Главная Охрана труда в Украине Охрана труда в РФ Охрана труда
Главная > Правила, НД > НПАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів > 11. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО КОТЛІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИМИ ОРГАНІЧНИМИ ТЕПЛОНОСІЯМИ >
НПАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів

Дані Правила встановлюють вимоги до проектування, будови, виготовлення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту і експлуатації парових котлів, автономних пароперегрівачів і економайзерів з робочим тиском більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і автономних економайзерів з температурою води вище 115°С.

 

   НПАОП 0.00-1.08-94 Правила устройства и безопасной эксплуатации паровых и водогрейных котлов

 

Скачать украинскую и русскую версию документа можно здесь

Содержание

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. ПРОЕКТУВАННЯ
3. КОНСТРУКЦІЯ
4. МАТЕРІАЛИ І НАПІВФАБРИКАТИ
5. ВИГОТОВЛЕННЯ, МОНТАЖ, НАЛАГОДЖЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЯ ТА РЕМОНТ
6. АРМАТУРА, ПРИЛАДИ І ЖИВИЛЬНІ ПРИСТРОЇ
7. ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ КОТЛІВ
8. ВОДНО-ХІМІЧНИЙ РЕЖИМ КОТЛІВ
9. ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ І РЕМОНТУ
10. РЕЄСТРАЦІЯ, ТЕХНІЧНЕ ОПОСВІДЧЕННЯ І ДОЗВІЛ НА ЕКСПЛУАТАЦІЮ
11. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО КОТЛІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИМИ ОРГАНІЧНИМИ ТЕПЛОНОСІЯМИ
12. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО СОДОРЕГЕНЕРАЦІЙНИХ КОТЛІВ
13. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ДАНИХ ПРАВИЛ
14. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Додаток 1 довідковий
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4 обов’язковий
Додаток 5
Додаток 6
Додаток 7 довідковий
Додаток 8
Додаток 9

11. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО КОТЛІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИМИ ОРГАНІЧНИМИ ТЕПЛОНОСІЯМИ

 

11.1. Загальні положення

 

11.1.1. Вимоги даного розділу поширюються на парові котли з робочим тиском більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2) і рідинні котли з температурою рідини, що перевищує температуру насичення при тиску 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), які працюють з високотемпературними органічними теплоносіями.

11.1.2. Використання теплоносіїв, що відрізняються від зазначених в паспорті котла, повинно бути погоджено з заводом – виготовлювачем котла.

 

11.2. Конструкція

 

11.2.1. Приєднання опускних труб до верхнього барабана парового котла на висоті, що перевищує 1/3 діаметра барабана від нижньої його твірної, не дозволяється.

11.2.2. Барабани, горизонтально розміщені ділянки кип’ятильних труб та інші елементи котлів, в яких можливе розшарування теплоносія, повинні бути надійно ізольовані від огрівання.

11.2.3. Котел повинен бути оснащений необхідною кількістю повітряників. Повітряники слід розміщувати так, щоб були забезпечені надійний пуск і робота котла шляхом періодичного видалення із нього газоподібних продуктів. Запірний пристрій повітряника повинен знаходитись безпосередньо біля котла. Відвідний трубопровід повинен бути під’єднаний до стаціонарної посудини, яку слід розміщати не ближче 5 м від джерела тепла з відкритим вогнем.

Встановлення запірної арматури на трубопроводах, що об’єднують повітряники декількох котлів, не допускається.

У випадку, коли відведення газоподібних продуктів розкладу теплоносія через повітряники неможливе, котел повинен мати газовідділювач, який забезпечує повне відведення цих продуктів під час експлуатації котла.

11.2.4. З’єднання труб з барабанами і колекторами, а також з’єднання трубопроводів повинні бути зварними.

Фланцеві з’єднання допускається використовувати лише в місцях встановлення фланцевої арматури. В цих випадках допускаються тільки фланці типу «шип-паз».

11.2.5. Лази барабана повинні бути круглої форми діаметром не менше 400 мм. Кришка лазу в місці ущільнення повинна мати «шип», а на ущільнювальній поверхні горловини лазу – «паз».

11.2.6. Використання чавуну і кольорових металів для виготовлення елементів котла і арматури не допускається.

11.2.7. Для випорожнення системи і котлів від теплоносія поза приміщенням котельні повинен бути встановлений спеціальний бак.

