Главная Охрана труда в Украине Охрана труда в РФ Охрана труда
Главная > Правила, НД > НПАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів > Додаток 9 >
НПАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів

Дані Правила встановлюють вимоги до проектування, будови, виготовлення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту і експлуатації парових котлів, автономних пароперегрівачів і економайзерів з робочим тиском більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і автономних економайзерів з температурою води вище 115°С.

 

   НПАОП 0.00-1.08-94 Правила устройства и безопасной эксплуатации паровых и водогрейных котлов

 

Скачать украинскую и русскую версию документа можно здесь


 
 
Содержание

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. ПРОЕКТУВАННЯ
3. КОНСТРУКЦІЯ
4. МАТЕРІАЛИ І НАПІВФАБРИКАТИ
5. ВИГОТОВЛЕННЯ, МОНТАЖ, НАЛАГОДЖЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЯ ТА РЕМОНТ
6. АРМАТУРА, ПРИЛАДИ І ЖИВИЛЬНІ ПРИСТРОЇ
7. ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ КОТЛІВ
8. ВОДНО-ХІМІЧНИЙ РЕЖИМ КОТЛІВ
9. ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ І РЕМОНТУ
10. РЕЄСТРАЦІЯ, ТЕХНІЧНЕ ОПОСВІДЧЕННЯ І ДОЗВІЛ НА ЕКСПЛУАТАЦІЮ
11. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО КОТЛІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИМИ ОРГАНІЧНИМИ ТЕПЛОНОСІЯМИ
12. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО СОДОРЕГЕНЕРАЦІЙНИХ КОТЛІВ
13. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ДАНИХ ПРАВИЛ
14. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Додаток 1 довідковий
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4 обов’язковий
Додаток 5
Додаток 6
Додаток 7 довідковий
Додаток 8
Додаток 9

Додаток 9

(обов’язковий)

 

Норми оцінки якості зварних з’єднань

 

1. Загальні положення

1.1. Даний додаток встановлює основні вимоги до норм оцінки якості зварних з’єднань, які працюють під тиском і виконані дуговою, електрошлаковою, електронно-променевою і газовою зваркою, при візуальному, вимірювальному, капілярному, магнітопорошковому і ультразвуковому контролі, а також при механічних випробовуваннях і металографічних дослідженнях.

Конкретні норми оцінки якості зварних з’єднань повинні бути розроблені на основі вимог і вказівок даного додатка і подані в нормативній документації (НД) з контролю зварних з’єднань, погодженій з Держнаглядохоронпраці України. Для зварних з’єднань, виконаних іншими способами зварювання, і зварних з’єднань, які не працюють під тиском, а також для контролю зварних з’єднань методами, що не вказані вище, норми оцінки якості встановлюються НД, погодженою з Держнаглядохоронпраці України.

1.2. Використані в додатку 9 терміни і визначення наведені в розділі 9 даного додатка.

1.3. Норми оцінки якості приймають згідно з такими розмірними показниками (РП):

за номінальною товщиною зварних деталей – для стикових зварних з’єднань деталей однакової товщини (при попередній обробці кінців деталей шляхом розточування, роздавання, калібрування або обтискування – за номінальною товщиною зварених деталей в зоні обробки);

за номінальною товщиною більш тонкої деталі – для стикових зварних з’єднань і різної номінальної товщини (при попередній обробці кінця більш тонкої деталі – на її номінальній товщині в зоні обробки);

за розрахунковою висотою кутового шва – для кутових, таврових зварних з’єднань і зварних з’єднань внапуск (для кутових і таврових зварних з’єднань з повним проплавленням за розмірний показник допускається брати номінальну товщину більш тонкої деталі);

за подвоєною номінальною товщиною більш тонкої деталі (із двох зварених) – для торцевих зварних з’єднань (крім з’єднань зварювання труб в трубні дошки);

за номінальною товщиною стінки труб – для зварних з’єднань зварювання труб в трубні дошки.

При радіографічному контролі зварних з’єднань через дві стінки норми оцінки якості слід брати за тим же розмірним показником, що і при контролі через одну стінку.

