Главная Охрана труда в Украине Охрана труда в РФ Охрана труда
Главная > Правила, НД > НПАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів > 6. АРМАТУРА, ПРИЛАДИ І ЖИВИЛЬНІ ПРИСТРОЇ >
НПАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів

Дані Правила встановлюють вимоги до проектування, будови, виготовлення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту і експлуатації парових котлів, автономних пароперегрівачів і економайзерів з робочим тиском більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і автономних економайзерів з температурою води вище 115°С.

 

   НПАОП 0.00-1.08-94 Правила устройства и безопасной эксплуатации паровых и водогрейных котлов

 

Скачать украинскую и русскую версию документа можно здесь

Содержание

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. ПРОЕКТУВАННЯ
3. КОНСТРУКЦІЯ
4. МАТЕРІАЛИ І НАПІВФАБРИКАТИ
5. ВИГОТОВЛЕННЯ, МОНТАЖ, НАЛАГОДЖЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЯ ТА РЕМОНТ
6. АРМАТУРА, ПРИЛАДИ І ЖИВИЛЬНІ ПРИСТРОЇ
7. ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ КОТЛІВ
8. ВОДНО-ХІМІЧНИЙ РЕЖИМ КОТЛІВ
9. ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ І РЕМОНТУ
10. РЕЄСТРАЦІЯ, ТЕХНІЧНЕ ОПОСВІДЧЕННЯ І ДОЗВІЛ НА ЕКСПЛУАТАЦІЮ
11. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО КОТЛІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИМИ ОРГАНІЧНИМИ ТЕПЛОНОСІЯМИ
12. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО СОДОРЕГЕНЕРАЦІЙНИХ КОТЛІВ
13. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ДАНИХ ПРАВИЛ
14. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Додаток 1 довідковий
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4 обов’язковий
Додаток 5
Додаток 6
Додаток 7 довідковий
Додаток 8
Додаток 9

6. АРМАТУРА, ПРИЛАДИ І ЖИВИЛЬНІ ПРИСТРОЇ

6.1. Загальні положення

 

6.1.1. Для управління роботою, забезпечення безпечних умов і розрахункових режимів експлуатації котли повинні бути оснащені:

а) пристроями, які запобігають підвищенню тиску (запобіжними пристроями);

б) покажчиками рівня води;

в) манометрами;

г) приладами для вимірювання температури середовища;

д) запірною і регулюючою арматурою;

е) приладами безпеки;

ж) живильними пристроями.

6.1.2. Крім вказаного в ст. 6.1.1 в проекті котла повинна бути передбачена така кількість арматури, засобів вимірювання, автоматики і захистів, яка необхідна для забезпечення регулювання режимів, контролю параметрів, відключення котла, надійної експлуатації, безпечного обслуговування, ремонту.

6.1.3. Оснащення контрольно-вимірювальними приладами котлів теплових електростанцій повинно відповідати вимогам галузевої НД, погодженої з Держнаглядохоронпраці України.

 

6.2. Запобіжні пристрої

 

6.2.1. Кожний елемент котла, внутрішній об’єм якого обмежений запірними органами, повинен бути захищений запобіжними пристроями, які автоматично запобігають підвищенню понад допустимий тиск шляхом випуску робочого середовища в атмосферу або утилізаційну систему.

6.2.2. На прямоточних парових котлах, у яких перша (по ходу води) частина поверхні нагріву відключається під час розпалювання або зупинки котла від решти поверхні нагріву запірними органами, необхідність встановлення, кількість і розміри запобіжних клапанів для першої частини визначаються підприємством – виготовлювачем котла.

6.2.3. Як запобіжні пристрої допускається використовувати:

а) важільно -вантажні запобіжні клапани прямої дії;

б) пружинні запобіжні клапани прямої дії;

в) імпульсні запобіжні пристрої (ІЗП), які складаються з імпульсного клапана (ІК) і головного запобіжного клапана (ГЗК).

Використання інших захисних пристроїв допускається після погодження з Держнаглядохоронпраці України.

6.2.4. На парових котлах тиском більше 4 МПа (40 кгс/см2) (за винятком пересувних котлів) повинні встановлюватись тільки імпульсні запобіжні клапани; на пересувних котлах повинні встановлюватись пружинні запобіжні клапани.

Діаметр проходу (умовний) важільно-вантажних і пружинних клапанів повинен бути не менше 20 мм.

Допускається зменшення умовного проходу клапанів до 15 мм для котлів паропродуктивністю до 0,2 т/год і тиском до 0,8 МПа (8 кгс/см2) при встановленні двох клапанів.