Конструкція котла і зливних ліній повинна забезпечувати безперешкодне зливання теплоносія самопливом і повне видалення його із котла.

11.2.8. В рідинних котлах повинен бути забезпечений надлишковий тиск, який виключає можливість закипання теплоносія в котлі і в верхній точці зовнішньої циркуляційної системи. Цей тиск повинен забезпечуватись підтискуванням теплоносія інертним газом або встановленням розширювальної посудини на необхідній висоті.

11.2.9. Теплопродуктивність огріваючих пристроїв повинна виключати можливість підвищення потужності котла вище номінальної.

11.2.10. Топки котлів повинні бути обладнані пристроями для гасіння теплоносія, який загорівся.

11.2.11. В котлах, в яких конденсат повертається самопливом, їх живлення повинно проводитись в нижній барабан або колектор через гідравлічну петлю.

11.2.12. При паралельній роботі двох і більше котлів в системі, в якій конденсат повертається самопливом, нижні барабани (колектори) котлів повинні бути з’єднані між собою зрівнювальною лінією.

 

11.3. Арматура

 

11.3.1. Арматуру і матеріали, які використовуються для виготовлення її елементів і ущільнень, необхідно вибирати залежно від робочих параметрів і властивостей органічного теплоносія.

11.3.2. В котлах повинна використовуватись арматура сильфонного типу. Допускається використання сальникової арматури для тиску не більше 1,6 МПа (16 кгс/см2).

11.3.3. Арматура повинна бути приєднана до патрубків і трубопроводів за допомогою зварювання.

11.3.4. Котли із сторони входу і виходу теплоносія повинні мати запірну арматуру. Запірна арматура повинна бути розміщена в легкодоступному і безпечному для обслуговування місці або управлятись дистанційно.

11.3.5. Фланцеві з’єднання, арматура і насоси не повинні встановлюватись поблизу оглядових отворів, лазів, пристроїв для скидання тиску і вентиляційних отворів топок і газоходів.

11.3.6. На спускній лінії теплоносія безпосередньо поблизу котла (на відстані не більше як 1 м) повинні бути встановлені послідовно два запірні органи.

 

11.4. Покажчики рівня рідини

 

11.4.1. Елементи покажчика рівня, які стикаються з органічним теплоносієм, особливо його прозорий елемент, повинні бути виготовлені із негорючих матеріалів, стійких проти дії на нього органічного теплоносія при робочій температурі і тиску.

11.4.2. В покажчиках рівня рідини прямої дії внутрішній діаметр арматури, що служить для відключення покажчика рівня від котла, повинен бути не менше за 8 мм.

11.4.3. Прохідний переріз запірної арматури повинен бути не менше прохідного перерізу отворів в корпусі покажчика рівня.

11.4.4. Встановлення пробних кранів або клапанів замість покажчиків рівня рідини в паровому котлі не допускається.

 

11.5. Манометри

 

На рідинному котлі манометри слід встановлювати на вході в котел і виході із нього.

 

11.6. Прилади для вимірювання температури

 

На відвідному із котла трубопроводі пари або нагрітої рідини безпосередньо біля котла перед запірним органом повинні бути встановлені прилади, які показують і реєструють температуру, а на підвідному трубопроводі – прилад, який показує температуру.

 

11.7. Запобіжні пристрої

 

11.7.1 На кожному котлі повинно бути встановлено не менше двох запобіжних клапанів.

11.7.2. Сумарна пропускна спроможність запобіжних клапанів, що встановлені на паровому котлі, повинна бути не менша від номінальної паропродуктивності котла.

11.7.3. Сумарна пропускна спроможність запобіжних клапанів, що встановлені на рідинному котлі, повинна бути достатньою для підведення приросту об’єму теплоносія, що розширився при номінальній теплопродуктивності котла.

11.7.4. Використання важільно-вантажних запобіжних клапанів не допускається.

11.7.5. Допускається використання тільки запобіжних клапанів повністю закритого типу.

Умовний прохід запобіжного клапана повинен бути не менше як 25 і не більше 150 мм.

11.7.6. Допускається встановлення запобіжних пристроїв на розширювальній посудині, яка не відключається від котла.

11.7.7. Допускається встановлення між котлом (посудиною) і запобіжними клапанами триходового вентиля або іншого пристрою, який виключає можливість одночасного відключення всіх запобіжних клапанів. При відключенні одного або декількох запобіжних клапанів решта повинна забезпечувати необхідну пропускну спроможність.