1.4. Протяжність (довжина, периметр) зварних з’єднань визначається на зовнішній поверхні зварних деталей біля країв шва (для з’єднань штуцерів, а також кутових і таврових з’єднань – на зовнішній поверхні деталі, що приварюється біля краю кутового шва).

1.5. Число і сумарна приведена площа поодиноких включень і скупчень, які виявлені застосованими методами неруйнівного контролю, не повинні перевищувати значень, вказаних в даних нормах, на будь-якій ділянці зварного з’єднання довжиною 100 мм.

Для зварних з’єднань довжиною менше 100 мм норми за кількістю і сумарно зведеною площею поодиноких включень і скупчень зменшують пропорційно зменшенню протяжності з’єднання, яке контролюється. Якщо при цьому виходить дробове число, то воно заокруглюється до найбільшого цілого числа.                  .

 

2. Візуальний і вимірювальний контроль

2.1. При візуальному і вимірювальному контролі зварних з’єднань не допускаються:

тріщини всіх видів і напрямів;

непровари (несплавлення) між основним металом і швом, а також між валками шва;

непроварювання в корені шва (крім випадків, що застережені в НД);

напливи (натіки) і бризки металу;

незварені кратери;

свищі;

проплавлення;

скупчення;

підрізи (крім випадків, що обумовлені в НД);

відхилення розмірів шва понад встановлені норми.

2.2. Норми допустимих дефектів, які виявлені при візуальному і вимірювальному контролі, наведені в табл. 1.

 

Продовження дод. 9

Таблиця 1

 

Норми поверхневих дефектів у зварних з’єднаннях

 

Дефект

Допустимий максимальний

розмір, мм

Число дефектів

1

2

3

Випуклість стикового шва із зовнішньої сторони

Встановлюється НД або конструкторською документацією залежно від виду зварювання і типу з’єднання

Западини (заглибини) між валками і лускоподібність поверхні шва

0,12РП1 + 0,6, але не більше 2

 

 

Поодинокі включення

 

,12РП + 0,2, але не більше 2,5

При РП від 2 до 10–0,2РП + 3;

при РП більше 10 до 20–0,1РП + 4; при РП більше 20– 0,5РП + 5, але не більше 8

Випуклість кореня шва при односторонньому зварюванні труб без підкладних кілець

1,5 при D до 25 включно

2,0 при D більше 25 до 150 включно

2,5 при D більше 150

Увігнутість кореня шва при односторонньому зварюванні труб без підкладних кілець

0,12РП + 0,4, але не більше 1,5

 

_____________________________

1 РП – розмірний показник, вказаний в п.1.3.

 

3. Капілярний контроль

 

3.1. При контролі зварних з’єднань за індикаторними слідами не допускаються видовжені і непоодинокі індикаторні сліди. Кількість поодиноких округлих індикаторних слідів не повинна перевищувати норм, що вказані в табл. 1 для поодиноких включень, а найбільший розмір кожного індикаторного сліду не повинен перевищувати трикратних значень цих норм.

3.2. Виявлені при контролі згідно з п.3.1 дефекти допускається оцінювати за їхніми фактичними показниками після видалення реактиву. При цьому слід керуватись вимогами п. 2.1 і табл. 1 даного додатка. Результати цієї оцінки є кінцевими.

 

4. Магнітопорошковий контроль

 

4.1. Норми оцінки якості при магнітопорошковому контролі повинні відповідати нормам для візуального контролю (п. 2.1 і табл. 1).

4.2. Виявлені при контролі згідно з п. 4.1 дефекти допускається оцінювати за їх фактичним розміром після видалення емульсії або порошку. Результати цієї оцінки є кінцевими.

 

5. Радіографічний контроль

 

5.1. Якість зварних з’єднань вважається задовільною, якщо на радіографічному знімку не будуть зафіксовані тріщини, непровари (за винятком випадків, що застережені в НД), пропалювання, свищі, недопустимі випуклість і увігнутість кореня шва (табл. 1), а розмір, кількість і сумарно зведена площа поодиноких включень і скупчень не перевищують норм, що наведені в табл. 2 і НД.

Необхідний рівень чутливості знімку встановлюється НД.

