84. Заломи сірників і коробок необхідно видаляти після повної зупинки лінії. Під час роботи обладнання вибирати дефекти і неправильно орієнтовані коробки необхідно за допомогою спеціальних гаків, виготовлених з матеріалу, який запобігає іскроутворенню, на спеціальних ділянках лінії за межами зон, позначених покажчиками.

1.48.85. Відходи із зони обслуговування автоматичної лінії необхідно видаляти за мірою накопичування, але не рідше двох разів за зміну.

1.48.86. Ремонт агрегатів автоматичної лінії, а також видалення з них соломки, коробок і відходів необхідно виконувати після повної зупинки лінії.

1.48.87. Запалювальну масу, невикористану протягом зміни, необхідно після закінчення роботи здати в хімічний цех.

1.48.88. Кількість упакованих сірників біля пакувальних машин не повинна перевищувати 20 умовних ящиків.

1.48.89. Лінія для виготовлення господарських сірників має бути обладнана запобіжними та огороджувальними пристроями, які запобігають зіткненню працівників з рухомими елементами.

1.48.90. Набивні машини мають бути обладнані звуковою сигналізацією та мати протипожежний пристрій, який локалізує подальше загоряння сірників.

1.48.91. Запас касет із сірниками на стелажах не повинен перевищувати 3 касет. Стелажі мають бути розташовані на відстані не менше 3 м від набивної машини.

 

1.49. Вимоги безпеки під час виробництва лиж та хокейних ключок

 

1.49.1. Під час виконання технологічних операцій на дільницях механічного перероблення сировини на заготовки, оброблювання заготовок, шліфування, лакування, фарбування, сушіння та полірування лиж і ключок необхідно дотримуватись вимог безпеки, наведених у підпунктах 6.3.12 – 6.3.72, 6.3.85 – 6.3.89, 6.3.125 – 6.3.151, 6.3.218 – 6.3.237 цих Правил.

1.49.2. Поздовжнє пиляння клеєних блоків на пластини повинне здійснюватися на обладнанні, оснащеному звукопоглинальним кожухом, який закриває механізм різання і подавання, нижнім та верхнім відсмоктувачами пневмотранспортної системи, що забезпечує видалення тирси, пилу і токсичних речовин.

1.49.3. Довжина блоків, що розпилюються, повинна відповідати вимогам до сировини, які наведені в паспортних даних на обладнання.

1.49.4. Вайми, гідравлічні преси і лінії склеювання мають бути обладнані місцевими відсмоктувачами.

1.49.5. Під час фрезерування жолоба лиж необхідно користуватися спеціальним шаблоном з притискним центрувальним пристроєм. Пристрій для опори рук на шаблоні повинен запобігати їх дотиканню до різального інструмента.

1.49.6. Обладнання для дозування, змішування та заливання середнього клина лиж, який виготовляється з поліуретану, повинне бути обладнане місцевими відсмоктувачами.

1.49.7. Дільниці виготовлення друкарських форм (фотошаблонів), армування крюка хокейних ключок, фарбування та художнього оформлення виробів мають бути обладнані місцевими відсмоктувальними пристроями.

1.49.8. Шліфування, полірування виробів повинне виконуватись на обладнанні, оснащеному огородженнями, які одночасно є пиловловлювачами.

1.49.9. Просочування лиж смолою та їх сушіння має виконуватися в герметичних камерах, обладнаних витяжною вентиляцією.

 

1.50. Вимоги безпеки під час виробництва деревного борошна

 

1.50.1. Виробництво деревного борошна повинне бути організоване відповідно до вимог технологічного регламенту, експлуатаційної документації та цих Правил.

1.50.2. Приміщення цехів для виробництва деревного борошна мають бути обладнані автоматичними установками пожежогасіння відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98, ГОСТ 12.3.046-91.

1.50.3. Технологічні процеси отримання деревного борошна мають бути механізованими, транспортне і технологічне обладнання має бути у герметичному виконанні для запобігання попадання в робочу зону запиленого повітря.

1.50.4. Пускові пристрої технологічного обладнання мають бути зблоковані з пусковими пристроями пневмосистем та аспіраційних мереж.