6.2.5. На кожному паровому і водогрійному котлі і пароперегрівачі, який відключається по робочому середовищі, повинно бути встановлено не менше двох запобіжних пристроїв.

Допускається не встановлювати запобіжні клапани і ІЗП на водогрійних котлах з камерним спалюванням палива, які обладнані автоматичними пристроями згідно зі ст. 6.7.4.

6.2.6. Умовний прохід трубок, що з’єднують імпульсний клапан з головним запобіжним клапаном ІЗП, повинен бути не менше 15 мм.

6.2.7. Сумарна пропускна спроможність запобіжних пристроїв, що встановлюються на паровому котлі, повинна бути не менше номінальної паропродуктивності котла.

Розрахунок пропускної спроможності запобіжних пристроїв парових і водогрійних котлів повинен проводитись згідно з ГОСТ 24570-81.

6.2.8. Пропускна спроможність запобіжних клапанів повинна бути підтверджена відповідними випробуваннями головного зразка клапана даної конструкції, які проведені заводом – виготовлювачем клапанів, і вказана в паспорті клапана.

6.2.9. Запобіжні пристрої повинні встановлюватись:

а) у парових котлах з природною циркуляцією без пароперегрівача – на верхньому барабані або сухопарнику;

б) у парових прямоточних котлах, а також у котлах з примусовою циркуляцією – на вихідних колекторах або вихідному паропроводі;

в) у водогрійних котлах – на вихідних колекторах або на барабані;

г) у проміжних пароперегрівачів допускається встановлення всіх запобіжних пристроїв пароперегрівача – на стороні входу пари;

д) у економайзерів, які відключаються по воді,– не менше ніж по одному запобіжному пристрою на вході і виході води.

6.2.10. При наявності у котла пароперегрівача, який не відключається, частина запобіжних клапанів з пропускною спроможністю не менше як 50 % сумарної пропускної спроможності всіх клапанів повинна бути встановлена на вихідному колекторі пароперегрівача.

6.2.11. В парових котлах з робочим тиском більше 4 МПа (40 кгс/см2) імпульсні запобіжні клапани (непрямої дії) повинні бути встановлені на вихідному колекторі пароперегрівача, який не відключається, або на паропроводі до головного запірного органу, при цьому у барабанних котлах для 50 % клапанів від сумарної пропускної спроможності відбір пари для імпульсів повинен проводитися від барабана котла.

При непарному числі однакових клапанів допускається відбір пари для імпульсів від барабана не менше ніж для 1/3 і не більше ніж 1/2 встановлених на котлі клапанів.

В блочних установках у випадку розміщення клапанів на паропроводі безпосередньо біля турбін допускається для імпульсів всіх клапанів використовувати перегріту пару, при цьому для 50 % клапанів повинен подаватись додатковий електричний імпульс від контактного манометра, підключеного до барабана котла.

При непарному числі однакових клапанів допускається подавати додатковий електричний імпульс від контактного манометра, підключеного до барабана котла, не менше ніж для 1/3 і не більше 1/2 клапанів.

6.2.12. В енергетичних блоках з проміжним перегрівом пари після циліндра високого тиску турбіни (ЦВТ) повинні встановлюватись запобіжні клапани з пропускною спроможністю не менше максимальної кількості пари, яка надходить в проміжний пароперегрівач. При наявності за ЦВТ арматури відключення повинні бути встановлені додаткові запобіжні клапани. Ці клапани повинні розраховуватись з врахуванням як сумарної пропускної спроможності трубопроводів, що зв’язують систему проміжного пароперегрівача з джерелами більш високого тиску, які не захищені своїми запобіжними клапанами на вході в систему проміжного перегріву, так і можливих перетоків пари, які можуть виникнути при пошкодженні труб високого тиску парових і газопарових теплообмінних апаратів регулювання температури пари.

6.2.13. Для економайзерів, які відключаються, місця встановлення запобіжних клапанів, методика їх регулювання і зазначення тиску відкриття повинні бути вказані підприємством-виготовлювачем у паспорті економайзера.

6.2.14. Методика і періодичність регулювання запобіжних клапанів на котлах, пароперегрівачах, економайзерах, тиск початку їх відкриття повинні бути вказані підприємством-виготовлювачем в Інструкції з монтажу і експлуатації котла.

За розрахунковий тиск для визначення початку відкриття запобіжних клапанів, встановлених на паропроводах холодного промперегріву, належить приймати найменший розрахунковий тиск для низькотемпературних елементів системи промперегріву.