 

Продовження дод. 9

Таблиця 2

Норми допустимих дефектів зварних з’єднань,

виявлених при радіографічному контролі

 

Дефект

Розмірний показник зварного з’єднання (РП), мм

Максимальний розмір, мм

Кількість дефектів

на 100 мм шва

Поодинокі включення

Від 2,0 до 15 включно

0,15РП+0,5

 

 

Більше 15 до 40 включно

0,05РП+2,0

Сумарна кількість поодиноких вмикань і скупчень:

0,25РП+12  при РП від 2 до 40; 

0,1РП+18, але не більше 27

при РП більше 40

 

Більше 40

0,025РП+3,0,

але не більше 5

Поодинокі скупчення

Від 2,0 до 15 включно

1,5(0,15РП+0,5)

 

Більше 15 до 40 включно

1,5(0,05РП+2,0)

 

Більше 40

1,5(0,025РП+3),

але не більше 8

 

Поодинокі протяжні включення

Від 2,0 до 5 включно

0,15РП + 5, але

не більше 14

2

 

 

Більше 5 до 50 включно

 

3

 

Більше 50

 

4

__________________________

Примітка. Норми за сумарно приведеною площею встановлюються НД.

 

6. Ультразвуковий контроль

 

6.1. Якість зварних з’єднань вважається задовільною при дотриманні таких умов:

виявлені несуцільності не є протяжними (умовна протяжність несуцільності не повинна перевищувати умовну протяжність відповідного еталонного відбивача);

відстань на поверхні сканування між двома сусідніми несуцільностями не менше умовної протяжності несуцільності з більшим значенням цього показника (несуцільності є поодинокими);

еквівалентні площі і кількість поодиноких несуцільностей не перевищують норми, що встановлені в НД, погоджені з Держнаглядохоронпраці України.

 

7. Механічні випробування

 

7.1. Якість зварних з’єднань за результатами механічних випробувань вважається задовільною за умови виконання таких вимог:

а) тимчасовий опір повинен бути не нижче мінімально допустимого для основного металу, а при випробуванні зварних з’єднань елементів з різними нормативними значеннями тимчасового опору цей показник – не нижче мінімально допустимого для менш міцного основного металу. Зміна вказаних вимог може бути передбачена НД, погодженою з Держнаглядохоронпраці України;

б) кут згину при випробуванні на статичний згин і просвіт між поверхнями, які стикуються при випробуванні на сплющення зварних стиків труб зовнішнім діаметром менше 100 мм при товщині стінки менше 12 мм повинен відповідати вимогам табл. 3;

в) ударна в’язкість при випробуванні на ударний згин зразків типу VI згідно з ГОСТ 6996-66 з надрізом по шву повинна бути не менше:

49 Дж/см2 (5 кгс·м/см2) – для зварних з’єднань елементів із сталей перлітного класу і високолегованих сталей мартенситно-феритного класу;

69 Дж/см2 (7 кгс·м/см2) – для зварних з’єднань елементів із хромонікелевих сталей аустенітного класу.

 

Продовження дод. 9

Таблиця 3

 

Вимоги до результатів випробувань зварних з’єднань на згин і сплющення

 

Тип (клас) сталі
зварених деталей

Номінальна товщина зварених деталей, s, мм

Кут згину  при випробуванні на згин, град. (не менше)

Просвіт між поверхнями, які стис-каються, при випробуванні на плющення (не більше), мм

Вуглецеві

До 20 включно

100 (70)

4s

 

Більше 20

80

Марганцеві і кремніймарганцеві

До 20 включно

80 (50)

5s

 

Більше 20

60

Марганцевонікельмолібденові, хромомолібденові і хромомолібденованадієві перлітного класу і високолеговані хромисті мартенситно-феритного класу

До 20 включно

50

6s

 

Більше 20

40

Хромонікелеві аустенітного класу

До 20 включно

150

4s

 

Більше 20

120

 

8. Металографічні дослідження

 

8.1. Норми оцінки якості зварних з’єднань за результатами металографічних досліджень повинні відповідати вимогам НД. При цьому недопустимими дефектами є дефекти, що вказані в п. 2.1.