1.50.5. Пневмосистеми та аспіраційні мережі мають бути обладнані противибуховими мембранами (клапанами), встановленими на колінах повітропроводів та кришках циклонів.

1.50.6. Механізми подавання матеріалу мають бути зблоковані з пусковими пристроями розмелювального обладнання.

1.50.7. Молоткові млини повинні мати справно діючі магнітні та інерційні сепаратори.

1.50.8. Для запобігання розповсюдження загоряння пневмотранспортні системи мають бути обладнані шлюзовими затворами.

1.50.9. Сушіння в роторних та барабанних сушарках повинне здійснюватися при температурі не вище 90°С і тиску пари не більше 0,6 МПа.

1.50.10. У разі порушення герметизації трубопроводів і запірної арматури для подавання пари працювати на сушарці забороняється.

1.50.11. Обладнання для виготовлення деревного борошна, трубопроводи і установки для транспортування мають бути заземлені.

1.50.12. Обладнання для виробництва деревного борошна повинне бути устатковане тільки клинопасовими передачами, застосування інших передач не допускається.

1.50.13. Температура нагрітих поверхонь обладнання і огороджень не повинна перевищувати 35°С. Поверхні, які нагріваються, мають бути термоізольованими.

1.50.14. Кнопки аварійної зупинки обладнання, вмикання робочого і аварійного освітлення, пожежної сигналізації, дистанційного вмикання насосів пожежного водопроводу мають бути у вибухобезпечному виконанні та розміщені перед входом у виробничі приміщення.

1.50.15. Перед проведенням профілактичних і ремонтних робіт необхідно провести очищення внутрішніх та зовнішніх поверхонь обладнання та вологе прибирання приміщення.

1.50.16. Деревне борошно повинне зберігатись у складських приміщеннях, упаковане в пилонепроникні мішки. Для укладання мішків повинні використовуватись механізми, які пристосовані для роботи у вибухонебезпечних приміщеннях.

1.50.17. Піддони для укладання мішків мають бути виготовлені із сухих дощок або іншого матеріалу, який запобігає іскроутворенню.

1.50.18. Працівники, зайняті виробництвом деревного борошна, мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів слуху і дихання.

 

1.51. Вимоги безпеки до допоміжних виробництв

 

1.51.1. Під час виконання робіт на складах лісоматеріалів (укладання, розбирання штабелів і пакетів кранами) необхідно дотримуватись вимог ДНАОП 0.00-1.03-02, ДНАОП 0.00-5.04-95, Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.03.96 № 45, зареєстрованої у Мін’юсті України 26.03.96 за № 143/1168 (ДНАОП 0.00-5.18-96), Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 № 107, зареєстрованої у Мін’юсті України 13.03.95 за № 60/596 (ДНАОП 0.00-5.06-94), Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 № 107, зареєстрованої у Мін’юсті України 13.03.95 за № 59/595 (ДНАОП 0.00-5.07-94), Правил пожежної безпеки, експлуатаційної документації та цих Правил.

1.51.2. Сортування лісоматеріалів повинне бути механізоване і здійснюватися за допомогою конвеєрів (лісотранспортерів) та інших засобів механізації.

1.51.3. Сортувальні лісотранспортери мають бути автоматизованими або обладнаними колодоскидачами. Допускається скидання лісоматеріалів допоміжними пристроями (аншпуги, кондаки). Скидати колоди методом “на себе” і перебувати в лісонакопичувачах та поміж ними під час скидання колод забороняється.

1.51.4. Керування двома або більшою кількістю послідовно зв’язаних конвеєрів повинне здійснюватися таким чином, щоб пуск наступного проводився перед пуском попереднього, а зупинка їх здійснювалася в зворотному порядку.

1.51.5. Сортувальний конвеєр повинен бути обладнаний дистанційним керуванням, яке дозволяє зупинити його з будь-якого місця за всією довжиною, а також кінцевим вимикачем (скидачем) у кінці конвеєра.

1.51.6. Під час ручного скидання лісоматеріалів для захисту працівників від вітру та атмосферних опадів за всією довжиною конвеєра повинен бути обладнаний навіс з суцільною стінкою.