6.2.15. Запобіжні клапани повинні захищати котли, пароперегрівачі і економайзери від перевищення в них тиску більш як на 10 % розрахункового (дозволеного).

Перевищення тиску при повному відкритті запобіжних клапанів більш як на 10% розрахункового може бути допущено лише в тому випадку, якщо це передбачено розрахунком на міцність котла, пароперегрівача і економайзера.

6.2.16. Відбір середовища від патрубка або трубопроводу, які з’єднують запобіжний пристрій з елементом, що захищається, не допускається,

6.2.17. Запобіжні пристрої повинні встановлюватись на патрубках або трубопроводах, які безпосередньо приєднані до об’єкта, що захищається. Опір трубопроводу на ділянці від місця приєднання до місця встановлення запобіжного клапана прямої дії не повинен перевищувати 3 % значення тиску початку відкриття клапана; для ІЗП ця величина встановлюється НД, погодженою з Держнаглядохоронпраці України.

6.2.18. Встановлення запірних органів на підведенні пари до клапанів і на трубопроводах між імпульсним і головним клапанами імпульсних запобіжних пристроїв забороняється.

6.2.19. Конструкція вантажного або пружинного клапана повинна передбачати пристрій для перевірки справності дії клапана під час роботи котла шляхом його примусового відкриття. ІЗП повинні бути обладнані пристроєм, який дозволяє проводити примусове відкриття клапана дистанційно із щита управління.

6.2.20. Конструкція пружинних клапанів повинна виключати можливість затяжки пружини понад встановлену величину. Пружини клапанів повинні бути захищені від прямої дії струменю пари, яка виходить.

6.2.21. Запобіжні клапани повинні мати відвідні трубопроводи, які захищають персонал від опіків при спрацюванні клапанів. Ці трубопроводи повинні бути захищені від замерзання і обладнані дренажами для зливу конденсату, який в них збирається. Встановлення запірних пристроїв на дренажах не допускається.

6.2.22. Водовідвідна труба від запобіжних клапанів водогрійного котла, економайзера повинна бути приєднана до лінії вільного зливу води, причому як на ній, так і на зливній лінії не повинно бути ніяких запірних органів; системи водовідвідних труб і ліній вільного зливу повинні бути влаштовані так, щоб виключалась можливість опіку людей.

6.2.23. Запобіжний клапан повинен поставлятись замовнику з паспортом, в якому вказується характеристика його пропускної спроможності.

 

6.3. Покажчики рівня води

 

6.3.1*. На кожному паровому котлі, за винятком прямоточних, повинно бути встановлено не менше двох покажчиків рівня води прямої дії. Допускається додатково, як дублюючі, встановлювати покажчики рівня води непрямої дії. Кількість і місця встановлення покажчиків рівня води на котлах, в тому числі із ступеневим випаровуванням в барабанах або з виносним сепаратором, визначаються організацією, яка проектує котел.

У котлів паропродуктивністю 0,7 т/год, а також паровозного типу, локомобільних, жаротрубних допускається заміна одного із покажчиків рівня води двома пробними кранами або вентилями, що допускають можливість їх прочистки у прямому напрямку. Місце встановлення кранів або вентилів повинно бути на нижньому та верхньому граничних рівнях води у котлі. Внутрішній діаметр крана або вентиля повинен бути не менше 8 мм.

6.3.2. Кожний покажчик рівня води повинен мати самостійне підключення до барабана котла. Допускається встановлення двох покажчиків рівня води на з’єднувальній трубі (колонці) діаметром не менше 70 мм.

При з’єднанні покажчиків рівня води з котлом за допомогою труб довжиною до 500 мм внутрішній діаметр їх повинен бути не менше 25 мм, а при довжині більше 500 мм – не менше 50 мм. Встановлення на них проміжних фланців і запірних органів, за винятком сигналізаторів граничних рівнів, не допускається.

6.3.3. Підключення до покажчика рівня прямої дії і до його з’єднувальних труб або штуцерів інших приладів не допускається, за винятком датчика сигналізатора граничних рівнів води, якщо при цьому не порушується робота покажчика рівня.

6.3.4. Конфігурація труб, які з’єднують покажчики рівня з котлом, повинна виключати утворення в них повітряних мішків і забезпечувати можливість очищення труб. З’єднувальні труби повинні бути захищені від теплового обігріву продуктами згоряння палива і від замерзання.