11.7.8. Сумарна пропускна спроможність запобіжних пристроїв, які встановлюються на розширювальній посудині, повинна бути не менша від масового потоку інертного газу, що надходить в посудину в аварійному випадку.

11.7.9. Відведення від запобіжних клапанів пари або рідини, нагрітої до температури кипіння або вище, повинно проводитись через конденсаційні пристрої, які з’єднані з атмосферою, при цьому протитиск не повинен перевищувати 0,03 МПа (0,3 кгс/см2).

11.7.10. Відключувальні і підвідні трубопроводи повинні мати огрівальні пристрої для запобігання затвердінню теплоносія.

 

11.8. Розширювальні посудини

 

11.8.1. Рідинні котли і системи огрівання повинні мати розширювальні посудини або вільний об’єм для приймання теплоносія, що розширюється при його нагріванні.

11.8.2. Геометричний об’єм розширювальної посудини повинен бути не менше як в 1,3 рази більший приросту об’єму рідкого теплоносія, що знаходиться в котлі і установці, при його нагріві до робочої температури.

11.8.3. Розширювальна посудина повинна бути розміщена у вищій точці установки.

11.8.4. Розширювальна посудина повинна бути оснащена покажчиком рівня рідини, манометром і запобіжним пристроєм від перевищення тиску понад допустимий.

11.8.5. При встановленні двох і більше розширювальних посудин рідинні та газові об’єми цих посудин повинні бути з’єднані трубопроводами. Рідинні з’єднувальні трубопроводи повинні бути приєднані в нижчих точках цих посудин, а газові – у вищих. Прохідний переріз цих трубопроводів повинен бути не менший від перерізу розширювального трубопроводу згідно з вимогами ст. 11.8.11.

11.8.6. Підведення інертного газу до розширювальної посудини повинно регулюватись автоматично.

11.8.7. Рідинний котел повинен бути з’єднаний з розширювальною посудиною за допомогою запобіжного розширювального трубопроводу (запобіжний розширювальний трубопровід, далі за текстом – розширювальний трубопровід).

Встановлення запірної арматури на цьому трубопроводі не допускається.

11.8.8. Розширювальний трубопровід повинен бути приєднаний безпосередньо до котла або до подаючого чи зворотнього трубопроводу.

11.8.9. Розширювальний трубопровід повинен мати постійний підйом у бік розширювальної посудини.

11.8.10. Розширювальний трубопровід не повинен мати звужених дільниць і пристроїв. Прохідний переріз насоса і арматури при встановленні їх між котлом і розширювальним трубопроводом повинен бути не менше прохідного перерізу розширювального трубопроводу.

11.8.11. Умовний прохід розширювального трубопроводу повинен бути не менше Dy25, його необхідно вибрати залежно від номінальної теплопродуктивності котла, наведеної в табл. 10.

 

 

Таблиця 10

 

Номінальна теплопродуктивність котла, кВт

Умовний прохід трубопроводу, Dy, мм

Номінальна теплопродуктивність котла, кВт

Умовний прохід трубопроводу, Dy, мм

550

25

5500

80

900

32

8600

100

1200

40

14000

125

2150

50

20000

150

3600

65

 

 

 

11.9. Автоматичний захист

 

11.9.1. Котли повинні бути оснащені автоматичними захистами, які відключають огрівання, у випадках:

а) пониження рівня теплоносія нижче нижнього допустимого рівня;

б) підвищення рівня теплоносія вище верхнього допустимого рівня;

в) підвищення температури теплоносія вище значення, вказаного в проекті;

г) збільшення тиску теплоносія вище значення, вказаного в проекті;

д) зниження рівня теплоносія в розширювальній посудині нижче допустимого значення;

е) досягнення мінімального значення витрати теплоносія через рідинний котел і мінімальної паропродуктивності (теплопродуктивності) парового котла, вказаних у паспорті;

ж) підвищення або зниження тиску газоподібного палива перед пальниками;

з) зниження тиску рідкого палива перед пальниками, крім ротаційних пальників;

і) зменшення розрідження в топці;

к) зниження тиску повітря перед пальниками з примусовою подачею повітря;

л) погасання факелів пальників.

При досягненні гранично допустимих параметрів котла повинні автоматично вмикатись звукова і світлова сигналізації.