1.51.7. Уздовж лісотранспортерів, розташованих на естакадах, з боку, протилежного скиданню сортиментів у лісонакопичувачі, мають бути влаштовані тротуари для проходу та роботи на них. Ширина тротуару під час скидання сортиментів вручну повинна бути не менше 1,5 м, а між механізмами – не менше 1,0 м. Для проходу до місць роботи над обладнанням, що працює, мають бути обладнані містки, трапи, драбини.

1.51.8. Під час ручного сортування не дозволяється скидати сортименти з двох транспортерів у один лісонакопичувач.

1.51.9. Територія складу перед укладанням круглих лісоматеріалів у штабелі має бути очищена від кори, деревини, сміття, вирівняна та ущільнена. Ґрунт повинен бути однорідним і не мати пливунів.

1.51.10. Типи і розміри штабелів круглих лісоматеріалів необхідно вибирати відповідно до технологічного процесу, обладнання, яке застосовується для формування та розбирання штабелів, умов зберігання та підготовки лісоматеріалів, методів та умов їх подавання у виробничі цехи.

1.51.11. Для кожного штабеля має бути обладнана підштабельна основа із колод-підкладок, а за необхідності під колодами-підкладками має бути обладнаний суцільний настил з низькосортних колод.

1.51.12. У місцях укладання й розбирання штабелів мають бути встановлені знаки небезпеки та попереджувальні написи.

1.51.13. Під час формування й розбирання штабелів і пакетів лісоматеріалів повинна застосовуватися надійна сигналізація. Сигналізація прапорцями допускається тільки при добрій видимості.

1.51.14. Під час вітру, швидкість якого перевищує 11 м/с, зливи та густого туману (видимість не перевищує 50 м) укладання і розбирання штабелів висотою більше 1,8 м забороняється.

1.51.15. Під час укладання й розбирання штабелів та пакетів перебувати під піднятим і рухомим вантажем не дозволяється.

1.51.16. Підніматися і спускатися із штабелів і пакетів необхідно по приставній драбині або похилій поверхні головки чи хвоста.

1.51.17. Крани, навантажувачі для укладання і розбирання щільних штабелів мають бути оснащені грейферними або щелепними захватами, лебідками із саморозчіплювальними стропами, колодозахватами та іншими пристроями, які створюють безпечні умови праці.

1.51.18. Висота штабеля круглих лісоматеріалів має бути не більше 1/4 його довжини, але не перевищувати полуторну довжину колод, укладених у даний штабель. Висота штабеля колод під час ручного штабелювання має бути не більше 1,8 м.

1.51.19. Крайні пачки хлистів у ряду мають бути ув’язані канатом або дротом. Висота штабеля під час укладання щелепним навантажувачем не повинна перевищувати 3 м, кабель-краном – 6 м, мостовим, баштовим і козловим кранами – 12 м. Формування і розбирання штабелів висотою більше 7 м мають виконуватися грейферами.

1.51.20. Шеститонні та інші великовантажні лебідки, які застосовують для штабелювання колод, мають бути встановлені на постійні місця. Для кожної лебідки необхідно відводити дільницю складу на 8-10 штабелів. Укладання колод необхідно починати з найбільш віддаленого від лебідки місця (штабеля), а розбирання – у зворотному порядку.

1.51.21. Лебідки мають встановлюватися на настил із колод і закріплюватися сталевими канатами або ланцюгами для запобігання їх зміщування. Не допускається кріплення лебідок і блоків за випадкові предмети і будівлі.

1.51.22. Для закріплювання блоків необхідно забивати в ґрунт палі, які відповідають за міцністю зусиллям, що виникають під час роботи. Палі мають бути обшиті листовою сталлю. Блоки слід кріпити до паль канатом з розрахунковим запасом міцності та огороджувати з боку внутрішнього кута, утвореного канатом, який огинає блок, та нахиленими в бік блоків запобіжними стовпами або канатними петлями.

1.51.23. Об’єм пачок колод, які переміщаються, має визначатися відповідно до вантажопідйомності лебідки та кута їх підіймання.