6.3.5. В покажчиках рівня прямої дії парових котлів повинні використовуватись тільки плоскі прозорі пластини. При цьому для котлів з робочим тиском до 4 МПа (40 кгс/см2) допускається використання як рифлених пластин, так і пластин, що мають гладку поверхню з обох сторін. Для котлів з робочим тиском більше 4 МПа (40 кгс/см2) повинні використовуватись гладкі пластини із слюдяною прокладкою, яка захищає пластину від безпосередньої дії води і пари, або набір слюдяних пластин. Використання оглядових пластин без захисту їх слюдою допускається у тому випадку, якщо їх матеріал є стійким проти корозійної дії на нього води і пари при відповідних температурі і тиску.

При відкритому встановленні котлів-утилізаторів і енерготехнологічних котлів в покажчиках рівня води прямої дії повинні використовуватись слюдяні пластини або скляні, що захищені з обох сторін слюдяними пластинами. Використання скляних пластин допустиме тільки у випадку розміщення покажчиків рівня в шафах, які огріваються.

6.3.6. Покажчики рівня води прямої дії повинні встановлюватись вертикально або з нахилом вперед під кутом не більше 30° і повинні бути розміщені і освітлені так, щоб рівень води було добре видно з робочого місця машиніста (оператора).

6.3.7. На котлах з тиском понад 4 МПа (40 кгс/см2) покажчики рівня прямої дії повинні бути обладнані кожухами для захисту персоналу під час руйнування прозорих пластин.

6.3.8. Ширина оглядової щілини покажчика рівня води повинна бути не менше як:

а) 8 мм – при використанні скляних прозорих пластин;

б) 5 мм – при використанні слюдяних пластин.

6.3.9. Покажчики рівня води повинні бути обладнані запірною арматурою (кранами або вентилями) для відключення їх від котла і продувки.

На запірній арматурі повинні бути чітко вказані (вилиті, вибиті або нанесені фарбою) напрями відкриття і закриття, а на крані – також положення його прохідного отвору. Внутрішній діаметр проходу запірної арматури повинен бути не менше як 8 мм.

Для спуску води при продувці водовказівних приладів повинні бути передбачені лійки з захисним пристроєм і відвідною трубкою для вільного зливу.

6.3.10. При тиску в барабані більше 4,5 МПа (45 кгс/см2) покажчики рівня води повинні бути обладнані двома послідовно розміщеними запірними органами для відключення їх від котла.

Використання крана з конічною пробкою як запірного органу допускається у котлів з робочим тиском до 1,3 МПа (13 кгс/см2).

6.3.11. У водогрійних котлах повинен бути передбачений пробний кран, який встановлюється у верхній частині барабана котла, а при відсутності барабана – на виході води із котлів у магістральний трубопровід до запірного пристрою.

6.3.12. Висота прозорого елемента покажчика рівня води повинна перевищувати допустимі границі рівня води не менше як на 25 мм кожного граничного рівня.

На кожному покажчику рівня води прямої і непрямої дії повинні бути вказані допустимі верхній і нижній рівні.

6.3.13. При встановленні покажчиків рівня води, які складаються з декількох окремих водовказівних пластин, останні повинні бути розміщені так, щоб вони безперервно показували рівень води в котлі.

6.3.14. Якщо відстань від площадки, з якої проводиться спостереження за рівнем води в паровому котлі, до покажчиків рівня води прямої дії більше 6 м, а також у випадках поганої видимості приладів, повинні встановлюватись два знижені дистанційні покажчики рівня. У цьому випадку на барабанах котла допускається встановлення одного водовказівного приладу прямої дії.

Знижені дистанційні покажчики рівня повинні приєднуватись до барабана котла окремими штуцерами, незалежно від інших покажчиків рівня води, і мати заспокійливі пристрої.

Для котлів-утилізаторів і енерготехнологічних котлів дистанційні покажчики рівня повинні встановлюватись на пульті управління котлом.

 

6.4. Манометри

 

6.4.1. На кожному паровому котлі повинен бути встановлений манометр, який показує тиск пари.

На парових котлах паропродуктивністю більше 10 т/год і водогрійних котлах теплопродуктивністю 21 ГДж/год (5 Гкал/год) обов’язкове встановлення реєструючого манометра.

Манометр повинен бути встановлений на барабані котла, а при наявності у котла пароперегрівача – і за пароперегрівачем, до головної засувки.

На прямоточних котлах манометр повинен бути встановлений за пароперегрівачем, перед запірним органом.

Встановлення манометра на пароперегрівачах паровозних, локомобільних, жаротрубних котлів і котлів вертикального типу не обов’язкове.

6.4.2. На кожному паровому котлі повинен бути встановлений манометр на живильній лінії перед органом, який регулює живлення котла водою.