11.9.2. Виникаючі дефекти в колах управління, які створюють аварійну ситуацію в роботі котла, а також зникнення допоміжної енергії в гідравлічних, пневматичних і електричних вимикачах повинні викликати спрацьовування автоматичного захисту, який відключає огрівання і (або) вмикає світлову і звукову сигналізації.

11.9.3. Зникнення в системі сигналізації допоміжної енергії повинно викликати вмикання автоматичного захисту, який відключає огрівання котла і (або) вмикання додаткової сигналізації.

 

11.10. Насоси

 

11.10.1. Для парових котлів при індивідуальній схемі живлення повинно бути встановлено для кожного котла не менше двох живильних насосів, з яких один є робочим, а другий – резервним. Електричне живлення насосів повинно бути від двох незалежних джерел.

При груповій схемі живлення кількість живильних насосів вибирається з такого розрахунку, щоб у випадку зупинки найбільш потужного насоса сумарна подача решти насосів була не менше як 110 % номінальної продуктивності всіх робочих котлів.

Для парових котлів, в які конденсат повертається самопливом, встановлення живильних насосів не обов’язкове.

11.10.2. Для рідинних котлів повинно бути встановлено не менше двох циркуляційних насосів з електричним приводом, з яких один повинен бути резервним.

Подача і напір циркуляційних насосів повинні вибиратись так, щоб була забезпечена необхідна швидкість циркуляції теплоносія в котлі.

Рідинні котли повинні бути обладнані лінією рециркуляції з автоматичним пристроєм, який забезпечує підтримання постійної витрати теплоносія через котли при частковому або повному відключенні споживача.

11.10.3. Парові котли з примусовою подачею теплоносія і рідинні котли повинні бути обладнані автоматичними пристроями, які припиняють подачу палива при вимиканні електроенергії, а при наявності двох незалежних джерел живлення електродвигунів насосів – пристроєм, який перемикає з одного джерела живлення на інше.

11.10.4. Для поповнення втрат циркулюючого в системі теплоносія повинен бути передбачений пристрій для забезпечення підживлення системи.

 

11.11. Встановлення і експлуатація

 

11.11.1. Парові і рідинні котли повинні встановлюватись в окремо стоячих котельнях.

11.11.2. При встановленні котлів на відкритих майданчиках повинні бути здійснені заходи, що виключають можливість остигання ВОТ.

11.11.3. В приміщенні котельні в зоні розміщення трубопроводів і ємностей з ВОТ повинна підтримуватись температура, при якій виключається застигання теплоносія.

11.11.4. В приміщенні котельні допускається встановлення витратного баку з рідким теплоносієм для проведення періодичного підживлення котлів і проведення регенерації ВОТ. Баки повинні бути обладнані обігрівом. Розміщення баків над котлами не допускається.

11.11.5. Залежно від тривалості роботи, температурних умов, питомих теплових напружень поверхонь нагріву і умов експлуатації ВОТ повинні піддаватись періодичній регенерації.

11.11.6. Тривалість роботи котлів між регенераціями і методика визначення ступеня розкладу теплоносія встановлюються виробничою інструкцією, затвердженою головним інженером підприємства – власника котла. Вміст продуктів розкладу в теплоносії не повинен перевищувати 10 %.

11.11.7. Для кожного котла повинен бути встановлений графік технічного огляду поверхонь нагріву і очистки від смолистих відкладень. Технічний огляд і очистка поверхонь нагріву повинні проводитись систематично, але не рідше ніж через 8000 год роботи котла з відміткою в ремонтному журналі.

11.11.8. Котли перед пуском їх в роботу після монтажу або ремонту, який пов’язаний з проведенням зварювальних робіт або заміною окремих елементів котла, повинні піддаватись власником котла випробуванню на герметичність тиском, що дорівнює робочому.

11.11.9. Реєстрація котлів з ВОТ і дозвіл на пуск в експлуатацію повинні проводитись згідно з розділом 10 даних Правил.

11.11.10. Порядок і терміни проведення технічних опосвідчень котлів з ВОТ повинні встановлюватись згідно з вказівками підприємства-виготовлювача, але не рідше термінів, встановлених розділом 10 даних Правил.

 

 

Задать вопрос или оставить комментарий. Форум по охране труда
Ваше имя:

Ваша почта:

Необязательно (для уведомления)
Введите символы: *
captcha
Обновить
2010-2012 Все, что представлено на ohranatruda.in.ua, предназначено исключительно для ознакомительных целей. admin@ohranatruda.in.ua