1.51.24. Під час прокладання канатів канатно-блокової системи лебідок через лісотранспортери має бути виключена можливість зачеплення їх рухомими колодами або деталями конвеєрів. Стан канатно-блочної системи лебідок має перевірятися перед початком кожної зміни.

1.51.25. Під час укладання штабелів круглих лісоматеріалів необхідно дотримуватися таких вимог:

інтервали між окремими групами штабелів мають відповідати протипожежним нормам проектування складів лісоматеріалів;
окремі колоди не мають виступати за межі штабеля більше на 0,5 м;
прокладки необхідно укладати симетрично поздовжній осі штабеля на відстані від торців колод не більше 1 м з кожного боку;
міжрядні прокладки за висотою штабеля необхідно укладати в одній вертикальній площині;
прокладки уздовж штабеля необхідно укладати в одну лінію, а їх кінці на стиках мають перекриватися на довжину не менше 1 м;
в один штабель необхідно укладати круглі лісоматеріали, які мають різницю в довжині не більше 1 м для хвойних порід і 0,5 м для листяних порід;
кінці рядового штабеля повинні мати ухил, для чого кожен новий ряд має бути коротшим від попереднього на діаметр колоди з кожного боку;
крайні колоди кожного ряду необхідно закладати в гнізда, вирубані на кінцях прокладок, глибиною не більше половини товщини прокладок;
у кінці щільних, щільно-рядових і пачкових штабелів мають бути пристрої, які забезпечують надійне утримування колод від обвалювання, а у разі відсутності спеціальних пристроїв кінці штабелів повинні мати кут, рівний кутові природного розкочування колод (не більше 350).

1.51.26. Під час формування штабелів щільного укладання лебідками мають виконуватися такі вимоги:

кінці парних прокладок, повернутих у бік розбирання штабеля, мають бути вирівняними за лінією, яка перпендикулярна до осі штабеля;
працівники, які перебувають на штабелі, під час роботи лебідки не повинні виходити на край штабеля і підходити до рухомого канату ближче ніж на 1 м;
у момент розстропування пачки лебідкою і витягування з-під неї строп працівники мають перебувати від неї на відстані довжини строп (не менше 15 м);
прокладки під час переміщення ними пачок мають бути скріплені між собою за довжиною штабеля металевими скобами без зайоржених кінців.

1.51.27. Під час укладання колод краном у щільні та пачкові штабелі в момент опускання пачки працівники мають перебувати на відстані не менше 10 м від місця укладання. До місця укладання пачки в штабель можна підходити тільки тоді, коли вона буде зупинена на висоті не більше 1 м. Направляти пачки, поправляти прокладки необхідно за допомогою багра довжиною не менше 1,5 м. Сигнал на витягування стропів з-під опущеної на штабель пачки повинен подаватися після того, як працівники відійдуть від неї не менше ніж на 10 м.

1.51.28. Застроповування пачок на штабелі пачкового укладання (з використанням прокладок, які розділяють пачки за вертикаллю) повинне проводитися гнучкими металевими прутами (“голками”), які просовують у зазори між прокладками. За відсутності прокладок за вертикаллю застроповування пачок повинне проводитися з краю кожного ряду за виступаючі кінці колод, стропи мають заводитися з обох кінців у глибину штабеля на відстань не менше 0,5 м.

1.51.29. Під час укладання і розбирання штабелів необхідно виконувати такі вимоги:

не скидати колоди на штабель з поперечного або поздовжнього конвеєрів до встановлення напрямних лат (спадів, ухилів);

кількість лат має бути не менше однієї на кожні 2 м довжини переміщуваних ними колод і у всіх випадках не менше двох;

не проводити одночасно роботи на суміжних штабелях;

не перебувати ближче 10 м від штабелів, що укладаються або розбираються;

не перебувати ближче 20 м від щільного штабеля в момент його обвалювання лебідкою;

не брати колоди із нижніх рядів під час розбирання штабелів до тих пір, поки не забрані верхні ряди; не робити вертикальні обруби штабеля; не відкочувати колоди, стоячи на шляху їх переміщення;

для виконання роботи на штабелях працівники мають бути забезпечені пристроями до взуття, які запобігають ковзанню по колодах, або спеціальним взуттям.