Якщо в котельній буде встановлено декілька котлів паропродуктивністю менше 2,5 т/год кожний, допускається встановлення одного манометра на загальній живильній лінії.

6.4.3. При використанні водопровідної мережі замість другого живильного насоса безпосередньо поблизу котла на цій водопровідній мережі повинен бути встановлений манометр.

6.4.4. На економайзері, який відключається по воді, манометри повинні бути встановлені на вході води до запірного органу і запобіжного клапана і на виході води – до запірного органу і запобіжного клапана.

При наявності манометрів на загальних живильних лініях до економайзерів встановлення їх на вході води в кожний економайзер не обов’язкове.

6.4.5. На водогрійних котлах манометри встановлюються: на вході води в котел і на виході нагрітої води із котла до запірного органу, на всмоктувальній і нагнітальній лініях циркуляційних насосів з розміщенням на одному рівні по висоті, а також на лінії живлення котла або підживлення тепломережі.

6.4.6. Клас точності манометрів повинен бути не нижче:

а) 2,5 – при робочому тиску до 2,5 МПа (25 кгс/см2) включно;

б) 1,5 – при робочому тиску більше 2,5 до 14 МПа (більше 25 до 140 кгс/см2) включно;

в) 1,0 – при робочому тиску більше 14 МПа (140 кгс/см2).

6.4.7. Шкала манометра вибирається, виходячи з умов, що при робочому тиску стрілка манометра повинна знаходитись в середній третині шкали.

6.4.8. На шкалі манометра повинна бути нанесена червона риска на рівні тиску, який відповідає робочому тиску для даного елемента з врахуванням додаткового тиску від ваги стовпчика рідини.

Замість червоної риски допускається прикріпляти до корпусу манометра металеву пластинку, пофарбовану в червоний колір, яка щільно прилягає до скла манометра.

6.4.9. Манометр повинен бути встановлений так, щоб його показання були чітко видні обслуговуючому персоналу, при цьому шкала його повинна бути розміщена вертикально або з нахилом вперед до 30° для покращення видимості показань.

Номінальний діаметр манометрів, які встановлюються на висоті до 2 м від рівня площадки спостереження за манометром, повинен бути не менше як 100 мм, на висоті від 2 до 5 м – не менше 160 мм, на висоті більше 5 м – не менше як 250 мм. При встановленні манометра на висоті більше 5 м повинен бути встановлений, як дублюючий, знижений манометр.

6.4.10. Перед кожним манометром повинен бути встановлений триходовий кран або аналогічний пристрій для продувки, перевірки і відключення манометра; перед манометром, який призначається для вимірювання тиску пари, крім цього, повинна бути сифонна трубка з умовним діаметром не менше 10 мм.

На котлах з тиском 4 МПа (40 кгс/см2) і вище замість триходового крана повинні встановлюватись вентилі, які дозволяють відключати манометр від котла, з’єднувати його з атмосферою і проводити продувку сифонної трубки.

6.4.11. Манометри не допускаються до використання в таких випадках:

а) якщо на манометрі відсутня пломба або тавро з позначкою про проведення перевірки;

б) якщо скінчився термін перевірки манометра;

в) якщо стрілка манометра після його відключення не повертається до нульової позначки шкали на величину, що перевищує половину допустимої похибки для даного манометра;

г) якщо розбите скло або є інші пошкодження манометра, які можуть відобразитись на правильності його показів.

6.5. Прилади для вимірювання температури

 

6.5.1. У котлах, які мають пароперегрівач, на кожному паропроводі до головної засувки повинен бути встановлений прилад для вимірювання температури перегрітої пари. У котлів з проміжним перегрівом пари прилади для вимірювання температури повинні встановлюватись на вході і виході пари.

6.5.2. У котлах з природною циркуляцією з перегрівом пари паропродуктивністю більше 20 т/год, прямоточних котлах паропродуктивністю більше 1 т/год, крім вказівних приладів, повинні встановлюватись прилади з безперервною реєстрацією температури перегрітої пари.

6.5.3. На пароперегрівачах з кількома паралельними секціями крім приладів для вимірювання температури пари, які встановлюються на загальних паропроводах перегрітої пари, повинні бути встановлені прилади для періодичного вимірювання температури пари на виході із кожної секції, а для котлів з температурою пари більше 500 °С – на вихідній частині змійовиків пароперегрівача, по одній термопарі (датчику) на кожний метр ширини газоходу.

Для котлів паропродуктивністю більше 400 т/год прилади для вимірювання температури пари на вихідній частині змійовиків пароперегрівачів повинні бути безперервної дії з реєструючими пристроями.