 

9. Терміни і визначення

 

9.1. Номінальна товщина зварних деталей – вказана в кресленні (без врахування допусків) товщина основного металу деталей в зоні, що прилягає до зварного шва.

9.2. Розрахункова висота кутового шва – за ГОСТ 2601-84 (розрахункова висота двостороннього кутового шва визначається як сума розрахункових висот двох його частин, виконаних з різних сторін).

9.3. Включення – узагальнення назв пор, шлакових і вольфрамових включень.

9.4. Максимальний розмір включення – найбільша відстань між двома точками зовнішнього контуру включення.

9.5. Максимальна ширина включення – найбільша відстань між двома точками зовнішнього контуру включення, що виміряна в перпендикулярному напрямі до максимального розміру включення.

9.6. Включення поодиноке – включення, мінімальна відстань від краю якого до краю будь-якого іншого включення не менше трикратної максимальної ширини кожного із двох включень, що розглядаються, але не менше трикратного максимального розміру включення з меншим значенням цього показника (із двох, що розглядаються).

9.7. Скупчення – два або декілька включень, мінімальна відстань між краями яких менше встановленої п. 9.6 для поодиноких включень, але не менше максимальної ширини кожного з будь-яких двох сусідніх включень, що розглядаються.

9.8. Зовнішній контур скупчення – контур, обмежений зовнішніми краями включень, які входять в скупчення, і дотичними лініями, що з’єднують вказані краї.

9.9. Максимальний розмір скупчення – найбільша відстань між двома точками зовнішнього контуру скупчення.

9.10. Максимальна ширина скупчення – найбільша відстань між двома точками зовнішнього контуру скупчення, що виміряна в перпендикулярному напрямі до максимального розміру скупчення.

9.11. Скупчення поодиноке – скупчення, мінімальна відстань від зовнішнього контуру якого до зовнішнього контуру будь-якого іншого сусіднього скупчення або включення не менше трикратної максимальної ширини кожного із двох скупчень (або скупчення і включення), що розглядаються, але не менше трикратного максимального розміру скупчення (включення) з меншим значенням цього показника (із двох, що розглядаються).

9.12. Група включень – два або декілька включень, мінімальна відстань між краями яких менше максимальної ширини хоча б одного із двох сусідніх включень, що розглядаються. Зовнішній контур групи включень обмежується зовнішніми краями включень, які входять в групу, що розглядається, і дотичними лініями, які з’єднують вказані краї. При оцінці якості зварних з’єднань група включень розглядається як одне суцільне включення.

9.13. Включення поодинокі протяжні (при радіографічному контролі) – включення, максимальний розмір яких перевищує допустимий максимальний розмір поодиноких включень, а допустимість встановлюється тільки залежно від розмірів і кількості без врахування їх площі при підрахунку сумарної приведеної площі і без включення їх кількості в загальну кількість поодиноких включень і скупчень.

9.14. Приведена площа включення або скупчення (при радіографічному контролі) – добуток максимального розміру включення (скупчення) на його максимальну ширину (враховується для поодиноких включень і поодиноких скупчень).

9.15. Сумарна приведена площа включень і скупчень (при радіографічному контролі) – сума приведених площ окремих поодиноких включень і скупчень.

9.16. Індикаторний слід (при капілярному контролі) – забарвлена пінотрантом ділянка (пляма) поверхні зварного з’єднання або наплавленого металу в зоні розміщення несуцільності.

9.17. Індикаторний слід (при капілярному контролі) – індикаторний слід з відношенням його максимального розміру до максимальної його ширини не більше трьох.

9.18. Індикаторний слід поодинокий (при капілярному контролі) – індикаторний слід, мінімальна відстань від краю якого до краю будь-якого іншого сусіднього індикаторного сліду не менше максимальної ширини кожного із двох індикаторних слідів, що розглядаються, але не менше максимального розміру індикаторного сліду з меншим значенням цього показника (із двох, що розглядаються).

 

Задать вопрос или оставить комментарий. Форум по охране труда
Ваше имя:

Ваша почта:

Необязательно (для уведомления)
Введите символы: *
captcha
Обновить
2010-2012 Все, что представлено на ohranatruda.in.ua, предназначено исключительно для ознакомительных целей. admin@ohranatruda.in.ua