1.51.30. Під час розбирання пачкових штабелів лебідками не дозволяється висмикувати пачки із нижніх рядів, необхідно застосовувати ступінчасте розбирання за рядами з закріпленням пачки штабеля і нижніх рядів у головці.

1.51.31. Під час розбирання щільних штабелів лебідками необхідно застосовувати пристрої, які забезпечують безпечне проведення робіт (ланцюгові амортизатори, допоміжні стропи, захвати тощо). Під час виконання потрібних робіт на штабелі лебідка має бути виключена.

1.51.32. Під час розбирання щільних штабелів повинен витримуватися ухил не більший кута природного скочування колод. Розбирання штабелів, які покосилися, та інших небезпечних штабелів необхідно проводити тільки в світлий час доби за попередньо розробленим планом і під особистим наглядом керівника робіт.

1.51.33. Під час укладання штабелів трелювальним трактором їх висота не повинна перевищувати 2 м, а щелепним навантажувачем – 3 м. Штабелювання хлистів на складах повинне проводитися установками вантажопідйомністю не менше 20 т.

1.51.34. Фундаменти під штабелі пиломатеріалів мають бути міцними і відповідати масі штабеля. Штабелі не повинні мати нахилу, перекосу та не руйнуватися під дією власної ваги та вітру.

1.51.35. Пачки пиломатеріалів для запобігання падіння крайніх дощок повинні мати поперечні прокладки однакової товщини, розташовані за висотою не менше ніж через 0,3 – 0,4 м (у залежності від ширини дощок).

1.51.36. Пачки необхідно подавати до місця формування штабеля рівномірно з таким розрахунком, щоб не захаращувати проїзну частину складу. Для проїзду автотранспорту повинна залишатися вільна частина дороги шириною не менше 4 м.

1.51.37. Для запобігання зміщуванню або перевертанню штабеля пачки пиломатеріалів необхідно встановлювати на дві прокладки (колодки) з плоскими опорними поверхнями.

1.51.38. Пачки, які укладаються в штабель, повинні бути однакової висоти і ширини. Різниця в довжині пачок не повинна перевищувати 20 % їх середньої довжини.

1.51.39. Між окремими пачками в кожному горизонтальному ряду штабеля повинна бути відстань не менше 0,25 м.

1.51.40. Висота штабелів, які формуються автонавантажувачами, не повинна перевищувати 7 м, кранами – 12 м. Штабелі, які формуються вручну, не повинні перевищувати 4 м.

1.51.41. Під час формування штабелів дозволяється одночасне виконання роботи на штабелі не більше ніж двома працівниками. Вручну дозволяється укладати дошки масою не більше 15 кг.

1.51.42. Одночасна робота з формування або розбирання штабелів дозволяється на штабелях, які розміщуються на відстані один від одного не менше 30 м.

1.51.43. Формувати штабелі із щільних не обв’язаних пачок пиломатеріалів забороняється. Під час піднімання автонавантажувачем щільних пачок необхідно застосовувати пристрої (скоби, притискачі, тимчасові обв’язки) для запобігання падіння крайніх дощок.

1.51.44. Під час переміщення автонавантажувача (з вантажем та без нього) рама вантажопідйомника має бути встановлена в транспортне положення, у якому вила з вантажем підняті на висоту 0,2 – 0,3 м, а рама повністю нахилена назад.

1.51.45. Відстань від кранових шляхів до штабелів пиломатеріалів повинна бути не менше 2 м. Зона роботи кранів повинна бути позначена знаками безпеки згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76.

1.51.46. Перебувати на штабелях з пачками, обгорнутими захисним папером або плівкою, не дозволяється. Укладання і знімання обгорнутих пачок необхідно виконувати тільки з використанням портальних або вилочних захватів.

1.51.47. Для запобігання ковзанню стропальників, підсобних працівників у місцях роботи вантажопідіймальних механізмів майданчики, проходи мають бути очищені, а в зимову пору посипані піском або дрібним шлаком.