6.5.4. При наявності на котлі пароохолоджувача для регулювання температури перегрітої пари до пароохолоджувача і після нього повинні бути встановлені прилади для вимірювання температури пари.

6.5.5. На вході води в економайзер і на виході з нього, а також на живильних трубопроводах парових котлів без економайзерів повинні бути встановлені прилади для вимірювання температури живильної води.

6.5.6. Для водогрійних котлів прилади для вимірювання температури води повинні бути встановлені на вході і на виході води.

Допустима температура гарячої води повинна бути позначена на шкалі термометра червоною рискою.

Для котлів теплопродуктивністю більше 4,19 ГДж/год (1 Гкал/год) прилад для вимірювання температури води на виході із котла повинен бути реєструючим.

6.5.7. При роботі котлів на рідкому паливі безпосередньо поблизу котла на паливопроводі повинен бути встановлений термометр для вимірювання температури палива перед форсунками.

Допускається дистанційний контроль цієї температури з встановленням вторинного приладу на щиті управління котлом.

6.5.8. Для контролю за температурою металу і попередження підвищення її понад допустимі значення при розпалюваннях, зупинках і маневрових режимах котла повинні бути передбачені прилади для вимірювання температури стінки його елементів: барабанів, трубних решіток та ін. Необхідність встановлення приладів, їх кількість і розміщення повинні визначатись організацією, яка проектує котел.

 

6.6. Запірна і регулююча арматура

 

6.6.1. Арматура, яка встановлюється на котлі або його трубопроводах, повинна мати чітке маркування на корпусі, в якому має бути вказано:

а) назву або товарний знак підприємства-виготовлювача;

б) умовний прохід:

в) умовний тиск і температуру середовища;

г) напрям потоку середовища.

При виготовленні арматури згідно зі спеціальними ТУ замість умовного тиску допускається вказувати робочий тиск.

6.6.2. Відповідність арматури з умовним проходом 50 мм і більше вимогам стандартів і (або) технічним умовам повинна бути підтверджена паспортом (сертифікатом) заводу-виготовлювача, в якому повинні бути вказані дані хімічного складу, механічних властивостей металу, режимів термічної обробки і неруйнівного контролю, якщо їх проведення передбачене ТУ. Дані повинні відноситись до основних деталей арматури: корпусу, кришки, шпінделя, затвора і кріплення.

6.6.3. На маховиках арматури повинен бути позначений напрям обертання при відкриванні і закриванні арматури.

6.6.4. Тип арматури, її кількість і місце встановлення повинні вибиратись організацією, яка проектує котел, виходячи з забезпечення надійності, передбаченої проектом відключень котла і його елементів.

Обов’язкове встановлення запірного (головного) органу на виході із котла до його з’єднання із збірним паропроводом котельні. На енергоблоках на виході із котла запірні органи допускається не встановлювати, якщо необхідність в них не обумовлена схемою розпалювання і зупинки.

6.6.5. Для енергоблоків запірний орган перед котлом може не встановлюватись при наявності запірного органу після підігрівача високого тиску і його байпасу.

6.6.6. На вході живильної води в котел повинні бути встановлені зворотний клапан, який запобігає виходу води із котла, і запірний орган. Якщо котел має економайзер, який не відключається по воді, то зворотний клапан і запірний орган встановлюються до економайзера. У економайзера, який відключається по воді, зворотний клапан і запірний орган належить встановлювати також і після економайзера.

6.6.7. У водогрійних котлах належить встановлювати по запірному органу на вході в котел і на виході води із котла.

6.6.8. У котлах з тиском більше 0,8 МПа (8 кгс/см2) на кожному продувному, дренажному трубопроводі, а також на трубопроводі відбору проб води (пари) повинно бути встановлено не менше двох запірних органів або один запірний і один регулюючий. У котлів з тиском більше 10 МПа (100 кгс/см2) на цих трубопроводах, крім цього, допускається встановлення дросельних шайб. Для продувки камер пароперегрівачів допускається встановлення одного запірного органу. Умовний прохід продувних трубопроводів і встановленої на них арматури повинен бути не менше як 20 мм для котлів з тиском до 14 МПа (140 кгс/см2) і не менше як 10 мм для котлів з тиском 14 МПа (140 кгс/см2) і більше.

6.6.9. При відведенні середовища від котла в збірний бак (сепаратор, розширювач та ін.) з тиском меншим, ніж в котлі, збірний бак повинен бути захищений від перевищення тиску більше розрахункового.

Вибір способу захисту, а також кількість і місце встановлення арматури, контрольно-вимірювальних приладів, запобіжних пристроїв визначається проектною організацією.

6.6.10. На всіх трубопроводах котлів, пароперегрівачів і економайзерів приєднання арматури повинно виконуватись зварюванням встик або за допомогою фланців. В котлах паропродуктивністю 2,5 т/год і менше допускається приєднання арматури на різьбі при умовному проході не більше 25 мм і робочому тиску насиченої пари не більше 0,8 МПа (8 кгс/см2).

6.6.11. Арматура повинна розміщуватись якнайближче до котла з врахуванням найбільш зручного управління нею.

Головні парозапірні органи парових котлів продуктивністю більше 4 т/год повинні бути обладнані дистанційним приводом з виводом управління на робоче місце машиніста котла (робочим місцем машиніста котла при наявності щита управління є щитове приміщення, а при його відсутності – зона безпосереднього обслуговування котла).

6.6.12. На живильних лініях кожного котла повинна бути встановлена регулююча арматура.

При автоматичному регулюванні живлення котла повинен бути передбачений дистанційний привод для управління регулюючою живильною арматурою з робочого місця машиніста котла.

6.6.13. У парових котлах паропродуктивністю 2,5 т/год і менше при автоматичному позиційному регулюванні рівня води включенням і виключенням насоса допускається не встановлювати регулюючу арматуру на живильних лініях.

6.6.14. При встановленні декількох живильних насосів, які мають загальні всмоктувальні і нагнітальні трубопроводи, біля кожного насоса на стороні всмоктування і на стороні нагнітання повинні бути встановлені запірні органи. На стороні нагнітання кожного відцентрового насоса до запірного органу повинен бути встановлений зворотний клапан.

 

6.7. Прилади безпеки

 

6.7.1. На кожному котлі повинні бути передбачені прилади безпеки, які забезпечують своєчасне і надійне автоматичне відключення котла або його елементів при недопустимих відхиленнях від заданих режимів експлуатації.

6.7.2. Парові котли з камерним спалюванням палива повинні бути обладнані автоматичними пристроями, які припиняють подачу палива до пальників при зниженні рівня, а для прямоточних котлів – витрати води через котел нижче допустимого.

В котлах з шаровим спалюванням палива автоматичні пристрої повинні відключати у вищенаведених випадках тягодуттьові пристрої і паливоподаючі механізми топки.

6.7.3. Водогрійні котли з багатократною циркуляцією і камерним спалюванням палива повинні бути обладнані приладами, які автоматично припиняють подачу палива до пальників, а з шаровим спалюванням палива – приладами, які відключають тягодуттьові пристрої при зниженні тиску води в системі до значення, при якому створюється небезпека гідравлічних ударів, і при підвищенні температури води понад встановлену границю.

6.7.4. Водогрійні котли з камерним спалюванням палива повинні бути обладнані автоматичними приладами, які припиняють подачу палива в топку котла, а при шаровому спалюванні палива – відключають тягодуттьові пристрої і паливоподаючі механізми топки у випадках:

а) підвищення тиску води у вихідному колекторі котла більше як на 5 % розрахункового або дозволеного тиску;

б) пониження тиску води у вихідному колекторі котла до значення, яке відповідає тиску насичення при максимальній температурі води на виході із котла;

в) підвищення температури води на виході із котла до значення, вказаного заводом-виготовлювачем в Інструкції з монтажу і експлуатації. При відсутності таких вказівок ця температура приймається на 20 °С нижче температури насичення при робочому тиску у вихідному колекторі;

г) зменшення витрати води через котел до мінімально допустимих значень, які визначаються заводом – виготовлювачем котла, а у випадку їх відсутності – за формулою:

де Gmin – мінімально допустима витрата води через котел, кг/год; Qmax – максимальна теплопродуктивність котла, МВт (ккал/год); ts – температура кипіння води при робочому тиску, значення якого приймається на виході із котла, °С; t1 – температура води на вході в котел, °С; с – питома тепломісткість, кДж/кг·°С (ккал/кг·°С).

6.7.5. На котлах повинні бути встановлені автоматично діючі звукові сигналізатори верхнього і нижнього граничних положень рівнів води.

Аналогічна сигналізація повинна виконуватись на всі параметри, з яких спрацьовує на зупинку котла автоматика безпеки (прилади безпеки).

6.7.6. Парові і водогрійні котли при камерному спалюванні палива повинні бути обладнані автоматичними пристроями для припинення подачі палива в топку в таких випадках:

а) погасання факела в топці;

б) відключення всіх димососів;

в) відключення всіх дуттьових вентиляторів.