1.51.48. Для піднімання і спускання стропальників під час формування і розбирання штабелів необхідно використовувати спеціальні драбини.

1.51.49. Під час зберігання пиломатеріалів у закритих складах пачкові штабелі не повинні захаращувати проходів і прорізів воріт.

1.51.50. Основа підстопних місць для укладання фанери та струганого шпону повинна бути вивірена за горизонталлю та мати висоту від підлоги не менше 0,2 м.

1.51.51. Висота штабеля фанери або шпону під час механізованого укладання має бути не більше 5,2 м., під час ручного укладання  –  не більше 1,5 м.

1.51.52. Відстань від штабелів фанери та шпону до стін складу має бути не менше 0,8 м, між перекриттям і штабелем – 1 м, світильниками і штабелем – 0,5 м. Інтервали між штабелями поперечного ряду мають бути не менше 0,5 м, поздовжнього – 0,2 м.

1.51.53. Ширину основного проїзду необхідно визначати за формулою

В = R + l + a + m (при  b < 2с),

де R – найменший зовнішній радіус повороту навантажувача;

 l   – відстань від осі передніх коліс до передніх стінок вил;

 mзазор безпеки (для навантажувачів вантажопідйомністю 1 – 2 т він дорівнює 150 – 250 мм);

 a  – довжина вантажу;

 b  – ширина вантажу;

 c  – ширина навантажувача.

1.51.54. Ширина допоміжного проїзду повинна перевищувати габарити навантажувача з вантажем за шириною не менше ніж на 1 м при однобічному і не менше ніж на 1,4 м при двобічному русі.

1.51.55. Склади для зберігання фанери, шпону площею 1000 мІ і більше мають бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією і установками автоматичного пожежогасіння. На в’їзді в приміщення складу має бути вивішена транспортно-технологічна схема проведення робіт.

1.51.56. Склади готової продукції мають бути оснащені переносними електроосвітлювальними пристроями з напругою до 42 В для освітлення робочої зони.

1.51.57. Пачки в штабелях мають бути розділені прокладками (брусками квадратного перерізу розміром 100 х 100 мм), виготовленими з деревини хвойних порід без дефектів.

1.51.58. Пачки фанери і шпону однакового формату необхідно укладати в штабель по одній. Піднімати пачки на потрібну висоту дозволяється тільки біля штабеля. Допускається переміщення з піднятою пачкою на відстань, яка необхідна для укладання пачки на штабель, але не більшу 2 м.

1.51.59. Укладання і знімання пачок мають виконуватися двома працівниками: підсобний працівник та водій навантажувача. Перед підніманням і опусканням вантажу водій навантажувача має подавати звуковий попереджувальний сигнал.

1.51.60. Підлоги на складах для зберігання фанери, шпону та деревних плит повинні мати тверде покриття, яке витримує навантаження від засобів механізації з вантажем, бути розмічені фарбою з позначенням транспортних проїздів і меж штабелів.

1.51.61. Основа підстопних місць для укладання деревних плитних матеріалів повинна бути вивірена по горизонталі і мати висоту від підлоги не менше 0,1 м.

1.51.62. Висота укладання плит у стопи на складі готової продукції за допомогою навантажувача не повинна перевищувати 4,5 м. Стопи мають формуватися із щільних пачок висотою не більше 0,8 м через прокладки висотою не менше 0,08 м, укладені рівномірно за довжиною плит через кожні 0,6 м. Відстань першої прокладки від країв плит має бути не менше 0,05 м. На механізованих складах, які обслуговуються кранами, допускається укладання плит у стопи висотою більше 4,5 м.

 

 

 

Напдежда 2017-03-17 15:19:52
Можно ли огородить металлически листом территорию вокруг циклонов,где высыпается опилка ?

[Ответить] [Ответить с цитатой]
↑ 0 ↓

Страницы: [1]
Задать вопрос или оставить комментарий. Форум по охране труда
Ваше имя:

Ваша почта:

Необязательно (для уведомления)
Введите символы: *
captcha
Обновить
2010-2012 Все, что представлено на ohranatruda.in.ua, предназначено исключительно для ознакомительных целей. admin@ohranatruda.in.ua