6.7.7. На котлах з пальниками, обладнаними індивідуальними вентиляторами, повинен бути захист, який припиняє подачу палива до пальника при зупинці вентилятора.

6.7.8. Необхідність оснащення котлів додатковими приладами безпеки визначається розроблювачем проекту котла.

6.7.9. Котел-бойлер, який працює на рідкому або газоподібному паливі, повинен бути обладнаний пристроями, які автоматично припиняють подачу палива в топку при припиненні циркуляції води в бойлері.

6.7.10. Прилади безпеки повинні бути захищені від дії (відключення, зміни регулювання та ін.) на них осіб, які не пов’язані з їх обслуговуванням і ремонтом, і мати пристосування для перевірки справності їх дії.

6.7.11. Парові котли незалежно від типу і паропродуктивності повинні бути обладнані автоматичними регуляторами живлення; ця вимога не поширюється на котли-бойлери, у яких відбір пари на сторону, поза бойлером, не перевищує 2 т/год.

6.7.12. Парові котли з температурою пари на виході із основного або проміжного пароперегрівача більше 400 °С повинні бути обладнані автоматичними пристроями регулювання температури пари.

 

6.8. Живильні пристрої

 

6.8.1. Живлення котлів може бути груповим і спільним для підключених котлів живильним трубопроводом або індивідуальним – тільки для одного котла.

Включення котлів в одну групу за живленням допускається за умови, що різниця робочих тисків в різних котлах не перевищує 15%.

Живильні насоси, які приєднуються до загальної магістралі, повинні мати характеристики, що допускають їх паралельну роботу.

6.8.2. Для живлення котлів водою допускається використання:

а) відцентрових і поршневих насосів з електричним приводом;

б) відцентрових і поршневих насосів з паровим приводом;

в) парових інжекторів;

г) насосів з ручним приводом;

д) водопровідної мережі.

Використання водопроводу допускається тільки як резервне джерело живлення котлів за умови, що мінімальний тиск води у водопроводі перед регулюючим органом живлення котла перевищує розрахунковий або дозволений тиск в котлі не менше як на 0,15 МПа (1,5 кгс/см2).

Пароструйний інжектор прирівнюється до насоса з паровим приводом.

6.8.3. На корпусі кожного живильного насоса або інжектора повинна бути прикріплена табличка, на якій вказуються такі дані:

а) назва підприємства-виготовлювача або його товарний знак;

б) заводський номер;

в) номінальна подача при номінальній температурі води;

г) число обертів за хвилину для відцентрових насосів або число ходів за хвилину для поршневих насосів;

д) номінальна температура води перед насосом;

е) максимальний напір при номінальній подачі.

Після кожного капітального ремонту насоса повинно бути проведено його випробування для визначення подачі і напору. Результати випробувань повинні бути оформлені актом.

6.8.4. Напір, що створюється насосом, повинен забезпечувати живлення котла водою при робочому тиску за котлом з врахуванням гідростатичної висоти і втрат тиску в тракті котла, регулюючому пристрої і в тракті живильної води.

Характеристика насоса повинна також забезпечувати відсутність переривів у живленні котла при спрацьовуванні запобіжних клапанів з врахуванням найбільшого підвищення тиску при їх повному відкритті.

При груповому живленні котлів напір насоса повинен вибиратись з врахуванням вищевказаних вимог, а також виходячи з умов забезпечення живлення котла з найбільшим робочим тиском або із найбільшою втратою напору в живильному трубопроводі.

6.8.5. Подача живильних пристроїв повинна визначатись за номінальною паропродуктивністю котла з врахуванням витрат води на безперервну і періодичну продувку, на пароохолодження, на редукційно-охолоджуючі та охолоджуючі пристрої і на можливі втрати води або пари.

6.8.6. Тип, характеристика, кількість і схема включення живильних пристроїв повинні вибиратись спеціалізованою організацією з проектування котельних з метою забезпечення надійної і безпечної експлуатації котла на всіх режимах, включаючи аварійні зупинки.

6.8.7. На живильному трубопроводі між запірним органом і поршневим насосом, який не має запобіжного клапана і напір, який він створює, перевищує розрахунковий тиск трубопроводу, повинен бути встановлений запобіжний клапан.

 

 

Задать вопрос или оставить комментарий. Форум по охране труда
Ваше имя:

Ваша почта:

Необязательно (для уведомления)
Введите символы: *
captcha
Обновить
2010-2012 Все, что представлено на ohranatruda.in.ua, предназначено исключительно для ознакомительных целей. admin@ohranatruda.in.ua